- •№2 Періодизація розвитку української культури
- •3.Первісне мистецтво на території України
- •4. Трипільська культура в історії України (к-ра «Кукутень»)
- •6.Матеріальна та духовна культура античного суспільства в Північному Причорномор*ї
- •7.Язичницька релігія, міфологія і мистецтво давніх слов’ян.
- •9. Архітектура та будівництво в середньовічній Русі.
- •10. Образотворче мистецтво с-в. Русі.
- •11.Музичне мистецтво в середньовічній Русі.
- •12. Освіта та наукові знання в середньовічній Русі.
- •13.Писемність та давньоруські літописи в середньовічній Русі.
- •15. Культура Галицько-Волинського князівства
- •16.Архітектура Галицько-Волинського князівства
- •17. Пам`ятки української культури XII–XIV ст.: “Молєніє Данила Заточника”, Київський і Галицько-Волинський літописи.
- •19.Становище української культури в Литовській державі
- •Жанрові особливості
- •21.Оборонна архітектура XIV – XVI ст. Луцький, Кам’янець-Подільський, Хотинський замки, Білгород-Дністровська фортеця.
- •22.Каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів у Львові – шедеври скульптурного різьблення.
- •23. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •24.Могилянська доба і Києво-Могилянська академія.
- •25. Історія українського друкарства.
- •26.Полемічна література кінця XVI – початку xviі ст.: причини появи, проблематика, видатні автори.
- •29.Військове мистецтво козаків.
- •31.Українське барокове музичне мистецтво.
- •32.Український бароковий театр
- •33. Українське барокове образотворче мистецтво
- •34.Українська барокова архітектура.
- •36. Просвітницька діяльність Мазепи.
- •37.Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, г. Граб’янки, с. Величка.
- •38. Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів у Росії: Стефан Яворський, Феофан Прокопович.
- •39. Григорій Сковорода — просвітитель, філософ і поет.
- •42.Початки галицького відродження. Творчість Маркіяна Шашкевича. "Руська трійця", "Русалка Дністровая".
- •44. Класицизм в образотворчому мистецтві та архітектурі в Україні
- •45.Творчість композиторів д.Бортнянського, м.Березовського, а.Веделя
- •46. Живопис в. Боровиковського та а. Лосенка.
- •47.Творчість т. Шевченка
- •48. Перший професійний історик України Микола Костомаров та його культурна діяльність.
- •49. Життя і творчість Пантелеймона Куліша.
- •50.Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки на розвиток української культури.
- •51. Український романтизм: література, музика, театр, історіографія, етнографія.
- •Література
- •Київський осередок
- •52.Українська реалістична література другої половини хіх ст. Як історико-культурне явище.
- •55.Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •56. Г. Нарбут і його мистецька школа.
- •58.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX - початку XX
- •60.Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •61.М.Грушевський і його роль у розвитку української національної культури.
- •62. Укр.Музична культура в 2 пол 19 ст. Микола Лисенко.
- •63.Особливості культурного розвитку Галичини у першій половині хх ст.
- •64. Культурне життя в Україні доби революції 1917-1921 рр.
- •68.Філософська та суспільно-політична думка (в. Винниченко, в. Зеньковський, д.Донцов, в. Липинський).
- •69. Українізація та її значення для культурного процесу в 20-х рр. Хх ст.
- •70. Література і театр в умовах радянського мистецького життя.
- •71.Пам*ятники т.Шевченкові 1920-1930-х рр.. В Україні – причини і передумови встановлення
- •73.Літературні процеси в Україні. Діяльність літературних об'єднань "Плуг", "Гарт", "Ваплліте", "Молодняк" та ін.
- •74. Творчість українських композиторів: л.Ревуцького, б.Лятошинського, в.Косенка, м.Вериковського, г.Хоткевича, к.Богуславського та ін.
- •75. Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о.Довженко), театр «Березіль».
- •76.Український мистецький авангард та його доля в 30-ті роки.
- •77. Львів - центр культурного життя Західної України в міжвоєнний період. Стрілецький епос.
- •78. Літературні групи Галичини та їх представники в міжвоєнний період.
- •81.“Шістдесятники” та їхній внесок у розвиток культури.
- •82. Тоталітаризм і українська культура 50-80-х років хх ст.
- •84.Розквіт музично-естрадного мистецтва (Івасюк, Яремчук, Ротару, Зінкевич)
- •85 Культурно-суспільне життя діаспори
- •1920—1945 Pp.
- •86.Українська державна символіка, її джерела
- •88. Основні етапи розвитку освіти та науки в Україні.
- •89.Сучасна академічна музика в Україні: Сильвестров, Скорик, Карабиць, Грабовський.
- •90.Театральне мистецтво в сучасній Україні.
75. Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о.Довженко), театр «Березіль».
Лесь Ку́рбас український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР Навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Тому цілком природно, що Лесь увібрав у себе все те, що могла дати йому європейська культура. Вже тоді Курбас мріяв працювати на Наддніпрянській Україні, де існував сильний демократичний театр Садовського (Київ) і де поруч була висока театральна культура. 1916 року його мрія здійснилась, він вступає до цього театру. Головна увага й енергія молодого митця були скеровані на організацію студії молодих акторів, з якої виріс згодом Молодий театр.Влітку 1920-го Лесь Курбас зібрав своїх кращих акторів, хто добровільно приєднався з Київського театру ім Шевченка, і під назвою «Кийдрамте» (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини.Лесь Курбас був засновником спочатку політичного, а потім і філософського театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях.Кульмінація здобутків Курбаса пов'язана з драматургом Миколою Кулішем (1892–1937) і художником Вадимом Меллером (1884–1962).П'єса М. Куліша «Народний Малахій», «Мина Мазайло», на жаль, не знайшла розуміння у критики. Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності.
«Березі́ль» - один із перших українських радянських театрів. Назва театру походить від назви першого весняного місяця — березня. Датою народження театру 31 березня 1922 року. У 1933 році після арешту Леся Курбаса театр було закрито, а акторський колектив долучився до трупи Харківського українського драматичного театру ім. Т.Шевченка, керівником якого став М. Крушельницький. Нові нестандартні сюжети вистав, а також цікаво поставлені вже знайомі глядачу твори, дивні декорації – все це надавало «Березілю» неповторності і цікавості. Можливо, у ті часи люди не дуже добре розуміли деякі задумки діячів цього театру, бо це була настільки нова практика, навіяна бурхливим, неспокійним життям, але вистави кожен раз проходили з аншлагом.Усе мистецтво було пронизано напруженістю, певною стихією почуттів, а потім навіть відчаєм, тож у виставах «Березілю» чітко простежуються естетика авангарду, Першим сценічним художником «Березолю» став видатний художник Вадим Меллер
.Вистави: «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло» (1929), «МакленаГраса» (1933).
Олександр Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Довженка називали поетом і водночас політиком кіно. А сам митець казав, що свої картини «писав з гарячою любов'ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя». Його кінопоеми «Звенигора» (1928 р.) та «Арсенал» (1929 p.), кіноповість «Земля» (1930 р.) були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа, а Довженко — першим поетом кіно. Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: «Повість полум'яних літ» (1944 р., 1961 p.), «Поема про море» (1956 p., 1958 p.), «Зачарована Десна» (1956 p., 1957 p.). Віддана й щира любов до своєї землі, своєї батьківщини, свого роду й народу, добре, чуйне, мудре ставлення до всього живого — ось ті орієнтири, що пояснюють невмирущість його творчості: «Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті».