Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

Міністерства освіти і науки України

Я.П. Кравченко Історія зарубіжної літератури (антична)

Навчально-методичний посібник

для виконання самостійної роботи та індивідуального завдання

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

напряму підготовки «Філологія»

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол № 3 від 29.10.2013

Запоріжжя

2013

УДК: 82'01(075.8)

ББК Ш5(0)3я73

К 772

Кравченко Я.П. Історія зарубіжної літератури (антична): навчально-методичний посібник для виконання самостійної роботи та індивідуального завдання для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки «Філологія». – Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – 112 с.

Видання призначене для організації самостійної та індивідуальної роботи студентів з курсу «Історія зарубіжної літератури (антична)». Запропоновані завдання та методичні рекомендації до їх виконання, спрямовані на формування вмінь та навичок літературознавчого та загального філологічного аналізу художніх творів, що є основою професійної компетенції майбутніх філологів. Виконання завдань заплановане поза лекційними та семінарськими заняттями.

Укладено для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки «Філологія».

Рецензент О.О. Ніколова

Відповідальний за випуск С.Ю. Вапіров

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………………….......4

Рекомендації до організації самостійної роботи…………………………….………….5

Тема № 1

Естетична неповторність античної літератури..…………………………………….6

Тема № 2

Міф як світоглядно-естетичний феномен………………………………………..….11

Тема № 3

Давньогрецький епос. Поема Гомера «Іліада»……………………………………..15

Тема № 4

Давньогрецька лірика…………………………………………………………………24

Тема № 5

Поетика Аристотеля…………...……………………………………………………….29

Тема № 6

Дидактичний епос Гесіода «Роботи і дні»…………………………………………...34

Тема № 7

Мистецтво трагедії Есхіла (на матеріалі трилогії «Орестея»)……………………40

Тема № 8

Трагічний конфлікт Софокла (на матеріалі трагедії «Цар Едіп»)………………48

Тема № 9

Філософсько-психологічна трагедія Еврипіда (на матеріалі трагедії «Медея») 54

Тема № 10

Утвердження антропоцентризму в комедіях Аристофана «Хмари», «Жаби»….59

Тема № 11

Лірика Давнього Риму…………………………………………………………………64

Тема № 12

Римський епос. Поема Вергілія «Енеїда» …………………………………………...73

Тема № 13

Мистецтво філософської трагедії Сенеки (на матеріалі трагедії «Федра»)…….78

Тема № 14

Своєрідність античного роману («Метаморфози, або Золотий віслюк»

Апулея)...............................................................................................................................84

Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання…………………..88

Варіанти індивідуальних науково-дослідних завдань………………………………...88

Приклади виконання індивідуального завдання………………………………………92

Словник категорій античної літератури та культури………………………………..105

Рекомендована література……………………………………………………………..111

ВСТУП

Курс «Історії зарубіжної літератури (антична)» має на меті розпочати формування у студентів-першокурсників навичок аналітичного підходу до художнього тексту, сприяти розвитку естетичного смаку та загальної філологічної ерудиції. У межах цього курсу студенти, що навчаються на факультеті іноземної філології, мають можливість ознайомитися з найвищими досягненнями літератури античної доби, що, безумовно, сприятиме розвитку професійної майстерності майбутніх філологів та матиме позитивний вплив на їх подальшу професійну діяльність.

Мета курсу – шляхом послідовного звернення до історико-культурних, світоглядних, соціальних та художніх феноменів класичної доби сформувати у студентів комплексне уявлення про основні соціокультурні та естетичні особливості історико-літературного процесу Давньої Греції та Давнього Риму.

Завдання курсу:

– забезпечити засвоєння студентами естетичних особливостей літератури античної доби у процесі аналітичної роботи над текстами художніх творів;

• розвивати вміння студентів аналізувати не лише художній текст, але й наукові концепції;

• забезпечити володіння методичними прийомами аналізу твору, а також методологічними моделями філологічного дослідження;

У результаті вивчення курсу студент повинен знати: новітні тенденції у дослідженні літератури зазначеного періоду; соціокультурні фактори, які впливали на формування літератури; основні етапи життя та творчості найвидатніших представників давнього письменства; художні особливості творів, що вивчаються, їх місце та значення у світовому літературному процесі.

Вміти:

• орієнтуватися в історико-літературних та теоретичних проблемах курсу;

• аналізувати літературні феномени у їх співвіднесенні з культурно-історичними подіями доби та естетичними настановами авторів.

Успішне оволодіння професійними філологічними вміннями, як і засвоєння навчальної дисципліни в цілому, залежить від багатьох чинників. Одним із найбільш ефективних факторів успішного навчання є сумлінне виконання самостійної роботи. Адже, аудиторних годин, відведених на вивчення дисципліни у навчальному процесі, вистачає лише на початкове, часто побіжне, ознайомлення з тими багатогранними, невичерпними за змістом і формою духовними феноменами, знання і розуміння яких є обов’язковим у процесі подальшого розвитку філологічного кругозору першокурсника. Професійний філолог, безумовно, потребує більшого і глибшого осягнення культури античності, що є базовою для розвитку усієї європейської культури і формування ціннісних категорій сучасного європейця.

Передбачається, що засвоєння тем, винесених на самостійне опрацювання, дозволить студентам впродовж семестру (денне відділення) і у міжсесійний період (заочне відділення) формувати і розвивати навички аналізу художніх творів, встановлювати необхідні взаємозв`язки, проводити типологічні зіставлення (у тому числі й поза межами даного літературного періоду), а також в межах власної художньої картини світу конкретизувати образ світового літературного процесу.

У процесі виконання самостійної роботи студентам пропонується здійснити перехід від навчального до наукового підходу, що надасть можливість вийти на бульш складний рівень осмислення явищ, оскільки такий перехід потребує: чіткої постановки мети та завдань здійснюваної студентами роботи; знайомства з науковими дослідженнями (статтями, монографіями, дисертаціями та їх авторефератами), вміння аналізувати наукові розробки; більш глибокого та послідовного оволодіння літературознавчими категоріями; розширення кругозору та вміння зіставляти різні тексти (володіння основами порівняльно-історичного, а також типологічного методів літературознавства); здатності розглядати конкретний літературний твір у контексті культури окремої доби; вміння захистити свою позицію під час професійної дискусії.