2. Форми соціальної роботи
У роботі з військовослужбовцями строкової служби у військових частинах України психологи центрів соціальних служб для молоді виявили, що найбільш актуальними в їхньому середовищі є проблеми особистісного та емоційного характеру, такі, як: емоційне напруження й особистісна тривожність; "скриті" конфлікти; відсутність навичок позитивного вирішення міжособистісних стосунків; психологічна несумісність; проблема адекватності самооцінки [ 1 ].
Досвід роботи спеціалістів центрів демонструє, що найбільш ефективними формами роботи з військовослужбовцями строкової служби є:
-
індивідуальне консультування з використанням проективних методик;
-
методи релаксації;
-
ігрові техніки особистісного росту.
Дані методи ефективні в зв'язку з тим, що використовуються з урахуванням специфіки армійської служби.
Рівень "офіцер — солдат" передбачає, що солдат, як правило, виступає не в ролі суб'єкта спілкування, а в ролі об'єкта спілкування. Його дії практично цілком регулюються наказами, тому що солдат не має можливості проявити себе як особистість. Для дисципліни це добре, а для розвитку особистісних якостей — не завжди. Підпорядкованість у ситуації армійської служби, яка не обговорюється, є також одним із чинників зниження самооцінки особистості. Тому, крім фізичного розвитку необхідно також розвивати морально-психологічний рівень військовослужбовців строкової служби.
Будь-яка міжособистісна взаємодія пов'язана не менше з передачею інформації, але й з тим, як вона подається, і як ми її сприймаємо. Не завжди в умовах армійського підпорядкування військовослужбовці мають справу з тим, що їм до душі. Якщо у них у зв'язку з цим з'являються негативні емоції і вони не вміють їх оцінювати, усвідомлювати справжню локальну причину їх появи, не мають навичок спрямовувати їх у будь-яке русло своєї служби, то рівень емоційної напруги підвищується, причому без контролю свідомості. Критична маса негативних переживань збільшується, і на певному етапі змінюється таким станом, який можна кваліфікувати як погранично психічний. Тому в умовах армії для військовослужбовців важливо розвивати уміння оцінювати і регулювати свої емоції, почуття і переживання.
Спілкування за допомогою ігрових технік дає можливість відволіктися від рутинних обов'язків служби, дає заряд позитивних емоцій, знімає емоційну напругу. Повернення до своїх повсякденних обов'язків, до спілкування з товаришами по службі носить якісно інший характер, а саме — крізь призму нового емоційно-позитивного досвіду, що, у свою чергу, опосередковано покращує психологічний клімат у мікрогрупах військовослужбовців.
Основні проблеми звернень військовослужбовців, що потребують проведення індивідуальних консультацій стосуються таких питань:
-
проблеми особистості — внутрішньо особистіші конфлікти, проблеми стосунків із оточенням, адаптація до військового колективу, зняття психологічної напруги, перевантаження, соціальна ізоляція, підтримання зв'язків із родиною;
-
аспекти армійського життя — нестатутні взаємовідносини, проблеми першого та останнього періодів служби, суїцидальні та гоміцидні наміри;
-
сімейні питання — виутрішньосімейні конфлікти, виховання дітей у родині.
Під час індивідуальних консультацій психологи ЦССМ використовують як методи психологічного впливу, бесіди із елементами переконання та навіювання.
Основна спрямованість групових консультативних занять — гармонізація міжособистісних стосунків у середовищі молодих воїнів, у тому числі і сімейних, вирішення прихованих конфліктів, онтимізація групових комунікацій, подолання проблем соціальної ізоляції.
Однією із найбільш ефективних форм профілактично-корекційної роботи у військових колективах є соціально-психологічний тренінг. Тренінгові заняття полегшують і прискорюють процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками ефективної соціальної поведінки, сприяють оптим-ізації комунікативних можливостей людини, створюють можливості для більш повного самопізнання і самовизначення.
Зміст проведених спеціалістам ЦССМ соціальио-нсихологічних тренінгів у військових частинах в основному спрямованих па розвиток комунікативних здібностей, сприяння згуртованості військового колективу, стимулювання особистішого зростання, розвитку творчих здібностей, адаптаційних можливостей, безконфліктного, позитивного, конструктивного спілкування, впевненості в собі, зняття емоційної напруги, стимулювання взаєморозуміння у групі, розвиток вербальної та невербально! комунікації, емпатії, попередження конфліктних ситуацій, формування адекватної самооцінки, рекласацію тощо.
Спеціалісти ЦССМ у роботі з молоддю використовують комплекс психокорекційних вправ із використанням рольових ігор, мозкового штурму, релаксаційних технік, методики зворотного зв'язку, арт-терапії, сімейної терапії, методики корекції депресивних станів та сприяння адаптаційним можливостям, елементів феноменологічної психодрами, гештальттерапії, когнітивних, поведінкових методик та технік психодинамічної терапії.
За соціальним замовленням заступників командирів з вихованої роботи військових підрозділів спеціалісти проводять також комплекс діагностичного обстеження, що дозволяє визначати групи ризику, серед військовослужбовців, якіпотребують індивідуальної та групової корекц-ійної роботи. За результатами исиходіагиостичних досліджень психологи надають заступникам військових частин з виховної роботи практичні рекомендації щодо визначення причин і сфери конфлікту у групах, формування сприятливого мікроклімату у військовому колективі, шляхів здійснення психологічного управління діяльністю членів групи, методик ефективного впливу па особистість підлеглих (особливо тих, хто належить до "групи ризику"), організації змістовного дозвілля військовослужбовців, формування навичок конструктивного безконфліктного спілкування, вдосконалення програми психологічної підготовки молодших офіцерів тощо.
Окремим методом соціальної роботи є використання лекцій які несуть профілактичне й інформаційне спрямування. Лекції за змістом в основному спрямовані на попередження негативних явищ у військовому середовищі, зокрема, ВІЛ/СНІДу, хвороб, що передаються статевим шляхом, иозастатутних відносин, а також профілактику конфліктів, по долання стресових ситуацій. Лекції інформаційного спрямування, як правило, стосуються основних напрямів державної молодіжної політики, роботи центрів соціальних служб для молоді, релаксації та техніки психологічного розвантаження, психологічної природи спілкування, профорієнтації та юридичних аспектів працевлаштування, пільг військовослужбовців, особливостей психологічної роботи з особовим складомЗброй-них сил, соціально-психологічних особливостей управління військовим колективом тощо.