- •1. Предмет та завдання психофізіології
- •3. Сучасні проблеми психофізіології.
- •Проблема активності.
- •Проблема вибірковості.
- •Проблема змістовності.
- •4. Методи психофізіологічних досліджень.
- •Електроенцефалографія
- •Метод викликаних потенціалів
- •2.3. Реєстрація електричної активності шкіри
- •2.4. Реєстрація показників серцево-судинної системи
- •Реєстрація реакції очей
- •Поліграфні дослідження
- •Дослідження нейродинамічних властивостей людини
- •5. Загальні властивості сенсорних процесів.
- •6. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем
- •8. Сенсорна система слуху.
- •10. Сенсорна система шкіри
- •11. Сенсорна система кістково–м’язового апарату
- •12. Сенсорна система смаку
- •13. Нюхова сенсорна система.
- •1. Відділи
- •2. Нюховий епітелій
- •3. Корковий нюховий центр
- •14. Психофізіологія уваги.
- •15. Психофізіологія пам’яті
- •16. Психофізіологія мовлення.
- •17. Психофізіологія мислення
- •18. Поняття, класифікація та функції емоцій.
- •20. Індикатори емоцій.
- •21. Психофізіологічні механізми емоцій
- •22. Поняття свідомості.
- •23. Теорії свідомості
- •25. Сон та його види.
- •26. Теорії сну
- •27. Стадії сну.
- •28. Сновидіння
- •29. Значення сну і потреба в ньому
- •30. Поняття рухової діяльності
- •31. Будова опорно-рухового апарату
- •32. Класифікація рухів
- •34. Система управління рухами (за м.О. Бернштейном)
- •35. Схема управління руховою діяльністю за о.Р. Малхазовим
- •36. Опанування рухової діяльності.
- •37. Поняття та основні положення системного підходу.
- •38. Концепція системного підходу б.Ф. Ломова
- •39. Теорія функціональних систем п.К. Анохіна.
- •40. Людина як цілісна біопсихосоціальна система
- •41. Поняття діяльності.
- •42. Види і структура діяльності
- •43. Загальна характеристика діяльності.
- •44. Закономірності діяльності
- •45. Фактори ефективності діяльності
- •46.Працездатність та фактори, від яких вона залежить.
- •1. Стадія впрацювання, що включає три підстадії:
- •47. Психофізіологія професійної діяльності
- •48. Поняття стану людини.
- •49. Психічний стан
- •50. 51. Функціональний і психофізіологічний стан
- •52. Негативні стани.
- •53. Загальний адаптаційний синдром та його стадії.
- •54.Стомлення та перевтома
- •55. Загальні уявлення про адаптацію
- •56. Види адаптації.
- •57. Загальні закономірності адаптації.
- •58. "Ціна" адаптації та дезадаптація
- •59. Адаптивність та адаптаційні можливості
- •60. Поняття психофізіологічного забезпечення діяльності
- •61. Психофізіологічний відбір
- •62. Принципи та зміст алгоритму психофізіологічного забезпечення діяльності.
- •63. Дослідницькі методи психофізіологічного забезпечення діяльності.
- •64. Оптимізаційні методи психофізіологічного забезпечення діяльності
- •65. Взаємодія сенсорних систем.
- •66. Впізнання образів.
- •77. Дистрес та хвороби.
- •78. Свідоме керування рівнем стресу
- •79. Історія розвитку психофізіології
- •80. Електроенцефалографія як метод дослідження в психофізіології.
- •81.Метод викликаних потенціалів.
- •82. Реєстрація електричної активності шкіри.
- •83. Реєстрація показників серцево-судинної системи
- •84. Реєстрація реакції очей
- •85.Дослідження неродинамічних властивостей людини.
- •86. Самооцінка психофізіологічного стану.
- •Шкалована самооцінка пфс
- •87. Психофізіологічна концепція і.М. Сєченова.
- •88. Психофізіологічна концепція і.П. Павлова.
- •89. Механізм бінокулярного зору.
- •90. Аномалії рефракції ока – короткозорість та далекозорість.
Електроенцефалографія
Електроенцефалографія - це метод, який полягає в реєстрації й аналізі сумарної біоелектричної активності головного мозку - електроенцефалограми (ЕЕГ). ЕЕГ може зніматися як зі скальпу, так і з глибоких структур мозку.
Електроенцефалографія вважається одним із класичних методів психофізіологічних досліджень. Хоча і визнається, що, незважаючи на перспективність цього методу, він залишається для психофізіолога поки ще й одним з найменш зрозумілих джерел даних, а інформативність одержуваних результатів багато в чому залежить від досвіду дослідника.
ЕЕГ вимірюється між двома точками. Існують два основних методи її реєстрації: біполярний і монополярний. При біполярному методі реєструється різниця потенціалів між двома активними електродами (обидва електроди розташовуються в електрично активних точках скальпа). При монополярному - реєструється різниця потенціалів між різними точками на поверхні голови стосовно якої-небудь індиферентної точки. Міжнародною федерацією товариств електроенцефалографії була прийнята система "10-20", що дозволяє точно вказувати розташування електродів.
Хоча остаточно питання про походження ЕЕГ не вирішено, вважається, що електричні процеси, яга реєструються енцефалографом (який звичайно може мати від 8 до 16 каналів), пов'язані із синаптичною активністю нейронів. В ЕЕГ відображаються тільки низькочастотні електричні процеси тривалістю від 10 мс до 10 хв.
У залежності від частоти показників, що реєструються у ЕЕГ, виділяють такі основні ритми мозку: дельта-ритм (0,5- 4 Гц); тета-ритм (5-7 Гц); альфа-ритм (8-14 Гц) - основний ритм ЕЕГ, переважає в стані спокою; бета-ритм (15-35 Гц); гамма-ритм (вище 35 Гц).
Перехід від стану спокою до напруги завжди супроводжується реакцією десинхронізації, головним компонентом якої служить високочастотна бета-активність. Розумова діяльність у дорослих супроводжується підвищенням потужності бета-ритму. Причому значуще посилення високочастотної активності спостерігається при розумовій діяльності, що включає елементи новизни, у той час як стереотипні, повторювані розумові операції супроводжуються її зниженням. Встановлено також, що успішність виконання вербальних завдань і тестів на зорово-просторові відносини виявляється позитивно пов'язаною з високою активністю бета-діапазону ЕЕГ лівої півкулі [7].
Друга важлива характеристика електричних потенціалів мозку - амплітуда коливань, яка пов'язана з їхньою частотою. Так, в однієї тієї самої особи амплітуда високочастотних бета-хвиль може бути нижчою за амплітуду більш повільних альфа-хвиль майже в 10 разів.
Існує ще один метод енцефалографічних досліджень, який у порівнянні з електроенцефалографією використовується набагато рідше - магнітоенцефалографія. Він полягає у реєстрації параметрів магнітного поля, що виникає внаслідок сумарної біоелектричної активності головного мозку. Запис цих параметрів здійснюється неконтактним способом за допомогою спеціальних датчиків і камери, що ізолює магнітні поля мозку від більш сильних зовнішніх полів, і дозволяє одержати магнітоенцефалограму (МЕГ). Вважається, що МЕГ доповнює інформацію про активність мозку, одержувану за допомогою електроенцефалографії.