- •Вступ Актуальність теми.
- •Розділ 1.Огляд літератури
- •Розділ 2. Місце та умови регіону проведення досліджень
- •2.1 Місце проведення досліджень
- •2.2. Кліматичні та погодні умови
- •2013-2014 Роки за даними Роганської метеостанції
- •2.3. Грунтові умови
- •Чорноземи середньозмиті суглинкові на лесових породах
- •Розділ iiі. Об’єкти та методи дослідження
- •3.1. Обєкти досліджень
- •3.2. Методика і методи дослідження
- •Розділ іv. Вплив способів обробітку ґрунту на структурно-агрегатний склад чорноземів типових
- •Розділ. V. Вплив способів обробітку ґрунту на вміст водостійких агрегатів чорноземів типових
- •Розділ VI. Вплив різних способів основного обробітку на щільність чорнозему типового
- •Розділ VII охорона навколишньго середовища
- •Стаття 1. Охорона земель та інші основні поняття і терміни
- •Стаття 3. Принципи державної політики у сфері охорони земель
- •Розділ. VIII. Охорона праці
- •Правила безпеки при відбиранні проб ґрунту.
- •Загальні положення
- •Техніка безпеки при роботі в хімічній лабораторії
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ VII охорона навколишньго середовища
Представлена дипломна робота на тему: структурно-агрегатний стан чорноземів типових в природних та агроекосистемах. У процесі обробітку ґрунтів у зв'язку з механічним подрібненням руйнується структура і в результаті погіршуються водний, повітряний, поживний та інші режими, тобто спостерігається деградація агрофізичних властивостей. Найбільш вагомим фактором, який впливає на фізичні властивості чорноземів, є високий вміст гумусу.
Найбільший вміст гумусу спостерігається в цілинних грунтах. Освоєння цілинних земель та тривале їх використання зумовлює дегуміфікацію — змешнення вмісту гумусу в орному горизонті. Основною причиною цього явища є зменшення: кількості органічних речовин, які надходять у ґрунт. Мікроорганізми, які пристосовані до розкладання певної кількості органічних решток, використовують частину гумусу для свого живлення. Це призводить до порушення природної рівноваги між синтезом і розкладанням гумусних речовин.
Зменшення вмісту гумусних речовин у ґрунті зумовлює погіршення їх фізичних властивостей і насамперед структурного стану їх і водопроникності. Погано оструктурені ґрунти легше піддаються водній і вітровій ерозії. Внаслідок ерозії посилюється процес дегуміфікації. Для регулювання деградаційних процесів розроблена низка законів та положень «Про охорону земель»
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ҐРУНТІВ.
В Україні вже створено певне правове поле законодавчого забезпечення охорони земельних ресурсів, а саме:
– Конституція України;
– Земельний кодекс, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс, водний кодекс, Лісовий кодекс;
– система законів України (ЗУ) щодо управління земельними ресурсами та земельними відносинами;
– закони України „Про охорону земель ” і „Про державний контроль за використанням та охороною земель ”
– Розробляється низка проектів законів, що передбачені прикінцевими статтями означених кодексів як рамкових законів України; уточнюються самі кодекси, наприклад, останні зміни до КУАП внесені 15 квітня 2008 р. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення вимог земельного законодавства» N 271-VI.
Отже, в Україні існують певні юридичні підстави для ефективної боротьби з прогресуючою деградацією земельних ресурсів що прогресує, та робляться активні кроки щодо покращання законодавчого забезпечення охорони земель, зокрема, прийнятий перелік законопроектів, що мають бути розглянуті в першочерговому порядку Кабінетом Міністрів України (Указ Президента України № 1643/2005 від 21.11. 2005 р). Однак треба відмітити, що земельне законодавство України лишається ще досить недосконалим, крім того, недостатня увага приділяється правовому забезпеченню соціальних та економічних аспектів боротьби з деградацією земель і ґрунтів.
На теперішній час законодавство в частині захисту земель від деградації фактично не працює. Це пов’язано із рядом причин:
– низький рівень передбачених законом штрафних санкцій, які фактично не можуть стимулювати землекористувача застосовувати витратні ґрунтозахисні технології;
– недостатня розробленість і низький рівень стандартизації методик оцінки деградації земель;
– складність процедури встановлення порушення законодавства в частині, що стосується погіршення властивостей ґрунтів, спричиненого недбалим землекористуванням;
– не відпрацьований механізм економічного стимулювання сталого землекористування, зокрема стимулювання застосування ґрунтозахисних технологій;
– соціально-економічні проблеми сільськогосподарської галузі взагалі, низький рівень прибутковості сільськогосподарського виробництва та слабка платоспроможність значної частини землекористувачів;
не відпрацьований механізм екологічного обмеження використання земель, запобігання їх деградації.
Основним юридичним документом, що регулює використання земель в Україні є Земельний кодекс (чинний з 2002 р.). Основні положення Земельного кодексу України в сфері охорони земель такі.
Закон «Про охорону земель» визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