Список використаної літератури:
Герасименко В.Г. Основи туристичного бізнесу. – Одеса.: Чорномор’я, 1997. – 160 с.
Гецевич Н.А. Основи екскурсознавства. – Мн., 1988.
Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. – М., 1996.
Емельянов Б.В. Организация работы экскурсионного учреждения. – М., 1987.
Емельянов Б.В. Экскурсоведение. – М., 1998.
Екскурсії на історико-революційну тему
Екскурсія являє собою цілеспрямований, наочний процес пізнання оточуючого, середовища. Цей процес будується з використанням заздалегідь відібраних об'єктів, які знаходяться в природних умовах, і відбувається під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода у відповідності до заздалегідь визначеної тематики.
Екскурсії класифікують на :
Оглядові екскурсії — багатотемні, тобто розкривають різні аспекти життя міста тощо. Об'єкти показу різняться за формою та змістом (пам'ятки історії та культури, будинки, природні об'єкти, місця знаменних подій тощо). В цих екскурсіях поєднується історичний та сучасний матеріал. Хронологічні рамки оглядової екскурсії - час існування міста з дня його за-сігування до сьогодення. Відмінність оглядової екскурсії від тематичної простежується у змісті, глибині розкриття матеріалу; накладає відбиток на вступ та висновки, логічні переходи (підпорядковані, тотожні, протилежні, співвідносні тощо).
Тематична екскурсія присвячується одній темі. Тематичні екскурсії поділяються на ряд груп: історичні, істерико-революційні, воєнно-історичні, виробничі, природознавчі, мистецтвознавчі, літературні і архітектурно-містобудівні. Кожна з зазначених груп має відповідні підгрупи. Так, за змістом історичні екскурсії поділяються на підгрупи: історико-краєзнавчі, археологічні і етнографічні. В екскурсіях на історико-революційні теми виділяють підгрупи, присвячені видатним революційним діячам, певним періодам боротьби.
Це можуть бути екскурсії по місцям Леніна, Сталіна та ін. діячів. В наш час можна організовувати екскурсії на Майдан незалежності – місце, де проходила революція гідності українського народу.
Список використаної літератури:
1. Кулаєв К.В. Екскурсійна діяльність: теоретичні та методологічні основи. - М.: Турист, 2004. - 96 с. 2. Ємельянов Б.В. Організація роботи курсів з перепідготовки та підготовки екскурсоводів. - М.: Турист, 1989. - 118 с. 3. Долженко Г.П. Екскурсійна справа. - М.: ІКЦ «МарТ», 2005. - 272 с. 4. Ємельянов Б.В. Екскурсознавство. - М.: Радянський спорт, 2000. - 224 с.
Висновки
Туризм ХХІ сторіччя, для фахівців туристської галузі та широкого кола туристів, яких приваблюють як знайомі куточки рідної землі, так і невідомі простори однієї з найбільших європейських країн – України, має найбагатший потенціал, створений природно-географічним різноманіттям та унікальною історико-культурною спадщиною.
Запровадження активних форм роботи з учнівською молоддю, зокрема через розвиток туристично-краєзнавчої роботи, формування навичок здорового способу життя є одним із пріоритетних напрямків удосконалення системи навчально-виховного процесу в освітньому просторі України.
Однією із найцікавіших форм такої роботи з учнями є організація та проведення екскурсії. Така форма туристсько-краєзнавчої роботи доступна для кожного вчителя, керівника гуртка, учня, не вимагає тривалої спеціальної підготовки, має широкі можливості виховання, сприяє підвищенню культурного, освітнього, наукового, інтелектуального рівня дітей і молоді.
Під час екскурсій формуються умови для близького безпосереднього пізнання фізико-географічних явищ, закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків у природі, естетичного сприйняття, дбайливого ставлення до природних багатств, поняття суті і значення справи охорони природи, поваги до культурно-історичної спадщини українського народу.
Реформування суспільно-політичного ладу та соціально-економічні перетворення в нашій країні, поява платоспроможною частини населення зумовили виникнення попиту на екскурсійні послуги. Екскурсійну діяльність характеризують два основних види її соціальних функцій, що визначають особливості її впливу на суспільне життя. З одного боку, за допомогою екскурсій можна порівняно швидко оздоровити ринкову економіку, як в цілому, у великих регіонах, так і в окремих містах. З іншого боку, велике виховне значення екскурсії, засноване на використанні цінностей культури, педагогічних і духовних традицій вітчизняної культури. Можливості використання багатства морального, естетичного змісту екскурсійних програм, служіння екскурсійної справи духовності, краси образу життя має велику популярність і робить позитивний вплив на сфери суспільства. У цілому оновлений формат екскурсійної діяльності дозволяє відкрити робочі місця, забезпечити - зайнятість населення, сприяти піднесенню освітнього та культурного рівня населення, змінити на краще побут городян і збільшити їх інтерес до власного міста, надати своїм будинкам, вулицями, парками красивий, привабливий вигляд.
Екскурсійний туризм, який у недалекому минулому був провідною галуззю туристсько-екскурсійного обслуговування в Росії і характеризувався стабільними темпами розвитку, в даний час, як і вся туристична сфера, переживає глибоку кризу.
Для нього стали характерними наступні особливості, які раніше не спостерігалися: - Яскраво, виражена сезонність, зумовлена тим, що основним споживачем екскурсійних послуг як всередині країни, так і за її межами стали школярі; - Різке скорочення тематики екскурсій;
- Дефіцит кваліфікованих екскурсоводів та гідів-перекладачів, здатних забезпечити високу якість екскурсії;
- Зростає число «підпільних» екскурсоводів.
Ще одна серйозна проблема в розвитку Російського екскурсійного туризму - невідповідність цін на пропоновані послуги якості цих послуг. Попит на екскурсійно-туристичне обслуговування формує всю сукупність речових (предметів споживання) і нематеріальних (у формі послуг) споживчих вартостей, здатних задовольнити запит екскурсантів і туристів, і класифікуються як категорія споживчого попиту. Реалізація розвитку екскурсійного бізнесу можлива при виконанні ряду умов, найважливіші, з яких:
- Перспективне планування розвитку і розміщення матеріально-технічної бази як цілісного комплексу туристсько-екскурсійного обслуговування; - Створення єдиної методики статистичного обліку всього контингенту туристів і екскурсантів;
Орієнтація фінансово-господарської діяльності туристсько-екскурсійних організацій на підвищення економічної ефективності функціонування матеріально-технічної бази за допомогою диференційованих нормативів фондомісткості, фондозатрат, фондовіддачі.
Кооперування інвестиційних потенціалів організацій, відомств і приватних осіб, зацікавлених у розвитку матеріально-технічної бази туризму. У той же час, саме в сфері екскурсійного туризму можливе в найкоротший час створити якісний внутрішній продукт, із заданим властивостями і задовольняють попит різних категорій споживачів. Одне з основних умов для створення цього продукту - культурно історичний потенціал. Друга умова, яка забезпечить створення екскурсійного продукту, - наявність кадрів, здатних вирішити це завдання, підготовка яких ведеться в РМАТ та інших вищих навчальних закладах країни. Однак тільки наявність цих важливих умов не може забезпечити розвиток екскурсійного туризму. Для успішного його розвитку необхідні також ефективна реклама, організаційна та фінансова допомога держави.