4. Прибуток, рентабельність
4.1 Види прибутку та рентабельності
Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.
На короткосрочную й довгострокову платоспроможність підприємства впливає його здатність діставати прибуток. У цьому зв'язку розглянемо ще один аспект діяльності підприємства - рентабельність, що є якісним показником ефективності роботи підприємства.
Оцінка рентабельності підприємства
Звичайно при оцінці рентабельності визначається відношення прибутку до наступних показників: рівню продажів, активам, власному капіталу.
При розрахунку цих показників використаються:
- чистий прибуток, що визначається як балансовий прибуток за винятком платежів у бюджет - чиста реалізація, що визначається як виторг від реалізації без обліку ПДВ, акцизного збору й інших відрахувань із доходу.
Відзначимо, що яких-небудь абсолютних загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує, тому що її показники різко коливаються по галузях. Рост цих показників по періодах звітності вважається позитивною тенденцією.
Розглянемо кожний з показників рентабельності окремо .
Рентабельність продажів. Він показує, яку прибуток з однієї гривни продажу одержало підприємство. Визначається як відношення чистого прибутку до чистої реалізації.
Перш ніж перейти до другого показника рентабельності активів, розглянемо таке поняття, як коефіцієнт оборотності активів.
Коефіцієнт оборотності активів характеризує наскільки ефективно використаються активи з погляду обсягів реалізації, оскільки показує, скільки гривень реалізації доводиться на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Інакше кажучи, скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції. Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів.
Рентабельність активу (ROA). Він характеризує на скільки підприємств використає свої активи для одержання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів.
Відзначимо, що коефіцієнт рентабельності активів поєднує два показники: частку прибутку в одній гривні реалізації й оборот активів. Вище ми розглянули, що частка прибутку в одній гривні реалізації значиться за допомогою показника рентабельності продажів, а оборот активів визначається за допомогою коефіцієнта оборотності активів, є добуток названих показників значенню коефіцієнта рентабельності активів.
Рентабельність капіталу (ROE). Характеризує, наскільки ефективне підприємство, використає власний капітал. Показник визначає відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу.
Для аналізу причини незміни рентабельності капіталу доцільно застосувати рівняння Дюпона.
Тут коефіцієнт ROE розкладений на дві складові: рентабельність активів і коефіцієнт фінансового левереджа (фінансового важеля), що обчислюється як співвідношення: Активи/Собст. кап. Тобто дане рівняння наочно показує, що прибутковість власного капіталу залежить від прибутковості активів і фінансового левереджа.
4.2 Джерела формування та напрямки використання прибутку
Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел:
а) продаж (реалізація) продукції (послуг);
б) продаж іншого майна;
в) позареалізаційні операції.
У фінансовій політиці підприємства важливе місце займає розподіл і використання одержуваного прибутку як основного джерела фінансування інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників (інвесторів).
Із загального прибутку сплачується податок згідно з умовами, передбаченими законодавством про оподаткування прибутку підприємств. Прибуток, що залишився після оподаткування (чистий прибуток), поступає в повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішеннями власників.
Відповідно до принципових (головних) напрямів використання цей прибуток можна розділити на дві частини:
1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід), на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток);
2) прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку (нерозподілений прибуток). Останній спрямовується на створення резервного та інвестиційного фондів.
Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них.
Фінансово-економічний стан підприємства характеризуються ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансовою стійкістю та динамікою джерел фінансування, здатності розраховуватись за борговими зобов’язаннями
Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.
Збитки виникають, коли виручка не покриває всі витрати, які виникли в результаті виробничого та інших видів діяльності.
Перелік використаної літератури
Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2002. – 480 с.
ГОСТ 25347-82. Единая система допусков и посадок. Поля допусков и рекомендуемые посадки.
ГОСТ 12.2.009-80. Загальні вимоги безпеки в машинобудівних цехах
Журавлев В.Н., Николаева О.И. Машиностроительные стали. Справочник. Изд. 3-е, переработанное и дополненное. – М.: Машиностроение., 1981, 391с.
Квалификационный справочник должностей служащих Ч.2., К.: Отдел научной информации и издательской работы НИИ труда, 1992, 65с.
Кузнецов Ю.И., Маслов А.Р., Байков А.И. Оснастка для станков с ЧПУ.: Справочник. – 2-е изд., переработанное и дополненное. –М.: Машиностроение. – 1990, 512с.
Обработка металлов резанием.: Справочник технолога/ А.А.Попов, В.В.Аникин, Н.Г.Бойм и др. Под общ. ред. А.А.Попова. – М.: Машиностроение – 1998, 736с.
Расчеты экономической эффективности техники: Справочник/Под ред. К.М.Великанова-2-е изд. переаб. и доп.-Л.: Машиностроение, 1989г.-448с.
„Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з охорони праці" затверджено наказом №30 Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 4.04.1994
Тарасюк Г.М., Шваб Л.І Планування діяльності підприємства. Навч. посіб.— К.: „Каравела”, 2003. – 432 с.
Шегда А.В. „Економіка підприємства”: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 431 с.