92

Форма № Н – 3. 04

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Миколаївський інститут права

Кафедра цивільно-правових дисциплін

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Президент НУ «ОЮА»

академік ___________ Ківалов С. В.

_________________________ 2014 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Державне право зарубіжних країн

галузь знань 0304 «Право»

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

Миколаїв – 2014 рік

Робоча програма з «Державного права зарубіжних країн» для студентів за галуззю знань 0304 «Право», напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство»

Розробники : Каплій Олена Володимирівна, викладач кафедри цивільно-правових дисциплін

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін

Протокол від «29» серпня 2013 р. № 7

Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін …………_______________ І.Г. Оборотов

(підпис)

Проректор

з навчально-виховної роботи

та ОНП у ВСП,

професор Ю. Є. Полянський

методист В. В. Воєводіна

1. Опис навчальної дисципліни

Спеціалізація	Форма навчання		Курс	Семестр	Форми контролю	Лекції	Практичні (семінарські)	Всього ауд. год.	Курсові роботи	Контрол. роботи	Самостійна робота	Всього годин
«Прокуратура та слідство» «Цивільна та господарська юстиція»	денна ПС		2	4	Іспит	34	18	52	-	-	38	90
	денна ЦГЮ		2	3	Іспит	34	18	52	-	-	38	90
	Заочна ПС, ЦГЮ		2,3	4,5	Іспит	8	4	12	-	+	78	90
			2	4		2	-	-	-	-
			3	5	Іспит	6	6	14	-	+	78	90

2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Юридична наука не обмежується рамками національного права будь-якої окремої держави. Правознавство збагачують дослідження зарубіжних правових систем. Вони формують урівноважене, вільне від упереджень відношення до юридичної дійсності, поширюють кругозір, приносять практичну користь.

На сучасному етапі «Державне право зарубіжних країн» є нормативною дисципліною, яка закладає підвалини сучасного юридичного мислення та формує світогляд майбутнього правознавця. Викладання цього учбового курсу зумовлено об’єктивними факторами. По-перше, в ході реалізації «Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС» актуальності набуває поглиблене вивчення засад конституційного права держав-членів ЄС, оскільки, згідно з Договором про ЄС, це наддержавне утворення побудовано на конституційних цінностях держав-членів ЄС. По-друге, необхідність вдосконалення вітчизняного конституційного процесу потребує вивчення досвіду роботи публічних інституцій як в умовах ліберально-демократичної концепції конституціоналізму, так і в атмосфері становлення засад конституційного правління.

Державне право зарубіжних країн в правознавстві розглядається в трьох аспектах:

1) як галузь права конкретних держав;

2) як юридична наука;

3) як навчальна дисципліна.

Наука державного права зарубіжних країн є частиною загальної науки конституційного права. Вивчення особ­ливостей розвитку конституційного права зарубіжних країн, здійс­нення порівняльного аналізу національних особливостей щодо форм правління, устрою, взаємовідносин держави та суспільства, побудови органів публічної влади дасть змогу не тільки розширити кругозір студентів, а й усвідомити місце і роль держави та особи у світі.

Державне право зарубіжних країн, як навчальна дисципліна, є системою знань про однойменну науку і галузеве конституційне законодавство зарубіжних країн. Проте дисципліна має з одного боку більш вузький зміст ніж наука і галузь конституційного права, а з іншого, носить спеціалізований політико-правовий характер і торкається різноманітних аспектів історії, політології, теорії держави і права, галузевих юридичних дисциплін.

Навчальний курс державного права зарубіжних країн присвячено узагальненій характеристиці державно-правової теорії і практики різних країн світу, кількість яких наближається до двохсот. Ці держави мають відмінність в конституційно-правовому регулюванні, що зумовлено особливостями економічного, соціального і політичного розвитку. Найбільший інтерес об’єктивно викликають демократичні держави. Саме в них історично покладено початок становлення сучасного конституційного права. Їх державно-правовий досвід є орієнтиром для України.

Курс державного права зарубіжних країн має три головних мети: загальноосвітню, правознавчу і практичну. Загальноосвітнє значення даного предмета пов’язано з необхідністю підвищення загальної культури студентів – майбутніх юристів. Правознавча ціль курсу полягає в поглибленні теоретичних знань про моделі правового регулювання статусу особистості, про конституційні принципи економічної, політичної, та соціальної систем суспільства, про основи його духовного життя, про різні форми правління, територіально-політичного устрою держави, системі державних органів і органів місцевого самоврядування. Практична роль курсу пов’язана з вивченням конституційно-правових інститутів і методів конституційного регулювання, їх позитивних та негативних сторін. Знання конституційної теорії і практики різних країн може допомогти в удосконаленні конституційно-правового регулювання в Україні з урахуванням її конкретних умов.

