ОПГи

Для обмеження прямої близькості від джерел природного (вікна) та штучного (світильники) освітлення необхідно, щоб яскравість їх поверхонь що перебувають у полі зору не перевищувала 200 кд/м2, а яскравість стелі

– 200 кд/м2. Обмежити засліплюючи дію відблисків на екрані ВДТ можна шляхом правильної орієнтації робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення та вибором світильників з адекватними світловими характеристиками. Зменшенню відблисків сприяє застосування захисних козирків та спеціальних при екранних фільтрів.

В полі зору користувача ВДТ має бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стін, обладнання, меблі) – 5:1. Коефіцієнт (Кз) для освітлювального устаткування загального освітлення повинен дорівнювати 1,4.

Для раціонального використання штучного освітлення необхідно в її електричній схемі живлення передбачити систему вимикачів, за допомогою якої можна регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Надійність та ефективність природного і штучного освітлення приміщень з ВДТ залежить від своєчасності та ретельності їх обслуговування. Забруднення скла світлових отворів, ламп, світильників може знизити освітленість приміщень в 1,5-2,0 рази. Тому віконне скло та світильники необхідно очищати не рідше ніж два рази на рік, та своєчасно проводити заміну перегорівших ламп.

РОЗРАХУНКОВАЧАСТИНА

4. Розрахунок загального штучного освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку

Розрахувати загальне штучне освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку для приміщень розмірами, що наведені в таблиці 4.1.а.

Керуючись СНіП II-4-79, вибрати джерело світла для заданого приміщення і кількості ламп в одному світильнику.

Потрібно:

1.Вибрати джерело світла і тип світильника;

2.Вибрати тип лампи, що забезпечує нормовану освітленість при прийнятій нижче (в подальших розрахунках) їхній кількості, аргументувати необхідний світловий потік однієї лампи;

3.Обґрунтувати норму освітленості робочих поверхонь у заданому приміщенні;

4.Залежно від індексу приміщення та сполучення коефіцієнтів відбиття визначити коефіцієнт використання світлового потоку;

43

5. Розрахувати кількість світильників (та кількість ламп в одному світильнику);

Таблиця 4.1.а – Вихідні дані за варіантами

	Група				Розміри
варіативних			Види приміщень	приміщень		Ен	Примітка
параметрів а				а × b × h, м
		1	Читальний зал	15	× 8 × 4,0	300
		2	Спортивний зал	30	× 12 × 5,0	200
							а –
		3	Конструкторське бюро	10	× 8 × 4,0	500
Варіант		4	Машинописне бюро	8 × 6 × 3,5		400	довжина,
		5	Навчальна аудиторія	15	× 8 × 4,5	300	b – ширина,
		6	Зал засідань	12	× 10 × 5,0	200	h – висота
		7	Столярна майстерня	16	× 10 × 5,0	300	приміщення,
		8	Актовий зал	20	× 12 × 5,0	200	м
		9	Котельня	12	× 8 × 6,0	200
		10	Торговий зал	15	× 8 × 4,5	300

Вказівки до розв’язання задачі Розрахунок ведуть методом загального рівномірного штучного

освітлення за коефіцієнтом використання. Залежно від розмірів і призначення приміщення (а також враховуючи варіативні вихідні дані) намічають принципову конструкцію освітлюваної установки, тип джерел світла в ній та ін. (табл. 4.1.б).

Таблиця 4.1.б – Вихідні дані за варіантами

	Група		Лампи	Тип ламп	Коефіцієнти відбиття:
	варіативних				стелі	стін	підлоги
	параметрів б
		1	розжарювання	Г-300	70	60	30
		2	газорозрядні	ЛБ-40	70	50	10
		3	газорозрядні	ЛДЦ-40	50	30	10
	Варіант	4	розжарювання	Г-40	30	10	10
		5	газорозрядні	ЛД-40	50	30	10
		6	газорозрядні	ЛБ-30	70	60	30
		7	газорозрядні	ЛД-80	70	50	10
		8	газорозрядні	ЛДЦ-80	50	30	10
		9	розжарювання	Г-300	70	50	10
		10	газорозрядні	ЛДЦ-80	30	10	10

44

Використовуючи табл. 4.2, визначають необхідний світловий потік однієї лампи Ф л, що забезпечує нормовану освітленість.

За СНіП II-4-79 визначають норму освітленості для заданого приміщення Ен, лк залежно від його функціонального призначення).

Залежно від геометричних характеристик приміщення знаходять i – індекс приміщення:

i = S / [hр(a+b)],	(4.3)
де S – площа приміщення,м2;
S = a · b	(4.4)

a – довжина, b – ширина приміщення, м;

h – висота підвіски світильника над освітлюваною поверхнею (не плутати із загальною висотою приміщення), м.

