Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВЫРОБН_ПРОЦЕСС_НОВ.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
268.8 Кб
Скачать

Послідовність розрахунку киплячого шару

Розрахунок параметрів киплячого шару починається з визначення особливої характеристики матеріалу – відносної поверхні (м23), яка обчислюється як, де d – середній діаметр гранул матеріалу, м.

Відомо, що кипіння шару має місце лише в визначеному інтервалі швидкостей руху дуттєвого агента. Шар починає переходити від статичного стану до кипіння при так званій першій критичній швидкості wсr, а при значно більшому значенні швидкості (швидкості вітання) wvкиплячий шар перестає існувати, бо гранули матеріалу виносяться з зони киплячого шару разом з дуттєвим агентом.

Для визначення критичних швидкостей використовуються критерії Архімеда і Рейнольдса. Критерій Архімеда характеризує підйомну силу, що діє на гранули матеріалу і обчислюється наступним чином

,

де м– щільність твердого матеріалу кипіння якого вивчається, кг/м3;

д– щільність дуттєвого агента при його тиску та температурі, кг/м3;

 – кінематична в’язкість дуттєвого агента вибрана при його температурі в довідкових таблицях [2], м2/с;

0– порозність шару в статичному стані, являє собою відношення об’єму пустот до загального об’єму шару.

Щільність дуттєвого агента розраховується наступним чином:

,

де Д0– щільність дуттєвого агента за нормальних фізичних умов, кг/м3;

t –температура дуттєвого агента, С

P – надлишковий тиск дуттєвого агента, кПа;

B – барометричний тиск, кПа.

Критерій Рейнольдса, що відповідає першій критичній швидкості знаходимо за наступною залежністю:. Тоді перша критична швидкість складає:.

Критерій Рейнольдса, що відповідає швидкості вітання знаходимо за наступною залежністю: . Тоді швидкість вітання складає:.

Витрата дуттєвого агента (м3/с н.ф.у.) визначається в залежності від витрати матеріалу, що оброблюється:, де G – витрата матеріалу, кг/год; n – норма витрати дуттєвого агента, м3/кг.

Дійсна витрата дуттєвого агента (м3/с) визначається за наступною формулою.

Площа решітки (м2) визначається як відношення дійсної витрати дуттєвого агента до обраної приведеної швидкості дуття (віднесеної до одиниці площі решітки).

Значення цієї швидкості треба обирати таким чином, щоб вона забезпечувала стабільне існування киплячого шару: була більшою першої критичної швидкості і меншою ніж швидкість вітання.

Завдання по розрахунку киплячого шару

Визначити діапазон швидкостей при якому існує киплячий шар, а також необхідну площу решітки за наступних вихідних даних: витрата твердого матеріалу, що оброблюється G кг/год, щільність матеріалу  кг/м3, розмір частинок матеріалу d мм, дуттєвий агент – повітря з температурою t С, надлишковим тиском р кПа, витратою V м3/год (н.ф.у.). Чисельні значення вихідних даних для кожного з варіантів представлені в Таблиці 2. Значення початкової порозності шару прийняти для всіх варіантів рівним 0,4.

Таблиця 2 – Вихідні дані для розрахунку параметрів киплячого шару

    1. № вар.

      G, кг/год

      , кг/м3

      d, мм

      t, С

      р, кПа

      V м3/год (н.ф.у.)

      1

      1000

      1000

      2

      500

      100

      1000

      2

      1500

      900

      2,5

      600

      50

      1600

      3

      2000

      1200

      3

      800

      60

      1800

      4

      900

      1500

      3,5

      450

      250

      950

      5

      750

      3000

      3

      650

      300

      780

      6

      850

      2000

      2,5

      550

      150

      890

      7

      2600

      1500

      2

      450

      160

      2500

      8

      3000

      1400

      4

      390

      200

      3100

      9

      1500

      1800

      7

      450

      80

      1600

      10

      1000

      800

      6,5

      470

      30

      1100

      11

      560

      900

      3,5

      500

      150

      600

      12

      3000

      1700

      4,5

      600

      450

      2900

      13

      2700

      1450

      5,5

      450

      300

      2850

      14

      1200

      1320

      5

      550

      400

      1250

      15

      1500

      1280

      6

      600

      150

      1450

    2. ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ РОБОЧОЇ ПОВЕРХНІ ТЕПЛООБМІННОГО АПАРАТА