Міжгалузе­вий

оперативний —

безпосередньо після реалізації певних заходів

результуючий,

або заключ­ний, — за пев­ний попередньо

визначений проміжок часу або за резуль­татами реалі­зації повного комплексу заходів

попередній, або перспективний

(до того, як певні заходи ви­конуються ), — для обґрун тування планів, проек­тів, програм, управлінських рішень

ретроспектив­ний, або істо­ричний, —

для вивчення розвитку та

вивчення результатів реалізації певних заходів

макроеконо-мічний

регіональ­ний

мікроеконо-мічний

коротко­строковий -

на період до 1 року

середньо-строковий —

до З—5 років фінансовий

управлін­ський

стратегічний

соціально-економічний

бюджетний

інвестицій­ний

маркетинго- | вий

економіко-екологічний

функціо­нально-вартісний

лопстичнии

якісний — вивчен­ня і порівняння

якісних характе­ристик об'єкта дослідження

кількісний —

зіставлення та ви­вчення кількісних характеристик об'єкта

експрес — діагностика типових ознак та ключових позицій за короткий час

фундаментальний

— поглиблене вивчення сутності та взаємозв'язків з виходом на нау­кові (теоретичні)

узагальнення

маржинальнии —

побудований на причинно-наслідкових взаємозв'язках

внутрішній —

стосується суб'єкта, який

є джерелом інформації та користувачем

результатів

зовнішній —

стосується вивчення одних суб'єктів з метою отримання результатів для коритування іншими

соціальний

вибірковий

комплекс­ний — стосу­ється всього кола елемен­тів, факторів

та взаємо­зв'язків

тематич­ний — спря­мований на певну групу елементів, об'єктів, явищ та фак­торів, виділе­них із загаль­ної сукуп­ності

Рис. 7.2. Класифікація методів економічного аналізу 136

Інвестиційний аналіз вивчає вкладення фінан­сових, матеріальних та інших ресурсів у економічні суб'єкти з позицій доцільності, перспективності, ефективності, ризиків тощо.

Маркетинговий аналіз стосується безпосередньо вивчення ринкових позицій та зовнішнього еконо­мічного (товарного) середовища.

Досить важливим стає економіко-екологічний аналіз, який досліджує взаємодію економічних су­б'єктів з навколишнім природним середовищем.

Функціонально-вартісний аналіз у комплексі вивчає функції об'єкта дослідження (виділяючи се­ред них основні, супутні, неважливі тощо) та спосо­би їх ефективної реалізації.

Логістичний аналіз орієнтований на вивчення товарних потоків та їх раціональну організацію.

Предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів і явищ, а об'єктом — економічні результати господарюван­ня. Багатий практичний досвід проведення різного роду аналізу призвів до опрацювання системи прин­ципів, яких обов'язково повинен дотримуватись дослідник. Зокрема аналіз повинен:

1. носити науковий характер, маючи вихідною точкою діалектичну теорію пізнання світу;

2. базуватись на загальнонаукових методах дослі­дження;

3. реалізовувати принципи системного підходу відносно внутрішніх і зовнішніх зв'язків та факторів;

4. забезпечувати всебічне та неупереджене ви­вчення предметів або явищ;

5. виходити з об'єктивної та достовірної інфор­мації;

6. мати практичне (прикладне) спрямування;

7. бути доказовим;

8. бути ефективним.

Загальна схема аналізу досить відпрацьована і включає в себе такі елементи:

• формулювання мети і завдань;

• визначення предмета та об'єкта дослідження;

• систематизація наукових (теоретичних) поло­жень, на яких має базуватись аналіз;

• визначення системи показників, за допомогою яких виконуватиметься аналіз;

• розробка робочої методики та програми дослі­дження;

— проведення безпосередньо самого аналізу;

— формулювання результатів (висновків та про­позицій), оцінка економічної ефективності.

Оскільки економічний аналіз базується на ціліс­ній системі знань, пов'язаних із вирішенням комп­лексу перелічених вище завдань, він розглядається як самостійний науковий напрямок та має набір спе­ціальних методів. Ці методи можуть бути згрупова­ні залежно від мети, глибини аналізу та об'єкта до­слідження на кілька груп.

1. Методи інформаційно-логічного аналізу: порівняння; відносних та середніх величин.

2. Методи детермінованого (функціонально­го) факторного аналізу: балансовий; індексний; визначення тенденцій та показників динаміки; ви­значення показників варіації; ланцюгової підстанов­ки; інтегральний; пропорційного тиску; логарифму­вання; функціонально-вартісного аналізу.

III. Методи стохастичного (кореляційного) факторного аналізу: кореляційного аналізу; по­рівняння паралельних рядів; дисперсного аналізу; компонентного аналізу; дискримінантного аналізу; багатомірного факторного аналізу та ін.

Методи інформаційно-логічного аналізу дають змогу шляхом зіставлення кількісних та якісних ха­рактеристик об'єкта чи явища визначити їх спільні риси, відмінності та співвідношення, при цьому не аналізуючи взаємозв'язків, їх природи, напрямків, сили тощо

Факторним називають аналіз, який дає змогу вивчити та виміряти взаємозв'язок факторів та їх вплив на результативний показник.

Розрізняють детермінований факторний аналіз, який застосовується для вивчення впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником носить функціональний характер (сума, різниця, добуток або ділення), і стохастичний аналіз, тобто такий, у якому зв'язок між факторами та результативним показником носить неповний, вірогідний (кореля­ційний) характер.

Для будь-якого виду факторного аналізу засто­совують метод моделювання (див. п. 7.4), тобто фор­малізації взаємозв'язків між факторами та резуль­туючим показником у вигляді математичного рів­няння (функції).