Висота робочих поверхонь (столів) hp.п=0,7 м, відстань від

світильника до стелі hc= 0,5 м.
Визначаємо висоту підвісу світильників над підлогою
ho=h – hc , м	(4.5)
Висота підвісу світильника над робочою поверхнею дорівнює:
hp= ho – hр.п , м	(4.6)

Знаючи індекс приміщення i та сполучення коефіцієнтів відбиття

ρстелі; ρстін; ρпідлоги, за табл. 3 визначають так званий коефіцієнт використання світлового потоку: η, %:

η = f(і; ρстелі; ρстін; ρпідлоги),

де ρстелі; ρстін; ρпідлоги - коефіцієнти відбиття відповідно стелі, стін та підлоги (табл. 4.1.б).

Рівномірність освітлення досягається при відповідному співвідношенні відстані між світильниками L і висоти їх підвісу hp. Визначимо рекомендовану відстань між світильниками враховуючи, що для світильників типу «Універсаль» (лампи розжарювання) L/hp= 1,2-2,0; для світильників з ДРЛ (газорозрядні лампи) L/hp= 0,7-1,4.

Необхідна кількість світильників становить

, шт.	(4.7)
Потім виконують розрахунок лампочок:
n = (Ен · S · K3 · Z) / (N · Фл · η),	(4.8)

де N – кількість світильників, шт. При розрахунку слід вважати, що n (та N) – неодмінно ціле число (не можна зробити якусь дрібну частину лампи чи світильника);

n – кількість ламп в одному світильнику, шт. Світильники з лампами розжарювання можуть мати довільне число ламп. Люмінесцентне

45

освітлення в приміщеннях з постійним перебуванням людей для боротьби з явищем пульсації світлового потоку вимагає число ламп в одному світильнику, кратне 2, тобто n=2, n=4, n=6 тощо. У приміщеннях з постійним перебуванням людей категорично забороняється застосовувати однолампові люмінесцентні світильники, що живляться від змінного струму і не мають спеціальних засобів боротьби із пульсацією;

Ф л – світловий потік однієї лампи, лм (беруть з технічних характеристик ламп);

Ен – нормована освітленість за СНіП II-4-79, лк;

K3 – коефіцієнт запасу, що враховує старіння, запилення світильників (див. табл. 4.4).

Z – коефіцієнт рівномірності: для ламп розжарювання Z = 1,15, для люмінесцентних (газорозрядних) – Z = 1,1;

S – площа приміщення,м2;

η – коефіцієнт використання, визначають за таблицями (табл. 4.3). У вищезгадану формулу підставляють у частках одиниці (а не у відсотках).

Таким чином, на підставі розрахунку визначають необхідну кількість ламп (n); обирають місця розташування світильників і їхню кількість N, що показують на графічній схемі (де зображують розстановку світлових приладів на стелі).

Таблиця 4.2 – Світлові характеристики ламп

Тип лампи	Напруга живлення	Тип	Напруга
розжарювання	220 В	газорозрядної	живлення 220 В
	Світловий потік,	лампи	Світловий потік,
	лм		лм
1	2	4	5
В-15	105	ЛДЦ-20	820
В-20	220	ЛД-20	920
Г-40	400	ЛБ-20	1180
К-40	460	ЛДЦ-30	1450
Г-60	715	ЛД-30	1640
БК-100	1450	ЛБ-30	2100
Г-150	2000	ЛДЦ-40	2100
Г-200	2800	ЛД-40	2340
Г-300	4600	ЛБ-40	3000
Г-500	8300	ЛДЦ-80	3560
Г-750	13200	ЛД-80	4070
Г-1000	18600	ЛБ-80	5220

46

Таблиця 4.3 – Коефіцієнт використання η для різних типів ламп

	Сполучення коефіцієнтів		Лампи розжарювання						Газорозрядні лампи
	відбиття →
	Індекс	ρстелі	70	70		50		30	70		70	50		30
	приміщення i	ρстін	60	50		30		10	50		50	30		10
	↓	ρпідлоги	30	10		10		10	30		10	10		10
	0,5		24	22		20		17	30		30	23		20
	0,6		34	32		26		23	37		36	30		27
	0,7		42	39		34		30	42		40	33		31
	0,8		46	44		38		34	45		43	37		34
	0,9		49	47		41		37	47		45	40		37
	1,0		51	49		43		39	49		47	41		40
	1,1		53	40		45		41	54		50	43		42
	1,25		56	52		47		43	55		53	47		44
	1,5		60	55		50		46	59		56	50		48
	1,75		63	58		53		48	62		56	53		50
	2		66	60		55		54	67		60	56		53
	2,25		68	62		57		53	69		62	57		54
	2,5		70	64		59		55	71		63	59		57
	3		73	66		62		58	73		66	60		58
	3,5		76	68		64		61	75		67	61		59
	4		78	70		66		62	77		69	63	61
	5		81	73		69		64	79		70	66	63
	Таблиця 4.4 – Коефіцієнт запасу
	Освітлювальні прилади							Коефіцієнт запасу для
							ламп				газорозрядних
						розжарювання						ламп
	Прожектори та інші освітлювальні						1,5					1,7
	прилади із посиленням світла 5 та
	більше
	Світильники						1,3					1,5

