4. Структура соціальної психології.

Структура соціальної психології (рис. 1) в кожний історичний період розвитку є результатом взаємодії двох протилежних, але тісно пов'язаних процесів: диференціації (поділ на складові) та інтеграції (об'єднання) її з іншими галузями науки (інтеграція як соціальної психології загалом, так і окремих її складових). Ця структура містить упорядковані знання про соціально-психологічну реальність і механізми її розвитку та функціонування, є системою взаємопов'язаних уявлень, понять, поглядів, теорій, концепцій про соціально-психологічну реальність різних рівнів: від соціально-психологічної програми поведінки окремих людей до соціально-психологічних явищ у макросередовищі.

Як навчальний курс, соціальна психологія охоплює такі розділи:

1. науково-методологічний. Розкриває місце і роль соціальної психології в системі наукового знання (її предмет, завдання, функції, категорії, методологічні основи та методи, питання еволюції соціально-психологічного знання);

2. соціально-психологічні проблеми особистості. Вивчає особистість як суб'єкт соціальної взаємодії та спілкування, психічне відображення особистістю соціальних явищ у структурі групових відносин;

3. соціально-психологічна характеристика спілкування. Містить соціально-психологічні знання про спілкування, його види, рівні та функції, психологічні способи впливу в процесі спілкування та ін.;

2. соціальна психологія груп і міжгрупової взаємодії. Висвітлює соціально-психологічні знання про комунікативний потенціал учасників взаємодії, про закономірності поширення суспільних інтересів, настроїв, моди, про психічний склад групи, нації. Вивчає сферу соціально-психологічних групових процесів — проблеми прояву соціально-психологічних явищ у малих соціальних групах (конформна поведінка, соціально-психологічний клімат, психологічна сумісність тощо);

3. особливості прикладної соціальної психології. Йдеться про закономірності становлення соціально-психологічної реальності в конкретних сферах життєдіяльності індивіда та групи: соціальну психологію виробництва, соціальну психологію управління та ін.

6. Категорії соціальної психології.

Базові категорії
Особистість, соціальна група, взаємодія, спілкування, соціально- психологічна реальність, соціально-психологічні явища, соціально- психологічний тип, соціальні відносини, групові процеси, масова свідомість, соціально-психологічне відображення та ін.
Сфера особистості Ціннісне відношення, соціальна поведінка, комунікативний потенціал особистості, активність, соціально-психологічна компетентність, нормативна поведінка, соціальна установка, самосвідомість, соціалізація, роль, позиція, статус та ін.	Сфера спілкування Вербальна і невербальна комунікація, соціальна перцеп-ція, міжособистісні відносини, культура спілкування, емпатія, каузальна атрибуція, взаємо-вплив, соціально-психологічна рефлексія, міжособистісний конфлікт та ін.
Сфера групових процесів Групові норми, групові санкції, групова сумісність, групова нормалізація, групова поляризація, групова ізоляція, груповий конфлікт, прийняття групового рішення, стилі лідерства і керівництва, групова згуртованість та ін.	Сфера великих соціальних груп і масових явищ Масова поведінка, натовп, публіка, аудиторія, спосіб життя великої соціальної групи, соціальні інститути, етнічні групи, соціальні класи, стихійні групи, психічний склад групи, мода та ін.
Сфера прикладної соціальної психології Соціально-психологічне дослідження, методи, тести, методики, соціально-психологічний тренінг, соціально-психологічний експеримент, практичний психолог, гіпотеза дослідження, соціально-психологічна діагностика, соціально-психологічне консультування та ін.

Рис. 2. Категорії соціальної психології

Спираючись на основні категорії психології та соціології (особистість, група, соціум, пізнання, мислення, переконання, установки, соціальні явища та ін.), соціальна психологія оперує власним категоріальним апаратом (рис. 2). Ядром його є базові поняття соціальної психології (соціально-психологічна реальність, взаємодія, соціально-психологічний тип, спілкування, соціально-психологічні явища, групова динаміка, соціально-психологічне відображення та ін.), навколо яких концентрується відповідна соціально-психологічна проблематика, а також ті, що характеризують суттєві ознаки, конкретні механізми взаємозв'язку соціального та психічного.