Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розділ 1.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
54.03 Кб
Скачать

2.1 Характеристика структурних елементів нормативно-правових актів.

Структура нормативно-правового акта може включати такі елемен­ти:

1) вказівка самої форми акта, якою він наділяється;

2) назва органу державної влади, який видав (крім законів) нормативно-правовий акт;

3) реєстраційний номер;

4) найменування (заголовок) нормативно-правового акта;

5) преамбула (у разі необхідності); 6) частина, що по­становляє;

7) прикінцеві положення (у разі необхідності);

8) перехідні положення (у разі необхідності);

9) підписи відповідних посадових осіб, дата прийняття;

10) додатки (якщо вони є).

Нормативно-правові акти залежно від виду і обсягу поділяються на:

  • Преамбула - вступна частина, без статейне (таке, що не містить норм права) загальне введення, у якому дається обгрунтування закону, визначаються цілі, завдання й іноді формулюються вихідні світоглядні положення.

  • Пункти,статті-містять вихідні одиниці нормативно-правового акта-нормативні розпорядження. Через нормативне розпорядження стаття співвідноситься з нормами права.

  • Частини-найбільші підрозділи закону,містяться,як правило,у кодексах.Так, наприклад,Кримінальний кодекс,Цивільний кодекс поділяються на дві частини: Загальну і Особливу.

  • Глави-є у великих за обсягом нормативно-правових актах (Кодекси,закони тощо).

  • Розділи-об'єднують глави у великих за обсягом нормативно-правових актах. Можлива й інша ситуація,коли статті,пункти об'єднуються в розділи,а розділи у глави.

  • Пункти,статті-містять вихідні одиниці нормативно-правового акта-нормативні розпорядження.Через нормативне розпорядження стаття співвідноситься з нормами права.

Статті можуть поділятися на частини,а пункти-на абзаци і підпункти.І статтю, і частини, із яких вона складається, прийнято позначати скорочено початковими буквами: статтю — «ст.», а частини (абзаци) статей — «ч.». Статті в законах нумеруються, нерідко нумеруються і частини (абзаци) статей, тоді вони, як правило, звуться пунктами.

Прикінцеві положення -розміщуються в кінці нормативно-правового акта і містять: порядок набрання чинності таким актом або його окремими нормами;перелік нормативно-правових актів,що втрачають чинність;зміни,що вносяться до інших нормативно-правових актів.

Перехідні положення - включаються до нормативно-правового акта у разі, коли:

1) акт виконуватиметься поетапно;

2) нормативно-правові акти, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювали інший порядок реалізації одних і тих самих прав і свобод та виконання обов'язків;

3) нормативно-правові акти, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювали певний статус суб'єктів правовідносин і виникла потреба у підтвердженні набутого раніше статусу;

4) інші нормативно-правові акти або їх окремі положення врегульовують правовідносини, пов'язані з виконанням цього нормативно-правового акта.

Крім того, нормативно-правовий акт у разі необхідності може містити і додаток - який є його невід'ємною частиною та має таку саму юридичну силу, як і відповідний акт. Посилання на додаток повинно міститися у тексті нормативно-правового акта.

У додатку до нормативно-правового акта можуть міститися:

  • зміни до нормативно-правових актів або перелік нормативно-правових актів, які втрачають чинність у зв'язку з прийняттям (виданням) такого акта;

  • строк виконання, перелік суб'єктів, об'єктів, форми та зразки документів тощо, а також умови та вимоги, необхідні для виконання нормативно-правового акта;

  • інші відомості.

Необхідно зазначити,що є певні вимоги щодо позначення складових частин тексту нормативно-правового акта та його термінології. Зокрема:

  • книги, розділи і глави нормативно-правового акта повинні мати коротку, чітко сформульовану назву, що відображає їх зміст;

  • книги і розділи нормативно-правового акта нумеруються римськими цифрами;

  • глави і статті нормативно-правового акта мають наскрізну нумерацію арабськими цифрами;

  • частини статей у законах, а також пункти у підзаконних актах позначаються арабськими цифрами;

  • пункти статей позначаються арабськими цифрами з дужками;

  • підпункти пунктів починаються з абзацу та позначаються арабськими цифрами з дужками;

  • абзаци починаються з абзацу без позначення цифрою;

  • термінологія нормативно-правового акта не може відрізнятися від термінології чинних нормативно-правових актів вищої або однакової з ним юридичної сили, якщо це спеціально не обумовлено.