- •Тема 1. Предмет курсу “Народи і культури”.
- •IV. ЗавданНя для позааудиторної самостійної роботи студента
- •Література
- •Мотрошилова н. В. - Цивилизация и варварство в современную эпоху – м., 2007
- •Тойнби а. Постижение истории - м., 1996
- •Тема 1v. Національна свідомість і культура американського народу.
- •Тема V. Росіяни. Протиріччя «Схід» - «Захід» в етнокультурному розвитку росіян.
- •Тема v1. Індо-буддійський тип культури.
- •Тема v11. Арабо-мусульманський тип культури.
- •V. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
- •Vі. Зразки завдань до модульної контрольної роботи Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Vіi. Підсумковий контроль
- •Питання до заліку
- •Viіі. Рекомендована навчально-методичнА література основна літерАтура
Тема v11. Арабо-мусульманський тип культури.
Мета: виявити місце арабів на арені світової історії, їхні життєві цінності та настанови, визначити роль ісламу в становленні національної самосвідомості арабського народу і розвитку арабського мистецтва, охарактеризувати явище мусульманського відродження в сучасну добу, довести необхідність толерантності в стосунках між різними релігіями і культурами.
Основні питання:
Особливості формування арабської цивілізації і культури.
Ідея приреченості людських учинків в арабському національному характері.
Мусульманські релігійні цінності (шахада, намаз, саум, закат, хадж) як жорстка регламентація поведінки арабів.
Особливості розвитку філософії, науки і мистецтва в ісламському світі.
Мусульманське відродження в ХХ-ХХ1 ст. Несумісність мусульманського фанатизму із сучасною культурою і цивілізацією.
Література:
Азимхан А. Философское приношение Абу Насра Аль-Фараби – Алматы, 2006
Аль-Аттас М.Н. Введение в метафизику ислама. Изложение оснополагающих элементов в мусульманском мировоззрении. – М., 2001
БогомоловО., Данилов С., Семиволос І. Іслам і політика ідентичностей в Криму: від символічних війн до визнання культурного розмаїття. – К., 2009.
Буркхадт Т. Сакральное искусство Востока и Запада. Принципы и методы. – М., 1996
Грюнебаум Г. фон. Основные черты арабо-мусульманской культуры – М., 1986
Гуревич П.С. Культурология. – М., 2001
Игнатенко А.А. Зеркало ислама. – М., 2004
Кармин А.С. Культурология – СПб., 2004
Кобзон И.Д. Культура против терроризма. – М., 2007
Мец А. Мусульманский Ренессанс. – М., 1996
Торвальи И. Мусульманские цивилизации. – М., 2004.
Ульченко Н. Ислам: современное государство и современная цивилизация. – М., 2003.
Фишер М.П. Живые религии. – М., 1995
V. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів однакова для всіх дисциплін. До структури кожного модуля з усіх навчальних дисциплін входять такі складові:
Аудиторна робота Студента |
Самостійна робота студента |
Підсумковий контроль | |
Модульна контрольна робота |
Залік |
Рейтинг кожного модуля обчислюється однаково для всіх навчальних дисциплін.
Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – “5”, “4”, “3”, “2”.
В кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні сесії викладач виставляє одну середню сумарну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента в 6-бальній системі: “5”, “4+”, “4”, “3+” “3”, “2”. Цю оцінку викладач трансформує в семестровий рейтинговий бал таким чином:
„5” – 50 балів;
„4+” – 45 балів;
„4” – 40 балів;
„3+” – 35 балів;
„3” – 30 балів;
„2” – 20 балів.
Залік.
Модульна контрольна робота є складовою заліку. В кінці семестру студенти пишуть модульну контрольну роботу, яка оцінюється в 4-бальній системі, а оцінка трансформується в рейтинговий бал таким чином:
„5” – 50 балів;
„4” – 40 балів;
„3” – 30 балів;
„2” – 20 балів.
Критерії оцінювання завдань модульної контрольної роботи.
Критерії оцінювання завдань:
«5» - 50 балів: повна правильна відповідь (надані всі необхідні уточнення щодо тлумачення понять, перераховані всі відношення між поняттями);
«4» - 40 балів: повна правильна відповідь із незначними неточностями (перераховані всі відношення між поняттями);
«3» - 30 балів : неповна правильна відповідь (надані не всі необхідні уточнення щодо тлумачення понять, перераховані не всі відношення між поняттями); фрагментарна відповідь без жодних коментарів; відповідь містить помилки;
«2» - 20 балів: фрагментарна відповідь з помилками та без обґрунтування; частково перераховані відношення між поняттями, наявні безуспішні спроби виконати завдання;
0 балів: відсутність відповіді
Підсумкова відмітка про залік у національній шкалі („зараховано”, „не зараховано”) та оцінка в шкалі ECTSє сумою семестрового рейтингового балу та рейтингового балу за модульну контрольну роботу і виставляється так:
100 балів – А
95 балів – А
90 балів – А
85 балів – В
80 балів – С зараховано
75 балів – С
70 балів – D
65 балів – E
60 балів – E
59 балів і нижче – FX– не зараховано
Студенти, які отримали відмітку про залік „не зараховано”, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік „зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ECTS– Е та бал 60.