§ 1. Конституційно-правовий інститут

державної влади України. Орган державної влади, як засіб реалізації державної влади

Державна влада України є одним з важливих, самостійних інститутів конституційного права України. Це комплексний, складний інститут. Він охоплює ряд менших за масштабом інститутів, які є його складовими.

Одним із основоположних принципів конституційного ладу України, відповідно до Конституції України (28.06.1996), є принцип народовлад­дя. Згідно із статтею 5 Конституції, носієм суверенітету і єдиним джере­лом влади в Україні є народ. Це визначається як народовладдя. Україн­ський народ здійснює належну йому владу як безпосередньо, так і через систему органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

З позицій теорії держави і права, державна влада - вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, здатність держави підпорядковувати своїй волі поведінку людей та діяльність об'єднань, що знаходяться на її території. Відповідно до ст. 6 Консти­туції, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Державна влада є одним з важли­вих каналів реалізації народовладдя через інститути представницької демократії. Вона уособлюється в системі державних органів. Органи державної влади є засобами реалізації державної влади. За допомо­гою органів державної влади здійснюється керівництво всіма сферами життєдіяльності суспільства і держави.

Що ж являє собою орган державної влади, як засіб її реалізації?

Термін «орган» походить від грецького «ог§апоп». що означає буквально - знаряддя, інструмент; це установа, яка виконує певні завдання в тій чи іншій сфері суспільного і державного життя.

Орган державної влади - це, передовсім, певна державна інститу­ція, установа.

У своїй сукупності органи державної влади, як відомо, утворю­ють державний апарат. Органи державної влади уособлюють державу, яка являє собою найбільш важливий компонент механізму здійснення повновладдя народу.

Органу державної влади, як будь-якій державній організації, прита­манні певні родові ознаки. Серед них слід виділити такі основні:

1. це об'єднання громадян України, що створюється для виконання завдань і функцій держави;

2. орган державної влади створюється, реорганізується і ліквіду­ється у певному, чітко врегульованому у законодавстві порядку. Це може здійснюватися безпосередньо народом країни, шляхом прове­дення виборів, та державою, через уповноважені нею органи;

3. компетенція органу державної влади визначається державою шляхом нормативно-правового регулювання цих питань;

4. для органу державної влади характерним є те, що відносини між службовими, посадовими особами будуються на засадах субординації і координації, що визначено у законодавстві, (термін «субординація» від латинського, означає - службова підлеглість молодшого старшому, виконання правил службової дисципліни).

5. орган державної влади використовує у офіційному порядку державні символи. Так, на його печатках зображується державний герб, на приміщеннях і будинках органів державної влади піднімаєть­ся державний прапор і т. ін.

6. державний орган виконує завдання і функції держави лише у якійсь одній із специфічних форм здійснення державної влади - здійснює функції або законодавчої, або виконавчої, або судової влади;

7. для здійснення завдань і функцій держави державний орган наділяється державно-владними повноваженнями. Це означає, що: а) державний орган вправі виступати від імені держави безпосеред­ньо - (на приклад, суди здійснюють судочинство від імені України); б) державний орган приймає обов'язкові до виконання всіма суб'єктами правовідносин юридичні акти (нормативно-правові, індивідуальні, змішані), які є чинними на всій території України, або на її частині, в залежності від того, до якого рівня належить орган, що його видав - (наприклад, закони, що приймаються Верховною Радою України, укази, що видаються Президентом України діють на всій території держави; акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місце­вих державних адміністрацій діють на відповідних частинах території України тощо); в) державний орган вправі застосовувати як безпосе­редньо. так і опосередковано заходи державного примус.

Як же засновуються і як утворюються органи державної влади?

Необхідно чітко розрізняти такі поняття, як заснування органу та його утворення.

Заснування державного органу означає видання державою певних правових норм, у яких передбачається обов'язкова наявність того чи іншого органу. Заснування органу здійснюється один раз через прийнят­тя конституції, внесення до неї змін, прийняття відповідних законів.

Так, в Конституції України передбачено необхідність утворення таких, на приклад, органів, як Верховна Рада України, Кабінет Міні­стрів України, Конституційний Суд України і т. ін.

Отже, заснування державного органу становить прерогативу держави, яка реалізується шляхом видання нею відповідних право­вих актів, де передбачається обов'язковість існування і функціонуван­ня такого органу. Заснування органу державної влади здійснюється шляхом реалізації установчої влади держави.

