КОНСПЕКТ ЛЕКЦЫЙ

21

винаходи в тім або іншому ступені дублюють уже вирішені питання. У науці близько 60% повторень у дослідженнях доводиться на одинаків, які допускають помилки при виборі тим. Значно менше помилок у виборі напрямків, проблем і тим спостерігається в добре організованих колективах.

Після вибору проблеми приступають до вибору теми наукового дослідження. До теми пред'являють ряд вимог. Вона повинна бути актуальної,

тобто важливого, потребуючого якнайшвидшого вирішення в цей час. Це вимога одне з основних. Чіткого критерію для встановлення ступеня актуальності поки немає. При оцінці актуальності теоретичного дослідження ступінь актуальності може оцінити великий учений або науковий колектив. При оцінці актуальності прикладних наукових розробок швидше за все більше актуальної буде та тема, що забезпечить більший економічний ефект. Тема повинна мати наукову новизну, вносити вклад у науку. Це значить, що тема в такій постановці ніколи не розроблялася й у цей час не розробляється, тобто дублювання виключається. Дублювання можливо лише в окремих випадках,

коли за завданням керівних організацій однакові теми розробляють два конкуруючі колективи з метою вирішення найважливіших державних проблем у найкоротший термін.

Грань між науковими й інженерними дослідженнями стирається з кожним роком. Однак при виборі тим новизна повинна бути не інженерної, а

наукової, тобто принципово нової. Якщо розробляється нехай навіть нове завдання, але на основі вже відкритого закону, то це область інженерних, а не наукових розробок. Тому необхідно відрізняти наукове завдання від інженерної. Все те, що вже відомо, не може бути предметом наукового дослідження.

Тема повинна бути економічно ефективною й мати значимість. Будь-яка тема прикладних досліджень повинна давати економічний ефект. Це одне з найважливіших вимог. На стадії вибору теми дослідження передбачуваний економічний ефект може бути визначений, як правило, орієнтовно. Іноді економічний ефект на початковій стадії встановити взагалі не можна. У таких

22

випадках для орієнтовної оцінки ефективності можна використати аналоги

(тобто близькі за назвою й розробкою теми). При розробці теоретичних досліджень іноді вимога економічності може уступати вимозі значимості.

Значимість, як головний критерій теми, має місце при розробці досліджень, що визначають престиж вітчизняної науки або складових фундамент для прикладних досліджень.

Добре, якщо тема відповідає профілю наукового колективу. Кожен науковий колектив (ВУЗ, НДІ, відділ, лабораторія, кафедра) має свої наукові традиції, свій профіль, кваліфікацію, рівень компетентності. Така спеціалізація сприяє нагромадженню досвіду досліджень. При цьому підвищується теоретичний рівень розробок, їхня якість й їхня ефективність, скорочується термін виконання досліджень. З іншого боку, представляється небажаної монополія в науці, що виключає змагання ідей. Це може знизити ефективність наукових досліджень. При цьому замовникові буде представлятися наукова продукція, що не завжди може відображати найкращі показники.

Необхідно враховувати й психологічний фактор, що полягає в тому, що при тривалому виконанні роботи з узкоспеціалізованої тематики з устояною методикою деякі науковці гублять до неї інтерес. Тому в колективі може бути трохи непрофільних тем (у межах 10%), що не відрізняються різко від основної тематики колективу. Це може викликати ентузіазм, ініціативу й приплив творчих сил у колективі.

Важливою характеристикою теми є можливість швидкого її впровадження у виробництво. При розробці теми варто оцінити можливість її закінчення в плановий строк і впровадження у виробничих умовах замовника.

Якщо це не можна зробити у встановлений термін, то ефективність таких тем істотно знижується.

Вибору теми повинне передувати ретельне ознайомлення з вітчизняними й закордонними літературними джерелами. Важливе значення мають бесіди із провідними науковцями, з великими фахівцями.

23

Велике значення при виборі теми має чітке формулювання завдань замовником (міністерством, об'єднанням і т.д.). При складанні загальної програми досліджень необхідно мати на увазі, що в процесі наукових розробок можливі деякі зміни в тематиці. Певна роль у цьому належить замовникові, що залежно від складної виробничої обстановки вносить корективи, висуваючи на перше місце першочергові теми.

Важливе значення при розробці загальної програми дослідження має виділення довгострокових і короткострокових досліджень, фундаментальних і прикладних. Співвідношення між ними залежить від багатьох факторів - вимог замовника, наукового потенціалу колективу, наявності сучасного встаткування,

наукового заділу колективу, його працездатності й т.д.

Критерій економічної ефективності дослідження можна визначити в такий спосіб:

Кэ = Эп/Зи,

де Эп – передбачуваний економічний ефект від впровадження; Зи – витрати на наукові дослідження.

