«Планування і контроль на підприємстві»

1. Об’єктом планування на підприємстві є:

а) відносини, що складаються між учасниками виробничого процесу;

б) господарська, соціальна та екологічна діяльність;

в) зовнішньогосподарська діяльність;

г) економічна діяльність.

2. Предметом планування як науки є:

а) господарська діяльність, що спрямована на одержання прибутку;

б) соціальна діяльність, що забезпечує умови для відтворення працівника і реалізації його інтересів;

в) відносини, що складаються між учасниками виробничого процесу з приводу встановлення цілей та комплексу заходів, що забезпечують їх досягнення;

г) максимізація прибутку підприємства.

3. Об’єктивні причини обмеження можливостей планування на підприємстві:

а) невизначеність ринкового середовища; витрати планування; масштаби діяльності підприємства;

б) пріоритети короткострокових завдань та інтересів над довгостроковими;

в) слабкі навички управлінців у плануванні;

г) витрати планування.

4. Суб’єктивні причини обмеження можливостей планування на підприємстві:

а) витрати планування; масштаби діяльності підприємства;

б) пріоритет короткострокових завдань та інтересів над довгостроковими; природа особистості спеціаліста в галузі планування – плановика;

в) невизначеність ринкового середовища;

г) навички управлінців у плануванні.

5. Принцип єдності в плануванні передбачає:

а) координацію планової діяльності на горизонтальному рівні, тобто рівні функціональних підрозділів та інтеграцію планової діяльності в межах вертикальної єдності підрозділів;

б) постійну змінюваність розроблених планів;

в) взаємоузгодження довго - , середньо - , та короткострокових планів;

г) інтеграція планової діяльності в межах вертикальної єдності підрозділів.

6. Принцип системності в плануванні передбачає:

а) існування сукупності елементів, взаємозв’язку між ними, наявності єдиного напрямку розвитку елементів системи, поведінки, що зорієнтовані на загальні цілі;

б) необхідну і достатню кількісну відповідність між взаємозв’язаними розділами та показниками плану;

в) оптимальність використання системи застосовуваних ресурсів;

г) координація планової діяльності на горизонтальному рівні.

7. Принцип гнучкості в плануванні передбачає:

а) забезпечення інтеграції планової діяльності в межах вертикальної єдності підрозділів;

б) забезпечення координації планової діяльності на рівні функціональних підрозділів;

в) надання планам в процесі планування здатності змінювати свій напрям в зв’язку з виникненням непередбачуваних обставин;

г) забезпечення інтеграції планової діяльності в межах вертикальної єдності підрозділів та на рівні функціональних підрозділів.

8. Під методом планування розуміють:

а) сукупність прийомів розробки, обґрунтування та аналізу прогнозів, стратегічних програм і планів усіх рівнів і часових горизонтів, системи розрахунків планових показників, їх вчасного узгодження;

б) конкретний спосіб, технічний прийом, за допомогою якого вирішується яка-небудь проблема планування, розраховуються числові значення показників пропозицій;

в) забезпечення необхідної і достатньої кількісної відповідності між взаємозв’язаними розділами та показниками плану;

г) обґрунтування та аналізу прогнозів.

9. Під методикою планування розуміють:

а) сукупність методів, прийомів розробки, обґрунтування та аналізу прогнозів, стратегічних програм і планів усіх рівнів і часових горизонтів, системи розрахунків планових показників, їх вчасного узгодження;

б) конкретний спосіб, технічний прийом, за допомогою якого вирішується яка-небудь проблема планування;

в) забезпечення необхідної і достатньої кількісної відповідності між взаємозв’язаними розділами та показниками плану;

г) розрахунок числових значень, економічних показників.

10. Евристичні методи планування ґрунтуються на використанні:

а) непрямої і неповної інформації, досвіду спеціалістів-експертів, інтуїції;

б) статистичних даних за попередні роки (середніх величин);

в) прогресивних норм використання ресурсів з урахуванням їх змін у результаті освоєння організаційно-технічних заходів у плановому періоді;

г) інтуїтивне передбачення фахівців.

11. Експертні (оцінні) чи евристичні методи в планування використовують:

а) при визначенні планових показників на основі розрахунків впливу найважливіших факторів (чинників), що обумовлюють зміни цих показників;

б) при проведенні масової оцінки – з’ясування думки окремих груп населення під час соціальних досліджень щодо суті певної проблеми планування;

в) при розробці найдоцільніших варіантів рішень поставленого завдання з урахуванням досягнень науки і практики;

г) при визначенні показників виробничо-фінансових планів роботи підприємств.