47

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1 Як поділяється штучне освітлення за функціональним призначенням?

2 Як визначити нормоване значення освітленості Ен для різних розрядів зорової роботи?

3 Який порядок розрахунків штучного освітлення?

4 Які методи використовують для розрахунків штучного освітлення?

5 Від яких показників залежить коефіцієнт використання світлового потоку?

6 Коли слід застосовувати розрахунки методом питомої потужності?

7 Як розраховують освітлення точковим методом?

8 Перерахуйте основні санітарно-гігієнічні вимоги до штучного освітлення виробничих приміщень.

9 Вкажіть особливості вимог до системи освітлення приміщень з робочими місцями користувачів ВДТ.

10 В яких випадках використовують комбіноване освітлення робочих місць користувачів ВДТ і як його слід застосувати?

ЛІТЕРАТУРА

1 Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Мельников О.В., Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2000. – 351 с.

2 Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф., Вендиченський В.Н. та ін. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2000. – 416 с.

3 Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовецький А.П. Практикум з охорони праці /За заг.ред. І.П. Піскуна. – Суми: “Університетська книга”, 2000. –

207 с.

4 Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці /За ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.

5 Безопасность труда на производстве. Производственная санитария. Справочное пособие. /Под ред. Б.М. Злобинского. – М.: Металургія, 1968.

– 688 с.

6Купчик М.П., Гандзюк М.П. та інші. Охорона праці. Лабораторний практикум. – К.: Основа, 1998. – 224 с.

7Безопасность труда в промышленности: Справ. / К.Н. Ткачук, П.Я. Галушко, Р.В. Сабарно и др. - К.: Техніка, 1982. – 231 с.

8Видеодисплейные терминалы и здоровье пользователей. - Женева:

ВОЗ, 1989. – 150 с.

9Доценко І.І., Габович Р.Д., Йонда М.Э. Умови праці з комп’ютером

іїх оптимізація. – Львів: ЛДМУ, 1998. – 46 с.

10Кисилев С.В., Кураков В.П. Оператор ЭВМ. – М.: ИРПО: Изд. Центр «Академия», 1999. – 208 с.

48

11 Энциклопедия по безопасности и гигиене труда: Пер. с англ. /Под ред. А.П. Бирюкова. В 4-х томах. – М.: Профиздат,1985-1988. – 987 с.

12Роменов Г.М., Туркина Н.В., Коллещиков Л.С. Человек и дисплей.

–Л.: Машиностроение, 1989. – 255 с.

13Павленко А.Р. Компьютер, TV и здоровье. – К.: Основа, 1988. –

152 с.

14Навакатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відеодисплейних терміналів. – К.: Охорона праці, 1997. – 400 с.

15В.Ц. Жидецький. Охорона праці користувачів комп’ютерів. – Львів: Афіша, 2000. – 176 с.

16ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. – К.: Держнаглядохоронпраці України, 1999. – 112 с.

17Государственные санитарные правила и нормы работы с визуальными дисплейными терминалами электронно-вычислительных машин ДСанПИН 3.3.2.007-98. Гигиенические требования организации работы с визуальными дисплейными терминалами электронновычислительных машин. - К.: Министерство здравохранения Украины. Главное санитарно-эпидемиологическое управление, 1998. – 16 с.

49

Практична робота 5

РОЗРАХУНОК ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Освітлення – отримання, розподіл і використання світлової енергії для забезпечення сприятливих умов бачення предметів і об'єктів. Воно впливає на настрій і самопочуття, визначає ефективність праці.

Раціональне освітлення приміщень і робочих місць – одна з найважливіших умов створення сприятливих і безпечних умов праці.

Близько 80% із загального об'єму інформації людина отримує через зоровий апарат. Якість отриманої інформації багато в чому залежить від освітлення: незадовільне в кількісному або якісному відношенні освітлення не тільки стомлює зір, але і викликає стомлення організму в цілому. Нераціонально організоване освітлення може, крім того, з'явитися причиною травматизму: погано освітлені небезпечні зони, сліпучі джерела світла і відблиски від них, різкі тіні і пульсації освітленості погіршують видимість і можуть викликати неадекватне сприйняття об'єкту, що спостерігається.

