19 Вопрос

19.До неморфологічних способів словотворення належать: морфолого-с и нтаксичний, лексико-синтаксичний і лексико-семантичний.

Морфолого-синтаксичним називається такий спосіб, за якого слово набуває нового значення у результаті переходу його із однієї частини мови до іншої. Наприклад, у реченнях Чергові учні зустрічали гостей і Чергові зустрічали гостей однозвучні слова чергові різняться лексичним значенням і морфологічними ознаками.

Лексико-синтаксичним називається такий спосіб словотворення, за якого похідне слово, утворюється внаслідок злитя (зрощення) в одне слово синтаксичного словосполучення: натщесерце, утридорога, впівголоса, запанібрата, перекотиполе, Горицвіт. Словосполучення втрачає синтаксичні ознаки, застигає у своїй формі і зливається в одне слово (пройди світ-^пройдисвіт, перебий ніс-^Перебийте).

Лексико-семантичний спосіб словотворення - це утворення нових слів внаслідок переосмислення вже нявних у мові слів. У будові похідного слова не відбувається ніяких змін, змінюється лише його лексичне значення - воно вживається для називання нових предметів, понять: дерево береза і село Береза, птах сокіл і авіаклуб "Сокіл", держава Україна і часопис "Україна" чи Палац культури "Україна", захід (одна з чотирьох сторін світу) і Захід (країни Західної Європи).

20.Завдання словотвірного й морфемного аналізу

Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм.Отже, словотвір - це вчення про словотворення, яке служить збереженню і поповненню словникового складу мови, забезпечуючи процес номінації.

Предметом вивчення словотвору є розгляд способів творення слів, класифікація похідних слів з урахуванням їхньої словотвірної структури та словотвірного значення, визначення продуктивності способів словотворення.До завдань словотвору належить також вивчення усіх словотворчих засобів мови.

Морфемний аналіз слова — це поділ слова на значущі части­ни, з яких складається слово.

Мета морфемного аналізу – виявити, з яких значущих частин складається слово в сучасній мові, вказати тип і значення виділених морфем, їх функції в аналізованому слові. Основним прийомом виділення морфем у слові є підбір однокореневих і одноструктурних слів, тобто слів з тим самим префіксом і суфіксом. При виокремленні суфіксів необхідно враховувати словотвірні зв’язки, включати елементи словотвірного аналізу, наприклад, у слові по-материнськи наявні чотири суфікси (-ер-, -ин-, -ськ-, -и-), а у слові знесилити – один префікс зне-.

21.Предмет морфеміки. Морфемна структура слів. Типи морфем української мови.

Морфеміка – розділ мовознавства, що вивчає склад(будову) слова. Найменшу значущу частину слова називають морфемою Види морфем: кореневі – обов’язкова частина слова (молодий, молодь, молодість; весна, провесна, весняний); службові – префікс, суфікс, закінчення, постфікс, інтерфікс.

1.Корінь – спільна частина споріднених слів. Буває:1)вільний: дубовий – може використовуватись тільки один корінь дуб як слово(більшість слів);-2)зв’язаний: вулиця – без додат. Морфем не вик-ся.

2. Основа слова – частина слова без закінчення. Буває:1)похідна – крім кореня має ще кілька сл. твір афіксів: вулиця.2)непохідна – не має словотвір афіксів- дуб.3) вільна –це основа, в якій корінь може звільнятися від словотвір. афіксів: дубовий.4)зв’язана – не може звільнятися від словотворчих афіксів: взуття.5)чиста – не може мати закінчення.

3) Закінчення – може бути нульовим тільки в змінних словах.Зак-ня немає у інфінітивах: читати, незмін ім.: таксі, прислівник: тихо, дієприсл: читаючи.

4) Постфікс – це морфема, яка стоїть в кінці слова після закінчення чи формотвор. суф.: умиватися, якийсь, ч-ки –бо, -но, -то, -от, -таки.

5) Інтерфікс – з’єднувальний голосний(о,е): літопис.

Формотворчі/Словотворчі афікси

Формотворчі: дієприкм(прочитаний), дієприсл(читаючи), інфінітив(читати), ступ. порівняння(найглибший), док. вид дієслів(прочитати),часові суф(прочитав).

Словотворчі: люди за фахом діяльності – таксист.