12. Суть розрахунково-конструктивного методу планування полягає в :

а) вивченні об’єктивної реальності, розробці найдоцільніших варіантів рішень поставленого завдання з урахуванням досягнень науки і практики

б) визначенні планових показників на основі розрахунків впливу найважливіших факторів (чинників), що обумовлюють зміни цих показників;

в) установлені мети та відповідного кінцевого значення планових показників з обчисленням проміжних їх величин;

г) застосуванні сучасних методів планування з використанням комп’ютерних програм.

13. Фактографічні методи прогнозування базуються на:

а) фактичному інформаційному матеріалі про об’єкт прогнозування і його минулий розвиток;

б) суб’єктивній інформації, наданій спеціалістами-експертами;

в) проведенні анкетних опитувань спеціалістами обраної галузі знань;

г) визначенні планових показників на основі розрахунків впливу найважливіших факторів (чинників), що обумовлюють зміни цих показників.

14. До експертних методів відносяться:

а) випереджальні методи прогнозування; статистичні методи;

б) метод «комісій», метод «мозкових атак», метод що передбачає проведення анкетних опитувань;

в) метод балансових та оптимізаційних моделей;

г) метод прогнозування та моделювання.

15. Економічне прогнозування являє собою:

а) довільний набір цифр, продиктований суб’єктивними побажаннями того чи іншого керівника чи плановика;

б) сукупність прийомів обґрунтування та аналізу прогнозів, стратегічних програм і планів усіх рівнів і часових горизонтів;

в) наукове обґрунтування можливих змін або якісного стану економіки в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення цього стану;

г) аналіз соціально-економічних і науково-технічних процесів.

16. Стратегія виживання:

а) вирівнювання обсягу продажу, прибутку, з поступовим переходом до захисної та наступальної стратегії;

б) зростання обсягів продажу, прибутку та капіталу;

в) захисна стратегія, яку використовують в умовах глибокої кризи економічної діяльності підприємства;

г) стратегія стабільного збільшення обсягів продажу, прибутку, капіталу.

17. Стратегія зростання:

а) стратегія стабільного збільшення обсягів продажу, прибутку, капіталу;

б) вимушена жорстка економія витрат;

в) захисна стратегія, яку використовують в умовах глибокої кризи економічної діяльності підприємства;

г) вирівнювання обсягу продажу, прибутку, з поступовим переходом до захисної та наступальної стратегії.

18. Стратегія стабілізації це:

а) скорочення, або навіть ліквідація нерентабельних галузей;

б) стратегія, яка передбачає вирівнювання продажу, прибутку з наступним їх підвищенням і поступовим переходом до стану зростання;

в) захисна стратегія, яку використовують в умовах глибокої кризи економічної діяльності підприємства;

г) стратегія стабільного збільшення обсягів продажу, прибутку, капіталу.

19. Стратегія це:

а) визначення основних довготермінових цілей і завдань підприємства, генеральну програму дій;

б) сукупність способів і прийомів для досягнення поставленої мети;

в) сукупність дій і рішень, які приймає керівництво в процесі роботи;

г) напрями розвитку об’єкта планування.

20. Тактика це:

а) визначення основних довготермінових цілей і завдань підприємства, генеральну програму дій;

б) сукупність способів і прийомів для досягнення поставленої мети;

в) сукупність дій і рішень, які приймає керівництво в процесі роботи;

г) процес реалізації результатів оперативно-календарного планування.

21. Стратегічне планування відрізняється від традиційного перспективного за:

а) трактуванням майбутнього в діяльності підприємства;

б) аналітичною базою, яка використовується в процесі планування;

в) застосуванням методів контролю за результатами виконання планових завдань;

г) складністю.

22. Стратегічне планування являє собою:

а) науково обґрунтовану програму виробничої діяльності підприємства на календарний рік;

б) сукупність дій і рішень, які приймає керівництво у процесі розробки специфічних стратегій, спрямованих на досягнення організацією своїх цілей;

в) процес управління командою і ресурсами проекту за допомогою специфічних методів;

г) визначення основних довготермінових цілей і завдань підприємства, генеральну програму дій.

