Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
[DsmaHelp]tyerapiya_tyest.doc
Скачиваний:
72
Добавлен:
11.06.2015
Размер:
591.36 Кб
Скачать
  1. Визначення рухів обох половин грудної клітки;

  2. визначення розмірів обох половин грудної клітки поза актом дихання;

  3. Огляд м’язів грудної клітки;

  4. *визначення симетричності участі обох половин грудної клітки в акті дихання, частоти, глибини, ритму дихання;

  5. оцінка симетричності обох половин грудної клітки.

71. Для нормостеничної грудної клітки характерні такі особливості:

  1. грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;

  2. грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

  3. дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

  4. грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

  5. *грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

72. Характерні особливості астенічної форми грудної клітки:

  1. грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;

  2. *грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

  3. дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

  4. грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

  5. грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

73. Характерні особливості гіперстенічної форми грудної клітки:

  1. *грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;

  2. грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розташовані, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

  3. дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

  4. грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

  5. грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

74. Яка форма грудної клітки характерна для емфіземи легень:

  1. паралітична;

  2. рахітична;

  3. *бочкоподібна;

  4. лійкоподібна;

  5. астенічна?

75. Паралітична грудна клітка характерна для:

  1. емфіземи легенів;

  2. *пневмосклерозу і карніфікіції легенів;

  3. спондильозу;

  4. кіфосколіозу;

  5. людини, що змалку важко працювала.

76. Характерні особливості паралітичної форми грудної клітки:

  1. грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;

  2. грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

  3. *дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

  4. грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

  5. грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

77. Яка форма грудної клітки характерна для людини, що перенесла рахіт:

  1. бочкоподібна;

  2. паралітична;

  3. *«куряча»;

  4. човноподібна;

  5. астенічна?

78. Кіфосколіозна грудна клітка характерна для:

  1. емфіземи легенів;

  2. рахіту;

  3. *карніфікіції легенів;

  4. інфаркту легенів;

  5. пневмосклерозу.

79. Лійкоподібна грудна клітка («груди шевця») характерна для:

  1. емфіземи легенів;

  2. туберкульозу легенів;

  3. спондильозу;

  4. *аномалії розвитку грудини;

  5. кіфосколіозу.

80. Човноподібна грудна клітка характерна для:

  1. рахіту;

  2. туберкульозу;

  3. пневмосклерозу;

  4. *сирингомієлії;

  5. лордозу.

81. Яка форма грудної клітки характерна для сирингомієлії:

  1. бочкоподібна;

  2. паралітична;

  3. «куряча»;

  4. *човноподібна;

  5. астенічна?

82. Збільшення розмірів однієї з половин грудної клітки характерне для:

  1. пневмосклерозу;

  2. наявності спайок у плевральній порожнині;

  3. бронхіальної астми;

  4. бронхіту;

  5. *крупозної пневмонії в стадії розпалу.

83. Збільшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

  1. розвитку плевральних спайок або повного зарощення плевральної щілини;

  2. *ексудативного плевриту;

  3. пневмосклерозу;

  4. бронхіту;

  5. бронхопневмонії.

84. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

  1. ексудативного плевриту;

  2. емфіземи легенів;

  3. гідропневмотораксу;

  4. *однобічного пневмосклерозу;

  5. крупозної пневмонії в стадії розпалу.

85. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

  1. *ателектазу легенів;

  2. однобічного ексудативного плевриту;

  3. емфіземи легенів;

  4. великої пухлини легенів;

  5. абсцесу легенів.

86. Який тип дихання властивий жінкам:

  1. *грудний;

  2. черевний;

  3. змішаний;

  4. ортопное;

  5. тахіпное?

87. Який тип дихання властивий чоловікам:

  1. грудний;

  2. *черевний;

  3. змішаний;

  4. ортопное;

  5. тахіпное?

88. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у дорослих:

  1. 60-90;

  2. 90-120;

  3. *16-20;

  4. 40-45;

  5. 8-15?

89. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у новороджених:

  1. 60-90;

  2. *40-45;

  3. 16-20;

  4. 8-15;

  5. 90-120?

90. Для якого стану характерне дихання Грокка:

  1. коми;

  2. менінгіту;

  3. агонального стану;

  4. *гіпоксії мозку;

  5. для новороджених?

91. Що таке дихання Чейна-Стокса:

  1. глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

  2. глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

  3. *після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

  4. таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;

  5. поверхневі ритмічні дихальні рухи?

92. Для якого стану характерне дихання Чейна-Стокса:

  1. коми;

  2. менінгіту;

  3. *агонального стану;

  4. гіпоксії мозку;

  5. для новороджених?

93. Що таке дихання Біота:

  1. глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

  2. *глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

  3. після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

  4. таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;

  5. поверхневі ритмічні дихальні рухи?

94. Що таке дихання Куссмауля:

  1. *глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

  2. глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

  3. після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

  4. таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;

  5. поверхневі ритмічні дихальні рухи?

95. Для якого стану характерне дихання Куссмауля:

  1. *коми;

  2. менінгіту;

  3. агонального стану;

  4. гіпоксії мозку;

  5. для новороджених?

96. За допомогою пальпації грудної клітки визначають:

  1. бронхофонію;

  2. екскурсію нижніх країв легень;

  3. висоту стояння діафрагми;

  4. *форму грудної клітки, надчеревний кут;

  5. висоту стояння верхівок легенів.

97. Надчеревний кут:

  1. *епігастральний кут;

  2. кут, під яким ребра відходять від ребер;

  3. кут, утворений тілом груднини та її ручкою;

  4. кут, який утворює груднина в яремній ямці;

  5. кут, утворений ключицею і грудниною.

98. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

  1. *болючість;

  2. бронхофонію;

  3. екскурсію нижніх країв легень;

  4. висоту стояння верхівок;

  5. вологі дрібно міхурцеві хрипи.

99. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

  1. бронхофонію;

  2. екскурсію нижніх країв легень;

  3. *резистентність грудної клітки;

  4. висоту стояння верхівок легенів;

  5. вологі хрипи.

100. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

  1. крепітацію на вдихові (crepitatio indux);

  2. *голосове тремтіння;

  3. вологі хрипи;

  4. бронхофонію;

  5. екскурсію нижніх країв легень.

101. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:

  1. бронхіт;

  2. бронхоектатичну хворобу;

  3. бронхопневмонію;

  4. *емфізему легенів;

  5. дифузний пневмосклероз.

102. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:

  1. бронхіт;

  2. бронхоектатичну хворобу;

  3. бронхопневмонію;

  4. сухий плеврит;

  5. *ексудативний плеврит.

103. Які умови потрібні для посилення голосового тремтіння:

  1. розширення легенів;

  2. накопичення рідини в плевральній порожнині;

  3. *ущільнення легенів;

  4. наявність повітря в плевральній порожнині;

  5. пневмоторакс?

104. Посилення голосового тремтіння характерне для:

  1. *крупозної пневмонії в стадії розпалу;

  2. ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

  3. нападу бронхіальної астми;

  4. емфіземи легенів;

  5. бронхоектатичної хвороби.

105. Голосове тремтіння посилюється в разі:

  1. бронхіту;

  2. нападу бронхіальної астми;

  3. над каверною, що випорожнилася;

  4. над абсцесом легені, що випорожнився;

  5. *над зоною інфаркту легені.

106. За наявності запальної інфільтрації голосове тремтіння буде:

  1. *посиленим;

  2. ослабленим;

  3. незміненим;

  4. відсутнім;

  5. різко ослабленим.

107. Голосове тремтіння зникає або стає ослабленим за таких умов:

  1. крупозної пневмонії в стадії розпалу;

  2. *ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

  3. сухий плеврит;

  4. над лінією Соколова-Еліса-Дамуазо;

  5. інфаркт легені.

108. Голосове тремтіння ослаблене за наявності такої патології:

  1. інфаркт легенів;

  2. крупозної пневмонії в стадії розпалу;

  3. бронхоектатична хвороба;

  4. емфізема легенів;

  5. *за наявності порожнини, сполученої з бронхом і заповненої повітрям.

109. У хворих з сухим плевритом голосове тремтіння:

  1. посиленим;

  2. ослабленим;

  3. *незміненим;

  4. відсутнім;

  5. різко ослабленим.

110. У хворих з пневмотораксом голосове тремтіння:

  1. посиленим;

  2. ослабленим;

  3. незміненим;

  4. *відсутнім;

  5. різко ослабленим.

111. В якій послідовності проводять перкусії легень:

  1. *порівняльна, топографічна перкусія;

  2. топографічна, порівняльна перкусія;

  3. визначення екскурсії легенів, висоти стояння верхівок, порівняльна перкусія;

  4. визначення нижніх меж легенів, порівняльна перкусія;

  5. визначення полів Креніга, топографічна, порівняльна перкусія;

112. Який вид перкусії застосовують для проведення порівняльної перкусії(якою за силою звуку є порівняльна перкусія):

  1. *голосну;

  2. тиху;

  3. найтихішу;

  4. дуже голосну;

  5. звичайну?

113. Тривалість перкуторного тону:

  1. буває більшою, якщо тканина менш щільна і маса її більша;

  2. тканина більш щільна і маса її більша;

  3. *тканина менш щільна і маса її менша;

  4. не залежить від щільності тканини;

  5. не залежить від маси тканини?

114. Перкуторна сфера:

  1. ділянка перкуторного удару;

  2. *вся ділянка, що коливається під впливом перкуторного удару (має ширину і глибину);

  3. ширина поширення перкуторного удару;

  4. глибина поширення перкуторного удару;

  5. площа коливань, викликаних перкуторним ударом.

115. Тупий звук має такі характеристики:

  1. високий, тривалий, тихий;

  2. низький, тривалий, голосний;

  3. низький, короткий, голосний;

  4. низький, тривалий, тихий;

  5. *високий, тихий, короткий.

116. Тимпанічний звук має такі характеристики:

  1. високий, тривалий, тихий;

  2. *низький, тривалий, голосний;

  3. високий, тихий, короткий;

  4. низький, короткий, голосний;

  5. високий, короткий, голосний.

117. Який перкуторний звук над легенями в нормі:

  1. коробковий;

  2. притуплений;

  3. *ясний легеневий;

  4. притуплено-тимпанічний;яких

  5. тупий?

118. Який перкуторний звук виникає над простором Траубе:

  1. тупий;

  2. притуплений;

  3. ясний легеневий;

  4. *тимпанічний;

  5. притуплено-тимпанічний?

119. Де в нормі над грудною кліткою можна почути притуплений і тупий перкуторний звук:

  1. під лопатками;

  2. під ключицями;

  3. у пахвових ділянках;

  4. *праворуч, у ділянці розміщення печінки;

  5. над ключицями?

120. Для яких патологічних станів характерний тупий звук над легенями:

  1. емфіземи легенів;

  2. *крупозної пневмонії в стадії розпалу;

  3. пневмотораксу;

  4. ателектазу легені, що починається;

  5. над бронхоектазом, каверною, абсцесом легені, що випорожнилися?

121. Тупий звук над легенями характерний для:

  1. емфіземи легенів;

  2. пневмотораксу;

  3. *ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

  4. бронхіту;

  5. над тонкостінними кавернами, що випорожнилися?

122. При якому патологічному стані в легенях під час перкусії може визначитися притуплення перкуторного звуку:

  1. *крупозної пневмонії в початковій стадії;

  2. бронхіті;

  3. пневмотораксі;

  4. бронхіальній астмі;

  5. емфіземі?

123. Для якого з перелічених захворювань характерне притуплення перкуторного звуку:

  1. бронхіальної астми;

  2. пневмотораксу;

  3. емфіземи;

  4. вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 10 см;

  5. *вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 4 см?

124. При якому патологічному стані легенів під час перкусії визначається тимпанічний звук:

  1. емфіземі легень;

  2. *пневмотораксі;

  3. крупозній пневмонії;

  4. бронхіті;

  5. бронхіоліті;

125. При якому з перелічених захворювань під час перкусії визначається притуплено-тимпанічний звук:

  1. емфіземі;

  2. бронхіальній астмі;

  3. ателектазі легень;

  4. пневмотораксі;

  5. бронхіті?

126. При якому захворюванні під час перкусії легенів визначається коробковий звук:

  1. пневмотораксі;

  2. бронхонхоектатичній хворобі;

  3. пневмонії;

  4. *емфіземі легенів;

  5. бронхіті?

127. Який перкуторний звук виникає в стадії гіперемії:

  1. тупий;

  2. притуплений;

  3. *притуплено-тимпанічний ;

  4. ясний легеневий;

  5. тимпанічний?

128. Яким буває перкуторний звук у хворих на вогнищеву пневмонію, коли запальне вогнище розміщено на глибині 9 см:

  1. притуплений;

  2. притуплено-тимпанічний ;

  3. тимпанічний;

  4. *ясний легеневий;

  5. коробковий?

129. Який перкуторний звук характерний для гострого бронхіту:

  1. *ясний легеневий;

  2. коробковий;

  3. тимпанічний;

  4. притуплений;

  5. тупий?

130. Який перкуторний звук характерний для бронхіальної астми в момент нападу:

  1. ясний легеневий;

  2. *коробковий;

  3. тимпанічний;

  4. притуплений;

  5. тупий?

131. Який перкуторний звук прослуховують над порожниною, що сполучається з бронхом:

  1. ясний легеневий;

  2. коробковий;

  3. *тимпанічний;

  4. притуплений;

  5. тупий?

