9. Методи навчання

У процесі вивчення навчальної дисципліни використовуються:

1. Ілюстративно-пошукові методи: лекція, бесіда, практичні завдання.

2. Самостійно пошукові: доповіді, анотація до наукової статті, презентації, дослідження, дискусія, підготовка реферативних доповідей.

Лекційні заняття. Лекція являє собою органічну єдність методу і форми навчання. Мета лекції – формування орієнтаційної основи для подальшого засвоєння студентами учбового матеріалу. Її тематика, зміст повинні відповідати навчальній та робочій програмі з дисципліни «Земельне право». Вона залучає студентів до процесу уважного слухання, візуального спостереження допоміжних засобів, конспектування і одночасно являє собою цілісне, закінчене навчальне заняття. При проведенні лекційного заняття потрібно обов’язково звернути увагу на перелік базової та додаткової літератури, максимально точно і повно освітити теоретичні питання, навести приклади.

Семінарські заняття призначені для поглибленого вивчення дисципліни. Головна мета – розвиток уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань. Семінарські заняття дають змогу донести до аудиторії потрібні знання, перевірити їх засвоєння, проаналізувати здатність тлумачити та застосовувати студентами норми законодавства.

Самостійна робота студентів – це активна діяльність студентів, яка направлена на визначення індивідуальних підходів та методів для вивчення дисциплін. Це планована робота студентів, яка виконується за завданням і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі, тобто у поза аудиторний час. При цьому студенти формують уміння та навички проводити дослідження навчальних проблемних питань в літературних та наукових джерелах, складати структурні логічні схеми, самостійні опорні конспекти, проекти правових документів, виконувати контрольні тести, та інше.

Індивідуальна робота є формою навчального процесу, яка передбачає створення умов для найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Підготовка та виконання завдань індивідуальної роботи сприяють самостійному, логічно витриманому викладенню думки, формуванню аргументованих висновків, правильному застосуванню відповідних нормативно-правових норм.

Консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі питання та для пояснення певних теоретичних положень нормативно-правових актів чи особливостей застосування норм законодавства.

10. Методи контролю

Одним із важливих засобів підвищення ефективності навчального процесу є

створення регулярної, активної, стимулюючої системи навчальної роботи студентів. Ця стимулююча система проявляється у застосуванні різних видів контролю. Контроль за виконанням студентами навчального плану з курсу «Земельне право», за рівнем отриманих ними знань, набутих навичок й умінь здійснюється за допомогою форм поточного, проміжного модульного і підсумкового контролю, визначених навчальною програмою.

1. Поточний контроль здійснюється у ході повсякденної роботи студентів під час проведення практичних (семінарських) занять та інших форм контролю і має на меті перевірку рівня знань студента за змістовними модулями. Такий вид контролю стимулює у студентів прагнення до систематичної самостійної роботи, виконання практичних завдань, підвищення інтересу до навчальної дисципліни, формування почуття відповідальності за результати навчання.

Поточний контроль проводиться, зокрема, у таких формах:

1) усне опитування, письмовий або тестовий експрес-контроль на практичних (семінарських) заняттях;

2) виконання практичних завдань;

3) перевірка виконання самостійної роботи;

4) складання процесуальних документів, договорів.

У процесі поточного контролю до системи оцінювання можуть включатися також заохочувальні бали за окремі види самостійної та індивідуальної роботи студентів (написання наукового реферату, участь у наукових конференціях та олімпіадах, публікація тез доповіді чи наукової статті тощо).

2. Проміжний модульний контроль передбачає перевірку, оцінку і корекцію засвоєння системних знань, умінь і навичок. Заліковий модуль – це форма контролю знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми. У цьому випадку одиницею контролю виступають запитання декількох тем відповідно до робочої навчальної програми.

Навчальним планом з курсу «Земельне право» передбачено проведення 2-х залікових модулів. Модульний контроль проводиться у формі тестування.

3. Підсумковий контроль застосовується для перевірки успішності знань студентів після завершення вивчення навчальної дисципліни і здійснюється у формі семестрового контролю, який проводиться у вигляді семестрового екзамену з дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною та робочою програмами.

Семестровий екзамен складається студентами у період екзаменаційної сесії, передбаченої графіком навчального процесу.

Поточний контроль знань студентів проводиться на семінарських заняттях у формі:

- заслуховування й обговорення усних відповідей студентів;

- тестового опитування;

- розв’язування практичних завдань.

