- •Академія правових наук України
- •Глава 1. Інфраструктура для реалізації авторських прав-----------------------------------------------------------------86
- •Глава 2. Колективне управління авторськими правами------------92
- •Глава 1. Закон України «Про авторське право і
- •Глава 2. Постанови Кабінету Міністрів України
- •Глава 3. Законодавчі та нормативні акти у сфері
- •Глава 4. Перспективи розвитку системи охорони
- •Глава 1 Історія і еволюція авторського права
- •Глава 2
- •1. Поняття авторськош прааа
- •2. Основні завдання (функції) авторського права
- •3Принципи авторського права
- •1. Виняткова природа авторською права
- •2, Акторське право і окремі авторські правомочності
- •3. Види авторського права
- •4. Вільне огікористания творів
- •Глава 4 Об”єкти авторськаого права
- •1. Поняття і ознаки об'єкта авторською права
- •2. Види об'єктів акторського права
- •Глава 5
- •2, Спадкоємці та інші праонаступники
- •3. Термін дії авторського права
- •Глава 6 Авторський договір
- •Глава 1
- •Глава 2
- •1. Охорона прав виконавців
- •2. Охорона прав виробників фонограм
- •4. Вільне використання об”єктів суміжних прав
- •5. Термін охорони суміжних прав
- •Глава 1
- •2. Організації охорони і розпорядження авторськими правами
- •3. Видавничі організації
- •Глава 2
- •1. Виконавські права і права на трансляцію, які є предметом управління
- •2. Дозвіл публічного виконання або трансляції музики, що охороняються
- •3. Організація колективного управління авторськими і суміжними правами
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 4
- •Література
2. Основні завдання (функції) авторського права
Основне завдання авторського права — це примноження культурної спадщини суспільства. Єдиним засобом досягнення цієї мети с падання автору виняткових прав дозволяти і тим самим контролювати використання своїх творів іншими особами, отримуючи з цього матеріальну вигоду. Однак, на відміну від права власності на матеріальні об'єкти, що має фактично необмежений або абсолютний характер, право власності на нематеріальні об'єкти, якими є твори науки, літератури і мистецтва, зазнає певних обмежень, що стосуються обсягу правомочностей та їх існування у часі. Такий підхід до права власності на нематеріальні об'єкти дає змогу встановити в законодавчому порядку справедливий баланс між індивідуальними інтересами авторів, зацікавлених у отриманні матеріальної вигоди у разі використання їхніх творів, і суспільства загалом, зацікавленого у вільному доступі до створених творів.
Ще у XVIII ст. французький письменник Бомарше, який немало зробив для визнання прав авторів у законодавчому порядку, відповідаючи своїм критикам, писав, що авторам несправедливо дорікають у прагненні до наживи на додаток до того, що вони користуються славою і суспільним визнанням. Під час укладання з користувачами договорів на той або інший вид використання творів встановлюється зобов'язання виплати авторської винагороди, розмір якої залежить від ринкової кон'юнктури і популярності автора, підвищуючи його договірну силу.
В основному завдяки творчості авторів створюється і розвивається видавнича справа, кінематограф, виробництво аудіовізуальної продукції, радіомовлення і телебачсння, чия діяльність ґрунтується передусім на використанні творів, що охороняються, з мстою доведення їх до споживача, з отриманням при цьому матеріальної вигоди.
Суспільне визнання достоїнств творів і матеріальна забезпеченість авторів як результат використання їх творів суспільством стимулюють тізорчий процес, дають можливість авторам повністю присвятити себе плідній роботі. Найважливішою умовою для успіху в цьому є ефективне застосування законодавства про охорону авторського права, розробленого з урахуванням соціальних і економічних реалій країни.
3Принципи авторського права
Авторське право поширюється на твори літератури, науки і мистецтва, які є результатом творчої діяльності, незалежно від призначення, способу і форми їх вираження, а також художніх достоїнств або наукової цінності, уявлення про які вкрай суб'єктивне.
Однак твір як результат творчої діяльності автора стає об'єктом авторського права лише за умови, що він виражений в якій-небудь об'єктивній формі, безпосередньо пов'язаній з можливістю його відтворення. Думки і образи автора, що існують лише у формі творчого задуму, не можуть бути сприйняті іншими людьми і, отже, не існує і практичної потреби в їх правовій охороні. Твір повинен існувати в формі, яка відокремлена від особистості автора і набула самостійного буття. При цьому для визнання твору об'єктом авторського права не вимагається завершеності роботи. Закон рівною мірою охороняє як закінчені, так і незавершені твори, зокрема ескізи, плани та їх проміжні результати, що використовуються авторами у процесі створення творів.
Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація, спеціальне оформлення твору або дотримання якої-небудь іншої формальності. Однак слід мати на увазі, шо на друкованих виданнях може проставлятися знак охорони авторського права, який складається з трьох елементів: латинської букви С в колі — ©; імені (найменування) володільця виключних авторських прав; року першого опублікування твору. Правовою охороною рівною мірою будуть користуватися як твори, на яких проставлено знак охорони, так і твори без такого знака. Основною метою забезпечення твору даним знаком є інформування третіх осіб про те, що цей твір охороняється. Таким чином, спрощується процес доведення провини порушника, якщо подібне порушення сталося. Аналогічне значення має також реєстрація прав автора на твір. Реєстрація здійснюється лише за бажанням правовласника, їй не надають ніякого правоутворювального значення, але факт реєстрації може відіграти корисну роль у разі розв'язання спору про авторство на твір або його незаконне використання.
В англійі ня копій),: може викої топлення гг ни, скульп' використої кладено фа кладу, праї тися лише примірник від автора.
ГЛАВА З
Винятковії природа і види авторського права