Від заснування державного органу слід відрізняти таке поняття, як утворення органу. Утворення органу — це формування його персо­нального складу.

Якщо засновується орган один раз, то його утворення, тобто формування персонального складу органу здійснюється на чітко визначений у законодавстві період. Після закінчення терміну, на який був орган сформований, його персональний склад формується знов. Формування персонального складу органу, утворення органу, може здійснюватися різними шляхами і способами. Так, орган може утво­рюватися безпосередньо народом. Відповідно до Конституції України такі органи, як Президент України, Верховна Рада України утворюють­ся шляхом загальнонародних виборів.

Державний орган може утворюватися іншим органом державної влади. Так, відповідно до ст. 148 Конституції України Конституцій­ний Суд України формується Президентом України, Верховною Радою України та З'їздом Суддів України.

Орган державної влади бере участь у здійсненні завдань і функ­цій держави у відповідності із визначеною державою компетенцією цього органу.

Термін «компетенція» походить від латинського «котреїо». Буквально він означає - коло повноважень, що надані законом, стату­том чи іншим актом конкретному органу чи посадовій особі.

Компетенція державного органу визначається у відповідних нормах законодавства.

В Конституції України (ст. 6) встановлено, що органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встанов­лених Конституцією межах і відповідно до законів України. Всебічна регламентація компетенції органів держави визначається у відповідних розділах Конституції та Законах України.

Компетенцію органу держави становить коло питань, що віднесені до його відання і сукупність його повноважень. Повноваження орга­ну держави встановлюються у відповідності із тим колом питань, що віднесені законодавством до його відання.

Особливість повноважень державного органу полягає в тому, що вони є органічним поєднанням юридичного обов'язку органу з його правомоч­ністю. Правомочність державного органу є одночасно і його обов'язком. Наприклад, відповідно до Конституції України, Конституційний Суд України формується Президентом України, Верховною Радою Украї­ни та З'їздом суддів України. Здійснення повноважень щодо формуван­ня Конституційного Суду України є одночасно правом і обов'язком для названих суб'єкгів владних конституційно-правових відносин.

Таким чином, засновується орган державної влади завжди виключно державою. Утворюється він у встановленому державою в законодавстві порядку. У відповідності із визначеною державою у законодавстві компе­тенцією державного органу, він здійснює завдання і функції держави.

Підсумовуючи викладене можна дати таке визначення поняття органу державної влади:

Орган державної влади - це заснована державою інституція, яка являє собою колектив громадян України, сформований у встановленому державою порядку, уповноважений державою на здійснення її завдань і функцій, наділений з цією метою державно-владними повноваженнями, який діє у встановленому державою порядку і становить частину єдино­го державного апарату, єдиної системи органів державної влади України.

Зміст конституційно-правового інституту державної влади станов­лять норми Конституції України, конституційних та органічних зако­нів, інших нормативних актів.

В Конституції України правовій регламентації організації і функ­ціонування державної влади, системи державних органів присвяче­ні розділи: 111 - «Вибори. Референдум», IV - «Верховна Рада Украї­ни», V - «Президент України», VI - «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади», VII — «Прокуратура», VIII — «Правосуддя», XII - «Конституційний Суд України».

Як Основний Закон України, Конституція регулює і юридично закрі­плює відносини між суверенною владою народу і державною владою. Вона регламентує найбільш важливі, суттєві сторони організації і функ­ціонування державних органів. В нормах Конституції засновуються державні органи, тобто, встановлюються їх види, дається наймену­вання кожному з органів, встановлюється структура державного влад­ного механізму, система державних органів, їх ієрархія, визначаєть­ся внутрішня структура органів. В Конституції закладаються основи правової регламентації порядку утворення кожного з видів органів, визначаються основи їхнього правового стагусу, основні функції та компетенція, форми діяльності, види актів кожного з органів і т. ін.

На основі Конституції розробляються і приймаються відповідні закони, такі як, на приклад: Закон «Про вибори народних депутатів Укра­їни», Закон «Про Президента України», Закон «Про вибори Президента України», Закон «Про комітети Верховної Ради України», Закон «Про Вищу Раду Юстиції» Закон «Про Конституційний Суд України» і т. ін.

В законах детально регламентується всі сторони організації і діяль­ності окремих видів органів, визначається їх компетенція, форми і порядок здійснення державними органами своїх повноважень, види відповідальності, характер взаємовідносин з іншими органами і орга­нізаціями тощо.