23. Продуктово-ринкова стратегія це:

а) сукупність дій, які визначають характер управління підприємством;

б) сукупність стратегічних рішень, що визначають номенклатуру, обсяг та якість продукції, способи поведінки підприємства на ринку;

в) сукупність рішень, згідно з якими визначають тип і структуру колективу працівників підприємства;

г) процес управління командою і ресурсами проекту за допомогою специфічних методів.

24. Ресурсно-ринкова стратегія це:

а) це сукупність стратегічних рішень, що визначають поведінку підприємства на ринку виробничо-фінансових та інших факторів і ресурсів виробництва;

б) сукупність рішень, згідно з якими визначають тип і структуру колективу працівників підприємства.

в) сукупність стратегічних рішень, що визначають номенклатуру, обсяг та якість продукції, способи поведінки підприємства на ринку;

г) сукупність дій, які визначають характер управління підприємством.

25. Технологічна функціональна стратегія це:

а) рішення, що дають змогу визначити способи залучення, накопичення і витрачання виробничих ресурсів підприємства;

б) стратегічні рішення, що визначають динаміку технології підприємства і вплив на неї ринкових факторів;

в) визначення типу і структуру колективу працівників підприємства в залежності від технології виробництва сільськогосподарської продукції;

г) сукупність рішень, що визначають обсяг та якість продукції, способи поведінки підприємства на ринку.

26. Соціальна функціональна стратегія це:

а) сукупність рішень, згідно з якими визначають тип і структуру колективу працівників підприємства, а також характер взаємодії з його акціонерами;

б) сукупність рішень, що визначають характер управління підприємством;

в) рішення, що дають змогу визначити способи залучення, накопичення і витрачання соціальних ресурсів підприємства;

г) процес управління командою і ресурсами проекту за допомогою специфічних методів.

27. Функціональна стратегія стратегічного управління це:

а) сукупність рішень, що визначають характер управління підприємством під час реалізації обраної стратегії;

б) це сукупність стратегічних рішень, що визначають поведінку підприємства на ринку виробничо-фінансових та інших факторів і ресурсів виробництва;

в) сукупність стратегічних рішень, що визначають спосіб поведінки підприємства на ринку;

г) сукупність рішень, згідно з якими визначають тип і структуру колективу працівників підприємства, а також характер взаємодії з його акціонерами.

28. Інтеграційна функціональна стратегія це:

а) рішення, що дають змогу визначити способи залучення, накопичення і витрачання виробничих ресурсів підприємства;

б) сукупність рішень для визначення на перспективу функціонально-управлінських взаємодій підприємства з іншими підприємствами;

в) це сукупність стратегічних рішень, що визначають поведінку підприємства на ринку виробничо-фінансових та інших факторів і ресурсів виробництва;

г) сукупність рішень, що визначають характер управління підприємством під час реалізації обраної стратегії.

29. Конгломерат це:

а) поєднання в одній фірмі декількох виробництв без прямої виробничої кооперації;

б) поєднання в одній фірмі декількох виробництв на основі кооперації;

в) об’єднання кількох різнопрофільних фірм для здійснення некомерційної діяльності;

г) асоціація підприємств.

30. Під інноваціями розуміють:

а) сукупність виробничого потенціалу підприємства та його структура;

б) нововведення в різних сферах діяльності підприємства;

в) нововведення, які стосуються професійного складу колективу працівників підприємства;

г) виробництво продукції, товарів, послуг.

31. Який вік першого парування телиць:

а) 2 роки;

б) 1 рік;

в) 1,5 роки;

г) 9 місяців.

32. Які вихідні дані необхідно знати для складання плану парування ?

а) поголів'я корів на початок та кінець планового року;

б) кількість корів які отелились в звітному та отеляться в плановому році; тривалість сервіс-періоду; відсоток вибракування;

в) потреба в продукції тваринництва;

г) середньорічне поголів’я ВРХ.

33. Що необхідно знати для визначення ваги 1 голови різних статево вікових груп?

а) плановий середньодобовий приріст; вагу 1 голови при народженні;

б) фактичний приріст за останні 3 роки;

в) кількість та вагу поголів'я на початок планового року;

г) поголів'я корів на початок та кінець планового року.

34. Які дані необхідно знати для планування валового приросту?