132. У разі якого захворювання може спостерігатися однобічне зміщення нижньої межі легенів угору:

  1. *однобічного пневмосклерозу;

  2. однобічної бронхоектатичної хвороби;

  3. правобічної бронхопневмонії;

  4. вогнищевого туберкульозу правої легені;

  5. лівобічної плевропневмонії?

133. Для якого захворювання легенів характерне зміщення з одного боку нижньої межі легенів угору:

  1. крупозної пневмонії;

  2. *ексудативного плевриту;

  3. бронхопневмонії;

  4. емфіземі легенів;

  5. бронхіті?

134. При якому захворюванні найчастіше відбувається зміщення нижньої межі легенів угору:

  1. бронхоектатичній хворобі;

  2. *пневмосклерозі;

  3. бронхопневмонії;

  4. бронхіальній астмі;

  5. бронхіті?

135. Що відбувається у хворих на пневмонію, яка локалізується у нижній частці легенів:

  1. з’являється тимпанічний тон;

  2. зменшується висота стояння верхівок легенів;

  3. зменшується ширина полів Креніга;

  4. *зменшується активна рухомість нижнього краю легені;

  5. збільшується активна рухомість нижнього краю легені?

136. Яку перкусію (за силою звуку) застосовують для проведення топографічної перкусії:

  1. голосну;

  2. *тиху;

  3. найтихішу;

  4. дуже голосну;

  5. звичайну.

137. У разі застосування найголоснішої перкусії грудної клітини коливання не може пройти глибше, ніж на:

  1. 4 см;

  2. 5 см;

  3. *7 см;

  4. 1 см;

  5. 2 см;

138. В якій послідовності проводять топографічну перкусію:

  1. *визначення висоти стояння верхівок, нижніх меж легенів, екскурсій;

  2. порівняльна, топографічна перкусія;

  3. поля Креніга, екскурсія нижніх країв легені;

  4. нижні межі легенів, порівняльна перкусія;

  5. визначення екскурсій і висоти стояння верхівок легені.

139. Розміщення верхньої межі легенів ззаду у дорослих людей:

  1. на рівні остистого відростка V шийного хребця;

  2. на рівні остистого відростка VІ шийного хребця;

  3. *на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця;

  4. на рівні остистого відростка І грудного хребця;

  5. на рівні остистого відростка ІІ грудного хребця;

140. Висота стояння верхівок легенів спереду у здорових людей:

  1. на 1-2 см вище від ключиці;

  2. *на 3-4 см вище від ключиці;

  3. на рівні ключиці;

  4. на 2-3 см вище від ключиці;

  5. на 7 см вище від ключиці;

141. Що таке поля Креніга:

  1. висота верхівок легенів спереду;

  2. висота верхівок легенів ззаду;

  3. *ширина верхівок легенів;

  4. ширина правої легені знизу спереду і ззаду;

  5. ширина лівої легені знизу ззаду.

142. При якому захворюванні верхня межа легенів визначається нижче нормального рівня:

  1. пневмонії;

  2. *туберкульозі;

  3. пневмосклерозі;

  4. гідротораксі;

  5. емфіземі.

143. Яка найчастіша причина зміщення верхньої межі легенів вгору:

  1. абсцес легенів;

  2. бронхопневмонія;

  3. *емфізема легень;

  4. ателектазі;

  5. бронхіті.

144. У разі якого захворювання верхня межа легені визначається нижче від нормального рівня:

  1. пневмонії;

  2. *первинного інфікування мікобактерії туберкульозу;

  3. гідротораксу;

  4. пневмосклерозу;

  5. емфіземі.

145. Де в нормі проходить нижня межа легенів по передній пахвовій лінії:

  1. *нижній край VІІ ребра;

  2. верхній край VІ ребра;

  3. нижній край VІІІ ребра;

  4. верхній край ІХ ребра;

  5. верхній край Х ребра;

146. Де в нормі проходить нижня межа легенів по середній пахвовій лінії:

  1. нижній край VІІ ребра;

  2. *нижній край VІІІ ребра;

  3. верхній край VІІІ ребра;

  4. верхній край ІХ ребра;

  5. нижній край Х ребра;

147. Де в нормі проходить нижня межа легенів по лопатковій лінії:

  1. нижній край VІІІ ребра;

  2. нижній край ІХ ребра;

  3. *верхній край Х ребра;

  4. верхній край ХІ ребра;

  5. нижній край ХІ ребра;

148. Коли нижня межа легенів зміщується вгору:

  1. на глибокому вдихові;

  2. у разі зморщення легеневої тканини;

  3. у хворих на емфізему легень;

  4. *у разі хронічного застою крові в легенях;

  5. у разі ентероптозу;

149. Внаслідок якого патологічного процесу відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

  1. лівобічного ексудативного плевриту;

  2. ателектазу легені;

  3. правобічного пневмотораксу;

  4. *метеоризму;

  5. бронхопневмонії;

150. У разі якої патології найчастіше відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

  1. пневмонії;

  2. адгезивного плевриту;

  3. *асциту;

  4. правобічного пневмосклерозу;

  5. бронхіту;

151. Зміщення нижньої межі легені вниз характерно для:

  1. бронхопневмонії;

  2. *емфіземи легенів;

  3. крупозної пневмонії;

  4. бронхоектатичної хвороби;

  5. бронхіту;

152. Як визначається активна рухомість нижнього краю легенів (екскурсія):

  1. *під час затримки дихання на висоті вдиху і видиху;

  2. під час нормального дихання;

  3. під час затримки дихання;

  4. на фазі вдиху;

  5. під час зміни положення тіла;

153. Активна рухомість нижнього краю легені зменшується в разі:

  1. глибокого дихання;

  2. *емфіземи легень;

  3. ентероптозу;

  4. фізичного напруження;

  5. задишки;

154. Що таке пасивна рухомість нижніх країв легені:

  1. рухомість унаслідок глибокого вдиху і видиху;

  2. *рухомість у разі зміни положення тіла;

  3. рухомість унаслідок глибокого вдиху;

  4. рухомість унаслідок глибокого видиху;

  5. рухомість у разі затримки дихання.

155. У хворого на фоні бронхіального дихання при вдоху та видиху вислуховується побічний дихальний шум, який не зникає при кашлі та підсилюється при натисканні фонендоскопом на грудну клітину. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. *шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. плевро-перікардіальний шум

156. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує тріск волосся або снігу. Шум не змінюється при кашлі і навіть посилюється. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. *крепітація

4. сухі хрипи

5. саккадоване дихання

157. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує лопанье бульбашок при вдоху та видиху. При кашлі цей шум зменшується і частково зникає. Це може бути:

1.* вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. жорстке дихання

158. Шум тертя плеври вислуховується при:

  1. порожнині в легенях

  2. *плевро-перікардіальних швартах

  3. наявності рідини в плевральній порожнини

  4. порушенні бронхіальної прохідності

  5. ущільненні легеневої тканини

159. Патологічне бронхіальне дихання може бути при:

  1. порожнині в легенях

  2. плевро-перікардіальних швартах

  3. наявності рідини в плевральній порожнини

  4. порушенні бронхіальної прохідності

  5. *ущільненні легеневої тканини

160. Послаблення везикулярного дихання та відсутність бронхофонії буває при:

  1. порожнині в легенях

  2. плевро-перікардіальних швартах

  3. *наявності рідини в плевральній порожнині

  4. порушенні бронхіальної прохідності

  5. ущільненні легеневої тканини

161. Задишка експіраторного характеру є ознакою:

  1. *зменшенні просвіту бронхів

  2. порушенні дихального центру

  3. збільшенні просвіту бронхів

162. Над легенями вислуховується м'який шум, що дує та підсилюється при вдоху і зменшується при видиху. Цей шум нагадує букву «Ф». Що це за шум?

  1. патологічне бронхіальне дихання

  2. *везикулярне дихання

  3. сухі хрипи

  4. вологі хрипи

  5. крепітація

163. Відставання в акті дихання однієї з половин грудної клітини немає при:

  1. ущільненні легеневої тканини

  2. рідини в плевральній порожнині

  3. при наявності газу в плевральній порожнині

  4. порожнині в легенях

  5. *порушенні прохідності бронхів

164. Ознакою асиметрії грудної клітини є:

  1. *різний рівень розташування клюциц

  2. різний рівень розташування лопаток

  3. деформація грудини

  4. деформація хребта

  5. різний рівень розташування ребер

165. Бронхіальне дихання в нормі вислуховується

  1. над легенями

  2. над горлянкою

  3. *над трахеєю

  4. над серцем

  5. в області пространства Траубе

166. Хрипи, що вислуховуються над поверхнею грудної клітини виникають:

  1. в альвеолах

  2. *у бронхах

  3. у гортані

  4. в плевральній порожнині

167. Вологі хрипи при вислуховуванні нагадують:

  1. *пузирі, що лопаються

  2. тріск снігу

  3. свист в обидві фази дихання

  4. скрип шкіряного ремня

168. Аускультативною ознакою синдрому скопичення газу в плевральній порожнині є6

  1. відсутність везикулярного дихання

  2. *бронхіальне дихання

  3. крепітація

  4. жорстке дихання

  5. шум тертя плеври

169. Для синдрому порушення прохідності бронхів при аускультації характерні побічні дихальні шуми:

  1. сухі високі хрипи

  2. крепітація

  3. вологі хрипи

  4. *сухі низькі хрипи

170. Мілко- та середньопузирчасті хрипи та наявність бронхофонії можуть бути при:

  1. *звуженні просвіту бронхів

  2. ущільненні легеневої тканини

  3. порожнині в легенях

  4. підвищенні повітряності легеневої тканини

171. Амфоричне дихання є ознакою наявності:

  1. компресійного спадіння легень

  2. звуженні просвіту бронхів

  3. наявності повітря в плевральній порожнині

  4. *наявності порожнини в легенях

  5. ущільненні легеневої тканини

172. Жорстке дихання та велика кількість сухих хрипів можуть бути при:

  1. наявності повітря в плевральній порожнині

  2. потовщенні листків плеври

  3. *звуженні просвіту бронхів

  4. ущільненні легеневої тканини

173.У людини гіпервентиляція внаслідок фізичного навантаження. Який з наведених показників зовнішнього дихання в неї значно більший, ніж у стані спокою?

А. *Дихальний об’єм.

В. Життєва ємність легень.

С. Резервний об’єм вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Загальна ємність легень.

    1. Людина зробила спокійний видих. Як називається об’єм повітря, який міститься в її легенях при цьому?

А. Життєва ємність.

В. Залишковий об’єм.

С.* Резервний об’єм видиху.

D. Дихальний об’єм.

E. Функціональна залишкова ємність легень.

175.Людина зробила максимально глибокий вдих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. *Загальна ємність легень.

В. Життєва ємність легень.

С. Ємність вдиху.

D. Функціональна залишкова ємність легень.

E. Дихальний об’єм.

176 Людина зробила максимально глибокий видих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. Функціональна залишкова ємність легень.

В. *Залишковий об’єм.

С. Ємність вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Альвеолярний об’єм.

177.Людина в стані спокою штучно примушує себе дихати часто і глибоко протягом 3-4 хв. Як це відображається на кислотно-основному стані організму?

А. Виникає метаболічний алкалоз.

В. Виникає дихальний ацидоз.

С. *Виникає дихальний алкалоз.

D. Виникає метаболічний ацидоз.

E. Кислотно-основний стан не змінюється.

178.У підлітка, 12 років, який хворіє на бронхіальну астму, розвинувся тяжкий напад астми: виражена експіраторна задишка, блідість шкіри. Який вид порушення альвеолярної вентиляції має місце?

А. Нервово-м’язовий.

В. Рестриктивний.

С. Торакодіафрагмальний.

D. Центральний.

E.* Обструктивний.

179.У жінки, 45 років, яка тривалий час хворіє на бронхіальну астму, виник напад ядухи. Який патогенетичний механізм цього явища?

А. Зниження чутливості дихального центра.

В. Втрата еластичності легеневої тканини.

С. *Спазм дрібних бронхів.

D. Порушення рухливості грудної клітки.

E. Порушення перфузії легеневої тканини.

180.В обстежуваного визначили дихальний об’єм (500 мл), частоту дихання (15 за 1 хв), об’єм мертвого простору (100 мл). Скільки повітря пройде в нього за 1 хв через альвеоли?

А. 9000 мл.

В. 7500 мл.

С. 1500 мл.

D. 6000 мл.

E. *7400 мл.

181.Дихальний об’єм становить 450 мл, а частота дихання – 20 за 1 хв. Якою буде альвеолярна вентиляція?

А. 5000 мл.

В. 3000 мл.

С. 4000 мл.

D. 6000 мл.

E. *8000 мл.

6.2. Тестові завдання.

182.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях?

А. 6-9 м/с.

Б.* 3-6 м/с

В. 9-12 м/с

Г. 12-15

Д. Різниця в залежності від стану хворого.

183. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі?

А. Атеросклероз (atherosclerosis).

Б. *Гіпертонічна хвороба

В. Ревматизм

Г. Міокардит

Д. Гіпертрофічна міокардіопатія.

184. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?

А. У випадку неспецифічного аортоартеріїту - синдрому Такаясу (облітерація внаслідок хронічного запального процесу дуги аорти і великих судин, що відходять від неї)

Б. При стенозі лівого передсердно шлуночкового отвору (ліве передсердя стискує ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельева

В. У разі великого загруднинного зоба

Г. При аномаліях розвитку судин

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

185. Яка в нормі частота пульсу в спокої в дорослої людини?

