- •Лекція 1. Поняття, сутність та походження держави. Форми держави
- •Основні поняття теми:
- •1. Поняття держави та її ознаки
- •2. Теорії походження держави
- •3. Характеристика функцій держави
- •4. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави
- •5. Поняття та ознаки правової держави
- •6. Форма держави та її складові елементи
- •Форма державного правління
- •8. Форма державного устрою
- •9. Державно-правовий (державний) режим
- •10. Особливості елементів форми української держави
- •1. Питання з теми для самостійного вивчення:
4. Поняття та елементи механізму держави. Органи держави
Механізм держави — цілісна ієрархічна система державних органів, які здійснюють її завдання і реалізують функції.
Ознаки механізму держави:
ієрархічна система, тобто система, побудована на основах субординації і координації — обов'язкове виконання рішень вищих органів нижчими органами;
цілісна система внутрішньоорганізованих елементів, яка має єдині принципи побудови, єдині завдання і цілі діяльності;
чітко визначені зв 'язки між елементами цієї системи, кожен з яких має певну сферу діяльності і компетенцію;
має єдину бюджетну, грошову, банківську системи, державну власність, які складають її організаційно-економічну основу;
динамічна і реально працююча система, за допомогою якої функціонує держава, здійснюється управління суспільством.
Структура механізму держави:
державні органи, які мають владні повноваження, тобто державний апарат, який включає два важливих структурних елементи:
а) апарат управління, до якого входять чиновники — державні службовці, які спеціально займаються управлінням;
б) апарат примусу — армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця, тюрми, виправні установи та ін.;
державні установи, державні підприємства, які не мають владних повноважень (у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, навчально-виховна, духовна сфера та ін.).
Державні підприємства та установи — це організації, які під керівництвом державних органів (апарату держави) практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, безпосередньо пов'язані зі створенням матеріальних цінностей (державні підприємства), чи діяльності, пов'язаної зі створенням нематеріальних цінностей (державні установи).
Таким чином, державні підприємства та установи відрізняються від органів держави, але вони належать до державних організацій: державний апарат забезпечує реалізацію функцій держави завдяки діяльності підприємств і установ, якими керує.
Орган держави — частина державного апарату — група осіб або одна особа, які наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями для виконання завдань і функцій держави.
Кожен орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свій предмет, завдання і функції.
Ознаки органів держави:
формується державою або безпосередньо народом (парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі;
має передбачені конституцією або іншими законами спеціальні функції, які він здійснює від імені держави;
має державно-владні повноваження, які дозволяють йому здійснювати юридично обов'язкові дії (видає нормативні та індивідуальні акти; здійснює контроль за точним та неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами; забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування засобів виховання, переконання, стимулювання, у випадку необхідності — державного примусу;
функціонально взаємодіє з іншими органами у процесі реалізації своїх повноважень, керується принципом «дозволено лише те, що прямо передбачено законом»;
складається зі службовців, які перебувають в особливих відносинах між собою та органом: обсяг, порядок використання ними владних повноважень встановлюються законом і отримують конкретизацію у посадових інструкціях, штатних розписах та ін.;
має необхідну матеріальну базу — державне майно, свій рахунок у банку, джерело фінансування — державний бюджет;
має організаційну структуру (будова за видами окремих служб і кількісним складом), територіальний масштаб діяльності, систему службової підзвітності і службову дисципліну.
З питанням організації та діяльності державного апарату тісно пов'язана теорія поділу влад. Вона належить до тих політико-правових доктрин, що мають складну історію свого становлення і розвитку. Традиційно її пов'язують з ім'ям НІ. Монтеск'є (1689— 1755), який виробив схему, відповідно до якої влада в державі повинна бути поділена між законодавчими, виконавчими та судовими органами. Кожна з влад стосовно іншої є самостійна і незалежна, що виключає можливість узурпації всієї влади в державі якоюсь однією особою чи окремим органом держави. Пізніше Ж.-Ж. Руссо запропонував розглядати ці три влади як особливі явища єдиної найвищої влади всього народу.
Згідно з Конституцією України єдиним органом законодавчої влади в країні є Верховна Рада. Вона правомочна розглядати важливі питання, що не входять до компетенції органів державної виконавчої чи судової влади, а також не вирішуються виключно всеукраїнським референдумом.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України згідно зі ст. 93 Конституції України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Судову владу в Україні здійснюють Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні та місцеві суди, спеціалізовані суди.
Особлива роль у системі судової влади належить Конституційному Суду України — єдиному органу конституційної юрисдикції в Україні, що вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.