Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Финансовый анализ.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
952.83 Кб
Скачать

Тема 8 аналіз собівартості продукції

8.1 Поняття і складові собівартості

Собівартість продукції – один з найважливіших показників фінансового аналізу. У ньому фокусуються у грошовому вираженні витрати матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції.

Собівартість належить до вирішальних чинників, що впливають на прибуток підприємств і показники рентабельності.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її відображення у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Залежно від мети та предмета аналізу використовують різні класифікаційні ознаки витрат.

1 Класифікація за рахунками класу 9 здійснюють згідно з діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку. Згідно з класифікацією облік витрат виконують так:

-собівартість реалізації;

-загальновиробничі витрати;

-адміністративні витрати;

-витрати на збут;

-інші операційні витрати;

-втрати від участі в капіталі;

-інші витрати.

2 Класифікація за економічними елементами операційних витрат:

-матеріальні витрати;

-витрати на оплату праці;

-відрахування на соціальні заходи;

-амортизація;

-інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги та втрати від знецінення запасів, визнані економічні санкції, тощо).

Дані про економічні елементи витрат обліковуються за класом 8 Плану рахунків і відображаються у фінансовій звітності Ф.№ 2 «Звіт про фінансові результати» у розділі 2 «Елементи операцій них витрат».

Витрати за цією ознакою визначають по підприємству в цілому з метою аналізу структури витрат (вертикальний аналіз), порівняння її зі структурою економічних елементів витрат інших підприємств галузі, а також аналізу динаміки зміни економічних елементів витрат у часі (горизонтальний аналіз), виявлення тенденції змін (трендовий аналіз).

3 Класифікація за калькуляційними статтями собівартості на одиницю продукції (робіт, послуг).

Собівартість реалізованих товарів визначають за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормованих виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції включаються:

-прямі матеріальні витрати (вартість сировини та основних матеріалів, купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів);

-прямі витрати на оплату праці;

-інші прямі витрати (інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плати за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, тощо);

-загальновиробничі витрати (витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології і організації виробництва, витрати на опалення, освітлення, охорону праці та техніку безпеки, оплату простоїв, тощо).

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції, поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Основна мета калькулювання собівартості на одиницю продукції – проаналізувати витрати за калькуляційними статтями у часі, порівняти витрати на виробництво продукції з ринковими цінами, визначити її прибутковість або збитковість, оцінити власну конкурентоспроможність і в разі потреби скоригувати структуру виробничої програми.

4 Класифікація витрат за ознакою залежності їх розміру від обсягів виробництва: змінні та постійні.

5 Класифікація витрат за способом віднесення на собівартість продукції: прямі та непрямі.

Використовують її для складання калькуляцій на одиницю продукції, а також для розподілу непрямих витрат за економічними елементами (табл.8.1)

Таблиця 8.1 – Розподіл непрямих витрат за економічними елементами

Розподіл за елементами

Дебет рахунків за елементами

Кредит рахунків

Собівартості реалізованої продукції

Матеріальні витрати (80);

Витрати на оплату праці (81);

Відрахування на соціальні заходи (82);

Амортизація (83);

Інші операційні витрати (84);

Платежі до бюджету (88)

Собівартість реалізації (90)

Загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати (91)

Адміністративних витрат

Адміністративні витрати (92)

Витрат на збут

Витрати на збут (93)

До прямих витрат належать технологічні витрати матеріалів та заробітна плата працівників.

До непрямих витрат - відносяться витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом: загальновиробничі витрати, адміністративні витрати і витрати на збут.

6 Класифікація витрат за місцями виникнення: цехи, дільниці, бригади, функціональні підрозділи.

Аналіз собівартості продукції за наведеними класифікаційними ознаками має на меті підвищити ефективність виробничої управлінської діяльності підприємства завдяки виявленим резервам зниження витрат.