А. 60-80 за 1 хв.

Б. 40-60 за 1 хв.

В. 80-100 за 1 хв.

Г. 100-120 за 1 хв.

Д. *Різниця в залежності від стану хворого.

186. Коли буває частий пульс (pulsus frequens)?

А. Під час підвищення температури тіла;

Б. За наявності тиреотоксикозу;

В. Під час фізичного навантаження;

Г. За наявності гіпертензії в малому колі кровообігу;

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

187. Коли буває рідкий пульс (piilsus rarus)?

А. При підвищенні тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи;

Б. За наявності повної передсердношлуночкової блокади;

В. У разі синдрому слабкості синусового вузла;

Г. У випадках вузлового та ідіовентрикулярного ритмів;

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

188. Рідкий пульс є еквівалентом брадикардії (bradycardia)…..

А. При дефіциті пульсу;

Б. Інколи;

В. Часто;

Г. При всіх порушеннях ритму;

Д. *Завжди

189. Еквівалентом якого гемодинамічного параметру може бути напружений пульсу?

А. Загального периферійного судинного опору;

Б. Серцевого викиду;

В. *Підвищеного артеріального тиску;

Г. У всіх випадках;

Д. Ніколи

190. Що таке pulsus regularis?

А. *Ритмічний пульс;

Б. Неритмічний пульс;

В.Такий, що регулярно змінюється;

191. Що таке pulsus irregularis?

А. *Неритмічний пульс;

Б. Ритмічний пульс;

В.Такий, що регулярно змінюється;

192. Що таке pulsus frequens?

А. *Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;

Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;

В. Пульс з частотою до 60 за 1 хв;

Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;

Д. Жодного з вищевказаних

193. Що таке pulsus rarus?

А. *Пульс з частотою до 60 за 1 хв;

Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;

В. Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;

Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;

Д. Жодного з вищевказаних

194. При якому патологічному стані спостерігається напружений пульс?

А. *При артеріальній гіпертензії;

Б. Атеросклероз;

В. Міокардит;

Г. Ділятиційна міокардіопатія;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

195. Який гемодинамічний феномен відображає наповнення пульсу?

А. *Ударний об'єм серця;

Б. Периферичний опір;

В. Об’єм циркулюючої крові;

Г. Реологічні властивості крові;

Д. Жодного з наведених.

196. Коли спостерігається пульс слабкого наповнення (pulsus vacuus)?

А.* При артеріальній гіпотензії;

Б. Атеросклероз;

В. Міокардит;

Г. Ділятиційна міокардіопатія;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

197. Коли найчастіше спостерігається нерівномірний пульс?

А. *У всіх перерахованих вище випадках;

Б. У разі екстрасистолії;

В. При неповній передсердно-шлуночковій блокаді II ступеня;

Г. У випадку миготливої аритмії;

Д. В жодному випадку.

198. Коли буває дикротичний пульс?

А.* При дуже низькому тонусі судин;

Б. При дуже високому тонусі судин;

В. При нормальному тонусі судин.

199. Коли буває переміжний пульс?

А. За наявності енергетичного виснаження міокарда;

Б. *Тяжкого ураження міокарда;

В. При міграції водія ритму;

Г. В жодному випадку;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

200. Коли спостерігається у хворого парадоксальний пульс?

А.*У випадках Б та В.

Б. При констриктивному перикардиті;

В. При ексудативному перикардиті;

Г. При міграції водія ритму;

Д. При дуже низькому тонусі судин.

201. Коли буває ниткоподібний пульс?

А. Під час шоку;

Б. Під час колапсу;

В. при значній крововтраті;

Г. В жодному випадку;

Д. *У всіх перерахованих вище випадках.

202. При якій аритмії може бути дефіцит пульсу?

А. *При миготливій аритмії;

Б При екстрасистолічній аритмії;

В.При парасистолії;

Г.При брадікардії;

Д.При тахікардії.

203. За яким періодом Короткова потрібно судити про величину систолічного артеріального тиску?

А. *За першим (поява тонів Короткова);

Б.За другим;

В.За третім;

Г.За четвертим;

Д.За п’ятим.

204. Який нормальний систолічний тиск?

А. *100-140 мм рт.ст.;

Б. 140-160 мм рт.ст.;

В.120-160 мм рт.ст.;

Г.90-130 мм рт.ст.;

Д.160-180 мм рт.ст..

205. Який нормальний діастолічний тиск?

А.*60-80 мм рт.ст.;

Б.40-60 мм рт.ст.;

В.80-100 мм рт.ст.;

Г.100-120 мм рт.ст.;

Д. Менше 80 мм рт.ст. .

206. Що таке пульсовий тиск?

А. *Різниця між систолічним та діастолічним тиском;

Б. Різниця систолічного тиску на різних руках;

В. Різниця діастолічного тиску на різних руках;

Г. Різниця систолічного тиску на руках та ногах;

Д. Різниця діастолічного тиску на руках та ногах.

207. Поставити риски у відповідності до періодів (фаз) Короткова та аскультативних феноменів.

I

2Вислуховуються постійні тони, інтенсивність звуку зростає в міру здуття манжети.

II

3Поява шуму при подальшому спуску повітря з манжети

III

1Період, коли звук подібний до хрусту та зростає по інтенсивності.

IV

4Різке приглушення , поява м’якого звуку що дує.

V

5Зникнення тонів.

208. Какие утверждения о структурах, образующих относительную сердечную тупость, верны?

А. *Правая граница относительной сердечной тупости образована правым предсердием

Б. Левая граница относительной сердечной тупости образована левым желудочком

В. Верхняя граница относительной сердечной тупости образована конусом лёгочной артерии и ушком левого предсердия

Г. Левая граница относительной сердечной тупости образована правым желудочком

Д. Правая граница относительной сердечной тупости образована сосудистым пучком и правым желудочком

209. Какие утверждения о границах относительной сердечной тупости верны?

А. *Правая граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается в четвёртом межреберье на 1 см кнаружи от правого края грудины

Б. Левая граница относительной сердечной тупости у здорового человека находится на 1 см кнутри от средне-ключичной линии

В. Левая граница относительной тупости сердца при митральном стенозе располагается по передней подмышечной линии

Г. Верхняя граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается по нижнему краю III ребра

Д. Правая граница относительной тупости сердца при недостаточности аортального клапана располагается по правому краю грудины

210. Де розташований у нормі верхівковий поштовх (ictus apicalis)?

А. *У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

Б. У четвертому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

В. У п'ятому міжребровому проміжку по серединно-ключичної лінії;

Г. У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії;

Д. У п'ятому міжребровому проміжку 3 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії.

211. Які причини патологічного зміщення верхівкового поштовху вліво?

А. *Гіпертрофія та дилатація лівого шлуночка;

Б. Гіпотрофія лівого шлуночка;

В. Гіпертрофія лівого передсердя;

Г. Гіпертрофія правого шлуночка;

Д. Аневризма аорти.

212. Коли верхівковий поштовх зміщується вліво і вниз?

А. *У випадку аортальних вад серця;

Б. При артеріальній гіпертензії;

В. У хворих на дилатаційну і гіпертрофічну кардіоміопатію;

Г. У разі недостатності мітрального клапана;

Д. У всіх вищенаведених випадках.

213. Яка в нормі площа верхівкового поштовху?

А. *1-2 см2;

Б. 2-3 см2;

В. до 1 см2;

214. Коли верхівковий поштовх називається розлитим?

А. *Якщо площа його понад 2 см2;

Б. Якщо площа його понад 3 см2;

В. Якщо площа його понад 4 см2;

215. Коли виникає розлитий верхівковий поштовх?

А. *У випадку гіпертрофії та дилатації лівого шлуночка;

Б. При емфіземі легенів;

В. При інфаркті міокарда;

Г. У випадку набряку легенів;

Д. При порушеннях ритму серця.

216. Про яку патологію може свідчити високий верхівковий поштовх?

А. Про гіпертрофію лівого шлуночка;

Б. недостатність аортальних клапанів;

В. тиреотоксикоз;

Г. гарячковий стан;

Д. *Все вищенаведене.

216. Про що свідчить резистентний верхівковий поштовх?

А. *Про гіпертрофію лівого шлуночка;

Б. Про дряблість міокарда;

В. Про артеріальну гіпертензію;

Г. Про інфаркт міокарда;

Д. Про мітральний стеноз.

217. Про що свідчить низькорезистентний верхівковий поштовх?

А. *Про дряблість міокарда;

Б. Про артеріальну гіпертензію;

В. Про артеріальну гіпертензію;

Г. Про мітральний стеноз;

Д. Про гіпертрофію лівого шлуночка.

218. Чим зумовлений серцевий поштовх?

А. *Посиленою роботою правого шлуночка;

Б. Посиленою роботою лівого шлуночка;

В. Посиленою роботою правого передсердя;

Г. Посиленою роботою лівого передсердя;

Д. Зростанням периферичного опору.

219. Про що свідчить надчеревна пульсація, яка посилюється під час вдиху?

А. *Про гіпертрофію правого шлуночка;

Б. Про гіпертрофію лівого шлуночка;

В. Про дряблість міокарда;

Г. Про артеріальну гіпертензію;

Д. Про інфаркт міокарда.

220. Коли виникає артеріальна пульсація печінки?

А. *У випадку недостатності клапанів аорти;

Б. У випадку мітрального стенозу;

В. При інфаркті міокарда;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При цирозі печінки.

221. Коли виникає венозна пульсація печінки?

А. *У випадку недостатності тристулкового клапана;

Б. У випадку недостатності клапанів аорти;

В. При інфаркті міокарда;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При цирозі печінки.

222. Про яку ваду серця свідчить танок каротид?

А. *Про наявність недостатності клапанів аорти;

Б. Про мітральний стеноз;

В. Про недостатність тристулкового клапану;

Г. Про аортальний стеноз;

Д. Про мітральну недостатність.

223. Коли і де визначається діастолічне тремтіння грудної клітки?

А. У випадку мітрального стенозу;

Б. *У випадку недостатності клапанів аорти;

В. У випадку недостатності тристулкового клапана;

Г. При аортальному стенозі;

Д. При ексудативному перикардиті.

224. Коли ще, крім серцевих вад, відчувається тремтіння ділянки серця?

А. *У разі сухого перикардиту;

Б. У разі ексудативного перикардиту;

В. У разі міокардиту;

Г. У разі фізичного перенавантаження;

Д. У разі інфаркту міокарда.

225. Коли і де визначається систолічні тремтіння грудної клітки?

А. *У випадку аортального стенозу;

Б. У випадку недостатності тристулкового клапана;;

В. У випадку недостатності клапанів аорти;;

Г. У випадку мітрального стенозу;

Д. У випадку ексудативного перикардиту.

226. Яка величина поперечника серця у нормі?

А. *11-ІЗсм.;

Б. 9-І1см.;

В. 7-9см.;

Г. 13-І5см.;

Д. 15-17см..

227. Що таке межі відносної тупості серця?

А. *Найбільш віддалені точки серця справа, зліва і згори;

Б. Найбільш віддалені точки серця справа, знизу, зліва і згори;

В. Найбільш віддалені точки серця справа і зліва;

Г. Найбільш віддалені точки серця знизу і згори;

Д. Найбільш віддалені точки серця зліва і згори.

228. Про що свідчать межі відносної тупості серця?

А. *Про істинні розміри серця;

Б. Про відносні розміри серця;

В. Про ділянку серця, не прикритої легенями;

Г. Про ділянку серця, що прикрита легенями.

229. Що таке межі абсолютної тупості серця?

А. *Межі ділянки серця, не прикритої легенями;

Б. Межі ділянки серця, що прикрита легенями;

В. Межі істинниго розміру серця;

Г. Межі відносного розміру серця.

230. Де в нормі знаходиться ліва межа відносної тупості серця?

А. *1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

Б. На лівій серединно-ключичній лінії;

В. 1-1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії;

Г. 1-1,5 см назовні від правого краю груднини;

Д. V міжребір’я зліва.

231. Де в нормі знаходиться права межа відносної тупості серця?

А. *1-1,5 см назовні від правого краю груднини;

Б. 1-1,5 см досередини від правого краю груднини;

В. IV міжребір’я праворуч;

Г. Лівий край груднини;

Д. На правій парастернальній лінії.

232. Де в нормі знаходиться верхня межа відносної тупості серця?

А. *Нижній край III ребра;

Б. Нижній край II ребра;

В. Верхній край III ребра;

Г. I міжребір’я;

Д. II міжребір’я .

233. Де в нормі знаходиться ліва межа абсолютної тупості серця?

А. *Майже співпадає з лівою межею відносної тупості;

Б. По лівому краю груднини;

В. На лівій серединно-ключичній лінії;

Г. На 4 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;

Д. Не визначається.

234. Де в нормі знаходиться права межа абсолютної тупості серця?

А. *По лівому краю груднини;

Б. Співпадає з правою межею відносної тупості серця;

В. На 1,5-2 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;

Г. Майже співпадає з лівою межею відносної тупості;

Д. Не визначається.

235. Де в нормі знаходиться верхня межа абсолютної тупості серця?

А. *Нижній край IV ребра;

Б. Верхній край III ребра;

В. II міжребір’я;

Г. Нижній край III ребра;

Д. Не визначається.