а) середньорічне поголів'я, плановий середньодобовий приріст;

б) поголів'я на кінець планового року та фактично досягнутий рівень продуктивності тварин;

в) потребу в продукції тваринництва на плановий рік з урахуванням каналів її використання;

г) фактичний приріст за останні 3 роки.

35. Який термін перебування дорослої худоби на відгодівлі?

а) 6 місяців;

б) 2 місяці;

в) 1 рік;

г) 15 місяців.

Тема: Планування посівних площ, виробництва і розподілу продукції рослинництва

36. Як планується виробництво продукції в галузі цукрових буряків:

а) на основі складених з переробними підприємствами договорів;

б) на основі досягнутого в господарстві рівня урожайності цукрових буряків та планових площ посіву;

в) на основі даних про внутрішньогосподарську потребу в продукції галузі;

г) на основі планових площ посіву.

37. Потребу в посівному матеріалі планують виходячи з:

а) якості посівного матеріалу власного виробництва;

б) планових площ посіву та норм висіву в розрізі сільськогосподарських культур;

в) співвідношення між власним, покупним та насінням, яке надійде з обміну;

г) складених з дослідницькими станціями договорів.

38. Вихід побічної продукції планують виходячи з:

а) досягнутого за попередні 3-5 років рівня в розрізі культур;

б) кількості основної продукції та відповідних коефіцієнтів;

в) планового рівня урожайності;

г) якості посівного матеріалу.

39. Планування обсягів виробництва рослинницької продукції ґрунтується на:

а) плановій потребі в розрізі видів продукції;

б) досягнутому рівні продуктивності земельних угідь;

в) потребі в продукції для забезпечення виконання договірних зобов'язань;

г) плановому рівні врожайності сільськогосподарських культур.

Тема: Планування виробництва та реалізації молока

40. Які дані необхідно знати для визначення кількості поголів'я, яке перебуває на відповідному місяці лактації:

а) кількість тільних корів на початок планового року;

б) кількість корів, яка отелилась в попередньому місяці;

в) тривалість лактації;

г) середньорічне поголів’я ВРХ.

41. Яка тривалість лактації:

а) 2 місяці;

б) 1,5 року;

в) 9 місяців;

г) 12 місяців.

42. При плануванні надою молока в відповідному місяці враховуються:

а) кількість корів, яка перебуває в даному місяці на відповідному місяці лактації та їх продуктивність;

б) плановий валовий надій за рік, планове середньорічне поголів'я, кількість днів у відповідному місяці;

в) кількість сухостійних корів

г) кількість тільних корів на початок планового року.

43. Середньомісячний надій на 1 фуражну корову планується виходячи з:

а) планового валового надою молока, кількості дійних та сухостійних корів;

б) планового валового надою молока та планового середньорічного поголів'я корів;

в) кількості дійних корів та валового надою молока;

г) середньорічного поголів’я ВРХ.

Тема: План використання земельних угідь

44. Площа землі в обробітку визначається виходячи з:

а) площі ріллі, площі багаторічних насаджень, площі орендованих земель;

б) площі посівів сільськогосподарських культур;

в) площі земель які передаються підприємством в оренду;

г) площі орендованих земель.

45. Трансформація земельних угідь це:

а) зростання їх площі за рахунок осушення земель;

б) переведення земель з одних видів угідь в інші з метою більш ефективного їх використання;

в) оптимізація співвідношення між площею земельних угідь та кількістю сільськогосподарської техніки;

г) переведення земель з одних видів угідь в інші з метою менш ефективного їх використання.

46. Площа земель на кінець планового року визначається з урахуванням:

а) трансформації земельних угідь;

б) дотримання вимог по забезпеченню раціональних сівозмін;

в) оптимізації співвідношення між просапними культурами та культурами;

г) наявності власних та орендованих земель.

47. Структура сільськогосподарських угідь це:

а) співвідношення між ріллею, площею багаторічних насаджень, пасовищ, сіножатей;

б) питома вага ріллі в площі сільськогосподарських угідь;

в) співвідношення між площами посіву різних сільськогосподарських культур;

г) співвідношення між загальною земельною площею та площею сільськогосподарських угідь.

