5. Держава і ринок. Методи регулювання ринку

У системі відтворення ринок як організаційна форма сучасної економіки відіграє позитивну роль, забезпечуючи формування пропорцій у суспільному виробництві на основі дії ринкового механізму. Але в той же час ринок не може вирішувати в системі відтворення всієї сукупності задач, оскільки ринковий механізм являє собою взаємозв’язок попиту, пропозиції і ціни. Обмеженість можливостей ринкового механізму не дає можливості вирішити наступні глобальні проблеми:

1) ринок не може визначити стратегію економічного розвитку;

2) ринок не в змозі вирішити проблеми, що пов’язані з оцінкою діяльності конкретних підприємців стосовно задоволення суспільних потреб;

3) ринок не може вирішити проблеми соціального захисту населення;

4) ринок не в змозі забезпечити формування раціональної структури сфери, де здійснюється колективне споживання. Тому істотне значення в ринковій економіці належить державі, що виконує наступні функції:

- держава створює економічні умови для нормального функціонування ринку шляхом створення законодавчої бази, установлення суспільних нормативів і т.д.;

- держава виконує недостатню роль ринкового механізму в сферах, де він неспроможний.

Держава регулює систему ринкових відносин або за допомогою прямих директивних методів, здійснюючи планування розвитку або шляхом програмування економіки з використанням непрямих методів стимулювання.

До прямих методів відносяться: визначення державних пріоритетів в економіці, формування державних замовлень, залучення в систему державного підприємництва приватних осіб і т.д.

До непрямих методів регулювання відносяться методи впливу на ринкову економіку за допомогою цін, надання фінансової підтримки, регулювання умов кредитних пропозицій, установлення нормативів в амортизаційній політиці і т.д.