СУМ-2.ПЗ-2

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Сучасна українська мова ІІ, 2013

Викладач В.П.Заскалета

Студент

Практичне заняття 2

ГОЛОВНІ Й ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

1. Підмет як головний член речення, його різновиди та способи вираження.

2. Підмет як головний член речення, його різновиди та способи вираження.

3. Другорядні члени речення:

а) означення, його різновиди та способи вираження;

б) обставина та способи її вираження;

в) додаток, його різновиди та способи вираження.

Література

Основна

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994. – 416 с.

Сучасна українська літературна мова: У 5-ти кн. / За заг. ред. І.К. Білодіда – К.: Наук. думка, 1972. – Кн. 3: Синтаксис. – 515 с.

Синтаксис. Словосполучення. Просте речення : конспект лекцій /  укладач О. П. Садовнікова. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 80 с. essuir.sumdu.edu.ua/.../Sadov...

Додаткова

Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис / І.Р. Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.

Слинько І.І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І.І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – 672 с.

Вдома виконати завдання 1-5, 7, 9-11, 13

Завдання 1. Підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань.

Завдання 2. Підкресліть у реченнях підмет, визначте його структурний різновид й поясніть, чим виражений підмет.

1. Ожило в душі незабутнє (М.Драй-Хмара). 2. За волю кожний з нас поляже (Олександр Олесь). 3. Щось незвичне було в її вдачі (М.Стельмах). 4. За непослух забере тебе «Той, що в скалі сидить» (Леся Українка). 5. Не дивиться їм грізно в очі «завтра» (Олександр Олесь). 6. «Бабине літо» висіло на віттях як прядиво (Леся Українка). 7. Гусей шумливі табуни напровесні чи пізно восени злітаються над ставу тихе лоно і каламутять голубінь затону (М.Рильський). 8. Те «геть» бігло за ним слідком і гнало вперед (М.Коцюбинський). 9. Хмарок рожевих цілий рій в безодні синій тане, гасне (В.Сосюра). 10. Господи, як це гарно – сіяти (М.Стельмах). 11. Серпень з вереснем стискають один одному правиці (М.Рильський). 12. І «Ніч яка, господи, місячна, зоряна», і «Ой видно село», і «Їхав козак на війноньку» мають своїх відомих на ім’я – не всім, звичайно, – авторів (М.Рильський). 13. Першою думкою в Остапа було тікати (М.Коцюбинський). 14. Тут буває по дві-три посівні кампанії на рік без єдиної збиральної (О.Довженко). 15. Починався банкет на всю губу (Нар. творчість).

Завдання 3. Знайдіть у реченнях прості дієслівні присудки й поясніть, чим вони виражені.

1. Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі (В.Сосюра). 2. І ходив би поміж небом і землею білий вітер у пухнастих чобітках (Б.Олійник) 3. Тож хай моргне зоря бровою срібною на місяць (Б.-І. Антонич). 4. І ніч підкови зір в долонях казки губить (Б.-І. Антонич). 5. Дніпро мов завмирав за зиму (О.Кониський). 6. Як непомітно вечір синій схиливсь до мене на плече (Є.Плужник). 7. А тим часом із байраку півень – кукуріку! (Т.Шевченко). 8. А я теє зайченятко – хап за хвіст (І.Нехода). 9. Яка орда нам гідність притоптала? (Л.Костенко). 10. За що ми голови складали в оці могили? (Т.Шевченко).

Завдання 4. Знайдіть у реченнях складені дієслівні присудки та їхні ускладнені форми й поясніть, чим вони виражені.

1. Дніпром починала вже йти осіння крига (О.Кониський). 2. М’який лапастий сніг не переставав падати (І.Микитенко). 3. Кожен із нас пілоту руку потиснуть рад (М.Гірник). 4. Прагну небо бачити в синій хустині (І.Драч) 5. Сьогодні сніг іти вже поривавсь (Л.Костенко). 6. Я ваших слів не можу зрозуміти (Леся Українка). 7. Молодість здатна творити несподіване й неймовірне (Я. Качура). 8. Та я повинен сказати правду (Д.Павличко). 9. Тільки вночі Остап із Соломією зважились податись на берег (М.Коцюбинський). 10. Народ повинен був уміти відрізняти правду від кривди. 11. Інженер мусив погодитися виїхати. 12. Ніхто мене не може присилувати жити на хуторі (П.Куліш).

Завдання 5. Знайдіть у реченнях складені іменні присудки та їхні ускладнені форми й поясніть, чим вони виражені.