236. Де в нормі знаходиться ліва межа абсолютної тупості серця?

А. Співпадає з лівою межею відносної тупості серця;

Б. Нижній край IV ребра;

В. По лівому краю груднини;

Г. *На 1,5-2 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;

Д. Не визначається.

237. Яка послідовність перкусії серця?

А. *Визначення висоти стояння діафрагми;

Б. Визначення меж відносної серцевої тупості;

В. Визначення меж абсолютної серцевої тупості;

Г. Визначення ширини судинного пучка;

Д. Визначення додаткових точок.

238. Яка ширина судинного пучка в нормі?

А. *4-6 см;

Б. 2-4 см;

В. 6-8;

Г. До 4 см;

Д. Більше 6 см.

240. Який відділ серця утворює передню його поверхню?

А. *Переважно правий шлуночок;

Б. Переважно лівий шлуночок;

В. Ліве передсердя;

Г. Праве передсердя.

241. Коли буває патологічне зменшення площі абсолютної серцевої тупості?

А. *У випадку емфіземи легень;

Б. При запаленні передніх країв лівої легені;

В. У випадку гідроперикарда;

Г. У випадку зморщування передніх країв лівої легені;

Д. При збільшенні правого шлуночка.

242. Коли збільшується площа абсолютної серцевої тупості?

А. У випадку зморщування передніх країв лівої легені;

Б. За наявності великої пухлини заднього середостіння, яка зміщує серце вперед;

В. При збільшенні правого шлуночка;

Г. У випадку гідроперикарда;

Д. *У всіх перелічених випадках.

243. Коли спостерігається зміщення лівої межі відносної серцевої тупості вліво?

А. *У разі гіпертрофії лівого шлуночка;

Б. При значному збільшенні правого шлуночка;

В. В обох випадках;

Г. В жодному випадку.

244. Коли спостерігається розширення розмірів поперечника серця?

А. За наявності гіпертрофії (дилатації) лівого шлуночка;

Б. У разі гіпертрофії (дилатації) правого шлуночка, правого передсердя;

В. У випадку гідроперикарда;

Г. *У всіх перелічених випадках;

245. Який компонент не приймає участі в утворенні I тона?

А. *Одночасне закриття та напруга стулок клапанів аорти та легеневої артерії;

Б. Коливання напруженого міокарда правого та лівого шлуночків в період замкнутих клапанів;

В. Коливання стінок аорти та легеневої артерії в початковий період надходження в них крові із шлуночків;

Г. Коливання та напруга міокарду передсердь;

Д. Напруга та коливання створів мітрального та тристулкового клапанів, що закриваються одночасно.

246. Які ствердження по відношенню до аускультації серця вірні?

А. *Послідовність вислухування серця зумовлена частотой ураження клапанів серця;

Б. В нормі в здоровій людині на всіх п’яти точках аускультації вислуховуються два тони;

В. Після I тону слідує велика пауза;

Г. Після II тону слідує мала пауза;

Д. Всі перелічені ствердження.

247.Яке ствердження відносно I та II тонів невірно?

А.* Верхівковий поштовх співпадає з II тоном;

Б. II тон слідує після малої паузи;

В. I тон на верхівці серця сильніший, більш гучний, триваліший за II, слідує після великої паузи;

Г. I тон співпадає з верхівковим поштовхом;

Д. Пульсація сонної артерії співпадає з I тоном.

248. При яких станах не виникає послаблення обох тонів серця?

А. *Після фізичного навантаження;

Б. При емфіземі легенів;

В. При лівосторонньому гідротораксі;

Г. При ексудативному перикардиті;

Д. При ожирінні.

249. При яких станах виникає послаблення I тона на верхівці серця?

А. *При недостатності мітрального клапана;

Б. При мітральному стенозі;

В. При недостатності клапанів аорти;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При міокардиті.

250. Виберіть невірне ствердження у відношенні до посилення I тона на верхівці серця.

А. *Посилений I тон вислуховується при артеріальній гіпертензії;

Б. I тон посилюється за рахунок меншого наповнення кров’ю шлуночка під час діастоли;

В. Гучність I тона залежить від швидкості скорочення міокарда шлуночків під час систоли;

Г. Підсилений I тон вислуховується при мітральному стенозі;

Д. Підсилений I тон виникає при одночасному скороченні передсердь та шлуночків.

251.Що вірно у відношенні II тона на основі серця?

А. *У дорослоъ людини гучність II тона над клапаном аорти та клапаном легеневого стовбура однакова;

Б. Акцент II тона над аортою виникає при артеріальній гіпертензії;

В. Послаблення II тона над аортою спостерігається при атеросклерозі клапанів аорти;

Г. Підсилення II тона над легеневою артерією виникає при легеневій гіпертензії;

Д. Послаблення II тона над легеневою артерією відповідає стенозу устя аорти.

252. Яке ствердження відносно диастолічного шуму невірно?

А.* Вислуховується при недостатності мітрального клапану;

Б. Вислуховується при мітральному стенозі;

В. Вислуховується при стенозі тристулкового клапану;

Г. Вислуховується при недостатності клапанів аорти;

Д. Вислуховується в велику паузу між II та I тонами.

253. Яке ствердження відносно проведення шумів серця невірне?

А. Шум проводиться по щільній м’язовій тканині;

Б. Шум проводиться по току крові;

В. Систолічний шум при аортальному стенозі проводиться на судини шиї;

Г. *Діастолічний шум мітрального стенозу проводиться в ліву пахвову область;

Д. Діастолічний шум при недостатності клапанів аорти ліпше вислуховується в точці Боткіна-Ерба.

254. Який аускультативний феномен найбільш характерний для мітрального стенозу?

А. *Тон відкриття мі трального клапану;

Б. Ослаблення I тона на верхівці;

В. Ослаблення II тона над аортою;

Г. Акцент II тона над аортою;

Д. Ослаблення II тона над легеневою артерією.

255. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?

А. *Фазі ізометричного скорочення;

Б. Фазі вигнання;

В. Фазі швидкого наповнення шлуночків кров’ю;

Г. Фазі діастоли.

256. Який у нормі інтервал Q-1 тон (фаза асинхронного скорочення)?

А. *0,04-0,06 с.;

Б. 0,02-0,04 с.;

В. 0,06-0,08 с.;

Г. 0,08-0,10 с.;

Д. 0,10-0,12 с.

257. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?

А. Початок II тону відповідає закінченню фази вигнання;

Б. Фазі швидкого наповнення шлуночків кров’ю;

В. *Фазі ізометричного скорочення;

Г. Жодній з перелічених.

258. У яку фазу діяльності серця виникає фізіологічний III тон серця?

А. *У період швидкого наповнення шлуночків кров'ю;

Б. Фазі вигнання;

В. Фазі ізометричного скорочення;

Г. Фазі діастоли.

259. Що розуміють під систолою в аускультативному плані?

А.* I тон і коротку паузу;

Б. I тон;

В. II тон;

Г. IІ тон і довгу паузу;

Д. I тон, паузу та IІ тон.

260. Що розуміють під діастолою в аускультативному плані?

А. *II тон і довгу паузу;

Б. I тон і коротку паузу;

В. I тон;

Г. II тон;

Д. I тон, паузу та IІ тон.

261. Яка послідовність аускультації серця?

  1. Над верхівкою серця – мітральний клапан;

  2. У другому міжребровому проміжку справа від груднини – аортальні клапани;

  3. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини – клапани легеневого стовбура;

  4. Біля основи мечоподібного відростка грудини – тристулковий клапан;

  5. У четвертому міжребровому проміжку між лівими груднинною і пригруднинною лініями (точка Боткіна-Ерба).

262. Де оцінюють І тон?

А. *Над верхівкою серця;

Б. Біля основи мечоподібного відростка;

В. У другому міжребровому проміжку справа від груднини;

Г. Точка Боткіна-Ерба;

Д. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини.

263. Де оцінюють II тон?

А. *У другому міжребровому проміжку справа від груднини;

Б. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини;

В. Над верхівкою серця;

Г. Точка Боткіна-Ерба;

Д. Біля основи мечоподібного відростка.

264. При яких захворюваннях серця спостерігається ослаблення двох тонів серця?

А. *У всіх випадках;

Б. При міокардитах;

В. За наявності атеросклеротичного чи міокардитичного кардіосклерозу;

Г. У разі інфаркту міокарда;

Д. У випадку кардіоміопатій.

265. Що таке акцент II тону?

А. *Посилення II тону над аортою або легеневою артерією;

Б. Ослаблення II тону над аортою або легеневою артерією;

В. Посилення II тону по відношенню до I тону;

Г. Посилення II тону над верхівкою серця.

265. Какие утверждения о структурах, образующих относительную сердечную тупость, верны?

А. Правая граница относительной сердечной тупости образована правым предсердием

Б. Левая граница относительной сердечной тупости образована левым желудочком

В. Верхняя граница относительной сердечной тупости образована конусом лёгочной артерии и ушком левого предсердия

Г. Левая граница относительной сердечной тупости образована правым желудочком

Д. *Правая граница относительной сердечной тупости образована сосудистым пучком и правым желудочком

266. Какие утверждения о границах относительной сердечной тупости верны?

А. Правая граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается в четвёртом межреберье на 1 см кнаружи от правого края грудины

Б. Левая граница относительной сердечной тупости у здорового человека находится на 1 см кнутри от средне-ключичной линии

В. Левая граница относительной тупости сердца при митральном стенозе располагается по передней подмышечной линии

Г. Верхняя граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается по нижнему краю III ребра

Д. Правая граница относительной тупости сердца при недостаточности аортального клапана располагается по правому краю грудины

267. Де розташований у нормі верхівковий поштовх (ictus apicalis)?

А. *У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

Б. У четвертому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

В. У п'ятому міжребровому проміжку по серединно-ключичної лінії;

Г. У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії;

Д. У п'ятому міжребровому проміжку 3 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії.

268. Які причини патологічного зміщення верхівкового поштовху вліво?

А. *Гіпертрофія та дилатація лівого шлуночка;

Б. Гіпотрофія лівого шлуночка;

В. Гіпертрофія лівого передсердя;

Г. Гіпертрофія правого шлуночка;

Д. Аневризма аорти.

269. Коли верхівковий поштовх зміщується вліво і вниз?

А. *У випадку аортальних вад серця;

Б. При артеріальній гіпертензії;

В. У хворих на дилатаційну і гіпертрофічну кардіоміопатію;

Г. У разі недостатності мітрального клапана;

Д. У всіх вищенаведених випадках.

270. Яка в нормі площа верхівкового поштовху?

А. 1-2 см2;

Б. 2-3 см2;

В. до 1 см2;

271. Коли верхівковий поштовх називається розлитим?

А. Якщо площа його понад 2 см2;

Б. Якщо площа його понад 3 см2;

В. Якщо площа його понад 4 см2;

272. Коли виникає розлитий верхівковий поштовх?

А. *У випадку гіпертрофії та дилатації лівого шлуночка;

Б. При емфіземі легенів;

В. При інфаркті міокарда;

Г. У випадку набряку легенів;

Д. При порушеннях ритму серця.

273. Про яку патологію може свідчити високий верхівковий поштовх?

А. *Про гіпертрофію лівого шлуночка;

Б. недостатність аортальних клапанів;

В. тиреотоксикоз;

Г. гарячковий стан;

Д. Все вищенаведене.

274. Про що свідчить резистентний верхівковий поштовх?

А. *Про гіпертрофію лівого шлуночка;

Б. Про дряблість міокарда;

В. Про артеріальну гіпертензію;

Г. Про інфаркт міокарда;

Д. Про мітральний стеноз.

275. Про що свідчить низькорезистентний верхівковий поштовх?

А. *Про дряблість міокарда;

Б. Про артеріальну гіпертензію;

В. Про артеріальну гіпертензію;

Г. Про мітральний стеноз;

Д. Про гіпертрофію лівого шлуночка.

276. Чим зумовлений серцевий поштовх?

А. *Посиленою роботою правого шлуночка;

Б. Посиленою роботою лівого шлуночка;

В. Посиленою роботою правого передсердя;

Г. Посиленою роботою лівого передсердя;

Д. Зростанням периферичного опору.

277. Про що свідчить надчеревна пульсація, яка посилюється під час вдиху?

А. *Про гіпертрофію правого шлуночка;

Б. Про гіпертрофію лівого шлуночка;

В. Про дряблість міокарда;

Г. Про артеріальну гіпертензію;

Д. Про інфаркт міокарда.

278. Коли виникає артеріальна пульсація печінки?

А. *У випадку недостатності клапанів аорти;

Б. У випадку мітрального стенозу;

В. При інфаркті міокарда;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При цирозі печінки.

279. Коли виникає венозна пульсація печінки?

А. *У випадку недостатності тристулкового клапана;

Б. У випадку недостатності клапанів аорти;

В. При інфаркті міокарда;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При цирозі печінки.

280. Про яку ваду серця свідчить танок каротид?

А. *Про наявність недостатності клапанів аорти;

Б. Про мітральний стеноз;

В. Про недостатність тристулкового клапану;

Г. Про аортальний стеноз;

Д. Про мітральну недостатність.

281. Коли і де визначається діастолічне тремтіння грудної клітки?

А. *У випадку мітрального стенозу;

Б. У випадку недостатності клапанів аорти;

В. У випадку недостатності тристулкового клапана;

Г. При аортальному стенозі;

Д. При ексудативному перикардиті.

