Загальні положення

Кожну ділянку потрібно вивчити до відвідування й у світлі виявлених специфічних особливостей розглянути заходи безпеки. У випадку сільськогосподарських досліджень, ймовірно, буде потрібна лише невелика їхня зміна від однієї ділянки до іншої. У випадку досліджень забрудненої ділянки, хоча загальні вимоги будуть ті самі, є ймовірність, що знадобляться специфічні перестороги або більш суворе дотримання заходів безпеки через специфічні особливості ділянки.

У більшості випадків на ділянці має бути як мінімум дві людини з засобами зовнішнього зв'язку. Якщо на ділянці перебуває тільки одна людина, наприклад, для сільськогосподарських цілей, потрібно встановити якусь систему повідомлення, щоб убезпечити робітника на ділянці.

Після завершення відбирання проб будь-який захисний одяг потрібно акуратно зняти і загорнути, щоб запобігти поширення забруднення. Якщо одяг потрібно очистити, його потрібно послати відповідному фахівцю з чищення разом із записами про будь-яке особливо небезпечне забруднення, яке могло відбутися. Одяг і інше захисне устатковання ні за яких обставин не можна брати ні в які житлові приміщення для миття або чищення.

Руки й обличчя перед від'їздом з ділянки потрібно вимити.

Устатковання для відбирання проб потрібно очищати від будь-яких забруднювальних речовин, які на них є, щоб запобігти їхньому поширенню. Проби потрібно підготовлювати до відправлення з відповідними ярликами, які засвідчують, що на зовнішній стороні контейнера немає забрудненого матеріалу. На ярлику має бути спеціальна примітка, яка повідомляє лабораторію, або інших осіб, які одержують зразок, якщо є будь-яке відоме чи передбачуване забруднення, що становить особливу небезпеку. Метод відправлення має забезпечувати цілісність проб до досягнення місця призначення і запобігати поширення забруднення.

Техніка безпеки при роботі в хімічній лабораторії

При користуванні електроприладами ніколи не слід забувати,що напруга 220 і 127 В може бути смертельним для людини. У різних електроприладах, що живляться від мережі як нагрівальних (муфелі, сушильні шафи, електроплитки і т.д.) так і силових (компресори, насоси) металевий корпус може виявитися під напругою, внаслідок підгоряння ізоляції проводів або недостатньо акуратного монтажу (ГОСТ Р 50571.3-94.).

Тому всі прилади, що живляться від мережі, повинні бути заземлені. Перед їхнім включенням і вимиканням необхідно переконатися в справності заземлення за допомогою спеціального пробника.

Усі працюючі в лабораторії повинні знати, де знаходиться рубильник, чи вимикач запобіжні пробки, за допомогою яких електропроводка лабораторії відключається від мережі споживання. Якщо в лабораторії виникла пожежа від електропроводки, необхідно відключити її від мережі. Після відключення пожежу можна згасити різними засобами: облямівкою, піском, водою (ГОСТ Р 50571.3-94).

При роботі з вогненебезпечними речовинами (ефір, ацетон і т.д.) коли не слід ставити судини з ними близько від нагрівальних приладів (ДНАОП 0.01-1.01-95., ДСТУ 2272-93.).

Роботу з отруйними хімічними речовинами ведуть тільки у витяжних шафах. Отрутні рідини в піпетку не можна набирати ротом, для цього користаються гумовою грушею.

При роботі із сухими реактивами грудочки їх беруть щипцями, совочками, шпателями, але не голими руками. Ні в якому разі не можна приносити їжу в лабораторію і тим більше приймати її там.

Під час виконання аналізування слід дотримуватися вимог безпекиза ГОСТ 12.1.007 і санітарно-гігієнічних вимог згідно з ГОСТ 12.1.005.

Операції, пов'язані з приготуванням розчинів кислот та лугів, потрібно проводити у приміщеннях, обладнаних загальнообмінною вентиляцією. Джерела виділень шкідливих хімічних речовин та пилу повинні бути обладнані місцевою вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочого приміщення не повинні перевищувати нормативів, установлених Міністерством охорони здоров'я згідно з ГОСТ 12.1.005.

Особи, які виконують вимірювання, повинні бути забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.034 і чинними типовими галузевими нормативами.

До виконання аналізування допускаються особи, які пройшли інструктаж з правил безпеки та роботи у хімічних лабораторіях, проінформовані про ступінь токсичності застосовуваних речовин та засоби захисту від їх впливу.

При роботі з кислотами, лугами й іншими хімічними реактивами, а також з різними приладами й устаткуванням слід дотримуватися особливої акуратності.

У разі потреби при роботі з кислотами і лугами слід підкладати під прилад стійкі проти дії агресивних середовищ пластинки. Перекинувши судину з чи кислотою лугом необхідно швидко посипати це місце чи піском витерти ганчіркою, ретельно промити водою і нейтралізувати: кислоту - лугом, а луг -кислотою. Залишки кислот, лугів і інших хімічних реактивів не можна виливати в раковину. їх потрібно збирати в загальний чи сулію банку і передати лаборанту.

Раціональне використання робочого місця, ощадливе використання реактивів, посуду, устаткування і електроенергії є головним при виконанні лабораторних робіт.

Висновки:

1. Проведені дослідження в цілому показали, що структурний стан чорнозему типового в цілому залежить від використовуваних систем землеробства. Так, дані сухого просіювання показують, що при всіх системах землеробства в грунті переважають структурні агрегати > 5 мм і, відповідно , найменше міститься структурних агрегатів менше 1 мм. Така тенденція зберігається по всіх трьох фазах розвитку проса (до посіву , фаза викидання волоті, після збирання врожаю). Що не можна сказати , про агрономічно цінні агрегати розміром 1 - 3 мм , в яких при різних системах землеробства відбуваються деякі варіації у всіх трьох періодах.

2. Аналіз показав, що на варіанті органічної системи землеробства (контроль і органічна з інокулянтами) в цілому міститься найбільша кількість агрономічно цінних агрегатів і тим самим зменшенням відсотку водотривких агрегатів розміром < 1 мм у зіставлені з інтенсивною системою землеробства (з добривами і без добрив). Слід підкреслити, що у фазу викидання волоті та після збиральний період спостерігається збільшення мілких фракцій, що в свою чергу, вплинуло на вміст структурних агрегатів розміром 1 – 3 мм по всім досліджуваним варіантам.

3. Проведені дослідження є свідченням того, що структурний стан чорнозему типового в динаміці зазнає різних варіацій, а також багато в чому залежить від використовуваної системи землеробства і разом із тим впливають на вміст водостійких агрегатів.