1. Люди – прекрасні. Земля – мов казка (В.Симоненко). 2. Отакий-то наш отаман, орел сизокрилий (Т.Шевченко). 3. Він був сином мужика, а став володарем у царстві духа (І. Франко). 4. Зима тоді стояла небувала (Л.Костенко). 5. Адже сьогодні все навкруги було іншим (О.Гончар). 6. Відчувати в окопі живу душу біля себе – це щастя (О.Гончар). 7. Чужа душа – то тихе море сліз. Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна (Л.Костенко). 8. Наша ціль – людське щастя і воля (І. Франко). 9. Три дні Лукія була сама не своя (О.Донченко). 10. Справа починала бути поганою (М.Коцюбинський) 11. Що може бути прекраснішим за усміх дитини? (О.Гончар).12. Я хотів би вітром бути, вітром бути придністрянським (М.Рильський). 13. Машина була напоготові.

Завдання 6. Визначте в реченнях підмети і присудки та охарактеризуйте способи їх вираження. Дієслова яких семантичних груп є компонентом складного (подвійного) присудка? Якою частиною мови виражений другий компонент цього присудка?

1. Найпрекрасніша мати щаслива (В.Симоненко). 2. Дівчата вийдуть воду брать. 3. І слово правда стало ділом і стала дійсністю краса (М.Рильський). 4. Я вас благаю вислухать мене (Леся Українка). 5. Мій прадід Данило разом зі своєю дружиною виховали шістнадцятеро дітей. 6. Він повернувся того вечора невеселий. 7. Ішов Максим у москалі розбишакою, волоцюгою, а повернувся поважним чоловіком (П.Мирний). 8. Надворі стояла суха та тепла погода. 9. Батько стояв на порозі. 10. Я була в Криму. 11. Я була щасливою. 12. Темний ліс здавався крутосхилом. 13. Вороги здавалися. 14. Першим обізвався батько. 15. Сава Андрійович стоїть засмучений (О.Довженко). 16. Він повернувся того вечора з роботи невеселий (Григір Тютюнник). 17. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну. 18. Хто ж не мріє мати вірного товариша й самому бути таким! (Т.Шевченко).

Завдання 7. Підкресліть у реченнях узгоджені означення й з’ясуйте способи їх вираження.

1. Мій синок синьоокий в колисці усміхається сонно мені (В.Сосюра). 2. Дорожнім відволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч (М.Стельмах).

Завдання 8. До виділених у реченнях слів знайдіть неузгоджені означення і поясніть способи їх вираження.

1. Народ мій є! В його гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде! (В.Симоненко). 2. Дорога ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами (О.Гончар). 3. Зійшов над хатою місяць уповні (М.Стельмах). 4. Крізь легкий туман над поверхнею води вимальовується човен з двома веслярами (І.Ле). 5. Знов цвіте в моїй уяві цвіт вишневого садка (Олександр Олесь). 6. Команда шикуватися вивела Маковея з важкого забуття (О.Гончар). 7. Настає час розставатись (О.Довженко). 8. З туману почувся важкий тупіт коня (М.Стельмах). 9. Над плесом озера я юність пригадав (М.Рильський). 10. Уперед біг невеличкий хлопчик літ восьми (Панас Мирний). 11. Придбав Максим собі сина на всю Україну (Т.Шевченко).

Завдання 9. Знайдіть у реченнях прикладки й поясніть, як вони пишуться з пояснюваним словом.

1. Троянда барви-промінці кладе на сіножать (А.Малишко). 2. І хто Поезію- царицю посміє кинуть у в’язницю? (М.Вороний). 3. Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця (І.Нечуй-Левицький). 4. Стомився день, облишив косовицю, дмухнув на сонце, заморочив ліс, узяв на плечі хмару-пуховицю та й рушив спати на небесний віз (І.Вирган).

Завдання 10. Знайдіть у реченнях додатки і вкажіть способи їх вираження.

1. Посадила стара мати три ясени в полі (Т.Шевченко). 2. Вовк і лічене бере (Нар. творчість). 3. Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові (Т.Шевченко). 4. Красивим доля не поспішає важити щастя (М.Стельмах). 5. Дід виймає шматок хліба та дрібок солі, починає й собі снідати (Панас Мирний). 6. Русявий день гаптує сни світанню (А.Малишко). 7. На арфі сонця теплий день заграв (Є Маланюк). 8. Я поховав немало слів (Д.Павличко). 9. Ситий голодному не товариш (Нар. творчість). 10. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала (А.Малишко).

Завдання 11. Знайдіть у реченнях додатки, визначте, які вони (прямі чи непрямі) і якими відмінками виражені.

1. Літа на душу накладають пута (І.Франко). 2. З журбою радість обнялася (Олександр Олесь). 3. Душа образ не забува (Л.Костенко). 4. Чутно плескіт у струмочку (Леся Українка). 5. Випив доброго вина залізний день (П.Тичина). 6. Отак на вулиці під тином ще молодий кобзар співав і про невольника співав (Т.Шевченко). 7. Сонце цілує рожеву весну (Олександр Олесь).