282. Коли ще, крім серцевих вад, відчувається тремтіння ділянки серця?

А. *У разі сухого перикардиту;

Б. У разі ексудативного перикардиту;

В. У разі міокардиту;

Г. У разі фізичного перенавантаження;

Д. У разі інфаркту міокарда.

283. Коли і де визначається систолічні тремтіння грудної клітки?

А. *У випадку аортального стенозу;

Б. У випадку недостатності тристулкового клапана;;

В. У випадку недостатності клапанів аорти;;

Г. У випадку мітрального стенозу;

Д. У випадку ексудативного перикардиту.

284. Яка величина поперечника серця у нормі?

А. *11-ІЗсм.;

Б. 9-І1см.;

В. 7-9см.;

Г. 13-І5см.;

Д. 15-17см..

285. Що таке межі відносної тупості серця?

А. *Найбільш віддалені точки серця справа, зліва і згори;

Б. Найбільш віддалені точки серця справа, знизу, зліва і згори;

В. Найбільш віддалені точки серця справа і зліва;

Г. Найбільш віддалені точки серця знизу і згори;

Д. Найбільш віддалені точки серця зліва і згори.

286. Про що свідчать межі відносної тупості серця?

А. *Про істинні розміри серця;

Б. Про відносні розміри серця;

В. Про ділянку серця, не прикритої легенями;

Г. Про ділянку серця, що прикрита легенями.

287. Що таке межі абсолютної тупості серця?

А. *Межі ділянки серця, не прикритої легенями;

Б. Межі ділянки серця, що прикрита легенями;

В. Межі істинниго розміру серця;

Г. Межі відносного розміру серця.

288. Де в нормі знаходиться ліва межа відносної тупості серця?

А. *1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

Б. На лівій серединно-ключичній лінії;

В. 1-1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії;

Г. 1-1,5 см назовні від правого краю груднини;

Д. V міжребір’я зліва.

289. Де в нормі знаходиться права межа відносної тупості серця?

А. *1-1,5 см назовні від правого краю груднини;

Б. 1-1,5 см досередини від правого краю груднини;

В. IV міжребір’я праворуч;

Г. Лівий край груднини;

Д. На правій парастернальній лінії.

290. Де в нормі знаходиться верхня межа відносної тупості серця?

А. *Нижній край III ребра;

Б. Нижній край II ребра;

В. Верхній край III ребра;

Г. I міжребір’я;

Д. II міжребір’я .

291. Де в нормі знаходиться ліва межа абсолютної тупості серця?

А. *Майже співпадає з лівою межею відносної тупості;

Б. По лівому краю груднини;

В. На лівій серединно-ключичній лінії;

Г. На 4 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;

Д. Не визначається.

292.Де в нормі знаходиться права межа абсолютної тупості серця?

А. *По лівому краю груднини;

Б. Співпадає з правою межею відносної тупості серця;

В. На 1,5-2 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;

Г. Майже співпадає з лівою межею відносної тупості;

Д. Не визначається.

293. Де в нормі знаходиться верхня межа абсолютної тупості серця?

А. Нижній край IV ребра;

Б. Верхній край III ребра;

В. II міжребір’я;

Г. Нижній край III ребра;

Д. Не визначається.

294. Де в нормі знаходиться ліва межа абсолютної тупості серця?

А. *Співпадає з лівою межею відносної тупості серця;

Б. Нижній край IV ребра;

В. По лівому краю груднини;

Г. На 1,5-2 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;

Д. Не визначається.

295. Яка послідовність перкусії серця?

А. *Визначення висоти стояння діафрагми;

Б. Визначення меж відносної серцевої тупості;

В. Визначення меж абсолютної серцевої тупості;

Г. Визначення ширини судинного пучка;

Д. Визначення додаткових точок.

296. Яка ширина судинного пучка в нормі?

А. *4-6 см;

Б. 2-4 см;

В. 6-8;

Г. До 4 см;

Д. Більше 6 см.

297. Який відділ серця утворює передню його поверхню?

А. *Переважно правий шлуночок;

Б. Переважно лівий шлуночок;

В. Ліве передсердя;

Г. Праве передсердя.

298. Коли буває патологічне зменшення площі абсолютної серцевої тупості?

А. *У випадку емфіземи легень;

Б. При запаленні передніх країв лівої легені;

В. У випадку гідроперикарда;

Г. У випадку зморщування передніх країв лівої легені;

Д. При збільшенні правого шлуночка.

299. Коли збільшується площа абсолютної серцевої тупості?

А. *У випадку зморщування передніх країв лівої легені;

Б. За наявності великої пухлини заднього середостіння, яка зміщує серце вперед;

В. При збільшенні правого шлуночка;

Г. У випадку гідроперикарда;

Д. У всіх перелічених випадках.

300. Коли спостерігається зміщення лівої межі відносної серцевої тупості вліво?

А. *У разі гіпертрофії лівого шлуночка;

Б. При значному збільшенні правого шлуночка;

В. В обох випадках;

Г. В жодному випадку.

301. Коли спостерігається розширення розмірів поперечника серця?

А. *За наявності гіпертрофії (дилатації) лівого шлуночка;

Б. У разі гіпертрофії (дилатації) правого шлуночка, правого передсердя;

В. У випадку гідроперикарда;

Г. У всіх перелічених випадках;

302. Який компонент не приймає участі в утворенні I тона?

А. *Одночасне закриття та напруга стулок клапанів аорти та легеневої артерії;

Б. Коливання напруженого міокарда правого та лівого шлуночків в період замкнутих клапанів;

В. Коливання стінок аорти та легеневої артерії в початковий період надходження в них крові із шлуночків;

Г. Коливання та напруга міокарду передсердь;

Д. Напруга та коливання створів мітрального та тристулкового клапанів, що закриваються одночасно.

303. Які ствердження по відношенню до аускультації серця вірні?

А. *Послідовність вислухування серця зумовлена частотой ураження клапанів серця;

Б. В нормі в здоровій людині на всіх п’яти точках аускультації вислуховуються два тони;

В. Після I тону слідує велика пауза;

Г. Після II тону слідує мала пауза;

Д. Всі перелічені ствердження.

304. Яке ствердження відносно I та II тонів невірно?

А. *Верхівковий поштовх співпадає з II тоном;

Б. II тон слідує після малої паузи;

В. I тон на верхівці серця сильніший, більш гучний, триваліший за II, слідує після великої паузи;

Г. I тон співпадає з верхівковим поштовхом;

Д. Пульсація сонної артерії співпадає з I тоном.

305. При яких станах не виникає послаблення обох тонів серця?

А. *Після фізичного навантаження;

Б. При емфіземі легенів;

В. При лівосторонньому гідротораксі;

Г. При ексудативному перикардиті;

Д. При ожирінні.

306. При яких станах виникає послаблення I тона на верхівці серця?

А. *При недостатності мітрального клапана;

Б. При мітральному стенозі;

В. При недостатності клапанів аорти;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При міокардиті.

307. Виберіть невірне ствердження у відношенні до посилення I тона на верхівці серця.

А. *Посилений I тон вислуховується при артеріальній гіпертензії;

Б. I тон посилюється за рахунок меншого наповнення кров’ю шлуночка під час діастоли;

В. Гучність I тона залежить від швидкості скорочення міокарда шлуночків під час систоли;

Г. Підсилений I тон вислуховується при мітральному стенозі;

Д. Підсилений I тон виникає при одночасному скороченні передсердь та шлуночків.

308. Що вірно у відношенні II тона на основі серця?

А. *В дорослий людині гучність II тона над клапаном аорти та клапаном легеневого стовбура однакова;

Б. Акцент II тона над аортою виникає при артеріальній гіпертензії;

В. Послаблення II тона над аортою спостерігається при атеросклерозі клапанів аорти;

Г. Підсилення II тона над легеневою артерією виникає при легеневій гіпертензії;

Д. Послаблення II тона над легеневою артерією відповідає стенозу устя аорти.

309. Яке ствердження відносно диастолічного шуму невірно?

А. *Вислуховується при недостатності мітрального клапану;

Б. Вислуховується при мітральному стенозі;

В. Вислуховується при стенозі тристулкового клапану;

Г. Вислуховується при недостатності клапанів аорти;

Д. Вислуховується в велику паузу між II та I тонами.

310. Яке ствердження відносно проведення шумів серця невірне?

А. *Шум проводиться по щільній м’язовій тканині;

Б. Шум проводиться по току крові;

В. Систолічний шум при аортальному стенозі проводиться на судини шиї;

Г. Діастолічний шум мітрального стенозу проводиться в ліву пахвову область;

Д. Діастолічний шум при недостатності клапанів аорти ліпше вислуховується в точці Боткіна-Ерба.

311. Який аускультативний феномен найбільш характерний для мітрального стенозу?

А. *Тон відкриття мі трального клапану;

Б. Ослаблення I тона на верхівці;

В. Ослаблення II тона над аортою;

Г. Акцент II тона над аортою;

Д. Ослаблення II тона над легеневою артерією.

312. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?

А. *Фазі ізометричного скорочення;

Б. Фазі вигнання;

В. Фазі швидкого наповнення шлуночків кров’ю;

Г. Фазі діастоли.

313. Який у нормі інтервал Q-1 тон (фаза асинхронного скорочення)?

А.* 0,04-0,06 с.;

Б. 0,02-0,04 с.;

В. 0,06-0,08 с.;

Г. 0,08-0,10 с.;

Д. 0,10-0,12 с.

314. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?

А. Початок II тону відповідає закінченню фази вигнання;

Б. Фазі швидкого наповнення шлуночків кров’ю;

В. *Фазі ізометричного скорочення;

Г. Жодній з перелічених.

315. У яку фазу діяльності серця виникає фізіологічний III тон серця?

А. *У період швидкого наповнення шлуночків кров'ю;

Б. Фазі вигнання;

В. Фазі ізометричного скорочення;

Г. Фазі діастоли.

316. Що розуміють під систолою в аускультативному плані?

А.* I тон і коротку паузу;

Б. I тон;

В. II тон;

Г. IІ тон і довгу паузу;

Д. I тон, паузу та IІ тон.

316. Що розуміють під діастолою в аускультативному плані?

А. *II тон і довгу паузу;

Б. I тон і коротку паузу;

В. I тон;

Г. II тон;

Д. I тон, паузу та IІ тон.

317. Яка послідовність аускультації серця?

  1. Над верхівкою серця – мітральний клапан;

  2. У другому міжребровому проміжку справа від груднини – аортальні клапани;

  3. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини – клапани легеневого стовбура;

  4. Біля основи мечоподібного відростка грудини – тристулковий клапан;

  5. У четвертому міжребровому проміжку між лівими груднинною і пригруднинною лініями (точка Боткіна-Ерба).

318. Де оцінюють І тон?

А. Над верхівкою серця;

Б. Біля основи мечоподібного відростка;

В. У другому міжребровому проміжку справа від груднини;

Г. Точка Боткіна-Ерба;

Д. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини.

319. Де оцінюють II тон?

А. У другому міжребровому проміжку справа від груднини;

Б. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини;

В. Над верхівкою серця;

Г. Точка Боткіна-Ерба;

Д. Біля основи мечоподібного відростка.

320. При яких захворюваннях серця спостерігається ослаблення двох тонів серця?

А. *У всіх випадках;

Б. При міокардитах;

В. За наявності атеросклеротичного чи міокардитичного кардіосклерозу;

Г. У разі інфаркту міокарда;

Д. У випадку кардіоміопатій.

321. Що таке акцент II тону?

А. *Посилення II тону над аортою або легеневою артерією;

Б. Ослаблення II тону над аортою або легеневою артерією;

В. Посилення II тону по відношенню до I тону;

Г. Посилення II тону над верхівкою серця.

321.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях?

А. *6-9 м/с.

Б. 3-6 м/с

В. 9-12 м/с

Г. 12-15

Д. Різниця в залежності від стану хворого.

322. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі?

А. Атеросклероз (atherosclerosis).

Б. *Гіпертонічна хвороба

В. Ревматизм

Г. Міокардит

Д. Гіпертрофічна міокардіопатія.

323. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?

А. У випадку неспецифічного аортоартеріїту - синдрому Такаясу (облітерація внаслідок хронічного запального процесу дуги аорти і великих судин, що відходять від неї)

Б. При стенозі лівого передсердно шлуночкового отвору (ліве передсердя стискує ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельева

В. У разі великого загруднинного зоба

Г. При аномаліях розвитку судин

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

324. Яка в нормі частота пульсу в спокої в дорослої людини?

А. *60-80 за 1 хв.

Б. 40-60 за 1 хв.

В. 80-100 за 1 хв.

Г. 100-120 за 1 хв.

Д. Різниця в залежності від стану хворого.

325. Коли буває частий пульс (pulsus frequens)?

А. Під час підвищення температури тіла;

Б. За наявності тиреотоксикозу;

В. Під час фізичного навантаження;

Г. За наявності гіпертензії в малому колі кровообігу;

Д.* У всіх перерахованих вище випадках

326. Коли буває рідкий пульс (piilsus rarus)?

А. При підвищенні тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи;

Б. За наявності повної передсердношлуночкової блокади;

В. У разі синдрому слабкості синусового вузла;

Г. У випадках вузлового та ідіовентрикулярного ритмів;

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

327. Рідкий пульс є еквівалентом брадикардії (bradycardia)…..

