5.2.3 Медична допомога на підприємстві

Медичний захист – це заходи, спрямовані на запобігання або зменшення ступеня ураження людей завдяки своєчасному застосуванню медичних препаратів, наданню медичної допомоги постраждалим і їх лікуванню та психологічному відновленню, забезпеченню нормального епідемічного стану в зонах НС, контролю за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією.

Медичний захист може бути здійснений на належному рівні за умови завчасного створення та підготовки спеціальних медичних формувань, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна та техніки, планування і використання наявних сил та засобів, закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та господарювання.

Важливу роль у реалізації медичних заходів відіграє Державна служба медицини катастроф, що складається з медичних сил і засобів та лікувальних закладів центрального і територіального рівнів, а також Центри медико-психологічної реабілітації, створені у структурі санаторно-курортних закладів, що функціонують.

Організаційно-медичне керівництво Служби медицини катастроф здійснює Міністерство охорони здоров’я. Координує її діяльність на випадок НС комісія з техногенно-екологічної безпеки та НС на відповідному рівні.

Радіаційний та хімічний захист включає заходи з виявлення та оцінювання радіаційної і хімічної обстановки, організації та здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та впровадження типових режимів радіаційного захисту, забезпечення населення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію і проведення спеціального оброблення.

Біологічний захист включає своєчасне виявлення факторів біологічного зараження та проведення комплексу адміністративно-господарських, і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає:

– виявлення осередку біологічного зараження;

– своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

– запровадження обмежувальних режимів карантину та обсервації;

– знезаражування осередку бактеріологічного ураження;

– проведення екстреної та специфічної профілактики;

– дотримання протиепідемічного режиму населенням, підприємствами, установами та організаціями.

З метою попереджень або зменшення ступеня загрози людям , своєчасному наданню медичної допомоги постраждалим і забезпечення їх лікування , а також забезпечення епідеміологічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру , необхідно передбачати такі заходи:

- розробка необхідної кількості лікувальних закладів для лікування людей в умовах надзвичайних ситуацій;

- повсякденне ( повсюдне ) впровадження профілактичних медичних препаратів та проведення санітарно- епідемічних заходів;

- контроль якості продуктів харчування та продовольчих товарів , питної води і джерел водопостачання;

- контроль за станом атмосферного повітря та опадів ;

- повсюдне створення та підготовка фахівців медичних формувань;

- накопичення медичних засобів захисту , медичного та спеціального майна і техніки ;

- контроль за станом середовища , санітарно -епідеміологічної обстановки;

- підготовка медичного персоналу , а також медико -санітарне навчання населення .

Для надання безкоштовної медичної допомоги постраждалим в період надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру , громадянам , рятувальникам та особам , які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій , створюється Державна служба медичних катастроф , як основний вид державної аварійно-рятувальної служби.