Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Кіровоградський машинобудівний коледж
Кіровоградського національного технічного університету
Методичні вказівки до виконання курсової роботи
Предмет: Мікропроцесорні системи
Спеціальності: 5.05010201 - Обслуговування комп'ютерних
систем і мереж
Курс ІІІ Семестр V
Розробив викладач _______________Л.М.Приходько
Розглянуто на засіданні циклової
комісії обслуговування комп'ютерних
систем та мереж
Протокол № ___від____________2012 р.
Голова комісії:___________Ю.В. Шевченко
м. Кіровоград
1 Завдання на курсову роботу
Метою курсової роботи є розробка мікропроцесорної системи (вихідні дані задаються індивідуально для кожного студента).
2 Зміст курсової роботи
Курсова робота складається із пояснювальної записки та графічної частини.
Пояснювальна записка повинна мати такі розділи:
Вступ.
1.Розробка структурної схеми мікропроцесорної системи.
1.1. Опис загальної архітектури мікропроцесорної системи.
1.2. Опис структурної схеми МПС.
2. Попередній вибір елементної бази.
2.1. Опис центрального процесора.
2.2. Опис мікросхеми ПЗП.
2.3. Опис мікросхеми ОЗП.
2.4. Опис мікросхеми ЦАП.
2.5 Опис мікросхеми АЦП.
2.6. Опис додаткових елементів, що використовуються в мікропроцесорній системі.
3. Розробка електричної принципової схеми.
3.1. Розробка процесорного модуля.
3.2. Організація пам’яті МПС.
3.3. Розробка модуля системи вводу/виводу.
3.4.Організація мікропроцесорної системи на базі спроектованих модулів.
Висновки.
Перелік скорочень.
Перелік використаної літератури.
Додатки.
Висновки. Містять стисле викладення основних результатів виконаної роботи.
Перелік скорочень. Перелік скорочень, символів та спеціальних термінів містить їх основні визначення згідно з ГОСТами та нормативно-технічною документацією. Допускається введення в цей розділ нестандартизованих скорочень, прийнятих при виконанні конкретної роботи.
Список літератури. Список літератури повинен містити повний перелік літературних, нормативно-технічних та інших джерел, що використовувалися при роботі над КР.
Додатки. Додатки не входять до залікової кількості аркушів пояснювальної записки, але входять до їх загальної кількості. Додаток до курсової роботи містить перелік елементів графічної частини КР.
Графічна частина курсової роботи
Графічна частина КР повинна містити один аркуш формату А1. (Мікропроцесорна система. Схема електрична принципова).
Вимоги до оформлення курсової роботи
Курсовий проект складається з текстової частини (пояснювальної записки) обсягом 40-50 сторінок друкованого тексту, включаючи таблиці, рисунки та додатки, й графічної частини креслень.
Пояснювальна записка повинна вміщувати (у заданій послідовності):
титульний аркуш;
завдання на проектування;
зміст;
вступ;
основну частину;
висновки;
перелік скорочень;
список використаної літератури;
додатки (перелік елементів тощо).
Вимоги до текстових документів
Пояснювальна записка повинна бути написана державною мовою на одному боці аркуша білого паперу формату А4, надрукована на принтері.
Титульний аркуш входить до загальної нумерації. Номер сторінки на титульному листі не проставляють. Усі аркуші (починаючи із змісту) повинні мати наскрізну нумерацію.
Курсова робота - технічний документ, тому різні види прикрас титульного аркуша (надпис різними кольорами, художні шрифти та таке інше) є не доречним.
Документ повинен відповідати державним стандартам та стандартам коледжу.
На першому аркуші змісту курсової роботи та переліку елементів виконується основний надпис (рамка на 40 мм), а на інших – рамка із штампом на 15 мм.
Вписувати в надруковані текстові документи окремі слова, формули, умовні знаки, а також виконувати ілюстрації допускається рукописним способом чорною пастою.
Відстань від рамки до меж тексту на початку та в кінці рядків повинна бути не менше 3-х мм, а відстань від верхнього чи нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки - не менше 10 мм.
Абзаци в тексті починають відступом, рівним 5 знакам (в 12,5-17 мм).
Помилки, описки та графічні неточності, виявлені в процесі виконання документа, допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіка) чорною пастою чи тушшю рукописним способом.
Пошкодження аркушів текстових документів, помарки й сліди неповністю вилученого попереднього тексту (графіка) не допускаються.
