2. Види та процес управлінського контролювання

Розрізняють три види контролю:

• попередній контроль, який він здійснюється| до фактичного початку робіт. Основним засобом|коштом| здійснення попереднього контролю є|з'являється| реалізація (не створення|створіння|, а саме реалізація) певних правил, процедур і ліній поведінки.

• поточний контроль. Він здійснюється в ході проведення ро­біт|.

• завершальний контроль. Мета|ціль| такого контролю — попередити| помилки в майбутньому. В рамках|у рамках| завершального контролю озворотній| зв'язок використовується тоді, коли робота вже виконана

У процедурі контролю є три чітко визначених|розрізняти| етапи:

• Етап 1 — встановлення стандартів - конкретних цілей, прогрес відносно яких піддається вимірюванню.

• Етап 2 — зіставлення досягнутих результатів зі встановленими стандартами. При цьому потрібно ухвалити ще одне дуже важливе рішення: визначити, наскільки допустимі або відносно безпечні виявлені відхилення від стандартів.

• Етап 3 — ухвалення необхідних дій, що коректують.

В цьому випадку мова йде про регулюванні (координації) туристських явищ і процесів. На даному етапі відбувається ліквідація відхилень від параметрів, визначених на стадії планування, і приведення системи управління в заданий стан.

3. Організація аналітичної роботи в менеджменті туризму

Аналіз господарської діяльності є важливим елементом системи управління підприємством, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих планів і управлінських рішень.

Аналіз господарської діяльності виконує наступні функції:

• вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явище і процесів в конкретних умовах підприємства;

• наукове обґрунтування поточних і перспективних планів;

• контроль виконання планів і управлінських рішень,

• використання ресурсів;

• пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду та досягнень науки і практики;

• оцінка результатів діяльності підприємства за виконання планів, досягнутого рівня розвитку економіки, використання наявних можливостей;

• розробка заходів по використанню виявлених резервів.

За ознакою розподілу за часом розрізняють:

попередній аналіз, який проводиться до здійснення господарської операції і використовується для обґрунтування управлінських рішень, прогнозування і попередження можливих небажаних результатів,

наступний, який проводиться після здійснення господарської операції і використовується для контролю за виконанням плану, для виявлення невикористаних резервів, оцінки результатів діяльності і т.д. На практиці ці обидва види аналізу тісно взаємопов'язані і доповнюють один одного.

последующий,

Необхідно також враховувати, що подальший аналіз поділяється на:

оперативний (проводиться одразу після завершення господарської операції або зміни ситуації, його мета - виявлення недоліків і оперативне вплив на економічні процеси),

підсумковий (проводиться за звітний період часу, при це діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно).

За об'єктами управління аналіз підрозділяється на:

* техніко-економічний аналіз - аналізуються технічні показники діяльності підприємства, проводиться технічними службами;

* фінансово-економічний аналіз - вивчаються фінансові результати діяльності підприємства, проводиться фінансовими службами, бухгалтерією;

* управлінський аналіз - проводять всі служби підприємства з метою надання керівництву компанії інформації, необхідної для планування, контролю і прийняття оптимальних рішень;

* соціально-економічний аналіз - вивчається взаємодія соціальних і економічних процесів;

* економіко-статистичний аналіз - вивчаються, масові суспільні явища на різних рівнях управління;

* економіко-екологічний аналіз - вивчається взаємодія економічних і екологічних процесів;

* маркетинговий аналіз - вивчається зовнішнє середовище функціонування підприємства.

Організаційну форму аналізу господарської діяльності визначають за складом апарату управління і технічним рівнем управління.

На великих підприємствах діяльністю всіх економічних служб може керувати заступник генерального директора з економіки або головний економіст, в його веденні можуть перебувати планово-економічний відділ, відділ праці і заробітної плати, відділ бухгалтерського обліку, фінансовий відділ і т.д. В окремий структурний підрозділ може бути виділений і відділ економічного аналізу.

На середніх і малих підприємствах готельного і туристичного бізнесу аналітичну роботу може очолювати керівник комерційного відділу або головний бухгалтер. Для координації аналітичної роботи можуть створюватися також техніко-економічні поради, до складу яких входять керівники всіх служб і відділів підприємства.

Економічний аналіз входить в обов'язки не тільки працівників економічних служб, але і технічних відділів. Можна запропонувати наступний варіант розподілу функцій аналізу господарської діяльності між різними департаментами і службами готельного підприємства:

1. Служба прийому і розміщення, служба додаткових послуг, ресторанна служба - аналіз виконання плану, ритмічності роботи, підвищення якості послуг, впровадження нових послуг.

2. Господарська служба, інженерна служба - аналіз нової техніки і технології, аналіз загального технічного рівня роботи готельного підприємства.

3. Відділ постачання - контролює своєчасність і якість матеріально-технічного забезпечення виконання плану поставок за обсягом, номенклатурою, терміну та якості, стан і збереження складських запасів, дотримання норм відпустки.

4. Відділ продажів і маркетингу - контролює виконання договірних зобов'язань за обсягом, якості та терміну, складання планів за основними показниками діяльності готельного підприємства.

5. Відділ кадрів і відділ розрахунку заробітної плати - аналізують рівень підвищення організації праці, контролюють виконання планових заходів щодо підвищення професійного рівня, забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, рівень продуктивності праці, використання фонду робочого часу і заробітної плати.

6. Відділ бухгалтерського обліку та звітності (бухгалтерія) - аналізує виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, виконання плану прибутку та її використання, фінансовий стан, рівень платоспроможності і т.д.

7. Аналітичний відділ - складання плану аналітичної роботи та контроль його виконання, методичне забезпечення аналізу, організація й узагальнення результатів аналізу господарської діяльності підприємства і його структури, розробка заходів за підсумками аналізу.

Слід звернути увагу студентів на три комплекти фінансових звітів зарубіжних відділень до штаб-квартири:

1. Звіти, що ґрунтуються на національних стандартах рахун­ків, передбачених законодавством і професійними організаціями в країні господаря.

2. Звіти, що пов'язують принципи обліку зі стандартами, яких вимагає країна походження.

Слід особливо зазначити поліпшення системи фінансової звіт­ності в Україні у зв'язку із запровадженням системи бухгалтер­ської звітності із застосуванням Міжнародних стандартів відпо­відно до постанови Кабінету Міністрів України № 1706 від 28 жовтня 1998 р. При Міністерстві фінансів України для реалізації зазначеної програми реформування обліку створено Методологіч­ну раду з питань бухгалтерського обліку. Фінансова звітність за МСБО у банківській системі запроваджена з 1 січня 1998 p., а у відкритих акціонерних товариствах та інших учасниках фондово­го ринку — зі січня 1999 р.