Завдання 12. Визначте, у якому з наведених словосполучень залежне слово є неузгодженим означенням, а в якій – додатком.

Пелюстка троянди, розмова батьків, колосок жита, заміщення посади, спів солов’я, гаптування килима, читання документа, конспект студента, книжка без обкладинки, цвіт терну, шум тополі, вікна в аудиторії, кигикання чайки.

Завдання 13. Знайдіть у реченнях обставини, визначте їх вид і спосіб вираження.

1. Навколо села дрімає ліс (М.Яцків). 2. До болю близька, до сліз дорога ця земля під ногами! (І.Нехода). 3. Степами гомін ходить уночі (М. Рильський). 4. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця (М.Коцюбинський). 5. Пішов кобзар по вулиці – з журби як заграє (Т.Шевченко). 6. Білокрилими кораблями пливли сліпучо-білі хмари (З.Тулуб). 7. А тим часом із діброви козак виїжджає (Т.Шевченко). 8. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В.Сосюра). 9. Ішов кобзар до Києва та сів спочивати (Т.Шевченко). 10. Місяць блідий крізь туман прозира (І.Франко). 11. Вийшли в поле косарі косить рано на зорі (Нар. творчість). 12. І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Т.Шевченко). 13. Повітря тремтить від спеки (М.Коцюбинський). 14. Синє море звірюкою то стогне, то виє (Т.Шевченко). 15. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала (А.Малишко). 16. Від цього останнього «простіть» Кость зашарівся (Б.Антоненко-Давидович). 17. Дівчата вийдуть воду брать (Т.Шевченко). 18. Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Нар. творчість).

Завдання 14. З’ясуйте, якими членами речення виступають пронумеровані слова. Відповіді занесіть у таблицю.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

Відповіді: 1 – узгоджене означення;

2 - неузгоджене означення;

3 – прикладка;

4 – прямий додаток;

5 – непрямий додаток;

6 – обставина місця;

7 – обставина часу;

8 – обставина причини;

9 – обставина мети;

10 – обставина міри і ступеня;

11. – обставина умови;

12 – обставина способу дії;

13 – обставина допустовості.

1. Жив у Києві¹ в неволі²  Ханський син, малий хлопчина³, Половецького б то хана  Найулюблена дитина⁴ (М.Вороний). 2. Божий дар ти маєш з неба Людям⁵ долю⁶ віщувати⁷, Словом, піснею своєю Всіх до себе привертати (М.Вороний).  3. Хлопчик Юрчик⁸ разом з дідом⁹ і бабунею⁹ приїхав з міста на дачу відпочити¹⁰ (Н.Забіла). 4. В небі кучерявою юрбою¹¹ зграйка хмар сріблястих¹² поспіша¹³ (Д.Луценко). 5. Над садами уже піднявся місяць і хтось при ньому¹⁴ клепав косу¹⁵ на пізню гречку¹⁶ чи просо¹⁶ (М. Стельмах). 6. Почало рясно осипатися на бульварах Києва¹⁷ жовтогаряче листя (Г.Тютюнник). 7. Ніхто мене не може присилувати жити¹⁸ на хуторі¹⁹ (П.Куліш). 8. Вона перебирала в пам’яті усіх парубків²⁰ села²¹ (М.Стельмах). 9. Все завмерло від жари²² (І.Цюпа). 10. Женці схилились, потомились і від праці²³ від тяжкої потом вкрились (М.Рильський). 11. Всупереч невтішним прогнозам²⁴ синоптиків²⁵ день був погідний (З підручн.). 12. Трохи вірить серце в забобони логікам²⁶ усім наперекір (М.Рильський). 13. При щирості²⁷ між людьми²⁸, при глибокій і міцній симпатії²⁷ ніякий риск не страшний (Леся Українка). 14. Опівночі²⁹ айстри в саду розцвіли (Олександр Олесь). 15. Плугатар у полі ледве³⁰ маячить… (М.Рильський). 16. Не спитавши броду³¹, не лізь у воду (Нар. творчість). 17. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця³² (М. Коцюбинський). 18. Незважаючи на маленький вітерець³³, парило й робилося душно (Григорій Тютюнник). 19. Кінь стрілою³⁴ плигнув уперед, галопом³⁵ помчався до застави (Ю. Збанацький). 20. Лежачи³⁶ й сокира іржавіє (Нар. творчість). 21. Козак за коліна³⁷ грузнув у снігу (І. Ле). 22. І подам вам раду щиру: і при щасті³⁸ знайте міру (Л. Глібов).