А. *При дефіциті пульсу;

Б. Інколи;

В. Часто;

Г. При всіх порушеннях ритму;

Д. Завжди

328. Еквівалентом якого гемодинамічного параметру може бути напружений пульсу?

А. Загального периферійного судинного опору;

Б. *Серцевого викиду;

В. Підвищеного артеріального тиску;

Г. У всіх випадках;

Д. Ніколи

329. Що таке pulsus regularis?

А. *Ритмічний пульс;

Б. Неритмічний пульс;

В.Такий, що регулярно змінюється;

330. Що таке pulsus irregularis?

А. *Неритмічний пульс;

Б. Ритмічний пульс;

В.Такий, що регулярно змінюється;

331. Що таке pulsus frequens?

А. *Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;

Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;

В. Пульс з частотою до 60 за 1 хв;

Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;

Д. Жодного з вищевказаних

332. Що таке pulsus rarus?

А. *Пульс з частотою до 60 за 1 хв;

Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;

В. Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;

Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;

Д. Жодного з вищевказаних

333. При якому патологічному стані спостерігається напружений пульс?

А. *При артеріальній гіпертензії;

Б. Атеросклероз;

В. Міокардит;

Г. Ділятиційна міокардіопатія;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

334. Який гемодинамічний феномен відображає наповнення пульсу?

А.* Ударний об'єм серця;

Б. Периферичний опір;

В. Об’єм циркулюючої крові;

Г. Реологічні властивості крові;

Д. Жодного з наведених.

335. Коли спостерігається пульс слабкого наповнення (pulsus vacuus)?

А. При артеріальній гіпотензії;

Б. Атеросклероз;

В. Міокардит;

Г. Ділятиційна міокардіопатія;

Д. *У всіх перерахованих вище випадках.

336. Коли найчастіше спостерігається нерівномірний пульс?

А. *У всіх перерахованих вище випадках;

Б. У разі екстрасистолії;

В. При неповній передсердно-шлуночковій блокаді II ступеня;

Г. У випадку миготливої аритмії;

Д. В жодному випадку.

337. Коли буває дикротичний пульс?

А. *При дуже низькому тонусі судин;

Б. При дуже високому тонусі судин;

В. При нормальному тонусі судин.

338. Коли буває переміжний пульс?

А. *За наявності енергетичного виснаження міокарда;

Б. Тяжкого ураження міокарда;

В. При міграції водія ритму;

Г. В жодному випадку;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

339. Коли спостерігається у хворого парадоксальний пульс?

А.У випадках Б та В.

Б. При констриктивному перикардиті;

В. При ексудативному перикардиті;

Г. При міграції водія ритму;

Д. При дуже низькому тонусі судин.

340. Коли буває ниткоподібний пульс?

А. *Під час шоку;

Б. Під час колапсу;

В. при значній крововтраті;

Г. В жодному випадку;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

341. При якій аритмії може бути дефіцит пульсу?

А.* При миготливій аритмії;

Б При екстрасистолічній аритмії;

В.При парасистолії;

Г.При брадікардії;

Д.При тахікардії.

342. За яким періодом Короткова потрібно судити про величину систолічного артеріального тиску?

А. *За першим (поява тонів Короткова);

Б.За другим;

В.За третім;

Г.За четвертим;

Д.За п’ятим.

343. Який нормальний систолічний тиск?

А. *100-140 мм рт.ст.;

Б. 140-160 мм рт.ст.;

В.120-160 мм рт.ст.;

Г.90-130 мм рт.ст.;

Д.160-180 мм рт.ст..

344. Який нормальний діастолічний тиск?

А.*60-80 мм рт.ст.;

Б.40-60 мм рт.ст.;

В.80-100 мм рт.ст.;

Г.100-120 мм рт.ст.;

Д. Менше 80 мм рт.ст. .

345. Що таке пульсовий тиск?

А. Різниця між систолічним та діастолічним тиском;

Б. Різниця систолічного тиску на різних руках;

В. Різниця діастолічного тиску на різних руках;

Г. Різниця систолічного тиску на руках та ногах;

Д. Різниця діастолічного тиску на руках та ногах.

346. Поставити риски у відповідності до періодів (фаз) Короткова та аскультативних феноменів.

I

Вислуховуються постійні тони, інтенсивність звуку зростає в міру здуття манжети.

II

Поява шуму при подальшому спуску повітря з манжети

III

Період, коли звук подібний до хрусту та зростає по інтенсивності.

IV

Різке приглушення , поява м’якого звуку що дує.

V

Зникнення тонів.

6.2. Тестові завдання

347. Коли ритм ЕКГ називають правильним?

1) *інтервали R-R відрізняються більш ніж на 10%

2) інтервали R-R відрізняються не більш ніж на 0,1 с

3) інтервали R-R відрізняються більш ніж на 0,1 с

4) інтервали R-R відрізняються більш ніж на 0,2 с

348. Що таке правильний синусів ритм?

1) зубець Р перед кожним комплексом QRS негативний

2) зубець Р позитивний перед кожним комплексом QRS, тривалість R-R коливається в межах 0,15-0,45 с

3) *убець Р перед кожним комплексом QRS позитивний, тривалість R-R коливається в межах 0,10 с

4) зубець Р перед кожним комплексом QRS – не однаковий за амплітудою і формою

349. В якому місці провідної системи серця в нормі виникає імпульс збудження?

1) *у синусовому вузлі

2) передсердно-шлуночковому вузлі

3) у лівій ніжці пучка Гіса

4) у правій ніжці пучка Гіса

350. Що реєструє інтервал R-R на ЕКГ?

1) внутрішньопередсердну провідність

2) внутрішньошлуночкову провідність

3) передсердньошлуночкову провідність

4) *тривалість серцевого циклу

351. Яка в нормі частота серцевих скорочень?

1) *60-80 за хв.

2) 40-60 за хв.

3) 90-120 за хв.

4) 30-40 за хв.

352. Яку провідність реєструє QRS на ЕКГ?

1) передсердньошлуночкову

2) *внутрішньошлуночкову

3) провідність по лівій ніжці пучка Гіса

4) внупрішньопередсердну

353. Нормальна тривалість зубця Р?

1) 0,02-0,03 с

2) 0,03-0,04 с

3) 0,04-0,06 с

4) *0,06-0,10 с

354.Яка тривалість комплексу QRS у нормі?

1) 0,02-0,05 с

2) *0,06-0,08 с

3) 0,16 – 0,20 с

4) 0,21 – 0,30 с

355. Яка в нормі тривалість інтервалу P-Q на ЕКГ?

1) 0,06-0,08 с

2) 0,21-0,30 с

3) *0,12-0,18 с

4) 0,02-0,04 с

356. Які властивості вузлового ритму?

1) *ЧСС 40-50 за хв., ритм правильний, зубець Р перед комплексом QRS від’ємний або відсутній

2) Частота 20-40 за хв., ритм правильний, якщо немає екстрасистол, дуже низька залежність частоти скорочень шлуночків від вегетативних та метаболітичних впливів

3) Зубець Р наявний перед кожним комплексом QRS, додатний у ІІ стандартному відведенні, різниця інтервалів R-R не перевищує 0,1 с, частота серцевих скорочень 60-80 за хв.

357. Що розуміють під провідністю провідникової системи серця?

1) Здатність серця збуджуватися під впливом електричних імпульсів

2) *Здатність провідникової системи серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скоротливого міокарда

3) Здатність серця скорочуватися під впливом електричних імпульсів

4) Здатність серця генерувати імпульси, які викликають збудження

358. Що відображає AV – блокада?

1) Порушення проведення електричного імпульсу по провідної системі передсердь

2) Передчасне позачергове збудження серця

3) Значне прискорення скорочень передсердь (до 200-400 за хв.) при збереженні регулярного передсердного ритму

4) *Порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків

359. Що відображає внутрішньопередсердна блокада?

1) *Порушення проведення електричного імпульсу по провідної системі передсердь

2) Передчасне позачергове збудження серця

3) Значне прискорення скорочень передсердь (до 200-400 за хв.) при збереженні регулярного передсердного ритму

4) Порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків

360. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади І ступеню?

1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

2) *Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с

3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q

4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень

361. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІІ ступеню?

1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с

3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q

4) *Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень

362. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца І?

1) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с

3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q

4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень

17. 16. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца ІІ?

1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с

3) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q

4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень

363. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки?

1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

2) Наявність у відведеннях V5, V6, I aVL, розширених та деформованих шлуночкових комплексів, типу R, а у відведеннях V1, V2, III, aVF, типу QS або rS, з широкою верхівкою зубця S

3) *Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r

4) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS

364. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки?

1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

2) Наявність у відведеннях V5, V6, I aVL, розширених та деформованих шлуночкових комплексів, типу R, а у відведеннях V1, V2, III, aVF, типу QS або rS, з широкою верхівкою зубця S

3) *Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r

4) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS

365. Які клінічні ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса?

1) *Гострі розлади гемодинаміки - відчуття зупинки серця, слабкість, запаморочення, втрата свідомості, судоми і навіть смерть

2) Відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, головний біль

3) Задишка, вечерні набряки на нижніх кінцівках, акроціаноз

4) Стискаючий біль за грудиною, що провокується фізичним навантаженням, триває 2-3 хв., супроводжується відчуттям страху смерті

366. Які ЕКГ – ознаки миготливої аритмії?

1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

2) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS

3) *Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)

4) ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм

367. Які ЕКГ – ознак тріпотіння передсердь?

1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

2) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS

3) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)

4) *ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм

368. Які ЕКГ – ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса?

1) *Передсердно-шлуночкова блокада ІІ типу за Мобітцом високого ступеня або повна поперечна блокада з випадінням підряд більш ніж одного комплексу QRS (періоди асистолії)

2) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS

3) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)

4) ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм

369. У яких випадках використовують штучний водій ритму?

1) Поодинокі шлуночкові екстрасистоли

2) Брадіаритмія, блокади високого ступеню

3) Синусова тахікардія

4) *Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса

370. Що таке синдром Фредеріка?

1) *Комбінація миготіння чи тріпотіння передсердь з повною передсердно-шлуночковою блокадою

2) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)

3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

4) Раптово виникаючий приступ прискорення серцевих скорочень до 140-250 за хв., при збереженні правильного серцевого ритму

371. Який водій ритму вважають постійним?

1) Використано зовнішній генератор імпульсів

2)* Використано імплантований генератор

3) Використано однокамерний водій ритму

4) Використано двохкамерний водій ритму

372. Які ЕКГ – ознаки штучного водія ритму?

1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q

2) Наявність у складі комплексу QRS, додаткової хвилі збудження – Δ- хвилі

3) *Наявність на ЕКГ вертикальної лінії (пейсмекерний спайк), за яким виникає комплекс QRS, або зубець Р

4) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)

373. В якому відведенні найкраще визначають спайки штучного водія ритму?

1) І, ІІ стандартному

2) *aVR

3) aVL

4) V1,V2

374. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму передсердям?

1) Спайк виникає перед кожним комплексом QRS, комплекси розширені та деформовані

2) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)

3) Наявність спайків, як перед зубцями Р, так і перед комплексами QRS

4) *Наявність спайків перед зубцем Р, зубець Р деформований та інвертований

375. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму шлуночкам?

1) *Спайк виникає перед кожним комплексом QRS, комплекси розширені та деформовані

2) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)

3) Наявність спайків, як перед зубцями Р, так і перед комплексами QRS

4) Наявність спайків перед зубцем Р, зубець Р деформований та інвертований

31. Пароксизм шлуночкової тахікардії – це:

1) поодинокі екстрасистоли

2) *групові (більш 4) екстрасистоли

3) алоритмія

376. Укажіть механізм виникнення пароксизмальної тахікардії:

1) *асинхронна реполяризація ділянок міокарда

2) підвищення автоматизму гетеротопного вогнища

3) re-entry

4) усі відповіді вірні

377. Для пароксизмальної шлуночкової тахікардії не характерно:

1) *поступовий початок і закінчення нападу тахікардії

2) раптовий початок і закінчення нападу тахікардії

3) деформація і розширення комплексу QRS > 0,12 с з дискордантним ST-T основному зубцю комплексу QRS

4) наявність AV – дисоціації

378. В основі пароксизмальної тахікардії з регулярним ритмом лежить механізм:

1) *re-entry

2) підвищення автоматизму ектопічного вогнища

3) місцевої різниці потенціалів

4) слідових потенціалів

379. При пароксизмальній тахікардії частота серцевих скорочень найчастіше становить:

1) 90-120

2) 121-140

3) *понад 140

4) понад 250

380. Комплекс QRS при шлуночковій тахікардії характеризується всіма перерахованими ознаками, за винятком:

1) тривалість більше 0,12 с

2) деформація за типом блокади гілки або гілок пучка Гіса

3) дискордантність сегмента ST і зубця T головному зубцю комплексу QRS

4) *конкордантність сегмента ST і зубця T головному зубцю комплексу QRS

381. Після закінчення пароксизму шлуночкової тахікардії частіше реєструється пауза:

1) неповна компенсаторна

2) *повна компенсаторна

3) дорівнює тривалості R-R основного ритму

4) усі відповіді вірні

382. Фібриляцію шлуночків можуть викликати екстрасистоли:

1) передсердні

2) з AV вузла

3) *шлуночкові

4) усі відповіді вірні

383. Виникненню фібриляції міокарда сприяє:

1) підвищення збудливості

2) зміна рефрактерності

3) дистрофічні зміни

4) *усе перераховане

40. Амплітуда хвиль фібриляції передсердь погано визначається у відведеннях:

1) ІІ, ІІІ

2) aVF

3) V1-2

4) *V5-6

384. Для припинення фібриляції передсердь вагусні проби:

1) ефективні

2) *не ефективні

3) питання недостатньо вивчене

385. Фібриляція шлуночків – це:

1)* хаотична активація груп м’язових волокон шлуночків

2) упорядкована активація груп м’язових волокон шлуночків

3) питання остаточне не вивчене

386. Фібриляція передсердь – це:

1) *хаотична активація груп м’язових волокон передсердь

2) упорядкована активація груп м’язових волокон передсердь

3) питання остаточне не вивчене

388. Частота хвиль f при великохвильовій формі фібриляції передсердь:

1) *350-450 за хв.