48. Як розраховується середньозважена урожайність:

а) шляхом ділення фактичного валового збору сільськогосподарських культур на їх площу в розрізі років;

б) шляхом ділення фактичного сумарного валового збору сільськогосподарських культур за 3-5 років на суму посівних площ за цей же період;

в) шляхом ділення планового валового збору сільськогосподарських культур на планову площу посіву,

г) шляхом ділення валового збору сільськогосподарських культур на планову посівну площу.

49. При визначенні середньопрогресивної урожайності має враховуватись:

а) приріст урожайності від реалізації відповідних заходів;

б) найвищий рівень урожайності, який було досягнуто за попередні 3-5 років;

в) досягнутий рівень урожайності в кращих господарствах;

г) досягнутий рівень урожайності на власному підприємстві.

50. Показник планової урожайності (при обґрунтуванні обсягів виробництва продукції) використовується для:

а) планування розміру посівних площ;

б) планування потреби в посівному матеріалі;

в) планування потреби в мінеральних добривах;

г) планування потреби в засобах захисту рослин.

51. Фактори, які враховуються при плануванні приросту рівня урожайності:

а) рівень удобрення, система насінництва, технологія;

б) потреба в продукції рослинництва;

в) досягнутий рівень урожайності за останні 3-5 років;

г) досвід передових підприємств.

52. Розділ річного плану сільськогосподарського підприємства «Ринкова діяльність» містить:

а) опис ринків збуту за видами подушці.;

б) ринок робочої сили за категоріями працюючих;

в) дані про ринок продукції і послуг, основних засобів виробництва та матеріальних ресурсів, які реалізує або купує підприємство;

г) містить показники кількості виробленої продукції.

53. Розділ річного плану сільськогосподарського підприємства «План маркетингу» містить:

а) опис ринків збуту за видами продукції;

б) ринок робочої сили за категоріями працюючих;

в) дані про ринок продукції і послуг, основних засобів виробництва та матеріальних ресурсів, які реалізує або купує підприємство;

г) заходи спрямовані на збільшення обсягів виробництва продукції.

54. Розділ річного плану сільськогосподарського підприємства «План з праці й соціального розвитку» містить:

а) дані про ринок робочої сили за категоріями працюючих;

б) показники зростання продуктивності праці, середній рівень оплати праці за категоріями працюючих;

в) показники зайнятості населення в регіоні розташування підприємства;

г) мотивація трудової діяльності та плановий рівень заробітної плати.

55. Розділ річного плану сільськогосподарського підприємства «План витрат і визначення собівартості продукції» містить:

а) кошторис витрат на виробництво сільськогосподарської продукції за елементами та статтями;

б) відомості що стосуються доходів і витрат підприємства;

в) кінцеві результати виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства;

г) відомості що необхідні для розрахунку показників рентабельності виробництва продукції.

56. За економічним змістом система показників планів поділяється на показники які :

а) характеризують абсолютні обсяги виробництва і використовуваних ресурсів;

б) використовують для характеристики загальних обсягів виробництва, темпів його розвитку, розмір витрат та доходів;

в) відображають ефективність використання виробничих ресурсів і всього процесу виробництва;

г) характеризують відносні обсяги виробництва і використовуваних ресурсів.

57. За економічним призначенням система показників поточних планів поділяється на показники які :

а) характеризують абсолютні обсяги виробництва і використовуваних ресурсів; відображають ефективність використання виробничих ресурсів і всього процесу виробництва;

б) використовують для характеристики загальних обсягів виробництва, темпів його розвитку, розмір витрат та доходів;

в) призначені для матеріально-речового виразу та обґрунтування плану: кількість продукції та її якість; необхідні матеріали за їх видами; технічні засоби;

г) відображають ефективність використання виробничих ресурсів і всього процесу виробництва.

58. За способом характеристики предмета показники плану поділяються на:

а) показники які відображають ефективність використання виробничих ресурсів та характеризують абсолютні обсяги виробництва і використовуваних ресурсів;

б) показники які характеризують те чи інше явище абсолютно без порівняння з іншими показниками та з порівнянням;

в) вартісні показники, які використовують для характеристики загальних обсягів виробництва та показники які призначені для матеріально-речового виразу та обґрунтування плану

г) відображають ефективність використання виробничих ресурсів і всього процесу виробництва.

59. Суть комерційного розрахунку полягає в:

а) максимальній централізації управління на підприємстві;

б) наданні виробничим і сервісним підрозділам максимально можливої економічної свободи;

в) використанні виробничими підрозділами розрахункових цін на продукцію;

г) збільшенні документообігу між виробничими підрозділами.

