- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •(Слайд 2) Література: основна
- •Додаткова
- •(Слайд 3) вступ
- •(Слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •(Слайд 12)
- •(Слайди 13-14)
- •1. Загальні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Сутність понять «життя» і «життєдіяльність» (слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •1.2. «Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності (слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •1.3. Оцінка небезпеки. Класифікація видів ризику (слайд 43)
- •(Слайд 44)
- •(Слайд 47)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •Загальне поняття про фізіологічні системи та психіку людини (слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •2.3.2. Характеристика основних аналізаторів, що забезпечують безпеку життєдіяльності (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •2.3.3. Значення нервової системи в життєдіяльності людини (слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •(Слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •(Слайд 3) вступ (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •Землетруси (слайд 13)
- •2. Топологічні стихійні лиха
- •Зсуви підрозділяються:
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •(Слайд 21) Гідрологічні небезпечні явища
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •Небезпечні кліматичні умови
- •Небезпечна дія вітру
- •4.Природні пожежі (лісові, підземні, степові). (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •5. Біологічні небезпеки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •(Слайд 3)
- •Потенційно небезпечні об’єкти України (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6) Радіаційно небезпечні обєкти
- •(Слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •Хімічно небезпечні об’єкти
- •(Слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •(Слайд 11)
- •Нафто-, газо- та продуктопроводи
- •(Слайд 12)
- •Об’єкти комунального господарювання
- •(Слайд 13)
- •Гідротехнічні споруди
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 16)
- •(Слайд 17)
- •(Слайд 18)
- •Залізничний транспорт і залізничні станції
- •(Слайд 19)
- •(Слайд 20)
- •2. Антропогенний вплив на навколишнє середовище україни (слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •2.1. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (слайд 24)
- •(Слайд 25)
- •2.2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище (слайд 26)
- •(Слайд 27)
- •2.3. Аварії на транспорті (слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Пожежі та вибухи (слайд 33)
- •Екологічна безпека України
- •3.1. Причини виникнення екологічної кризи (слайд 34)
- •(Слайд 35)
- •3.2. Біологічна дія на людину найбільш поширених ксенобіотиків (слайд 36)
- •Радіаційна обстановка в Україні. (слайд 37)
- •(Слайд 38)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс. (слайд 1) План лекції
- •(Слайд 2) Література:
- •(Слайд 3)
- •1. Соціально-політичні небезпеки (слайд 4)
- •(Слайд 5)
- •(Слайд 6)
- •1.1. Війни (слайд 7)
- •(Слайд 8)
- •1.2. Тероризм (слайд 9)
- •(Слайд 10)
- •1.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру (слайд 11)
- •1.4. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу (слайд 12)
- •(Слайд 13)
- •(Слайд 14)
- •(Слайд 15)
- •(Слайд 21)
- •(Слайд 22)
- •(Слайд 23)
- •(Слайд 24)
- •2.2. Тютюнопаління (слайд 25)
- •(Слайд 26)
- •2.3. Наркоманія (слайд 27)
- •(Слайд 28)
- •(Слайд 29)
- •(Слайд 30)
- •(Слайд 31)
- •(Слайд 32)
- •2.4. Природно-соціальні небезпеки
- •Вірусний гепатит (хвороба Боткіна)
- •4. Психологічні особливості людини
- •4.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності (слайд 38)
- •(Слайд 39)
- •(Слайд 40)
- •(Слайд 41)
- •(Слайд 42)
- •(Слайд 43)
- •(Слайд 51)
- •(Слайд 52)
- •(Слайд 53)
- •(Слайд 54)
- •(Слайд 55)
- •(Слайд 56)
- •(Слайд 57)
- •(Слайд 58)
- •(Слайд 59)
- •(Слайд 60)
- •4.3. Психічні стани (слайд 61)
- •(Слайд 62)
- •(Слайд 63)
- •(Слайд 64)
- •(Слайд 65)
- •(Слайд 66)
- •(Слайд 67)
- •(Слайд 68)
- •Психічні властивості (слайд 69)
- •(Слайд 70)
- •(Слайд 71)
- •(Слайд 72)
- •(Слайд 73)
- •(Слайд 74)
- •(Слайд 75)
- •(Слайд 76)
- •(Слайд 77)
- •(Слайд 78)
- •(Слайд 79)
- •(Слайд 80)
- •(Слайд 81)
- •4. Медико-бiологiчнi та соцiальнi проблеми здоров'я
- •4.1. Ocнoвнi визначення здоров'я (слайд 82)
- •(Слайд 83)
- •(Слайд 84)
- •(Слайд 85)
- •4.2. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища (слайд 86)
- •(Слайд 87)
- •(Слайд 88)
- •(Слайд 89)
- •(Слайд 90)
- •(Слайд 91)
- •5.3. Вплив негативних чинників на здоров'я людини (слайд 92)
- •(Слайд 93)
- •(Слайд 94)
- •(Слайд 95)
- •(Слайд 96) Питання для самоконтролю
(Слайд 84)
Визначна роль у життєдіяльності людини належить умовним рефлексам. Будь-яка діяльність складається з комплексу прийомів і дій, які можна розглядати як систему умовних рефлексів. Вони формуються у процесі навчання, забезпечують виконання певного завдання і відіграють значну роль у діяльності людини. Стійкі умовні рефлекси полегшують виконання роботи, сприяють творчій діяльності, підвищенню працездатності і продуктивності праці.