Для правильної побудови та повноти відповіді на запитання слід, передусім, використовуючи навчальну програму, опрацювати лекційний матеріал, запропоновану літературу, положення чинного законодавства, судову та слідчу практику. Викладати матеріал потрібно суттєво, логічно та послідовно.

Усна відповідь на семінарському занятті оцінюється в межах від 1 до 3-х балів.

3 бали - отримує студент, який дав повну, правильну, логічно побудовану відповідь на запитання. Наприклад, дав визначення правового терміну, виділив види та охарактеризував ознаки правового інституту, з’ясував його правове значення.

2 бали - отримує студент, який знає програмний матеріал, проте при відповіді допустив дві-три несуттєві помилки, які виправлені самостійно за допомогою викладача. Наприклад, дав правильне визначення правового терміну, визначив ознаки, але викладений матеріал недостатньо систематизований.

1 бал – отримує студент, який розуміє викладений матеріал, знає основні питання, але не вміє достатньо користуватися цими знаннями. Наприклад, дав не повне визначення правового терміну, частково визначив ознаки та значення, але не охарактеризував їх, свою відповідь побудував зачитуючи підручник; або суттєво доповнив відповідь попереднього студента.

Тестове завдання, яке проводиться складається від 5 до 10 питань, які із запропонованих відповідей мають тільки одну правильну.

Система оцінювання тестового завдання:

Кількість правильних відповідей	Кількість балів
10-9	3
8-7	2
6-5	1
4-0	0

Важливим при вивченні земельного права є вміння застосувати знання теоретичного матеріалу, земельного законодавства при вирішенні тієї чи іншої ситуації. Основними цілями розв’язання задач є:

• набуття та закріплення навичок самостійної роботи з нормативним матеріалом;

• вироблення вміння давати власну оцінку конкретних життєвих ситуацій;

• досягнення належного рівня обґрунтування власної оцінки фактичних обставин.

Розв’язування задач доцільно оформити у такій послідовності:

1. Уточнити та дати попередню оцінку запропонованих обставин.

2. Визначити ті норми (положення) земельного права, які є правовими підставами для розв’язання практичної ситуації.

3. Встановити положення правозастосовчої практики і теорії земельного права, які уточнюють, доповнюють чи конкретизують названі вище правові підстави.

4. Сформулювати остаточні висновки щодо змісту наведених в умовах задачі фактичних обставин.

5. Дати відповідь на конкретні запитання задачі, якщо така відповідь не сформульована у попередніх елементах рішення.

У ході семінарського заняття викладач може змінювати умови задачі і розглядати її в кількох варіантах.

Правильне, повне, послідовне, логічне розв’язування задачі оцінюється в межах від 1 до 3 балів.

3 бали – отримує студент, який, дотримуючись вимог розв’язування практичних завдань, грамотно, послідовно та в повній мірі розібрався в практичній ситуації, посилаючись на статті нормативно-правових актів, на приклади судової, адвокатської практики дав правильні, логічно сформульовані відповіді на всі поставлені запитання; при зміні викладачем умов задачі зорієнтувався і дав правильну правову оцінку практичної ситуації.

2 бали – отримує студент, який розібрався в практично-правовій ситуації, але при розв’язуванні частково порушив методичні вимоги розв’язування практичних завдань, аргументуючи правильність своєї відповіді, невпевнено здійснює посилання на статті нормативно-правових актів України. На додаткові, орієнтуючі запитання студент дає правильні відповіді.

1 бал – отримує студент, який частково розібрався в запропонованій практично-правовій ситуації, при відповіді на запитання здійснює посилання на статті нормативно-правових актів України, але не коментує правильність їх застосування. При розв’язуванні практичних завдань не дотримувався встановлених методичних рекомендацій. Додаткові запитання не направили відповідь студента в правильне русло.

Робочою програмою навчальної дисципліни «Земельне право» передбачається проведення підсумкового модульного контролю (ПМК) (в III-му семестрі).

Підсумковий модульний контроль проводиться в письмовій формі та оцінюється від 1 до 30 балів

Завдання для ПМК складається з трьох частин:

1. Написання 5 визначень юридичних термінів (кожне правильне визначення оцінюється в 2 бали – максимальна кількість – 10 балів)

2. Дати відповідь на два теоретичних запитання (кожне з яких оцінюється від 1 до 5 балів – максимальна кількість – 10 балів)

3. Тестове опитування. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал – максимальна кількість – 10