Побудова документа
Розділи повинні мати порядкові номери в межах усього документа, позначені арабськими цифрами без крапки та записані з абзацу. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу та підрозділу, поділених крапкою. У кінці номеру підрозділу крапка не ставиться.
Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного чи декількох пунктів. Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів повинна бути в межах кожного розділу, і номер пункту повинен складатися з номерів розділу та пункту, поділених крапкою. У кінці номеру пункту крапка не ставиться. Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів, повинна бути в межах підрозділу, і номер пункту повинен складатися із номерів розділу, підрозділу та пунктів, поділених крапками.
Якщо розділ чи підрозділ складається з одного пункту, то він також нумерується. Кожний пункт, підпункт записують із абзацу. Розділи і підрозділи повинні мати заголовок. Пункти заголовків не мають. Заголовки треба друкувати з великої літери без крапки в кінці, не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.
Відстань між заголовком та текстом повинна бути рівною 15 мм. Відстань між заголовками розділу й підрозділу - 8 мм. Кожний розділ текстового документа рекомендується починати з нового аркуша (сторінки). Перенесення слів у заголовках не допускається. Крапка в кінці заголовку не ставиться.
На першому аркуші і, при необхідності на наступних аркушах документа подають зміст, що містить номери та найменування розділів і підрозділів із зазначенням номерів аркушів (сторінок).
Слово "Зміст" записують у вигляді заголовку (симетрично тексту) з великої літери.
Всередині пунктів або підпунктів текстового документа можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс. В кінці кожної позиції переліку ставлять крапку з комою. Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою.
У кінці текстового документа, наводиться список літератури, що була використана при його складанні.
Викладення тексту пояснювальної записки
У тексті документа не допускається:
застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами української орфографії, відповідними державними стандартами, а також крім тих, що наведені у переліку скорочень;
скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у заголовках та боковинках таблиць, та в розшифровках літерних позначень, що входять у формули та малюнки
У тексті документа, за винятком формул таблиць і рисунків, не допускається:
застосовувати математичний знак мінус (-) перед від'ємними значеннями величин (треба писати слово "мінус'');
застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад, > (більше), < (менше), = (дорівнює), ≥(більше або дорівнює), ≤(менше або дорівнює), ≠ (не дорівнює), а також знаки № (номер), %(відсоток);
Найменування команд, режимів, сигналів та ін. в тексті треба виділяти лапками, наприклад, "Ситал +27V";
Якщо в тексті наводиться ряд числових значень, виражених однією одиницею фізичної величини, то її вказують тільки після останнього числового значення, наприклад, 1,50; 1,75; 2,0 Ом.
Позначення одиниці фізичної величини діапазону числових значень вказується після останнього числового значення діапазону, наприклад: від 1 до 5 мм, від плюс 10 до мінус 40°С.
Наводячи найбільші чи найменші значення величин, треба застосовувати словосполучення "повинно бути не більше (менше)".
Наводячи допустимі значення відхилень від зазначених норм, вимог треба застосовувати словосполучення "не повинно бути більше(менше)".
Дробові числа необхідно наводити у вигляді десяткових дробів. При неможливості висловити числове значення у вигляді десяткового дробу, допускається записувати у вигляді простого дробу в один рядок через косу риску, наприклад, 5/32; (50А-4С)/(40В+20).
У формулах у вигляді символів треба застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів та числових коефіцієнтів, які входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу треба давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведені в формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слова ″де″ без двокрапки після нього.
Формули, які слідують одна за другою і не поділені текстом, поділяють комою. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули на місці знаку множення застосовують знак "х".
Формули, за винятком формул, що розташовуються в додатку, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають - (1).
Посилання в тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад, у формулі (1).
Допускається нумерація формул в межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номеру розділу та порядкового номеру формули, розділених крапкою, наприклад, (3.1).
Оформлення ілюстрацій
Ілюстрації можуть бути розташовані як по тексту (як можна ближче до відповідних частин тексту), так і в кінці його. Ілюстрації повинні бути виконані у відповідності з вимогами стандартів ЄСКД. Ілюстрації треба нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Якщо рисунок один то він позначається "Рисунок 1".
Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. В цьому випадку номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, поділених крапкою. Наприклад, Рисунок 1.1.
