3 Організація і методи польових досліджень з зоології хордових

Польова практика з зоології ходових має метою ознайомлення з районом практики, фауною хребетних, методикою спостереження за ними, методами обліку різних тварин, способами розпізнавання тварин у природі за зовнішнім виглядом, звичкам, голосам, слідах їх діяльності і т. п.

Екскурсії - основна форма вивчення тварин на період польової практики. Основні завдання навчальних екскурсій - знайомство з окремими видами тварин у природі, загальними фауністичними комплексами основних місць існування.

Основні правила на екскурсіях - найпильніша увага і ретельний запис побаченого і почутого. Кількість учасників екскурсії не повинна перевищувати 10-12 чоловік. Більша кількість екскурсантів вкрай небажана: вироблений шум полохає тварин. Під час екскурсії найважливіша умова - тиша і концентрація групи біля керівника.

Хребетні тварини - складний об’єкт для спостережень. Потрібен значний час для організації багатьох підготовчих робіт. Так, щоб познайомитися з дрібними ссавцями, необхідно підготувати і ловчі канавки і пастки для видобутку особин, придбати навички визначення видового і кількісного складу. Не менш важливо провести попередні роботи з підготовки спостережень за життям плазунів і земноводних. Знайомство з рибними ресурсами також починається з вивчення умов проживання окремих риб водойм басейну річки Дністер.

Літня польова практика передбачає особливий розділ - колекціонування матеріалів. Не слід надмірно захоплюватися колекцією тварин. Добування таких тварин як птахи можливо в разі їх видобутку пошкодженими загиблими з яких-небудь причин. Рішуче не можна стріляти птахів це призводить до швидкого зубожіння орнітофауни. З правилами збору колекцій тварин краще познайомитися на прикладі гризунів але в обмеженій кількості.

Усі збори повинні бути ретельно етикетовані. Етикетка - це науковий документ, без якого колекція не має наукової цінності. Етикетку краще писати тушшю або простим олівцем, прив’язуючи її до об’єкта.

Кожна екскурсія має супроводжуватися замальовками залишків їжі, погадок, гнізд та яєць, тварин або частин їх тіла, найбільш характерних за будовою і забарвленням, окремо взятих звірків. При замальовках бажано показувати масштабність.

Всі польові дані, які заносяться у щоденник, потрібні і важливі для розуміння біологічних явищ і з’ясування зв’язків між організмами і середовищем проживання. Акуратне ведення щоденника організовує екскурсанта, долучає до дослідницької роботи, розвиває спостережливість і мислення.

Фотографування не менш важливий бік натуралістичної роботи. Фотознімки - це не тільки ілюстрація, це є документ. В першу чергу слід фотографувати ділянки місцевості - характерні місця мешкання окремих видів тварин, а також нори, гнізда, об’їдені дерева і чагарники, стежки звірів, кузні дятлів, відбитки ніг на мулі і піску, лежанки, купальні і інші сліди діяльності.

Тема індивідуальної роботи вибирається в перший день польової практики на організаційно-настановної бесіді і виконується як на екскурсіях під керівництвом викладача, так і в дні самостійних робіт при консультації керівника.

Індивідуальну тему викладач обговорює з кожним студентом, узгоджується зміст майбутньої роботи, пропонується список основної літератури, доступної в даний період роботи.

За підсумками кожної проведеної екскурсії або самостійної роботи за темою індивідуальної роботи зробити висновки:

а) загальна кількість видів, зареєстрованих на екскурсії, на даному

маршруті (або майданчику), з них бачених, почутих, зустрінутих по

слідах діяльності та ін;

б) чисельно переважаючі види - численні, звичайні

(фонові),становлять ядро ​​тваринного населення, їх частка від

фауністичного списку і від кількості врахованих особин;

в) рідкісні і дуже рідкісні види, їх частка від фауністичного списку і від кількості врахованих особин;

г) скласти систематичну таблицю зареєстрованих видів;

д) відзначити біологічний стан зустрінутих видів (гніздобудування,

насиджування або вигодовування пташенят, статева і вікова структура

та ін);

е) схеми будови гнізд птахів або ссавців, кладок земноводних чи плазунів та ін;

ж) висловити незвичайні моменти з життя тварин і ін.

Пропонується зразкова схема для оформлення фактичних матеріалів по хребетним тваринам за період польової практики:

Клас	Ряд	Родина	Рід	Види
Ссавці (Mammalia)	Комахоїдні (Insectivora)	Землерийки (Soricidae)	Бурозубки (Sorex)	Середня бурозубка (Sorex caecutiens)
Птахи (Aves)	Горобцеподібні (Passeriformes)	Плискові (Motacillidae)	Плиски (Motacilla)	Плиска біла (Motacilla alba)

Питання для самоперевірки:

1. Яка мета і які основні принципи польового вивчення хордових?

2. Які вимоги ставляться до оформлення результатів польових спостережень?

3. У чому полягає підготовка до польового вивчення риб?

4. У чому полягає підготовка до польового вивчення амфібій?

5. У чому полягає підготовка до польового вивчення рептилій ?

6. У чому полягає підготовка до польового вивчення птахів?

7. У чому полягає підготовка до польового вивчення ссавців ?

Екскурсійна та індивідуальна тематика польового вивчення хордових (хребетних)