Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
BazNarodKult11-12 / BazNarodKult11-12.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
178.69 Кб
Скачать

Тема v11. Арабо-мусульманський тип культури.

Мета: виявити місце арабів на арені світової історії, їхні життєві цінності та настанови, визначити роль ісламу в становленні національної самосвідомості арабського народу і розвитку арабського мистецтва, охарактеризувати явище мусульманського відродження в сучасну добу, довести необхідність толерантності в стосунках між різними релігіями і культурами.

Основні питання:

  1. Особливості формування арабської цивілізації і культури.

  2. Ідея приреченості людських учинків в арабському національному характері.

Мусульманські релігійні цінності (шахада, намаз, саум, закат, хадж) як жорстка регламентація поведінки арабів.

  1. Особливості розвитку філософії, науки і мистецтва в ісламському світі.

  2. Мусульманське відродження в ХХ-ХХ1 ст. Несумісність мусульманського фанатизму із сучасною культурою і цивілізацією.

Література:

Азимхан А. Философское приношение Абу Насра Аль-Фараби – Алматы, 2006

Аль-Аттас М.Н. Введение в метафизику ислама. Изложение оснополагающих элементов в мусульманском мировоззрении. – М., 2001

БогомоловО., Данилов С., Семиволос І. Іслам і політика ідентичностей в Криму: від символічних війн до визнання культурного розмаїття. – К., 2009.

Буркхадт Т. Сакральное искусство Востока и Запада. Принципы и методы. – М., 1996

Грюнебаум Г. фон. Основные черты арабо-мусульманской культуры – М., 1986

Гуревич П.С. Культурология. – М., 2001

Игнатенко А.А. Зеркало ислама. – М., 2004

Кармин А.С. Культурология – СПб., 2004

Кобзон И.Д. Культура против терроризма. – М., 2007

Мец А. Мусульманский Ренессанс. – М., 1996

Торвальи И. Мусульманские цивилизации. – М., 2004.

Ульченко Н. Ислам: современное государство и современная цивилизация. – М., 2003.

Фишер М.П. Живые религии. – М., 1995

V. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни

Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів однакова для всіх дисциплін. До структури кожного модуля з усіх навчальних дисциплін входять такі складові:

Аудиторна робота

Студента

Самостійна

робота студента

Підсумковий контроль

Модульна контрольна робота

Залік

Рейтинг кожного модуля обчислюється однаково для всіх навчальних дисциплін.

Поточне оцінювання всіх видів навчальної діяльності студента (аудиторна робота та самостійна робота) здійснюється в національній 4-бальній шкалі – “5”, “4”, “3”, “2”.

В кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні сесії викладач виставляє одну середню сумарну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента в 6-бальній системі: “5”, “4+”, “4”, “3+” “3”, “2”. Цю оцінку викладач трансформує в семестровий рейтинговий бал таким чином:

„5” – 50 балів;

„4+” – 45 балів;

„4” – 40 балів;

„3+” – 35 балів;

„3” – 30 балів;

„2” – 20 балів.

Залік.

Модульна контрольна робота є складовою заліку. В кінці семестру студенти пишуть модульну контрольну роботу, яка оцінюється в 4-бальній системі, а оцінка трансформується в рейтинговий бал таким чином:

„5” – 50 балів;

„4” – 40 балів;

„3” – 30 балів;

„2” – 20 балів.

Критерії оцінювання завдань модульної контрольної роботи.

Критерії оцінювання завдань:

«5» - 50 балів: повна правильна відповідь (надані всі необхідні уточнення щодо тлумачення понять, перераховані всі відношення між поняттями);

«4» - 40 балів: повна правильна відповідь із незначними неточностями (перераховані всі відношення між поняттями);

«3» - 30 балів : неповна правильна відповідь (надані не всі необхідні уточнення щодо тлумачення понять, перераховані не всі відношення між поняттями); фрагментарна відповідь без жодних коментарів; відповідь містить помилки;

«2» - 20 балів: фрагментарна відповідь з помилками та без обґрунтування; частково перераховані відношення між поняттями, наявні безуспішні спроби виконати завдання;

0 балів: відсутність відповіді

Підсумкова відмітка про залік у національній шкалі („зараховано”, „не зараховано”) та оцінка в шкалі ECTSє сумою семестрового рейтингового балу та рейтингового балу за модульну контрольну роботу і виставляється так:

100 балів – А

95 балів – А

90 балів – А

85 балів – В

80 балів – С зараховано

75 балів – С

70 балів – D

65 балів – E

60 балів – E

59 балів і нижче – FX– не зараховано

Студенти, які отримали відмітку про залік „не зараховано”, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік „зараховано” в національній шкалі, а в шкалі ECTS– Е та бал 60.