- •2. Інженерно-технологічний розділ
- •2.1. Проектування приміщень готелю з урахуванням першої черги будівництва і розвитку проекта
- •2.1.1.Визначення складу приміщень у готелі
- •2.1.2. Проектування приймально-вестибюльної групи приміщень
- •2.1.3. Проектування житлової групи приміщень
- •2.1.4. Проектування приміщень культурно-дозвільного та фізкультурно-оздоровчого призначення
- •2.1.5. Проектування господарських та виробничих приміщень
- •2.1.6. Проектування адміністративних, побутових та технічних приміщень у готелі
- •2.1.7. Визначення складу готельних приміщень та їх загальної площі
2.1.6. Проектування адміністративних, побутових та технічних приміщень у готелі
Група адміністративних приміщень
До адміністративної групи приміщень належать: приміщення дирекції, відділ кадрів, відділ постачання, бухгалтерія, каса, планово-економічний відділ і інженерно-технічний відділ.
Характеристика адміністративної групи приміщень:
кабінет директора: має робочу зону, зону відпочинку, прийому гостей та експозиції;
каса: має броньовані двері, сигналізацію, вікно для видачі грошей, оснащене спеціальною решіткою;
бухгалтерія: має робочі зони для працівників відділу, відокремлену зону або окремий кабінет головного бухгалтера, які оснащені металевими сейфами, столами, комп’ютерами; межує дверима з касою;
відділ постачання: має робочі зони для товарознавців, експедиторів, зону для прийому споживачів;
економічний відділ: має робочі зони для працівників відділу, відокремлену зону або окремий кабінет начальника відділу;
інженерно-технічний відділ: має відокремлені зони головного інженера (окремий кабінет), оснащені столами, комп’ютерною технікою, сейфами тощо;
У підприємствах готельного господарства на 50-400 чоловік площа адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,12-0,18 м2 на одне ліжко-місце.
Приміщення адміністрації слід, як правило, групувати на перших поверхах поза основними потоками проживаючих. Склад приміщень адміністрації та їх площі слід визначати з ДБН В.2.2-20:2008 (табл.2.14).
У будинках готелів у групі адміністративних приміщень допускається розміщення офісів готельних об'єднань і туристських організацій різного типу за умови, що це не знижує комфорту проживання.
Таблиця 2.14
Рекомендований склад і площі групи адміністративних приміщень готелів
Приміщення |
Площі приміщень, м2 , не менше, для готелів місткістю, місць |
Примітки | |||
50 |
100 |
300 | |||
1 Кабінет директора |
12 |
12 |
16 |
Для категорій **** і ***** допускається збільшення на 20% | |
2 Кімната відпочинку |
- |
- |
12 |
Для категорій вище *** | |
3 Санвузол |
- |
- |
- |
Для категорій вище ***; 6 м2 - з душовою | |
4 Приймальня |
- |
8 |
12 |
| |
5 Кабінет заступників директора |
12 |
12 |
14 |
| |
6 Кімната головного інженера (техніка) |
- |
8 |
12 |
За наявності посад | |
7 Кімната завгоспа |
10 |
12 |
12 |
| |
8 Кімната коменданта |
- |
- |
8 |
За наявності посад | |
9 Відділ кадрів |
- |
- |
12 |
| |
10 Архів |
8 |
12 |
16 |
| |
11 Бухгалтерія, у тому числі: |
16 |
22 |
30 |
| |
а) кабінет головного бухгалтера; |
- |
- |
8 |
| |
б) робочі приміщення; |
12 |
16 |
16 |
| |
в) каса |
4 |
6 |
6 |
| |
12 Планово-виробничий або аналогічні відділи оперативного планування, у тому числі: |
|
|
|
| |
а) кабінет начальника; |
- |
- |
8 |
| |
б) робочі приміщення |
- |
12 |
12 |
| |
13 Відділ праці і зарплати |
- |
- |
12 |
За наявності посад | |
14 Відділ матеріально-технічного постачання |
- |
- |
8 |
За наявності посад | |
15 Множильне (машинописне) бюро |
- |
- |
8 |
| |
16 Кабінети начальників служб експлуатації (головний енергетик, начальник сантехнічної служби, головні спеціалісти з опалення, вентиляції і кондиціонування, начальник будівельної групи та ін.) |
- |
- |
8 |
За наявності посад | |
Продовження таблиці 2.14 | |||||
Приміщення |
Площі приміщень, м2 , не менше, для готелів місткістю, місць |
Примітки | |||
50 |
100 |
300 | |||
17 Клас підвищення кваліфікації персоналу |
- |
- |
- |
| |
18 Зал зборів |
- |
- |
60 |
Допускається проведення загальних зборів у їдальні персоналу й у приміщеннях зального комплексу | |
19 Санвузли з умивальниками у шлюзах |
За розрахунком на 50% денної зміни: жіночі - один унітаз на 12 жінок, чоловічі - один унітаз, один пісуар на 18 чоловіків |
|
Приміщення побутового обслуговування і торгівлі
У складі готелів відповідно до їх місткості та категорії передбачаються приміщення побутового обслуговування і торгівлі, при проектуванні яких слід дотримуватися вимог ДБН В.2.2-11 та ВСН 54, а показники площ приймати слід визначати з ДБН В.2.2-20:2008 за табл. 2.15.
