- •№2 Періодизація розвитку української культури
- •3.Первісне мистецтво на території України
- •4. Трипільська культура в історії України (к-ра «Кукутень»)
- •6.Матеріальна та духовна культура античного суспільства в Північному Причорномор*ї
- •7.Язичницька релігія, міфологія і мистецтво давніх слов’ян.
- •9. Архітектура та будівництво в середньовічній Русі.
- •10. Образотворче мистецтво с-в. Русі.
- •11.Музичне мистецтво в середньовічній Русі.
- •12. Освіта та наукові знання в середньовічній Русі.
- •13.Писемність та давньоруські літописи в середньовічній Русі.
- •15. Культура Галицько-Волинського князівства
- •16.Архітектура Галицько-Волинського князівства
- •17. Пам`ятки української культури XII–XIV ст.: “Молєніє Данила Заточника”, Київський і Галицько-Волинський літописи.
- •19.Становище української культури в Литовській державі
- •Жанрові особливості
- •21.Оборонна архітектура XIV – XVI ст. Луцький, Кам’янець-Подільський, Хотинський замки, Білгород-Дністровська фортеця.
- •22.Каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів у Львові – шедеври скульптурного різьблення.
- •23. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •24.Могилянська доба і Києво-Могилянська академія.
- •25. Історія українського друкарства.
- •26.Полемічна література кінця XVI – початку xviі ст.: причини появи, проблематика, видатні автори.
- •29.Військове мистецтво козаків.
- •31.Українське барокове музичне мистецтво.
- •32.Український бароковий театр
- •33. Українське барокове образотворче мистецтво
- •34.Українська барокова архітектура.
- •36. Просвітницька діяльність Мазепи.
- •37.Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, г. Граб’янки, с. Величка.
- •38. Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів у Росії: Стефан Яворський, Феофан Прокопович.
- •39. Григорій Сковорода — просвітитель, філософ і поет.
- •42.Початки галицького відродження. Творчість Маркіяна Шашкевича. "Руська трійця", "Русалка Дністровая".
- •44. Класицизм в образотворчому мистецтві та архітектурі в Україні
- •45.Творчість композиторів д.Бортнянського, м.Березовського, а.Веделя
- •46. Живопис в. Боровиковського та а. Лосенка.
- •47.Творчість т. Шевченка
- •48. Перший професійний історик України Микола Костомаров та його культурна діяльність.
- •49. Життя і творчість Пантелеймона Куліша.
- •50.Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки на розвиток української культури.
- •51. Український романтизм: література, музика, театр, історіографія, етнографія.
- •Література
- •Київський осередок
- •52.Українська реалістична література другої половини хіх ст. Як історико-культурне явище.
- •55.Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •56. Г. Нарбут і його мистецька школа.
- •58.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX - початку XX
- •60.Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •61.М.Грушевський і його роль у розвитку української національної культури.
- •62. Укр.Музична культура в 2 пол 19 ст. Микола Лисенко.
- •63.Особливості культурного розвитку Галичини у першій половині хх ст.
- •64. Культурне життя в Україні доби революції 1917-1921 рр.
- •68.Філософська та суспільно-політична думка (в. Винниченко, в. Зеньковський, д.Донцов, в. Липинський).
- •69. Українізація та її значення для культурного процесу в 20-х рр. Хх ст.
- •70. Література і театр в умовах радянського мистецького життя.
- •71.Пам*ятники т.Шевченкові 1920-1930-х рр.. В Україні – причини і передумови встановлення
- •73.Літературні процеси в Україні. Діяльність літературних об'єднань "Плуг", "Гарт", "Ваплліте", "Молодняк" та ін.
- •74. Творчість українських композиторів: л.Ревуцького, б.Лятошинського, в.Косенка, м.Вериковського, г.Хоткевича, к.Богуславського та ін.
- •75. Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о.Довженко), театр «Березіль».
- •76.Український мистецький авангард та його доля в 30-ті роки.
- •77. Львів - центр культурного життя Західної України в міжвоєнний період. Стрілецький епос.
- •78. Літературні групи Галичини та їх представники в міжвоєнний період.
- •81.“Шістдесятники” та їхній внесок у розвиток культури.
- •82. Тоталітаризм і українська культура 50-80-х років хх ст.