При посиланнях на ілюстрації треба писати "...відповідно до рисунку 2" при наскрізній нумерації та "... відповідно до рисунку 1.2" при нумерації в межах розділу. Ілюстрації можуть мати найменування та пояснювальні дані (підрисуночний текст). Слово "Рисунок" і найменування розміщують після пояснювальних даних та розташовують з абзацу таким чином:
Рисунок 1 - Часові діаграми роботи пристрою
В кінці пояснювальних даних рисунка крапка не ставиться.
Якщо в тексті документа існує ілюстрація, на якій зображені складові частини виробу, то на цій ілюстрації повинні бути вказані номери позицій цих складових частин в межах поданої ілюстрації, що розташовують у зростаючому порядку, за винятком позицій, що повторюються, а для електро- та радіоелементів - позиційні позначення, встановлені в схемах даного пристрою.
Побудова таблиць
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць у відповідності з рисунком 3.1. Назву слід розміщувати над таблицею.
Таблиця___-______________________
назва таблиці
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 3.1- Побудова таблиці
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією.
Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. В цьому випадку номер таблиці складається із номеру розділу й порядкового номеру таблиці, розділених крапкою.
До всіх таблиць документа повинні бути наведені посилання у тексті документу. При посиланні треба писати слово "таблиця'' з вказівкою її номеру.
У кінці заголовків та підзаголовків таблиць крапки не ставлять.
Таблиці обмежують лініями зліва, справа та знизу. Поділяти заголовки та підзаголовки діагональними лініями це допускається. Горизонтальні та вертикальні лінії, що розділяють рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.
Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.
Таблицю, залежно від її розміру, розміщують під текстом, у якому вперше подане посилання на неї, чи на наступній сторінці.
Допускається розміщувати таблицю вздовж довгого боку аркуша документа.
Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, її ділять на частини, розміщуючи одну частину під іншою, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку. При діленні таблиці на частини допускається її головку заміняти відповідно номером граф. При цьому нумерують арабськими цифрами графи першої частини таблиці.
Слово "Таблиця" зазначають один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть "Продовження таблиці" з вказівкою номеру (позначення) таблиці.
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається, продовження буде на наступній сторінці, то у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.
Якщо всі показники, наведені у графах таблиці, виражені в одній одиниці фізичної величини, то її позначення необхідно розміщувати над таблицею праворуч, а при діленні таблиці на частини - над кожною її частиною.
За відсутності окремих даних в таблиці треба ставити прочерк (тире).При вказівці в таблицях послідовних інтервалів чисел, що охоплюють всі числа ряду, їх треба записувати: "Від... до... включно", "Понад... до...включно".
Посилання
При написанні курсового проекту студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в пояснювальній записці. Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, ″ у працях [1 -3]...".
Складання списку літератури
В список літератури включають перелік всіх використаних джерел. Такий список розташовують в кінці пояснювальної записки перед додатками.
Таблиця 3.1 - Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літератури, який наводять у пояснювальній записці курсового проекту
Характеристика джерела |
Приклади оформлення |
Книги одного, двох, або трьох авторів. |
Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Промислова електроніка та мікросхемотехніка:теорія і практикум. За ред. А Г. Соскова.-К.:Каравела, 2003.-368 с. |
Книги чотирьох авторів. |
Архітектура, принципи функціонування і керування ресурсами IBM PC/А.М. Гуржій, С.Ф. Коряк, В.В. Самсонов, О.Я. Скляров. Харків: ТОВ ″Компанія СМІТ″, 2003.-512 с. |
Книги п’яти та більше авторів. |
Засоби та методи вимірювань неелектричних величин: Підручник/ Є.С. Поліщук, М.М., Дорожовець, Б.І. Стадник та ін./ За ред проф. Є.С. Поліщука- Львів:Видавництво ″Бескид Біт″, 2008.-618 с. |
Багатотомні видання |
Основи технічної електроніки: У2 кн. Кн. 1. Теорія електронних кіл:Підручник/М.Б. Гумен, А.М. Гуржій, В.М. Співак та ін.-К.:Вища шк., 2007.-727 с.:іл. |
Складові частини книги, збірника, журнала, газети |
Кравченко А.В. Интегральные таймеры в охранных системах//Радиоаматор.-2007.-№1.-с.42-43. |
Вимоги до графічної частини проекту
До графічних конструкторських документів відносять креслення, схеми, таблиці, формули розрахунків, графіки та діаграми.
Визначення окремих видів конструкторських документів.