Державне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна – це система знань про відповідну галузь та науку. Навчальний курс побудовано таким чином, щоб забезпечити послідовне і логічне викладання матеріалу, розкрити зміст основних положень конституційної теорії і практики.

Вивчення державного права зарубіжних країн дозволить майбутнім юристам орієнтуватися в основах державно-політичного устрою сучасних держав світу, а також отримати уяву про конституційні засади їх правової системи. Одночасно навчальна дисципліна має і велике пізнавальне значення, оскільки отриманні знання сприятимуть формуванню демократичних поглядів, сучасної правосвідомості громадян нашої держави. Адже багато конституційно-правових інститутів які запроваджено сьогодні в Україні спочатку виникли у конституційному праві зарубіжних країн (конституції, парламентаризм, розподіл влади) і розуміння їх генезису, сучасних перспектив розвитку – крок до вирішення актуальних питань державотворення в Україні.

Також вивчення конституційного (державного) права зарубіжних країн сприяє досягненню конкретних цілей, на основі яких виділено функції цієї науки.

Прогностична функція полягає в тому, що наука конституційного (державного) права зарубіжних країн виробляє здатність оцінювати та обґрунтовано прогнозувати державно-правовий розвиток. Вивчення цієї науки дозволяє передбачити зміни в системі державних органів і установ, моделювати поведінку політичних лідерів і депутатів, прогнозувати наслідки пропонованих ними рішень.

Прикладна функція. Конституційна реформа в країнах СНД, включаючи Україну, являє собою більшою мірою процес і результат запозичення з державно-правових систем США, Франції, Німеччини, Скандинавії. Отже, знання про державне право цих та інших країн здатні принести реальну користь, дозволяють застосовувати сформовану за кордоном і перевірену часом практику.

Поінформованість у сфері іноземного конституційного (державного) права є практично корисною та у тому розумінні, що вона допомагає розпізнати політичне єство державних діячів і партій, вміст їхніх програм і вчинків.

Комунікаційна функція. Контакти з іноземними державами, їхніми представниками, міжнародна взаємодія в сфері права породжує попит на фахівців, здатних до юридично коректної поведінки в умовах зарубіжних правових систем.

Державознавство допомагає та полегшує спілкування (комунікацію), взаєморозуміння із представниками зарубіжних країн, змушує зважати на наявні розходження.

Значення вивчення конституційного (державного) права зарубіжних країн не вичерпується лише практичними цілями. Діяльність багатьох юристів прямо не пов’язана із зарубіжним правом, але повноцінна юридична освіта є неможливою без таких дисциплін як історія, теорія, філософія права, конституційне (державне) право зарубіжних країн та подібних до них навчальних дисциплін; вони – необхідна частина юридичної освіченості. Отже, наука конституційного (державного) права зарубіжних країн виконує пізнавальну функцію, сприяє повноцінній юридичній освіченості.

Ретельному вивченню підлягає система конституційного (державного) права зарубіжних країн, а саме: розгляд тих частин і елементів, з яких вона складається, а також усвідомлення об’єктів і суб’єктів конституційно- (державно-) правових відносин.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні оволодіти:

знаннями:

• конституційно-правової карти світу;

• джерел державного права зарубіжних країн;

• сучасних моделей конституції;

• конституційного правосуддя;

• основ побудови та функціонування конституційного контролю в зарубіжних країнах;

• конституційно-правового статусу особистості;

• інститутів безпосередньої демократії;

• сучасних форм держави;

• конституційних моделей законодавчої і виконавчої влади, місцевого самоврядування, партійних систем;

• основ конституційного права США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Японії, Польщі, КНР і інших держав.

уміннями:

• аналізувати конституційно-правові акти і визначати форму правління, державно-територіальний устрій і політичний режим країни;

• визначати закономірності розвитку теорії і практики зарубіжного конституціоналізму;

• визначати і аналізувати конституційно-правові основи конституційного і державного ладу зарубіжних країн;

• орієнтуватися в системі конституційно-правового законодавс­тва і конституційно-правовій практиці зарубіжних країн;

• тлумачити конституційно-правові норми зарубіжних країн;

• аналізувати конституційно-правові норми зарубіжних країн;

• здійснювати порівняльний аналіз конституційно-правових норм зарубіжних країн та національного законодавства;

• використовувати дані науки державного права зарубіжних країн у вирішенні професійних завдань;

• користуватись понятійним апаратом дисципліни;

• застосовувати на практиці історико-правовий та порівняльно-правовий методи вивчення іноземного законодавства.

навичками: підготовки інформаційних оглядів і порівняльних таблиць по законодавству зарубіжних країн з ціллю удосконалення конституційно-правового регулювання в Україні з урахуванням її конкретних вимог.