Таблиця 2.15
Склад і площі приміщень побутового обслуговування і торгівлі
Приміщення |
Площа, м2, не менше |
1 Перукарня 1) |
0,25 на одного проживаючого в готелях від 50 номерів |
2 Комплексний приймальний пункт 2) (дрібний ремонт одягу, хімчистка, прання і прасування тощо) |
12 – за місткості 50-300 місць; 18 – за місткості 301-500 місць |
3 Каси квитків на транспорт 3) |
6 на одну касу |
4 Каси театральні та на інші культурні і спортивні заходи 4) |
6 на одну касу |
5 Торговельні кіоски |
3 - 4 на один кіоск |
6 Магазини |
За завданням на проектування |
1) Передбачається для готелів категорій *** і вище. В готелях *** передбачається перукарня першої чи другої категорії відповідно до вимог ДСТУ 4094. В готелях категорій **** і ***** слід проектувати перукарню вищої категорії відповідно до вимог ДСТУ 4094, тобто перукарню-салон з косметичним кабінетом, приміщеннями для масажу, манікюру і педикюру та ін.; перукарні за розміщенням, об'ємно-планувальним рішенням, обладнанню, санітарно-технічному обладнанню повинні відповідати вимогам СанПіН 2.2.2.022. 2) Рекомендується для готелів категорій ** і *** місткістю на 100 і більше місць, 3) у готелях категорії *** і вище. 4) Для готелів усіх категорій. |
Приміщення побутового обслуговування слід, як правило, проектувати відокремленими і розміщувати безпосередньо при вестибюлі готелю.
При торговельних кіосках різного призначення рекомендується передбачати підсобні приміщення з розрахунку не більше 3,0 м2 на кіоск, розташовані поза громадськими зонами готелю.
Технічні приміщення
Блок підсобних і господарських приміщень існує в готелях будь-якого типу. Це приміщення обслуговуючого персоналу, різні побутові майстерні, склади, білизняні брудної і чистої білизни тощо. У невеликих готелях для них визначені нормативні площі 0,33-0,39 м2 на одне ліжко-місце. Установлена також норма на шафи (білизняні ) у господарських кімнатах невеликих підприємств готельного господарства: 0,06-0,04 м2 на одне ліжкомісце; на гардеробні шафи персоналу: 0,07-0, 05 м2 на одну людину.
Одним з важливих складових господарських приміщень готелю є центральні білизняні чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Центральна білизняна чистої білизни пов’язується вантажним ліфтом з поверховими білизняними. При ній передбачається місце для лагодження і прасування білизни. Центральна білизняна для брудної білизни пов’язується з поверховим білизнопроводом. Іноді приміщення для зберігання використаної білизни влаштовують у підвалах. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами.
Для організації пральні в готелі необхідне приміщення, що відповідає певним технічним вимогам, а також нормам пожежної та санітарної безпеки. Для облаштування «міні-пральні» (до 500 кг у зміну) необхідно виділити приміщення площею 45-50 м2 (без урахування площі білизняних складів).
