Тема 13. Порядок видачі суб’єктами підприємницької діяльності ліцензії (ліцензійні умови) з ветеринарної практики, умови і правила провадження та контроль за їх дотриманням

1. Положення про порядок ліцензування підприємницької діяльності / Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 року № 1020 // Ветеринарна медицина України. – 2000. - № 5. – С.42-46.

2. Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) з ветеринарної практики та контроль за їх дотриманням від 01.02.1999 р. № 12/2 // Законодавство України про ветеринарну медицину. – К.: Урожай, 1999. – С.565-568.

Методика проведення заняття:

Викладач подає загальні методичні вказівки щодо порядку видачі суб’єктами підприємницької діяльності ліцензії (ліцензійні умови) з ветеринарної практики, умови і правила провадження та контроль за їх дотриманням і ознайомлює студентів з діючими інструкціями.

Студенти самостійно вивчають і конспектують основні положення інструкцій, керуючись переліком запитань для самоперевірки знань.

Контрольні запитання:

1. Якими документами керуються органи ветмедицини при видачі ліцензій на ветеринарну практику?

2. Ким і коли затверджена інструкція про порядок видачі ліцензій, умов і правил провадження підприємницької діяльності?

3. Хто може бути суб’єктом підприємницької діяльності з провадження ветеринарної практики?

4. Яку матеріально-технічну базу повинен мати суб’єкт підприємницької діяльності?

5. Які види робіт належать до ветеринарної практики?

6. Що являє собою ліцензія?

7. Які органи ветмедицини мають право видавати ліцензії на підприємницьку ветеринарну практику?

8. Які документи подаються ветеринарному органу для одержання ліцензії?

9. На протязі якого терміну розглядається заява суб’єкта підприємницької діяльності ліцензійною комісією?

10. На який термін видається ліцензія?

11. Яка плата вноситься за видачу ліцензії:

• Підприємцем-громадянином?

• Підприємцем-юридичною особою?

12. Коли вручається ліцензія суб’єкту підприємницької діяльності і де залишається її копія?

13. Чи можна передавати ліцензію іншим фізичним чи юридичним особам?

14. Обов’язки та права суб’єктів підприємницької діяльності.

15. Хто має право зупинити чи анулювати дію ліцензії і за яких умов?

16. Коли ліцензія вважається анульованою?

17. Хто здійснює контроль за дотриманням ліцензійних умов?

Тема 14. Фінансування ветеринарної медицини

Завдання 1. Вивчити джерела фінансування і порядок використання коштів для потреб ветеринарної медицини.

Закон України “Про ветеринарну медицину”/ Законодавство України про ветеринарну медицину/ За ред. П.П.Достоєвського та В.І.Хоменка. – К.: Урожай, 1999. – С. 23-55.

Методика проведення заняття:

Студенти самостійно вивчають рекомендовану літературу та матеріал лекції. Викладач на занятті шляхом опитування перевіряє, як студенти засвоїли матеріал і порядок використання коштів для потреб ветеринарної медицини.

Короткі пояснення:

Джерелами фінансування ветеринарної медицини є: кошти державного і місцевого бюджетів; позабюджетні кошти; відрахування від страхових платежів; кошти господарств усіх форм власності; кошти госпрозрахункових установ і підприємців.

Службу ветеринарної медицини в Україні організовує держава, яка бере на себе витрати на утримання державної ветеринарної медицини і проведення основних протиепізоотичних та ветеринарно-санітарних заходів.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються:

• Державний департамент ветеринарної медицини України;

• Управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, Київське та Севастопольське міські управління державної ветеринарної медицини та обласні державні лікарні ветмедицини;

• Центральна, зональні, спеціалізовані та обласні державні лабораторії ветеринарної медицини;

• Регіональна служба державного ветеринарного контролю на державному кордоні і транспорті та її структурні підрозділи;

• Підприємства біологічної промисловості (біофабрики);

• Всі науково-дослідні інститути та їх філії, навчальні заклади з підготовки лікарів та фельдшерів ветеринарної медицини, а також Інститут післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини на базі Білоцерківського державного аграрного університету;

• Підрозділи ветеринарної міліції із забезпечення карантинних ветеринарних заходів.

Кошти, що виділяються із державного бюджету, використовуються: на заробітну плату спеціалістам ветеринарної медицини та допоміжного персоналу; на відрядження та службові роз’їзди; на оснащення органів та установ державної ветеринарної медицини необхідним обладнанням та меблями; на будівництво та ремонт виробничих і житлових будинків установ державної ветеринарної мережі; на придбання транспортних засобів, дезінфікуючих установок та іншої техніки.

Фінансування протиепізоотичних заходів, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України, також здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Такі кошти передбачаються у фінансових планах Державного департаменту та обласних управліннях державної ветеринарної медицини. Останні частину згаданих коштів розподіляють районним і міським управлінням державної ветеринарної медицини. Використовуються ці кошти на проведення заходів щодо запобігання і ліквідації інфекційних хвороб тварин, для лабораторно-діагностичних і радіологічних досліджень харчових продуктів і сировини тваринного походження, досліджень на трихінельоз тощо; проведення карантинних заходів, щеплень, вимушеної дезінфекції, придбання біопрепаратів, антигельмінтиків, деззасобів, спецодягу і взуття для боротьби із заразними хворобами; створення резервного фонду біопрепаратів, медикаментів і деззасобів; утримання автотранспортних засобів (в т.ч. на придбання паливно-мастильних матеріалів) для боротьби з епізоотіями; витрати на відрядження і зарплату спеціалістам ветмедицини та іншим особам, які залучаються для боротьби з епізоотіями; утримання тимчасових ветеринарно-карантинних загонів і підрозділів ветеринарної міліції із забезпечення карантинних ветеринарних заходів тощо.

За рахунок вказаних вище коштів Державний департамент ветеринарної медицини централізовано здійснює оплату біопрепаратів, антигельмінтиків, дезінфікантів та інших засобів захисту тварин корпорації “Укрветзоопромпостач” і державному підприємству “Укрветпромпостач”, а обласні управління ветмедицини відповідно – обласним акціонерним товариствам ветеринарно-зоотехнічного постачання.

За рахунок коштів місцевого бюджету фінансуються:

• Районні та міські управління державної ветеринарної медицини з підпорядкованими їм районними державними лікарнями, дільничними лікарнями, дільницями та пунктами ветеринарної медицини;

• Районні та міські державні лабораторії ветеринарної медицини;

• Державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках.

Установи, що перебувають на госпрозрахунку, фінансуються за рахунок коштів, які надходять із господарств, від підприємств і громадян за виконану роботу і надання платних послуг. До таких підрозділів належать госпрозрахункові обласні ветеринарно-санітарні загони і їх районні відділення, виробничі відділи державних лабораторій ветеринарної медицини, ветеринарні кооперативи тощо.