Чим більше значення Кэ, тим ефективніше тема. Величина Кэ звичайно коливається від 1,5–2 до 10.

При оцінці великих тем іноді потрібно більш загальна оцінка. Найбільш достовірної є експертна оцінка. Методика такої оцінки зводиться до наступного. Із грамотних фахівців у даній області підбирають звичайно 7-15

експертів. Вони встановлюють оціночні показники тим. Кожному показнику призначають коефіцієнт значимості. Експертам видається оцінна бальна шкала за допомогою якої вони встановлюють бали по кожному показнику. Сумарний бал обчислюють по формулі:

n

q pi mi

i 1

24

де pi – бал i-го оціночного показника, що виставляє експертом, mi –

коефіцієнт значимості i-го показника, n – число оціночних показників по темі.

Тема, що одержала максимальний бал, вважається найбільш перспективною.

Висока ефективність теми може бути досягнута за умови, що ще до її розробки виконане техніко-економічне обґрунтування (ТЕО). Тому обов'язковою умовою перед проведенням досліджень по обраній темі є проведення ТЕО на НИР або ОКР зі здійсненням попереднього патентного пророблення на новизну й перспективність. ТЕО є основним вихідним предплановым документом. Ціль складання ТЕО - установити дані про новітні досягнення науки й техніки по розглянутій темі, як вітчизняних, так і закордонних. У ньому обґрунтовується народногосподарська потреба,

передбачувані обсяги впровадження, очікувані техніко-економічні результати тощо. Склад ЕЭО містить у собі такі розділи: вихідні положення, результати попередньо виконаних патентних пошуків на новизну й перспективність,

народногосподарська необхідність, обсяг і місце впровадження, техніко-

економічні й соціальні результати. У першому розділі ТЭО вказують причини розробки теми, що послужило підставою для її виконання. Основу розділу складає короткий літературний огляд, у якому описаний уже досягнутий рівень досліджень й отримані результати. Особлива увага приділяється ще невирішеним питанням, обґрунтовується актуальність, значимість і важливість роботи для галузі й народного господарства країни. Такий огляд дозволяє обґрунтувати завдання дослідження, описати існуючі методи вирішення й аргументувати можливість застосування нових, більш прогресивних методів і методик, математичного апарата й ЕОМ. Далі розробляють загальну методологію проведення досліджень, виділяють етапи (по окремих питаннях і рокам), планують одержання кінцевого результату після виконання теми.

Патентне пророблення проводять звичайно за останні 5-7 років, що дає можливість виявити відмінність планованої теми від уже розроблених

25

аналогічних тем у країні й за рубежем, доцільність закупівлі ліцензій. Особлива увага необхідно приділити можливості патентування передбачуваного результату, що дозволяє найбільше правильно сформулювати тему, виявити її специфіку й відмінність від раніше виконаних. На основі патентного пророблення створюються умови для зіставлення планованих досліджень із наявним рівнем досліджень по даній темі. На стадії обґрунтування НИР необхідно визначити передбачуваний економічний ефект.

ЛЕКЦІЯ 4. Науково-технічна інформація

Характерною рисою розвитку сучасної науки є ріст кількості одержуваних у результаті досліджень наукових даних. Щорічно у світі видається близько 0,5 млн. книг по різних питаннях, кілька мільйонів статей,

реєструється кілька сотень тисяч дисертацій і т.д. Носіями інформації можуть бути книги (монографії, підручники, навчальні посібники), періодичні видання

(журнали, наукові збірники, праці інститутів), нормативні документи

(стандарти, інструкції й т.д.), патентна документація (патенти, винаходи), звіти про науково-дослідні роботи і дослідно-конструкторських розробках,

інформаційні видання (реферативні журнали, інформаційні листки, експрес-

інформація й т.д.), переклади іноземної науково-технічної літератури,

матеріали конференцій і нарад, дисертації, автореферати й деякі інші видання.

Інформація має властивість ?старіти?. Це пояснюється як появою нової інформації, так і зменшенням потреби в даній інформації. Інтенсивність падіння цінності інформації орієнтовно оцінюється так: 10% у день для газет, 10% на місяць для журналів й 10% у рік для книг. При цьому, наприклад,

прикладні журнальні статті застарівають у середньому за 6 років, теоретичні журнальні статті - за 10 років, монографії - за 12, винаходу - за

14-15 років.

26

Збір, зберігання й видачу інформації в бібліотеках здійснюють довідково-інформаційні фонди (ДІФ). У них установлений певний порядок зберігання інформації. Є основний і довідковий фонди.

Основний фонд (книги, журнали, переклади, звіти, бюлетені й ін.)

розміщається на полках за абеткою по видах інформації. Дисертації, звіти й інші громіздкі матеріали микрофильмуються зі зменшенням в 200 і більше раз.