Приміщення повинно мати укріплені перекриття, два евакуаційних виходи і можливість створення монтажного отвору для вносив обладнання.
Необхідні інженерні навантаження:
- тиск у магістралі водопостачання - не менше 3,5-4 атмосфер. Витрата води в середньому 1,5 м3/год. Об'єм стоку дорівнює обсягу споживання.
- Установча електрична потужність - 200 кВт.
Необхідно розрахувати інвестиції в устаткування власної пральні, а також рентабельність і терміни окупності. Алгоритм розрахунку наступний.
Приклад.
Обсяг робіт пральні. При розрахунках важливим показником є не стільки номерний фонд готелю, скільки його категорія. Так у готелях 3* зірки зміна білизни відбувається один раз у три доби. У середньому з номера в прання надходить 3,5 кг білизни. У готелях 4-5 зірок обов'язковою є щоденна зміна білизни, а з номера нараховується 5 кг білизни за рахунок додаткового текстилю (халатів тощо).
Режим роботи пральні. Найбільш ефективним графіком роботи пральні вважається щоденний при 12-ти годинній зміні. Але можливі й стандартний 8-ми годинний робочий день при 5-ти денному робочому тижні, і цілодобовий режим роботи.
Стандартний набір обладнання для пральні готелю включає:
прально-віджимні машини;
сушильні машини;
прасувальний каток або каландр;
прасувальний стіл.
Можливі прасувальний прес і пароманекен, візки та стелажі для білизни.
Розрахунок комплекту обладнання для готелю дві зірки (приклад):
категорія «дві зірки», 196 номерів;
кількість білизни для обробки: 200 кг білизни за зміну (120 кг - пряма білизна, 80 кг – махрової білизни, одяг персоналу - 5-8 кг);
ступінь забруднення – середня;
тривалість зміни - 8 годин;
максимальна ширина прямої білизни - 2 м;
нагрівання обладнання – електричне.
З урахуванням коефіцієнта на махрові вироби необхідно прати 230 кг / 6 циклів, отже 39 кг / цикл; завантаження сушильних машин складе 230 кг / 8 циклів - 29 кг за цикл; прасувальний каток повинен обробити 120 кг білизни, тобто продуктивність – 20 кг / год. Фасонний одяг прасується праскою.
Комплект обладнання пральні готелю дві зірки (приклад):
Прально-віджимна машина на 16 кг - 2 шт.
Прально-віджимна машина на 10 кг - 1 шт.
Барабанна сушарка на 16 кг - 2 шт.
Прасувальний каток, продуктивність 35 кг на годину - 1 шт.
Прасувальна дошка з паровою праскою - 1 комплект
Ваги до 50 кг - 1 шт.
Візок для мокрої білизни - 2 шт.
Кошик для чистої білизни - 2 шт.
Стіл - 2 шт.
Стелаж стаціонарний - 2 шт.
Візок-стелаж - 1 шт.
Розрахунок вартості обладнання.
Собівартість прання білизни складається з наступних складових:
вода гаряча і холодна;
електроенергія (або пар);
каналізація;
миючі засоби;
амортизаційні витрати (термін служби професійного обладнання 15-17 років);
зарплата персоналу (міні-пральню до 500 кг / зміна обслуговують 5-8 операторів);
оренда приміщення.
Розрахунок терміну окупності та рентабельності.
Прийнято вважати, якщо різниця між економічною вигодою в одиницю часу і вартістю прання в комерційній пральні перевищує 15%, то інвестиції у власну пральню доцільні. Для розрахунку терміну окупності пральні готелю необхідно одноразові витрати на ремонт приміщення, закупівлю і установку устаткування розділити на економічну вигоду в одиницю часу.
Велика увага приділяється розташуванню та обладнанню технічних приміщень і установок.
Склад і площі адміністративних, побутових та технічних приміщень заносяться до табл. 2.16.
Таблиця 2.16
Склад і площі адміністративних, побутових та технічних приміщень
Найменування приміщення |
Площа, м2 |
|
|
Разом |
|