- •50. Основні принципи організації оплати праці.
- •51. Форми, види та системи оплати праці.
- •52. Тарифна система оплати праці, її призначення та складові частини.
- •53. Додаткова оплата праці та преміювання працівників за кінцеві результати.
- •54. Завдання і спеціалізація рільництва.
- •55. Структура посівних площ.
- •56. Система сівозмін.
- •57. Організаційно-економічна оцінка структури посівних площ, сівозмін, культур і агротехнічних заходів.
- •58. Організація виробничих процесів при вирощуванні зернових колосових культур.
- •59. Організація виробничих процесів при вирощуванні круп’яних культур.
- •60. Організація виробничих процесів при вирощуванні зернобобових культур.
57. Організаційно-економічна оцінка структури посівних площ, сівозмін, культур і агротехнічних заходів.
Економічну оцінку нової (раціональної або існуючої) структури посівних площ проводять за такими показниками:
вихід валової і товарної продукції (у вартісному виразі) на одиницю площі посіву сільськогосподарських культур;
урожайність сільськогосподарських культур та їх груп;
продуктивність праці на вирощуванні сільськогосподарських культур;
розмір прибутку і чистого доходу на 1 га посіву;
затрати матеріальних ресурсів і коштів в розрахунку на 1 га посіву окремих культур, їх груп;
собівартість одиниці продукції, рентабельність виробництва окремих культур, їх груп і галузі в цілому.
Удосконалення структури посівних площ забезпечує збільшення виходу сільськогосподарської продукції і підвищення ефективності ведення рослинництва, що веде до збільшення прибутку підприємством.
Економічну оцінку сівозмін здійснюють за такими показниками:
виконавця договірних зобов’язань щодо асортименту і якості реалізації продукції;
вихід валової і товарної продукції в натуральному і вартісному виразі на 100 га сівозмінної площі;
собівартість одиниці продукції;
забезпеченість тваринництва кормами і собівартість кормової одиниці;
розмір прибутку і чистого доходу на 1 га площі, рівень рентабельності виробництва товарних культур;
використання робочої сили і засобів виробництва, енергоозброєність і трудомісткість робіт;
рівень продуктивності праці;
вихід продукції на 100 гри. витрат;
строк окупності капіталовкладень.
Організаційно-економічну оцінку сівозмін проводять в період проектування і впровадження сівозмін, а також після їх освоєння.
Економічну оцінку сільськогосподарських культур здійснюють за однорідними культурами, які мають однакове призначення. Доцільно в окремі групи об’єднувати зернові, продовольчі, технічні, овочеві, кормові культури і багаторічні насадження.
Економічну оцінку товарних сільськогосподарських культур здійснюють за такими показниками:
урожайність основної і побічної продукції;
собівартість 1 ц продукції і витрати на 1 га посіву;
затрати праці на 1 га посіву, 1 ц продукції і виробництво продукції на одну людино-годину;
валовий доход на 1 га посіву, 1 люд.-год., 1 грн. матеріальних витрат;
чистий доход на 1 га посіву, 1 люд.-год.;
рівень рентабельності виробництва сільськогосподарських культур та їх груп.
Економічну оцінку сільськогосподарських культур здійснюють на підставі фактичних даних за останні 3-5 років.
Економічну оцінку кормових культур здійснюють за такими показниками:
урожайність кормових культур в натуральному обчисленні;
вихід кормових одиниць, перетравного протеїну і кормо-протеїнових одиниць з 1 га площі;
продуктивність праці (затрати праці па виробництво 1 ц продукції, кормових одиниць, кормо – протеїнових одиниць);
вміст поживних речовин в одиниці корму;
собівартість 1 ц кормів, кормових одиниць, кормо- протеїнових одиниць.
Економічну оцінку агротехнічних заходів проводять за такими показниками:
приріст урожаю або підвищення якості продукції сільськогосподарських культур;
затрати праці на 1 га посіву і одиницю продукції;
виробничі витрати па 1 га земельної площі;
собівартість одиниці продукції;
чистий доход на 1 га посіву, Ігри, виробничих витрат;
рівень рентабельності культур і галузі в цілому.