Застосовують для цих цілей і микрофиши. На одній карті розміщається до 80

стор. тексту.

Довідковий фонд - це вторинні інформаційні документи основного фонду. Він представлений в основному бібліографічними реферативними картками, які зберігаються в спеціальних каталожних висувних шухлядах. По алфавітному каталозі можна відшукати будь-яку інформацію із прізвища автора, редактори або назві першоджерела. По систематичному каталозі можна підбирати інформацію з різних галузей знань. Щоб відшукати потрібну інформацію до каталогу додається ключ - алфавітний предметний вказівник. У

реєстраційній картці періодичних видань утримуються відомості про журнали,

збірники, бюлетені тощо за роками і номерам. Патенти й авторські посвідчення можна знайти в картотеці описів винаходів. Картотека стандартів містить різні нормативні документи - стандарти, технічні умови й т.д.

ЛЕКЦІЯ 5. Інформаційний пошук

Після вибору теми і її техніко-економічного обґрунтування роблять інформаційний пошук - тобто сукупність операцій, спрямованих на відшукання літератури по розроблювальній темі. Ціль пошуку - всебічний аналіз інформації з теми, висвітлення стану питання, уточнення мети й завдань наукового дослідження.

Пошук включає два етапи: відшукання необхідної інформації й пророблення джерел. Пошук інформації з кожним роком стає усе складніше.

Тому необхідно знати основні положення, пов'язані з інформаційним пошуком.

27

Пошук може бути ручним й автоматизованим. Ручний пошук здійснюють по звичайних бібліографічних картках, картотекам, друкованим вказівникам.

Автоматизований пошук заснований на застосуванні ЕОМ.

Інформаційний пошук здійснюється за допомогою інформаційно-

пошукової мови. Він являє собою значеннєву систему символів і правил їхнього сполучення. В інформаційно-пошуковій системі застосовують різні варіанти інформаційно-пошукової мови. У цей час найбільше розповсюдження одержала універсальна десяткова класифікація документів інформації (УДК).

УДК розділяє всі області знань на 10 відділів, кожний з яких ділиться на 10

підрозділів, а підрозділ - на 10 дрібних частин. Кожна частина деталізується до необхідного ступеня. Структура УДК складається із груп основних індексів і визначників. Групи діляться на підгрупи загальних і спеціальних визначників.

Є таблиці УДК (електротехніка - 621.3). УДК має ряд переваг: простота засвоєння працівниками видавництв і бібліотек, зручність шифрування,

відносна швидкість пошуку інформації для вузькоспеціалізованих тем. Однак вона дуже громіздка й малозастосовна для автоматизованих систем пошуку,

застосовуваних останнім часом. З 1978 року паралельно з УДК застосовується бібліотечно-бібліографічна класифікація документів інформації (ББК). ББК більш зручна в роботі при використанні автоматизованих систем пошуку.

Варто приділити увага вивченню різних літературних джерел як в оригіналі, так і по перевідних виданнях. Аналіз іноземної інформації дозволяє виключити дублювання по досліджуваній темі. Це жадає від науковця знання іноземних мов (переважно англійський і німецький). Бажано особисто знайомити з оригіналом або кваліфікованим перекладом - кожен дослідник проробляє літературу щодо своєї теми дослідження. У СРСР провідними центрами науково-технічної інформації видавалися огляди закордонних досліджень із високою якістю перекладу, добірки із серії «Новини науки й техніки», експрес-інформація.

28

Бажано проробити інформацію з родинного до теми спеціальностям й,

насамперед, ознайомитися із застосовуваним у дослідженнях математичним апаратом.

Науковець, проробляючи тему, накопичує велику кількість різної інформації. Для ефективного аналізу цієї інформації бажано користуватися пропонованими нижче методами її обліку, пророблення й аналізу.

Облік проробленої інформації зводиться до складання бібліографії.

Бібліографія - це перелік різних інформаційних документів із вказівкою наступних даних: прізвище й ініціали автора (авторів), назва джерела, місце видання, видавництво, рік видання, обсяг джерела в сторінках. Бібліографічний перелік становлять за абеткою по прізвищах авторів. Це прискорює відшукання потрібної інформації.

Пророблення інформації зводиться до її вивчення й запам'ятовування.

Існує ряд методів, що підвищують ефективність пророблення документів.

Першою умовою є психологічна установка, тобто уяви чіткої цілі читання, його спрямованість. Установка активізує мислення, підвищує пам'ять, допомагає зрозуміти що читає, робить сприйняття більш точним. Цей психологічний фактор жадає від дослідника заздалегідь створити певний настрій для осмислювання що читає, настроїти себе «на певну хвилю».

Вивчення інформації вимагає творчого підходу, для чого необхідне натхнення. Воно підвищує ефективність пророблення інформації. Але навіть якщо немає натхнення, можна зусиллям волі змусити себе працювати над джерелом інформації творчо.

