Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка 1410.doc
Скачиваний:
73
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
694.27 Кб
Скачать

3.4. Агровиробничі групування ґрунтів господарства

Для виконання даного пункту потрібно за підручником повторити тему «Агровиробниче групування ґрунтів. Агровиробничі групи ґрунтів України».

Агровиробниче групування ґрунтів – це об’єднання окремих контурів видів та різновидів ґрунтів у більші групи (масиви), з близькими агрономічними властивостями і рівнем родючості, для яких можна запропонувати однакове сільськогосподарське використання і відносно однакові заходи агротехніки, підвищення родючості.

Господарські групування складаються для державних, колективних, сільськогосподарських і фермерських господарств на основі узагальнення та обробки матеріалів ґрунтових обстежень. Агроґрунтове групування є обов’язковим завершальним етапом великомасштабного обстеження ґрунтів кожного господарства. Його матеріали є виробничим документом, необхідним для практичної діяльності агроперсоналу, що дозволяє раціонально використовувати ґрунти, земельні ресурси господарства в цілому, меліоранти, добрива, застосовувати раціональну систему обробітку ґрунту, протиерозійні заходи тощо.

Основне завдання агровиробничого групування ґрунтів полягає в тому, щоб подати всю різноманітність генетичних ґрунтових видів, відмін і показників у вигляді невеликого числа індивідуалізованих з агрономічного погляду ґрунтових груп.

При об’єднанні ґрунтів в агрогрупи необхідно дотримуватись двох головних принципів:

  • чисельні ґрунтові відміни необхідно звести в мінімальну кількість агровиробничих груп;

  • виділені агрогрупи повинні суттєво відрізнятися між собою в агрономічному відношенні.

Не можна об’єднувати дерново-підзолисті ґрунти з чорноземами або солонцюватими ґрунтами, бо вони різні як у генетичному, так і в агрономічному відношенні.

Для прикладу наведено номенклатурний список ґрунтів господарства «Нива», який складає основу загального плану ґрунтів.

І. Дерново-підзолисті піщані ґрунти піщаних пагорбів другої тераси.

1. Дерново-підзолисті піщані ґрунти.

2. Дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти.

ІІ. Дерново-підзолисті глеюваті та глейові глинисто-піщані ґрунти міжпагорбових знижень другої тераси.

3. Дерново-підзолисті глеюваті глинисто-піщані ґрунти.

4. Дерново-підзолисті глейові глинисто-піщані ґрунти.

ІІІ. Опідзолені лісостепові суглинкові ґрунти вододілів високого правобережжя річки.

5. Ясно-сірий опідзолений важкосуглинковий на лесі.

6. Сірий опідзолений важкосуглинковий на лесі.

7. Темно-сірий опідзолений важкосуглинковий на лесі.

8. Темно-сірий опідзолений слабкозмитий важкосуглинковий на лесі.

9. Темно-сірий опідзолений слабо- і середньозмитий глинистий на червоно-бурих глинах і т.д.

Після встановлення балів бонітету ґрунтів студент складає шкалу бонітування, в якій ґрунти господарства розміщує у генетичній послідовності за номенклатурним списком (за вище наведеним прикладом). У номенклатурному списку подаються абсолютно всі ґрунтові відміни.

Номенклатурний список ґрунтів господарства у повному обсязі студент переносить на «Карту ґрунтів господарства», яку складає на останньому етапі виконання курсової роботи.