60. Бюджет це:

а) кількісний план у грошовому виразі, який показує планові величини доходів і витрат, що повинні бути досягнуті протягом певного періоду, і капітал, який необхідно залучити для досягнення даної мети;

б) звіт при прибутки і збитки;

в) звіт про доходи і витрати які підлягають зміні;

г) логічно вивірений інструмент вивчення альтернативних напрямків господарської діяльності.

61. Суть оперативного планування полягає в :

а) детальній розробці планів підприємства та їх підрозділів на тривалий проміжок часу (1 – 3 роки);

б) детальній розробці планів підприємства та їх підрозділів на короткі проміжки часу (робочий тиждень, добу зміну);

в) проведенні деталізації перспективного плану діяльності підприємства;

г) поступовій складанні стратегічних планів.

62. У робочих планах на періоди окремих сільськогосподарських робіт передбачають:

а) денну потребу в робочій силі, тракторах, машинах, комбайнах, транспортних та інших засобах;

б) обсяги виходу та реалізації продукції певного асортименту та якості а також потребу в ресурсах;

в) розробку завдання на виконання тих чи інших робіт конкретними виробничими підрозділами, ланками та агрегатами;

г) річну потребу в робочій силі, тракторах, машинах, комбайнах, транспортних та інших засобах.

63. У календарних (квартальних, місячних, декадних) планах передбачають:

а) денну потребу в робочій силі, тракторах, машинах, комбайнах, транспортних та інших засобах;

б) обсяги виходу та реалізації продукції певного асортименту та якості а також потребу в ресурсах;

в) розробку завдання на виконання тих чи інших робіт конкретними виробничими підрозділами, ланками та агрегатами;

г) річну потребу в робочій силі, тракторах, машинах, комбайнах, транспортних та інших засобах.

64. У планах – нарядах передбачають:

а) денну потребу в робочій силі, тракторах, машинах, комбайнах, транспортних та інших засобах;

б) обсяги виходу та реалізації продукції певного асортименту та якості а також потребу в ресурсах;

в) розробку завдання на виконання тих чи інших робіт конкретними виробничими підрозділами, ланками та агрегатами;

г) річні обсяги виходу та реалізації продукції певного асортименту та якості а також потребу в ресурсах.

65. У робочих планах на періоди окремих сільськогосподарських робіт передбачають:

а) кількість робочих днів, необхідних для виконання встановленого обсягу робіт; склад агрегатів, їх змінний, денний і сезонний виробіток;

б) обсяги виходу та реалізації продукції певного асортименту та якості а також потребу в ресурсах;

в) розробку завдання на виконання тих чи інших робіт конкретними виробничими підрозділами, ланками та агрегатами;

г) денну потребу в робочій силі, тракторах, машинах, комбайнах, транспортних та інших засобах.

66. Різновиди оперативного планування:

а) річні плани виробничих підрозділів підприємства;

б) робочі плани на періоди окремих сільськогосподарських робіт; плани – наряди; календарні плани виходу і реалізації продукції;

в) організаційний план; фінансовий план; інвестиційний план;

г) стратегічний план.

67. Виробнича програма галузі рослинництва включає:

а) планові обсяги товарної продукції та продукції, яка буде використана на внутрігосподарське споживання;

б) площі посіву, урожайність, валовий збір та баланс продукції, потребу в насінні;

в) потребу в трудових ресурсах та плановий фонд оплати праці;

г) баланс продукції рослинництва.

68. Виробнича програма галузі тваринництва включає:

а) поголів'я тварин, продуктивність, оборот стада, план відгодівлі, план парування та надходження приплоду, розрахунок потреби в кормах і підстилці, валове виробництво продукції;

б) планові обсяги товарної продукції та продукції, яка буде використана на внутрігосподарське споживання;

в) потребу в працівниках для галузі;

г) оборот стада, план відгодівлі, план парування та надходження приплоду, розрахунок потреби в кормах і підстилці, валове виробництво продукції.

69. На розміри промислових виробництв впливає:

а) попит на продукцію, умови здійснення виробничої діяльності в господарстві;

б) обсяги сільськогосподарської продукції, яку виробляє господарство;

в) рівень матеріально-технічного забезпечення підприємства;

г) бажання керівництва сільськогосподарського підприємства.