2) 450-550 за хв.

3) 550-700 за хв.

4) 60-100 за хв.

389. Хвилі f при фібриляції передсердь погано виражені у відведеннях:

1) *V5-6, aVL, I

2) II, III, aVF

3) V3

4) V1-2

390. При брадісистолічній формі миготливої аритмії частота скорочень шлуночків:

1) *менше 60 за хв.

2) 60-90 за хв.

3) більше 90 за хв.

391. При нормо систолічній формі МА число скорочень шлуночків:

1) менше 60 за хв.

2)* 60-90 за хв.

3) більше 90 за хв.

392. При тахісистолічній формі МА число скорочень шлуночків:

1) менше 60 за хв.

2) 60-90 за хв.

3) *більше 90 за хв.

393. В основу поділу фібриляції передсердь на браді-, нормо-, і тахісистолічну форми лежить:

1) число скорочень передсердь протягом хвилини

2) *число скорочень шлуночків

3) число скорочення передсердь протягом 10 секунд

394. Про пароксизм фібриляції передсердь говорять при його тривалості:

1) *до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано

51. Про перехід фібриляції передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:

1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

2) *понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано

395. Хвилі F тріпотіння передсердь добре візуалізуються у відведеннях:

1) V5-6

2) I, aVL

3) *II, III, aVF, V1,3

4) у всіх відведеннях

396. Про пароксизм тріпотіння передсердь говорять при його тривалості:

1)* до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано

397. Про перехід пароксизму тріпотіння передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:

1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму

2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму

3) *понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано

398. Частота скорочень шлуночків при фібриляції передсердь залежить від:

1) *частоти і амплітуди передсердних імпульсів, а також пропускної спроможності AV вузла

2) рефрактерності шлуночків

3) обидві відповіді вірні

399. Систола шлуночків при їх тріпотінні:

1) зберігається

2) *не зберігається

3) питання недостатньо вивчене

400. Систола шлуночків при їх фібриляції:

1) зберігається

2) *не зберігається

3) питання недостатньо вивчене

401. Частота хвиль тріпотіння шлуночків:

1) *180-250 за хв.

2) 130-170 за хв.

3) понад 250 за хв.

402. Переважна частота передсердних хвиль при фібриляції передсердь:

1) 140-220 за хв.

2) *220-350 за хв.

3) 350-750 за хв.

4) 80-120 за хв.

403. Переважна частота передсердних хвиль при тріпотіння передсердь:

1) 140-220 за хв.

2) *220-350 за хв.

3) 350-750 за хв.

4) 80-120 за хв.

404. Що таке фонокардіографія?

1) метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають в серці піт час його діяльності

2) метод візуального відображення різних структур серця за допомогою ультразвуку

3)* метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності

4) метод графічної реєстрації венного пульсу

405. Що відображає ФКГ в нормі?

1) *коливання, які відображають І і ІІ тони серця, між якими розташована пряма лінія, яка відповідає систолічній та діастолічній паузі

2) зміни електричного опору тканин, які обумовлені зміною їх кровонаповнення

3) стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, розмір та об’єм порожнин серця, товщину його стінок

4) коливання венозної стінки, пов’язане зі зміною кровонаповнення великих вен

406. Чому відповідає основна частина І тону на ФКГ в нормі?

1) закриттю стулок аортального клапану

2) закриттю стулок клапану легеневої артерії

3) коливанню судинної стінки

4) *коливанню закритих стулок передсердно-шлуночкових клапанів

407. Чому відповідають високі коливання ІІ тону на ФКГ в нормі?

1) систолі передсердь

2) *закриттю стулок аортального клапану

3) коливанню судинної стінки

4) коливанню закритих стулок передсердно-шлуночкових клапанів

408. Яка тривалість інтервалу Q-I тон на ФКГ в нормі?

1) *0,04-0,06 с

2) 0,1-0,14 с

3) 1,0-1,2 с

4) 0,08-0,1 с

409. Що відображає інтервал Q-I тон на ФКГ?

1) час закриття стулок аортального клапану

2) час закриття стулок клапану легеневої артерії

3) *час між початком збудження шлуночків і закриттям мітрального клапана

4) тривалість систоли передсердь

410. Подовження тривалості інтервалу Q-I тон відповідає?

1) збільшенню тиску у лівому шлуночку

2) *збільшенню тиску у лівому передсерді

3) зменшенню тиску у лівому шлуночку

4) зменшенню тиску у лівому передсерді

411. Коливання, які утворюють систолічний шум, ромбовидної або веретеноподібної форми, окремі від ІІ тону характерні для?

1) *стенозу мітрального клапану

2) мітральної недостатності

3) недостатності аортального клапану

4) стенозу аортального клапану

412. Реєстрація тону відкриття мітрального клапану та скорочення інтервалу Q-I тон характерно для?

1) *стенозу мітрального клапану

2) мітральної недостатності

3) недостатності аортального клапану

4) стенозу аортального клапану

413. При стенозі отворів для шумів характерно?

1) *окреме розташування від попередніх тонів

2) примикання шумів до попередніх тонів

3) наявність додаткового ІІІ тону низької амплітуди

4) наявність додаткового IV тону низької частоти після зубця Р

11. При недостатності отворів для шумів характерно?

1) окреме розташування від попередніх тонів

2) *примикання шумів до попередніх тонів

3) наявність додаткового ІІІ тону низької амплітуди

4) наявність додаткового IV тону низької частоти після зубця Р

414. У фонокардіографії з метою диференціальної діагностики використовується?

1) зміна положення тіла

2) зміна фаз дихання

3) фізичне або медикаментозне навантаження

4) *усе перераховане

415. При розмежуванні "функціональних" і "органічних" шумів слід враховувати?

1) форму шуму

2) амплітуду шуму

3) тривалість шуму

4) *усе перераховане

416. У складних випадках диференціальної діагностики тонів серця, їхнього розщеплення, роздвоєння, ідентифікації "екстратонів" і шумів серця доцільно провести реєстрацію ФКГ додатково?

1) при зміні положення тіла пацієнта

2) у різні фази дихання

3) до і після фізичного навантаження або прийому медикаментів

4) *усе перераховане

417. Непрямими ознаками змін гемодинаміки в малому колі кровообігу при мітральному стенозі можна вважати всі перераховані, за винятком?

1) *появи ІІІ тону

2) подовження інтервалу Q-I тон

3) появи тону відкриття мітрального клапану

4) підвищення амплітуди І тону

418. Систолічний шум вигнання відрізняється від систолічного шуму регургітації тим, що?

1) зливається з І тоном

2) *виникає через невеликий інтервал після І тону

3) виникає в останню третину систоли

4) супроводжується ІІІ тоном

419. Збільшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?

1) мітральній недостатності

2)* мітральному стенозі

3) стенозі клапана аорти

4) недостатності аортального клапана

420. Зменшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?

1) гіпертонічній хворобі

2) мітральному стенозі

3) *мітральній недостатності

4) коарктації аорти

421. Збільшення амплітуди аортального компонента ІІ тону реєструється при:

1) *гіпертонічній хворобі

2) мітральному стенозі

3) мітральній недостатності

4) легеневій гіпертензії

422. Для стенозу устя аорти характерним є систолічний шум:

1) спадаючий до другого тону

2) зростаючий до другого тону

3) *ромбовидний

4) овальний

423. Для диференціальної діагностики мітральних і трикуспідальних вад доцільно використовувати:

1) запис ФКГ при положенні хворого на лівому боці

2) запис ФКГ у вертикальному положенні пацієнта

3) пробу з фізичним навантаженням

4) *доплеркардіографію

424. Реограма – це:

1) метод вивчення систолічної функції лівого шлуночка

2) графічне відображення пульсових коливань стінки судин

3) *графічне відображення пульсових коливань опору досліджуваної зони:

4) графічне відображення коливань об’єму крові в досліджуваній зоні

425. Клініко-фізіологічне тлумачення реограми засноване на:

1) експериментально доведеній залежності пульсових коливань опору від змін кровонаповнення та швидкості течії крові в судинах досліджуваної ділянки

2) властивості тканин чинити опір токові, що зондує

3) електропровідності тканин

4) *усі відповіді вірні

426. Реовазограма при гіпотонії артеріальних судин кінцівок характеризується:

1) високою амплітудою та крутою анакротою

2) гострою вершиною

3) чіткою інцизурою в нижній частині реограми

4)* усі відповіді вірні

427. Реовазограма при спазмі артеріальних судин кінцівок характеризується:

1) зниженням амплітуди та сплощенням вершини

2) згладженістю і високим розташуванням інцизури

3) збільшенням часу кровонаповнення

4) *усі відповіді вірні

428. Що таке ехокардіографія?

1) метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають в серці піт час його діяльності

2) метод візуального відображення різних структур серця за допомогою ультразвуку

3) метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності

4) метод графічної реєстрації венного пульсу

429. Яка в нормі товщина МШП наприкінці діастоли?

1) *0,7-1,2 см

2) 1,2-1,8 см

3) 0,2-0,6 см

4) 1,5-20 см

430. Яка в нормі товщина ЗСЛШ наприкінці діастоли?

1) 1,2-1,8 см

2) 0,8-1,1 см

3) 0,2-0,6 см

4) 1,5-20 см

431. Який в нормі кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка?

1) 2,2-3,4 см

2) 5,7-6,0 см

3)* 3,5-5,6 см

4) 4,9-6,2 см

432. Який в нормі кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка?

1) 20-50 мл

2) 45-100 мл

3) 160-180 мл

4) 80-140 мл

433. Який в нормі ударний об’єм лівого шлуночка?

1)* 45-100 мл

2) 20-50 мл

3) 80-140 мл

4) 160-180 мл

434. Яка в нормі фракція викиду лівого шлуночка?

1) 20-45%

2) *50-95%

3) 30-50%

4) 100-120%

435. Ударний об’єм крові – це?

1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.

2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

3) *об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

436. Хвилинний об’єм – це?

1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.

2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

437. Фракція викиду – це?

1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.

2) *відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення

4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли

438. Основним показником гіпертрофії міокарда лівого шлуночка є:

1) фракція викиду

2) товщина МШП в діастолу

3) ударний об’єм

4) *індекс маси міокарда лівого шлуночка

439. Індекс маси міокарда – це відношення:

1) ударного об’єму до площі поверхні тіла

2) кінцево-діастолічного об’єму до площі поверхні тіла

3) *маси міокарда лівого шлуночка до площі поверхні тіла

4) ударного об’єму до кінцево-систолічного об’єму

440. Які показники змінюються при дилатації порожнини лівого шлуночка?

1)* збільшується КДО та КСО

2) зменшується УО

3) збільшується маса міокарда лівого шлуночка

4) зменшується КДР та КСР

441. Яке значення КДР свідчить про дилатацію порожнини лівого шлуночка?

1) більш за 3,5 см

2) *більш за 5,7 см

3) більш на 5,2 см

4) більш за 4,8 см

442. Який в норма індекс маси міокарда лівого шлуночка?

1) більш за 130 г/м2

2) менш за 80 г/м2

3) *менш за 125 г/м2

4) більш за 90 г/м2

443. Які показники характеризують систолічну функцію лівого шлуночка?

1) КДР, КДО, УО, ФВ

2) *співвідношення піків Е/А

3) товщина МШП, товщина ЗСЛШ та КДР

4) систолічне розходження стулок аортального клапану

444. Яки показники характеризують діастолічну функцію лівого шлуночка?