В КР з МПС використовуються наступні види технічних документів:
Схема - документ, на якому показані у вигляді умовних зображень чи позначень складові частини пристрою і зв'язки між ними.
Специфікація - документ, що визначає склад проектуємого пристрою.
Пояснювальна записка - документ, що містить опис пристрою і принципи дії, а також, підстави прийнятих при його розробці технічних та техніко-економічних рішень.
Таблиця - документ, що містить залежно від його призначення відповідні дані, зведені в таблицю.
Види і типи схем. Побудова схем.
В КР з МПС розробляються наступні типи схем:
Структурна схема - схема, що визначає основні функціональні частини пристрою, їх призначення та взаємозв'язок.
Структурні схеми розробляють перед розробкою інших типів схем. Ними користуються для загального ознайомлення з пристроєм.
Принципова схема - схема, що визначає повний склад елементів та зв'язки між ними, і, як правило, дає детальне уявлення про принципи роботи пристрою.
Шифри схем, які входять до складу конструкторської документації виробів повинні складатися з літери, що визначає вид схеми та цифри, що визначить тип схеми. Наприклад, схема електрична принципова матиме шифр Е3.
Схеми виконують без додержання масштабу, дійсне просторове розміщення складових частин виробу не враховують або враховують наближено.
Графічні позначення, елементи та лінії, що їх з'єднують, слід розташовувати на схемі так, щоб забезпечити найкраще уявлення про структуру пристрою та взаємозв'язки його складових частин. Відстань між окремими графічними позначеннями не повинна бути менше 2 мм, а між лініями зв'язку -3 мм.
Лінії зв'язку повинні складатися з прямовисних та горизонтальних відрізків і мати найменшу кількість зламів та взаємних пересічень.
Графічні позначення слід виконували лініями тієї ж товщини, що й лінії зв'язку. Лінії зв’язку виконують товщиною від 0,2 до 1 мм в залежності від форматів схеми. Товщина ліній, що рекомендується, - від 0,3 до 0,4 мм. Шини на електричних принципових схемах виконуються лініями, товщиною 1,5 мм.
На схемах допускається розміщувати різноманітні технічні дані, характер яких визначається призначенням схеми. Такі відомості вказують біля графічних позначень (зверху, або праворуч), наприклад, номінальне значення їх параметрів.
Шифри
Для позначення креслень, специфікацій, текстових документів, які розроблені в курсовому проекті, необхідно застосовувати предметну систему:
$$.КР.КХХХХХ.&&.00.00.00.00.**
де $$ –номер предмету «Мікропроцесорні системи» за робочим навчальним планом;
КХХХХ – група (наприклад, К1019);
&& - варіант по журналу;
** – тип документу (ПЗ – пояснювальна записка; ПЕ – перелік елементів та ін.)
Шифр документа визначається видом і типом схеми:
Е1 — схема електрична структурна;
ЕЗ — схема електрична принципова;
ПЕ3 – перелік елементів до принципової схеми;
ПЗ — шифр, яким позначається пояснювальна записка.
Перелік елементів
Перелік елементів схеми виконують у вигляді самостійного документа, та розміщують в додатках.
При оформленні переліку елементів його код повинен складатися з літери "П" та коду відповідної схеми, наприклад, код переліку елементів до електричної принципової схеми - ПЕЗ. При цьому в основному написі зазначають найменування пристрою, а також найменування документа "Перелік елементів". Перелік елементів оформлюють у вигляді таблиці (рис. 3.2)
Рисунок 3.2-Форма таблиці переліку елементів.
Перелік елементів виконують на аркушах формату А4.
У графах переліку зазначають такі дані: у графі "Поз. позначення″ - позиційне позначення елементу; у графі "Найменування" - найменування елементу схеми згідно з документом, на основі якого він застосований; у графі "Кіл." - кількість однакових елементів; у графі ″Примітка″ при необхідності, технічні дані елементу, які не містяться в його найменуванні. Елементи до переліку записують групами в алфавітному порядку. Елементи одного виду з однаковими параметрами, які мають на схемі послідовні порядкові номери, допускається записувати до переліку одним рядком. В цьому випадку у графу "Поз. позначення" вписують позиційні позначення тільки з найменшим та найбільшим порядковими номерами, а у графі ″Кіл″ зазначають загальне число цих елементів.
Для полегшення внесення змін допускається залишати декілька незаповнених рядків між окремими групами елементів.