При дії подразників стійкість системи умовних рефлексів може бути порушена. Такі порушення, якщо не вживати належних заходів, можуть призвести до зниження працездатності, травм або нещасних випадків.
Появу великої кількості умовних рефлексів у людини викликає такий подразник, як слово. Формування і здійснення умовних рефлексів на словесні сигнали забезпечується другою сигнальною системою. Тільки у людини існує друга сигнальна система, пов'язана з функцією мови, зі словом.
(Слайд 85)
Анатомічною основою другої сигнальної системи, яка властива тільки людині, є мовно-руховий апарат, тісно пов'язаний із зоровим та слуховим аналізаторами, а її подразником є слово. Мова в усіх її видах - найбагатше джерело подразників. За допомогою слова передаються сигнали про конкретні подразники, і в цьому випадку слово служить принциповим подразником - сигналом сигналів, є пусковим механізмом дій і вчинків людей. Мова підвищила здатність мозку відображати дійсність, забезпечила аналіз і синтез, абстрактне мислення, створила можливість для спілкування, використання і передачі життєвого досвіду, досягнень культури і мистецтва. Але в деяких випадках слово може бути негативним подразником, призвести до розладів нервової системи, порушень функціонування всіх систем організму, а отже, бути небезпечним чинником.
Нервова система, крім рефлекторної, виконує координаційну та інтеграційну функції. Завдяки координаційній функції нервова система здійснює підпорядкування багатьох рефлексів одному, який у цей час має найважливіше значення для організму.
За допомогою інтегральної функції нервова система забезпечує злагоджену взаємодію всіх органів і систем організму. Надмірна дія подразників може призвести до розладу інтеграційної функції нервової системи, порушити злагоджену взаємодію органів і спроектувати розлади фізіологічних систем: серцево-судинної, дихальної, шлунково-кишкової та ін.
Питання для самоконтролю
Якими основними складовими визначається актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності;
Які функції виконує навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності».
В чому полягає головна мета дисципліни «Безпека життєдіяльності» та що є об’єктом її вивчення.
Які завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності».
В чому полягає сутність поняття „життя” та що ми розуміємо під поняттям „життєдіяльність”.
Що ми розуміємо під поняттями „безпека” та „небезпека” та що відносимо до джерел небезпеки.
Які умови існування реальної небезпеки.
Що таке потенційна небезпека.
Що таке небезпечна ситуація та екстремальна ситуація і чим вони відрізняється від катастрофічної.
Яким чином класифікуються небезпеки.
Як поділяються всі небезпечні і шкідливі чинники за характером і природою дії.
Як проводиться оцінка небезпеки.
Як класифікуються види ризику.
Що таке організм людини;
Що таке психіка людини;
Які резерви має організм людини та коротко охарактеризуйте їх;
Що таке аналізатори;
Що ми розуміємо під нижньою абсолютною межею чутливості та верхнею абсолютною межею чутливості;
Охарактеризуйте особливості зорового аналізатору людини;
Охарактеризуйте особливості слухового аналізатору людини;
Охарактеризуйте особливості шкірного аналізатору людини;
Що таке нервова система та які функції вона виконує;
Що таке збудження та які його ознаки;
Що таке гальмування;