1. Громадянство України.

Громадянство – це стійкий політико-правовий зв’язок людини з державою, у відповідності до якого на неї розповсюджується суверенна державна влада як у межах держави, так і поза ними.

Громадянами України є:

• усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991) постійно проживали на території України;

• особи, які на момент набрання чинності Закону України ”Про громадянство України” від 13.11.1991 року постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак і які не є громадянами інших держав;

• особи, які народились або постійно проживали на території України, а також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13.11.1991 року проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31.12.1999 року подали в установленому Законом України ”Про громадянство України” від 16.04.1997 року порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України;

• особи, які набули громадянства України відповідно до Закону України ”Про громадянство України” від 16.04.1997 року.

Громадянство України набувається:

• за народженням;

• за походженням;

• через прийняття до громадянства України;

• поновлення у громадянстві України;

• за іншими підставами, передбаченими Законом України ”Про громадянство України”;

• за підставами, передбаченими міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які проживають на території України та не є її громадянами й не мають доказів своєї належності до громадянства іноземної держави, вважаються особами без громадянства.

Закон України ”Про громадянство України” встановлює такі умови прийняття до громадянства України іноземних громадян та осіб без громадянства за їх клопотанням:

• визнання й виконання Конституції України та законів України;

• не перебування в іноземному громадянстві;

• безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх 5 років;

• володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування;

• наявність законних джерел існування.

В громадянство України не приймаються особи, які:

• вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чинили насильницькі дії проти національної державності України;

• засудженні до позбавлення волі до зняття судимості;

• перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої держави;

• перебувають на військовій службі, у службі безпеки, в правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави.

Громадянство України припиняється:

• внаслідок виходу з громадянства України;

• внаслідок втрати громадянства України;

• за підставами, передбаченими міжнародними договорами, які ратифіковані Верховною Радою України.

Вихід з громадянства(експатріація– від латинськогоЕх – колишній,Раtrіа– батьківщина) відбувається тільки за ініціативою самої особи (по відношенню до дітей можуть діяти їхні законні представники).

Суттєвою характеристикою правового статусу особи, його ядром і елементом, який створює систему статусу, є права, свободи та обов’язки особи.

Юридичні обов’язкиє мірою належної поведінки. Вони визначають вид і міру суспільно необхідної поведінки громадян, висувають обов’язкові вимоги до поведінки, дій особи.