Уважність, зосередженість над текстом багато в чому визначають якість пророблення інформації. У процесі читання діють різні подразники - музика,

шум, розмови, власні думки й т.д. Вони незалежно від волі людини діють на центральну нервову систему, погіршують умови мислення. При певному рівні шуму наша увага відволікається, швидше наступає стомлення, а якість засвоєння інформації істотно погіршується. Для підвищення ефективності розумової праці різні перешкоди варто усунути. Деякі дослідники думають, що

29

шум, музика їм не заважають. Це не зовсім так. Якщо перешкоди не зауважуються свідомістю, то їх підсвідомо фіксує нервова система. Особливо позначається роль перешкод при проробленні складної науково-технічної інформації. Разом з тим, як довели психологи, робота в повній ізоляції від зовнішнього середовища також не оптимальна. Як перешкоди в таких випадках виступають власні думки. Оптимальними вбачаються несильні природні шуми:

шелест листів, плескіт води, пташині голоси тощо.

За сприйняттям музики люди діляться на залежні й чуттєві. Для перших музичний фон необхідний як акустичний наркотик. Він підвищує в крові адреналін й у людини зникає почуття туги, самітності й страху. Для іньших людей музика неприємна: вони віддають перевагу тиші. Але абсолютна тиша руйнівна для людини. Якщо людину штучно «занурити» в абсолютну тишу, то вона більше 40 годин не витримає. У шумоізоляції губиться почуття реальності,

виснажується нервова система, виникають галюцинації, знижується пульс.

Дуже корисна так називана «екологічна музика». В екологічній музиці можна почути шум водоспаду, подих вітру, плескіт струмка. Всі звуки, що існують у природі, мають підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листів і спів птахів - ми розслаблюємося й зливаємося із природою. Шум хвиль позитивно впливає на наш емоційний стан.

Кожна сторінка повинна бути неквапливо проаналізована, обдумана стосовно до поставленого задачі. Дуже важливими факторами при проробленні літератури є наполегливість і систематичність. Часто при читанні складного нового тексту важко чітко осмислити його з першого разу. Необхідно читати й перечитувати текст, добиваючись повного розуміння матеріалу. Систематичне читання поліпшує засвоєння матеріалу, що проробляє. Відволікання зриває,

розбудовує логічно побудовану думку, приводить до стомлення. Систематичне читання за планом, з обмірковуванням й аналізом прочитаного набагато продуктивніше безсистемного. Продуктивність пророблення інформації істотно залежить від розумової працездатності. Вона залежить від уміння правильно розподілити свою роботу в часі. Після 1-2 годин роботи рекомендується робити

30

перерва на 5-7 хвилин, фізичні вправи, обтирання тіла й обличчя теплою водою або посилений глибокий подих. Усе це стимулює центральну нервову систему й підвищує працездатність (украй негативно діє паління, даючи короткочасний струс нервовій системі й надаючи систематичний шкідливий вплив; міцним чаєм і кава теж не слід захоплюватися). Іноді при читанні важкого тексту корисно відключитися на 2-3 хвилини.

Проробляючи текст, необхідно домагатися, щоб кожне місце було зрозумілим. У деяких випадках необхідно не тільки зрозуміти, але й запам'ятати текст. Для цього існують кілька способів запам'ятовування:

Механічний - заснований на багаторазовому повторенні й заучивані прочитаного. При такому запам'ятовуванні («зазубриванні») відсутний логічний зв'язок між окремими елементами. Цей спосіб найменш ефективний,

він застосовний для обмежених випадків - запам'ятовування дат, формул, цитат,

іноземних слів і т.д. Психологами встановлено, що тренування пам'яті численними повтореннями малоефективне. Пам'ять повинна базуватися не на формальному сприйнятті, а на активній розумовій діяльності при прорабатывании інформації. Запам'ятати - значить мислити. Це основа ефективності пам'яті, підвищення продуктивності розумової праці.

Значеннєвий спосіб заснований на запам'ятовуванні логічних зв'язків між окремими елементами. При читанні необхідно зрозуміти не окремі елементи, а весь текст у цілому, його зміст, спрямованість, значення. Часто досить швидко прочитати текст один раз, щоб його запам'ятати. Однак при цьому особлива увага необхідно приділяти логічним зв'язкам. Логічно-

значеннєвий спосіб запам'ятовування в багато разів ефективніше механічного.

Текст зберігається в пам'яті певний час. Поступово він починає забуватися.

Спочатку після сприйняття інформації процес забування відбувається найбільше швидко, згодом темп його сповільнюється. Так, у середньому через один день губиться близько 25% заученого, через 5 днів - близько 35%, через 10

днів - 40%.