- •Академія правових наук України
- •Глава 1. Інфраструктура для реалізації авторських прав-----------------------------------------------------------------86
- •Глава 2. Колективне управління авторськими правами------------92
- •Глава 1. Закон України «Про авторське право і
- •Глава 2. Постанови Кабінету Міністрів України
- •Глава 3. Законодавчі та нормативні акти у сфері
- •Глава 4. Перспективи розвитку системи охорони
- •Глава 1 Історія і еволюція авторського права
- •Глава 2
- •1. Поняття авторськош прааа
- •2. Основні завдання (функції) авторського права
- •3Принципи авторського права
- •1. Виняткова природа авторською права
- •2, Акторське право і окремі авторські правомочності
- •3. Види авторського права
- •4. Вільне огікористания творів
- •Глава 4 Об”єкти авторськаого права
- •1. Поняття і ознаки об'єкта авторською права
- •2. Види об'єктів акторського права
- •Глава 5
- •2, Спадкоємці та інші праонаступники
- •3. Термін дії авторського права
- •Глава 6 Авторський договір
- •Глава 1
- •Глава 2
- •1. Охорона прав виконавців
- •2. Охорона прав виробників фонограм
- •4. Вільне використання об”єктів суміжних прав
- •5. Термін охорони суміжних прав
- •Глава 1
- •2. Організації охорони і розпорядження авторськими правами
- •3. Видавничі організації
- •Глава 2
- •1. Виконавські права і права на трансляцію, які є предметом управління
- •2. Дозвіл публічного виконання або трансляції музики, що охороняються
- •3. Організація колективного управління авторськими і суміжними правами
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Література
Глава 1
Історія і еволюція суміжних прав
Для того, щоб донести свій твір до широкої аудиторії, автору часто потрібне сприяння посередників (музикантів, продюсерів, видавців), які, використовуючи свої професійні якості, можуть представити твір у формі, найбільш цікавій і доступній для публіки,
У національному законодавстві у галузі авторського права для урегулювання відносин між авторами і посередниками було розроблено і включено положення про суміжні права (права виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення). Важливу роль у цьому процесі зіграли розвиток і впровадження нових технологій.
На початку століття, наприклад, демонстрація сценічного втілення образів ак-•Іорами припинялася в момент закінчення п'єси, а глядачами могли бути тільки особи, присутні на цьому спектаклі. Винахід різних форм запису, фіксації та передачі звукової і відеоінформащї, розвиток радіо, кіно, телебачення зробило можливим не тільки записувати і відтворювати, але і репродукувати записи у величезних кількостях. Твори літератури і мистецтва, обмежені в часі виконання музичних творів безпосередньо перед публікою, стали доступні практично необмеженій аудиторії. Але це викликало і певні негативні наслідки.
Можливість швидкого розповсюдження фонограм і зображень, записаних на ауліо-, відсонлівках, компакт-дисках, І доступність сучасних пристроїв запису породили індустрію «піратського» виготовлення записів, що стало серйозною проблемою в усьому світі. Першими це відчули актори-виконавці.
У разі використання фонограм користувачам вже не потрібно щоразу укладати угоди з виконавцями. Крім того, якщо виконавцеві платити тільки один раз за запис фонограми, а потім використовувати її в інтересах третьої сторони, то це не тільки позбавляс виконавців будь-яких прибутків від повторного виготовлення запису, але й приводить до необхідності конкурувати зі своїми ж записами. До того ж використання аудіо- і Ізідеозаписів стало складовою частиною щоденних теле- і радіопрограм. Як наслідок, виробники фонограм порушили питання про законодавчий захист своїх прав, що включає охорону від несанкціонованого копіювання фонограм, а також компенсацію за використання фонограм для передачі по радіо або за доведення фонограм до публіки іншим способом. А радіомовні І телевізійні організації — про охорону своїх програм від незаконного їх використання іншими подібними організаціями.
Розвиваючись паралельно з авторським правом, суміжні права набули істотної особливості — похідність і залежність від прав творців творів. Охорона суміжних прав, що надаються різним категоріям посередників, здійснюється без шкоди охороні творів авторським правом. Суб'єкти суміжних прав мають, як і автори, виняткові права на використання своїх об'єктів у будь-якій формі. Для виникнення і здійснення суміжних прав не потрібне дотримання якої-нс-будь формальності. Права виробника фонограми і виконавця породжус сам факт створення відповідного звукозапису. Разом з тим, володілець суміжних прав для сповіщення третіх осіб про свої права і запобігання їх порушенню має праізо використати знак охорони суміжних прав, який розміщується на кожному примірнику фонограми і (або) на кожному вміщуючому її футлярі. Як такий знак прийнято передбачений Римською конвенцією знак охорони, що складається з трьох елементів: латинської букви Р у колі — ©; імені (найменування) володільця виняткових суміжних прав; року першого опублікування фонограми. Відсутність знака охорони не позбавляє володільця суміжного права можливості його захисту, однак у ряді випадків ускладнює процес доведення у разі його порушення.