Визначальна таблиця рядів та родин

1(2). Тулуб довгий і вузький, несе більш ніж 30 пар ніг. Прості очки і

псевдофасеткові очі відсутні .....................................................................

.......................................(ряд Geophilomoipha), Геофіліди(Geophilidae).

2(1). Ніг не більше 23 пар. Є прості очки або псевдофасеткові очі.

3(6). Остання пара ніг коротше тіла. Є прості очки.

4(5). Ніг від 21 до 23 пар ....................................................................................

......................(рядScolopendromorpha) Сколопендри(Scolopendridae).

5(4). Ніг не більше 15 пар ........(ряд Lithobiomorpha) Кістянки( Lithobiidae)

6(3). Остання пара ніг довша за тіло. Решта ніг теж дуже довгі, легко

обламуються, є псевдофасеткові очі .......................................................

...................................(ряд Scutigeromorpha) Мухоловки(Scutigeridae).

Клас Павукоподібні (Arachnida)

Відмітною ознакою павукоподібних є хеліцери. Вони складаються з 2-3 члеників і мають вигляд клешень, гачків або стилетів.

Друга пара кінцівок - 5-6 членикові педипальпи. Педипальпи не беруть участі в пересуваннях; на них розташовуються різноманітні рецептори. У скорпіонів і псевдоскорпіонів вони перетворені у клішневидні органи для захоплення й утримування здобичі.

Решта 4 пари кінцівок складаються з 6-7 члеників; вони грають роль ходильних (бігальних) ніг.

У складі класу павукоподібних налічується близько 40 000 видів, що заселяють різні наземні біотопи. Тільки деякі кліщи і павук-сріблянка (Argyroneta aquatica CI.)вдруге перейшли до життя у водному середовищі.

Багато павукоподібних тісно пов’язані з грунтом. Численна фауна павуків і кліщів властива трав’янистим рослинам, чагарникам і деревам. Серед павукоподібних чимало синантропів, а деякі кліщі відносяться до кровососів і паразитів хребетних.

Переважаючий тип харчування павукоподібних - хижацтво. Тільки в ряді кліщів, крім хижаків і паразитів, є типові сапрофаги і фітофаги. Сучасних представників павукоподібних підрозділяють на 10 рядів, серед яких широко поширені псевдоскорпіони, косарики, павуки і кліщі (рис.2.17).

Визначальна таблиця рядів

1(2). Педипальпи мають вигляд клішень. Черевце сегментоване.

Довжина тіла не перевищує 5 мм. .............................................................

..........................................................Псевдоскорпіони (Pseudoscorpiones).

2(1). Педипальпи не клешнеподібні.

3(4). Черевце сидяче, сегментоване. Ноги довгі і тонкі ..................................

..................................................................................Косарики (Opiliones).

4(3). Черевце несегментоване.

5(6). Тіло підрозділене на головогруди і черевце, з’єднані вузькою

стеблинкою. На кінці черевця є павутинні бородавки ..........................

......................................................................................... Павуки (Aranei).

6(5). Тіло цільне, стеблинка відсутня. Павутинних бородавок немає ...........

...........................................................................................Кліщі (Acarina).

Ряд Псевдоскорпіони (Pseudoscorpiones)

До псевдоскорпіонів відносяться дрібні (2-5 мм) павукоподібні з клішневидними педипальпами, які надають їм деяку зовнішню схожість зі скорпіонами Широко поширені в природі, але мало відомі через дрібні розміри і скритний спосіб життя. Мешкають в підстилці, в сухому листі, в смітті, під камінням, у моху, під корою і в дуплах дерев, в гніздах птахів і в мурашниках, приміщеннях для худоби і в норах гризунів. Деякі види належать до факультативних синантропів: вони живуть у книжкових шафах, серед паперів і книг, у колекціях і гербаріях. Інколи під час екскурсій вдається зловити муху, бджолу чи інше крилату комаху, до тіла якого причепився псевдоскорпіон, утримуючись на ньому клешнею педипальп. Це явище отримало назву форезіяі являє собою окремий випадок коменсалізму як засоб розселення.

Всі Pseudoscorpionesхарчуються дрібними членистоногими. Здобич захоплюється педипальпами і паралізується виділеннями отруйних залоз. У даний час описано приблизно 1300 видів цього ряду. Мініатюрні розміри і велика зовнішня схожість видів, що відносяться до різних родин та родів, дуже ускладнюють їх визначення