Загальні відомості

Природне освітлення створюється природними джерелами світла – прямими сонячними променями і дифузійним світлом небосхилу (решта сонячних променів, розсіяних атмосферою).

Природне освітлення – освітлення приміщень прямим або відбитим денним світлом (видима частина променевої енергії сонця). Природне освітлення позитивно впливає на психофізіологічний стан людини. Усі виробничі приміщення повинні мати світлові прорізи з достатнім природним освітленням.

Приміщення з постійним перебуванням людей повинні мати природне освітлення, яке забезпечується бічним, верхнім або комбінованим світлом.

Бічне природне освітлення – освітлення приміщення через світлові прорізи у зовнішніх стінах.

Верхнє природне освітлення – освітлення приміщень через світлові ліхтарі, прорізи у покритті або у стінах місць перепаду висот будівлі.

Комбіноване освітлення – поєднання верхнього та бічного природного освітлення.

Без природного освітлення можуть бути збудовані:

конференц-зали;

зали засідань;

виставкові зали;

роздягальні, санітарно-побутові приміщення;

50

приміщення для чекання;

приміщення для особистої гігієни жінок;

коридори і проходи.

1 Нормування природного освітлення

1.1. Коефіцієнт природного освітлення

Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом дня залежно від погоди та інших факторів, для нормування природного освітлення не може використовуватися освітленість робочої поверхні. У природному освітленні нормується коефіцієнт природного освітлення (КПО).

Коефіцієнт природного освітлення (КПО) – процентне відношення природної освітленості у будь-якій точці в середині приміщення до одночасно виміряної на тому ж рівні освітленості зовнішньої горизонтальної площини рівномірно розсіяним (дифузійним) усього небосхилу.

КПО Ев 100% Ез

Коефіцієнт природного освітлення (КПО) показує, яку частину зовнішнього дифузійного світла небосхилу у процентах становить освітлення в певній точці на робочій поверхні всередині приміщення.

Для приміщень з одностороннім бічним освітленням нормується мінімальне значення КПО у точці, розташованій на відстані 1 м від стінки, найменш віддаленої від світлових прорізів, на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні.

Для приміщень із двостороннім бічним освітленням нормується мінімальне значення КПО у точці посередині приміщення на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні.

При верхньому або комбінованому освітленні нормується середнє значення КПО у точках, розташованих на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні. При цьому перша та остання точки приближаються на відстані 1 м від поверхні стін або перегородок.

У разі комбінованого освітлення допускається розподіл приміщення на зони з бічним (прилеглі до зовнішніх стін з вікнами) та верхнім освітленням. Нормування та розрахунок природного освітлення у кожній зоні проводиться окремо.

51

Під час нормування природної освітленості визначається найменший розмір об’єкта розрізнення, відповідний йому розряд зорової роботи та нормований коефіцієнт природної освітленості.

Робоча поверхня – це поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється освітленість.

Умовна робоча поверхня – умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.

1.2. Розряди зорової роботи

Нормоване значення КПО залежить в основному від точності зорової роботи. Уся зорова робота групується за так званими розрядами зорової роботи. Залежно від розмірів об’єктів, що працівникові необхідно розрізнювати під час роботи, встановлюється відповідний розряд зорової роботи (табл. 5.1).

Таблиця 5.1 – Розряди зорової роботи для нормування освітлення виробничих приміщень

	Характеристика зорової	Найменший розмір	Розряд зорової
		об'єкта розрізнення,
	роботи		роботи
		мм
	Найвищої точності	Менше 0,15	І
	Дуже високої точності	0,15-0,3	ІІ
	Високої точності	0,3-0,5	ІІІ
	Середньої точності	0,5-1,0	ІV
	Малої точності	1,0-5,0	V
	Груба	Понад 5,0	VI
	Робота з матеріалами та
	виробами, що світяться, у	Понад 0,5	VII
	гарячих цехах
	Загальне спостереження за	-	VIII
	виробничим процесом

Об’єкт розрізнення – предмет, що розглядається, його частина або дефект, які потрібно розрізняти у процесі роботи.

Найменші розміри об’єкта розрізнення та відповідні розряди зорової роботи встановлені при розташуванні об’єктів розрізнення на відстані до 0,5 м від очей працюючого.

Для громадських, житлових і допоміжних приміщень (тобто для умов, коли людина перебуває поза виробництвом) будівельні норми і правила (СНиП 23-05-95) встановлюють інші вимоги для визначення розрядів зорової роботи (табл. 5.2).

52