70. При плануванні потреби в кормах необхідно знати:

а) кількість кормів, яка буде придбана в плановому році;

б) виробництво продукції та норматив витрат кормів на одиницю продукції;

в) тривалість зимово-стійлового та літньо-пасовищного періодів;

г) кількість кормів власного виробництва.

71. Розмір страхового насіннєвого фонду розраховується по:

а) технічних культурах;

б) озимих зернових культурах;

в) ярих зернових культурах;

г) кормових культур.

72. Вартість власного насіння планують виходячи з:

а) норм висіву в розрізі культур;

б) цін на даний вид насіння при умові його реалізації;

в) собівартості насіння та витрат на його закладку та збереження;

г) середньостатистичних цін на насіння в регіоні.

73. Вартість насіння, яке надійде з обміну включає:

а) вартість доставки його в господарство;

б) ціну покупного насіння;

в) доплату за якість;

г) заробітну плату.

Тема: План нагромадження і внесення добрив та використання пестицидів

74. При плануванні нагромадження органічних добрив в господарстві використовують:

а) показники кількості органічних добрив в господарстві на початок планового року;

б) планове поголів'я та норми виходу гною на1 голову;

в) показники кількості органічних добрив в господарстві на кінець планового року;

г) показники кількості органічних добрив в господарстві на початок планового року, показники кількості органічних добрив в господарстві на кінець планового року.

75. Планування потреби в добривах здійснюється на такий період:

а) господарський рік;

б) плановий рік;

в) під культури, урожай яких буде зібрано в плановому році;

г) на півріччя.

76. При визначенні кількості добрив на кінець планового року враховується:

а) кількість добрив, яка буде використана в плановому році;

б) кількість добрив, яка була використана в році, який передує плановому;

в) норма внесення добрив під сільськогосподарські культури

г) кількість добрив яка знаходиться на зберіганні.

77. При планування потреби в мінеральних добривах використовують:

а) нормативний метод;

б) розрахунково-конструктивний метод;

в) статистичний метод;

г) метод експертних оцінок.

78. Для визначення планового обсягу польових механізованих робіт необхідно знати:

а) планові площі посіву;

б) норми навантаження ріллі на 1 трактор;

в) коефіцієнт технічної готовності машинно-тракторного парку;

г) фактична наявність сільськогосподарської техніки.

79. На які періоди розраховується потреба в сільськогосподарській техніці:

а) на плановий рік;

б) періоди найбільш напружені за обсягом виконуваних сільськогосподарських робіт;

в) на періоди: підготовки ґрунту і посів; догляду за посівами; збирання урожаю;

г) за сезонами робіт.

80. Планова потреба в сільськогосподарських машинах визначається виходячи з:

а) кількості тракторів;

б) обсягу робіт та навантаження на 1 машину;

в) планового обсягу виробництва продукції;

г) наявної сільськогосподарської техніки.

81. Планова потреба в тракторах визначається виходячи з:

а) планового обсягу виробництва продукції.

б) обсягу робіт та навантаження на 1 машину;

в) планового обсягу польових механізованих робіт та річного нормативного виробітку (по марках тракторів);

г) кількості тракторів.

82. Тактичне планування маркетингу це:

а) процес створення і практичної реалізації генеральної програми дій підприємства;

б) планування фінансування та інвестицій, закупівель, збуту, персоналу;

в) комплексна система управління ринком;

г) ефективне розміщення ресурсів.

83. Маркетингова цінова політика складається з:

а) комплексу заходів щодо визначення цін, знижок, умов оплати за товари чи послуги;

б) комплексу маркетингових засобів (товар, закупівля, збут, просування);

в) заходів по підтримуванню відповідностей між маркетинговими цілями підприємства та його потенційними маркетинговими можливостями і ресурсами;

г) комплексна система управління ринком.

84. Існують такі стратегії ціноутворення:

а) стратегія закріплення на ринку; стратегія географічної ціни; стратегія знижок цін;

б) стратегія переваг;

в) стратегія ситуаційного аналізу;

г) стратегія диверсифікації.

85. До організаційних чинників підвищення якості продукції належать:

а) формування попиту на продукцію певної якості;

б) удосконалення методів технічного контролю і розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції;

в) орієнтація на різні вимоги споживачів і стимулювання закупівлі в одному місці;

г) сукупність властивостей виробництва.

