3. Визначення середньої максимально можливої швидкості руху па на заданому маршруті

Середньої максимально можливу швидкісь руху автомобіля на заданому маршруті визначають графічним методом розрахунку часу руху ПА на кожній ділянці. Для цього будую графік, що складається з 4 квадрантів (мал.4).

В першому квадранті будують динамічну характеристику автомобіля, в другому — діаграму, що складається з прямокутників, основою яких є довжина окремих ділянок маршруту S₁, S₂, S₃ і висота — коефіцієнт сумарного дорожнього опору руху для відповідних ділянок Y₁, Y₂, Y₃. Масштаби D і Y повинні бути однаковими.

Знак “+” використовують для підйому, а “-” для спуску.

Розрахунки

Четвертий квадрант допоміжний, в ньому проводять промінь під кутом 45 градусів.

Далі простими побудовами в третьому квадранті знаходять можливі максимальні швидкості руху V_max1, V_max2, V_max3, на відповідних дільницях S₁, S₂, S₃.

Потім по S_і і V_і розраховують час руху на кожній дільниці:

Середня максимальна швидкість руху на ПА на заданому маршруті визначають по формулі:

4. Визначення напору і подачі при роботі насосно-рукавної системи

Для визначення подачі і напору будую характеристику насосу H=f(Q) і характеристику рукавної системи h_r=f(Q). Значення Н і h_p розраховую для п’яти точок в інтервалі зміни подачі (Q) від 0 до 50 л/сек.

При проведенні розрахунків насосно-рукавних систем доцільно використовувати аналітичні вирази характеристик. Якщо залежність Q — H вважати параболою, то головну робочу характеристику відцентрованого насосу (ПН-40В, НВП-40/100) можна виразити рівнянням:

H_i=110,6 - 0,0098 Q_­²_i, м (4.1)

H₁=110,6 - 0,0098 ×(10)² =109,62 м

H₂=110,6 - 0,0098 ×(20)² =106,68 м

H₃=110,6 - 0,0098 ×(30)² =101,78 м

H₄=110,6 - 0,0098 ×(40)² =94,92 м

H₅=110,6 - 0,0098 ×(50)² =86,1 м

Втрати напору в рукавній системі визначаються як:

h_p=S_систQ²+Z, м (4.2)

Z — висота підйому пожежних стволів. М;

S_сист — опір насосно-рукавної системи, с² м/л².

h_p1=0,08×(10)² + 12 = 20 м

h_p2=0,08×(20)² + 12 = 44 м

h_p3=0,08×(30)² + 12 = 84 м

h_p4=0,08×(40)² + 12 = 140 м

h_p5=0,08×(50)² + 12 = 212 м

Отримані результати розрахунків зображаю графічно в першому квадранті (мал.5). таким чином, для визначення дійсної подачі Q і напору Н суміщаю на одному графіку характеристики мережі і насосу (будую робочу точку насосу при номінальній частоті обертання валу насосу).

Висновок по малюнку №5: виходячи з побудови графіків ми бачимо, що точка К знаходиться вище графіка потужності, значить такий двигун в змозі забезпечити роботу заданої насосно-рукавної системи.

5.Визначення напору і подачі насосно-рукавної системи при збільшенні частоти обертання валу насосу

Для визначення параметрів Q і Н в насосно-рукавній системі, при роботі насосу з частотою обертання на 10 % більше номінальної, будую характеристику Н₂=f(Q₂).

В цьому випадку використовується залежність з теорії подібності відцентрових насосів.

Зміна частоти обертання валу відцентрового насосу приводить до зміни його параметрів.

, звідки