1) КДР, КДО, УО, ФВ

2) співвідношення піків Е/А

3) товщина МШП, товщина ЗСЛШ та КДР

4) систолічне розходження стулок аортального клапану

445. Доплеровський ефект полягає в тому, що:

1) при проходженні ультразвукової хвилі через межу поділу середовищ змінюється довжина хвилі

2) частота ультразвукового сигналу, відбитого від нерухомого предмета, не змінюється

3) *при відбитку ультразвукового сигналу від об’єктів, що рухаються, відбувається зсув його частоти

4) при розміщенні п’єзоелектричної субстанції в перемінне електричне поле генерується ультразвук

446. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована до датчика, то частота відбитого сингалу:

1) *збільшується

2) зменшується

3) не змінюється

447. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована від датчика, то частота відбитого сингалу:

1) збільшується

2) *зменшується

3) не змінюється

448. При ДЕхоКГ – дослідженні чим менше частота, що направляється ультразвуковому сигналу, тим:

1) *більші швидкості кровоточу можна виміряти

2) менші швидкості кровоточу можна виміряти

3) частота не має значення для визначення швидкостей кровоточу

449. Для ДЕхоКГ –дослідження кут між напрямком ультразвукового променя і напрямком кровоточу повинен бути не більше:

1) 60 градусів

2) 45 градусів

3) 30 градусів

4) *20 градусів

450. При ДЕхоКГ – дослідженні кровоток спрямований від датчика реєструється:

1) на ізолінії

2) *нижче ізолінії

3) вище ізолінії

451. При ДЕхоКГ – дослідженні кровоток спрямований до датчика реєструється:

1) на ізолінії

2) нижче ізолінії

3) *вище ізолінії

452. Постійно-хвильова ДЕхоКГ дозволяє досліджувати кровоток:

1) *на всьому протязі

2) у локальній зоні контрольного об’єму

3) тільки для візуальної оцінки

4) всі відповіді вірні

453. Кольорове ДЕхоКГ – дослідження засноване на:

1) кольоровому картуванні зон кровотоку з різною акустичною щільністю

2) кольоровому картуванні швидкостей зсуву кровотоку в секторі

3)* кольоровому картуванні контрольних об’ємів, орієнтованих паралельно ультразвуковим променям у секторі

4) кольоровому картуванні швидкостей кровотоку в секторі

454. Кольорове доплерівське сканування серця дозволяє:

1) визначити високі швидкості кровотоку

2) *прискорити виявлення патологічних потоків і їхню орієнтацію у просторі

3) визначити стан кровотоку в локальній зоні

4) визначити градієнт тиску

455. Яке в нормі співвідношення піків Е/А?

1) *1,1-2,35

2) 0,6- 0,8

3) 2,0-3,1

4) менш 1

456. Ексцентричному типу ремоделювання відповідає:

1) збільшення товщини стінок лівого шлуночка при нормальному розмірі його порожнини

2) *збільшення розміру порожнини лівого шлуночка при відносно нормальній товщині стінок лівого шлуночка

3) зменшення порожнини лівого шлуночка при товщині його стінок у межах норми

4) збільшення товщини стінок та порожнини лівого шлуночка

457. Концентричному типу ремоделювання відповідає:

1)* збільшення товщини стінок лівого шлуночка при нормальному розмірі його порожнини

2) збільшення розміру порожнини лівого шлуночка при відносно нормальній товщині стінок лівого шлуночка

3) зменшення порожнини лівого шлуночка при товщині його стінок у межах норми

4) збільшення товщини стінок та порожнини лівого шлуночка

458. Кахексія:

  1. ожиріння,

  2. порушення травлення,

  3. набряк,

  4. виснаження крайнього ступеня,

  5. схуднення.

459. Асцит:

  1. дистрофія підшкірної жирової клітковини,

  2. ожиріння,

  3. набряк підшкірної жирової клітковини,

  4. набряк підшкірної жирової клітковини і поява рідини в серозних порожнинах,

  5. вільна рідина в черевній порожнині.

460. Горда постава характерна для хворих:

1) на менінгит,

2) на асцит,

3) на рак шлунка,

4) на пухлину печінки,

5) на хворобу Бехтерева.

461. Icterus:

  1. жовтяниця,

  2. горб,

  3. ціаноз,

  4. ожиріння,

  5. набряк підшкірної жирової клітковини.

462. Субіктеричність:

  1. незначна жовтяничність шкіри,

  2. незначне почервоніння шкіри,

  3. набряк підшкірної жирової клітковини,

  4. незначний ціаноз,

  5. блідість шкіри.

463. Пальці у вигляді барабанних паличок характерні для:

  1. подагри,

  2. ревматизму

  3. ревматоїдного поліартриту,

  4. цирозу печінки,

  5. пневмонії.

464. Зниження апетиту:

  1. anorexia,

  2. hyporexia,

  3. cibofobia,

  4. eructation,

  5. regurgitation.

465. Печія:

  1. anorexia,

  2. cibofobia,

  3. eructation,

  4. pyrosis,

  5. nausea.

466. Нудота:

  1. anorexia,

  2. cibofobia,

  3. eructation,

  4. pyrosis,

  5. nausea.

467. Відсутність апетиту:

  1. anorexia,

  2. hyporexia,

  3. cibofobia,

  4. eructation,

  5. regurgitation.

468. Відрижка їжею:

  1. anorexia,

  2. hyporexia,

  3. eructation,

  4. cibofobia,

  5. regurgitation.

469. Блювання:

  1. pyrosis,

  2. nausea,

  3. eructation,

  4. vomitus (emesie),

  5. cibofobia.

470. Страх перед їдою через виникнення болю в шлунку:

  1. anorexia,

  2. hyporexia,

  3. cibofobia,

  4. eructation,

  5. regurgitation.

471. Відрижка повітрям:

  1. anorexia,

  2. hyporexia,

  3. cibofobia,

  4. eructation,

  5. regurgitation.

472. Здуття живота:

  1. cibofobia,

  2. meteorismus,

  3. nausea,

  4. vomitus (emesie) ,

  5. eructation.

473. Що таке метеоризм:

  1. здуття товстої кишки,

  2. здуття шлунка,

  3. зниження апетиту,

  4. нудота,

  5. печія в стравоході?

474. Що таке фратуленція:

  1. зниження апетиту,

  2. печія в стравоході,

  3. здуття тонкої кишки і шлунка,

  4. відрижка,

  5. блювання?

475. Для якого захворювання травної системи найбільш характерний сезонний біль:

  1. виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки,

  2. холециститу,

  3. коліту,

  4. гепатиту,

  5. панкреатиту?

476. Для якого захворювання характерний так званий голодний біль:

  1. холециститу,

  2. панкреатиту,

  3. холангіту,

  4. виразкової хвороби дванадцятипалої кишки,

  5. виразкової хвороби шлунка?

477. Біль у надчерев'ї, що має оперізувальний характер та іррадіює в спину, свідчить про:

  1. гастрит або виразкову хворобу шлунка,

  2. дуоденіт або виразкову хворобу дванадцятипалої кишки,

  3. панкреатит,

  4. холецистит,

  5. подразнення черевного сплетення внаслідок захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жолчного міхура, підшлункової залози.

478. Час появи больового синдрому після споживання їжі у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки:

  1. через 4 – 8 год.,

  2. через 10 хв.,

  3. через 2 – 3 год.,

  4. через 30 хв.,

  5. після їди.

479. Який біль характерний для виразкової хвороби шлунка з локалізацією виразки в кардії:

  1. нічний,

  2. голодний,

  3. після їди,

  4. постійний,

  5. оперізувальний?

480. Яким буває апетит у хворого із синдромом підвищеної кислотності шлункового соку:

  1. спотворений,

  2. нормальний,

  3. знижений,

  4. підвищений,

  5. відсутній?

481. Характер відрижки у хворих із синдромом зниженої кислотності шлункового соку:

  1. відрижка повітрям,

  2. відрижка із запахом тухлих яєць,

  3. відрижка їжею,

  4. відрижка кислим.

482.Відрижка із запахом тухлих яєць характерна для:

  1. виразкової хвороби шлунка,

  2. виразкової хвороби дванадцятипалої кишки,

  3. раку шлунка,

  4. цирозу печінки,

  5. панкреатиту.

483. Чим відрізняється шлункове блювання від блювання іншого походження:

  1. не пов'язане з їдою,

  2. чітко пов'язане з їдою,

  3. блювання великою кількістю кислого вмісту,

  4. блювання натще?

484. Вранці кисле блювання характерне для:

  1. виразкової хвороби шлунка,

  2. виразкової хвороби дванадцятипалої кишки,

  3. холециститу,

  4. цирозу печінки,

  5. панкреатиту.

485. Особливості блювання у хворих із стенозом воротаря:

  1. у блюванні є домішки жовчі,

  2. у блюванні є домішки крові,

  3. у блюванні наявна неперетравлена їжа,

  4. у блюванні наявна їжа, спожита напередодні.

486. В основі печії в стравоході є:

  1. атрофія слизової оболонки шлунка,

  2. гіпохлоргідрія,

  3. ахлоргідрія,

  4. гастроезофагіальний рефлюкс,

  5. гастродуоденальний рефлюкс.

487. Блювання кавовою гущею характерне для:

  1. стенозу воротаря,

  2. жовтяниці,

  3. зловживання кавою,

  4. шлункової кровотечі на фоні ахілії,

  5. шлункової кровотечі на фоні нормо- або гіперхлоргідрії.

488. Блювання їжею, яку було спожито 1-2 доби тому, характерне для:

  1. стенозу воротаря,

  2. раку шлунка,

  3. виразкової хвороби шлунка,

  4. виразкової хвороби дванадцятипалої кишки,

  5. панкреатиту.

489. Про що свідчить дьогтеподібний колір калових мас:

  1. шлункову кровотечу,

  2. стравоходну кровотечу,

  3. кишкову кровотечу,

  4. кровотечу з гемороїдальних вен?

490. Який вигляд калу характерний для шлункової кровотечі:

  1. з домішками свіжої крові,

  2. з домішками слизу,

  3. дьогтеподібний,

  4. нормальний,

  5. безбарвний?

491. Свіжа кров у калі може бути при:

  1. коліті,

  1. виразковій хворобі шлунка,

  1. виразковій хворобі дванадцятипалої кишки,

  2. раку шлунка,

  3. геморої.

492. Коли спостерігають мелену:

  1. у разі кровотечі в черевну порожнину шлункову,

  2. у разі кишкової кровотечі,

  3. у разі шлункової кровотечі,

  4. у разі гемолітичної жовтяниці,

  5. у разі кровотечі з гемороїдальних вен?

493. Якими найчастіше бувають випорожнення, якщо у хворого підвищена кислотність шлункового соку:

  1. закрепи,

  2. проноси,

  3. чергування закрепів і проносів,

  4. нормальні,

  5. з неперетравленими рештками їжи?

494. Якими найчастіше бувають випорожнення, якщо у хворого знижена кислотність шлункового соку:

  1. закрепи,

  2. проноси,

  3. чергування закрепів і проносів,

  4. нормальні,

  5. з неперетравленими рештками їжи?

495. Який симптом найбільш характерний для ураження товстої кишки:

  1. біль у ділянці надчерев'я,

  2. метеоризм,

  3. тенезми,

  4. дьогтеподібні випорожнення?

496. Вигляд язика у хворого із підвищеною кислотністю шлункового соку:

  1. чистий, сосочки добре виражені,

  2. чистий, сосочки згладжені,

  3. обкладений білим нальотом, сосочки добре виражені,

  4. обкладений коричневим нальотом, сосочки згладжені,

  5. малиновий.

497. Вигляд язика у хворого із зниженою секркцією шлункового соку:

  1. чистий, сосочки добре виражені,

  2. чистий, сосочки згладжені,

  3. обкладений білим нальотом, сосочки добре виражені,

  4. обкладений коричневим нальотом, сосочки згладжені,

  5. малиновий.

498. Для якої патології характерний обкладений язик:

    1. виразкової хвороби,

    2. гепатиту,

    3. ентериту,

    4. гострого та хронічного гастриту,

    5. езофагіту?

499. Живіт має форму жаб'ячого в разі:

  1. метеоризму,

  2. асциту,

  3. вагітності,

  4. ожиріння,

  5. перитоніту.

500. Який перкуторний звук характерний для асциту:

  1. тупий або притуплений,

  2. коробковий,

  3. притуплений тимпанічний,

  4. тимпанічний,

  5. голосний низький тимпанічний?

501. Симптом флуктуації характерний для:

  1. метеоризму,

  2. асциту,

  3. ожиріння,

  4. набряку передньої стінки живота,

  5. пілоростенозу.

502. Завдяки якому методу мажна визначити наявність вільної рідини в черевній порожнині:

  1. зондування,

  2. перкусії,

  3. огляду,

  4. гастроскопії,

  5. аускультації?

503. З якого відрізку кишки починається глибока пальпація за Образцовим-Стражеском:

  1. сліпої кишки,

  2. поперечної ободової кишки,

  3. червоподібного відростка сліпої кишки,

  4. сигмоподібної кишки,

  5. висхідної ободової кишки?

504. Поперечна ободова кишка розташована:

    1. на рівні пупка,

    2. на 1-2 см вище від пупка,

    3. на 2-3 см вище від пупка,

    4. на 2-3 см нижче від пупка,

    5. на 2-3 см нижче від великої кривини шлунка.

505. Де в нормі проходить нижня межа шлунка:

1) нижче від пупка на 2-3 см,

2) вище від пупка на 2-3 см,

3) на рівні пупка,

4) вище від пупка на 3-4 см,

5) нижче від пупка на 3-4 см?

506. Коли пальпується мала кривина шлунка:

  1. в нормі,

  2. за наявності гастроптозу,

  3. за наявності збільшення шлунка,

  4. за наявності зменшення шлунка,

  5. у хворих на гастрит?

507. Куди топографічно на передню стінку живота проєктується пілородуоденальна ділянка:

  1. бісектриса кута, утвореного серединною лінією тіла та нижньою межею шлунка,

  2. бісектриса кута, утвореного серединною лінією тіла і горизонтальною лінією, що проходить на рівні пупка,

  3. бісектриса кута, утвореного краєм прямого м'яза живота і нижньою межею шлунка?

508. В нормі при пальпації бурчання характерне для :

  1. сліпої кишки,

  2. поперечної ободової кишки,

  3. висхідної ободової кишки,

  4. нисхідної ободової кишки,

  5. сигмоподібної кишки.