86. Середньорічна чисельність працюючих у сільськогосподарському підприємстві яка використовується при плануванні є:

а) часткою від ділення нормативного часу на проведення робіт у даній галузі на показник реального фонду робочого часу одного працівника;

б) середнім арифметичним від показників кількості працівників на початок та на кінець року;

в) добутком показників середньорічного поголів'я худоби і птиці за їхніми видами і технологічними групами і технічно обґрунтованих норм обслуговування тварин одним працівником;

г) середньоспискова чисельність працюючих.

87. Планова чисельність працівників рослинництва визначається як:

а) частка від ділення показників трудомісткості виробничої програми на ефективний фонд робочого часу одного працюючого;

б) добуток показника розміру посівних площ на показник навантаження посівних площ на 1 працюючого;

в) добуток коефіцієнта змінності на кількість нормо змін;

г) середнім арифметичним від показників кількості працівників на початок та на кінець року.

88. При планування чисельності працівників тваринництва враховується:

а) кількість працівників галузі на початок планового року та плановий фонд робочого часу одного працівника;

б) середньорічне поголів'я тварин, норми обслуговування тварин одним працівником, коефіцієнт змінності;

в) трудомісткість виробничої програми галузі, ефективний фонд робочого часу одного працюючого та коефіцієнт виконання норм виробітку;

г) добуток показників середньорічного поголів'я худоби і птиці за їхніми видами і технологічними групами і технічно обґрунтованих норм обслуговування тварин одним працівником.

89. Баланс трудових ресурсів відображає:

а) запас праці в людино-годинах та потребу в них;

б) кількість працюючих в основних галузях підприємства;

в) трудомісткість виробничої програми в галузях рослинництва та тваринництва;

г) наявність трудових ресурсів.

90. Нормативний метод планування витрат і собівартості продукції базується на використанні:

а) показників фактичної собівартості та норм її зниження в плановому році;

б) розроблених відповідно до конкретних умов виробництва науково-обгрунтованих нормативів;

в) кошторису витрат відповідно до їх статей за культурами і видами тварин;

г) на фактичній собівартості продукції.

91. Розрізняють такі групи норм у плануванні витрат:

а) норми використання основних виробничих фондів; норми якості продукції;

б) норми виходу продукції на одиницю часу;

в) норми навантаження посівів на 1 сільськогосподарську машину;

г) норми обслуговування тварин.

92. Собівартість продукції (робіт, послуг) – це:

а) витрати підприємства пов'язані з підготовкою продукції до реалізації та транспортуванням її до споживачів;

б) витрати підприємства пов'язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та наданням послуг;

в) витрати які обліковуються за статтями прямих витрат;

г) витрати підприємства пов’язані зі збутом продукції.

93. В галузі рослинництва калькулюють:

а) лише основні види продукції;

б) основні та проміжні види продукції;

в) основні та побічні види продукції;

г) побічні види продукції.

94. До статті "Витрати на ремонт основних засобів" включають:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів;

б) витрати на оплату праці персоналу, який обслуговує основні засоби;

в) витрати на пусконалагоджувальні роботи, пов'язані з освоєнням нових виробничих об'єктів;

г) вартість ресурсів.

95. Існують такі напрямки планування:

а) прогресивне;

б) ретроградне;

в) оперативне;

г) кругове.

96. Поточне планування визначає цілі підприємства:

а) на 5 років;

б) на 2-5 років;

в) на рік;

г) .на 5-10-15 років

97. Оперативні плани – це:

а) плани на 5-10-15троків;

б) плани на рік;

в) детальні плани, присвячені вирішенню конкретних питань діяльності підприємства в короткостроковому періоді;

г) плани на 2-5 років.

98. Джерелами інформації для процесу планування є:

а) зовнішнє середовище підприємства;

б) внутрішнє середовище підприємства;

в) внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства;

г) фінансова звітність.

99. Планування збуту продукції проводять на основі:

а) маркетингових досліджень;

б) наявних ресурсів підприємства;

в) наявних виробничих підрозділів підприємств;

г) фінансової звітності.

100. Які витрати формують планові витрати на збут:

а) адміністративні;

б) витрати на гарантійний ремонт;

в) загальновиробничі;

г) витрати на обслуговування основних засобів.