- •84.Розквіт музично-естрадного мистецтва (Івасюк, Яремчук, Ротару, Зінкевич)
- •85 Культурно-суспільне життя діаспори
- •1920—1945 Pp.
- •86.Українська державна символіка, її джерела
- •88. Основні етапи розвитку освіти та науки в Україні.
- •89.Сучасна академічна музика в Україні: Сильвестров, Скорик, Карабиць, Грабовський.
- •90.Театральне мистецтво в сучасній Україні.
45.Творчість композиторів д.Бортнянського, м.Березовського, а.Веделя
Бортнянський Дмитро Степанович
Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський — видатний реформатор церковног оспіву, духовний композитор, диригент. Створив новий тип хорового концерту.
Походив з козацької родини. Навчався в глухівській співочій школі а згодом співав у придворній капелі в Петербурзі. Потім жив в Італії і працював там над удосконаленням свої майстерності. Згодом він очолює Петербурзьку придворну капелу д осамої смерті.
Музична спадщина Бортнянського досить велика. Як і більшість композиторів свого часу, він писав для придворного середовища: духовну музику — для Придворної співацької капели, світську — для «малого» двору в Павловську і Гатчині. Духовна музика Бортнянського охоплює 35 чотириголосних хорових концертів для різних складів, які називалися в його час псалмами, 10 двохорових концертів, 14 чотириголосних концертів «Тебе Бога хвалимо», 29 окремих літургійних співів, триголосну літургію, духовні твори для жіночого хору з рефреном мішаного хору, обробки давніх церковних київських та болгарських наспівів та багато інших. Бортнянському належать 6 опер, з яких перші три він створив в Італії на тексти італійською мовою, а останні три — в Росії на тексти французькою мовою. Із трьох італійських опер лише опера «Алкід» була надрукована, тоді як третя — «Квінт Фабій» — існує лише в рукописі, а перша — загублена.
Березовський Максим Созонтович— український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики.
Народився в козацькій родині, вищу освіту здобував у КМА. Через виняткові вокальні дані був відряджений до Петербургу, де став солістом у Придворній капелі. Згодом навчався в Італії у Болонській філармонічній академії, де здобув славу. В росіїж він зіткнувся з байдужістю урядовців. Через постійні нестатки, неможливість знайти застосування своїм творчим силам, захворів на нервові недуги. А в 32 роки покінчив життя самогубством.
Березовський відомий як композитор, автор духовних концертів, що написані ним після повернення з Італії (найбільш популярний концерт «Не отвержи мене во время старости»). Він поєднав у своїй творчості тогочасний досвід західноєвропейської музичної культури з національними традиціями хорового мистецтва. Разом із Д. Бортнянським створив новий класичний тип хорового концерту. Духовні музичні твори Березовського охоплюють Літургію, причасні вірші, хвалебну пісню і ряд концертів, із яких збереглася лише невелика частина. Окрім церковнослов'янських текстів Березовський використовував також тексти англійською
Єдиним відомим інструментальним твором Березовського є Соната для скрипки і чембало, написана в Пізі. Рукопис цієї сонати зберігався в Паризькій національній бібліотеці.
Ведель Артем Лук'янович
Арте́м Лук'янович— український композитор, диригент, співак, скрипаль.
Навчався в КМА. Пройшов курс до класу філософії, де здобув й музичну освіту. Зазнав гонінь з боку влади (9 років утримання в психіатричній лікарні). Твори Веделя тривалий час були заборонені і поширювалися в рукописах, їх знали і викновали, незважаючи на заборону.
На сьогодні відомо близько 80 музичних творів. Серед них 31 хоровий концерт, 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоана Златоустого, Всеношна та один світський кант.
В Інституті рукописів НБУВ зберігаються рукописи неповної літургії Івана Златоустого і 12 духовних концертів.
Переважна більшість концертів Веделя написані на слова псалмів, переважно благального, скорботного характеру, в яких йдеться про досаджання людини злими силами. Три концерти написані на тексти псалмів історичного змісту і лише два— панегирічного.
Як і Березовський та Бортнянський, Ведель дотримувався традицій партесного співу. Концерти багаточастинні більшість з яких побудована за принципом темпового і тонального контрастів. Нерідко частини концертів мають 2-4 відносно самостійні розділи, що складаються з експозиційного викладу, розвитку і закінчення.