3. Організація і порядок ведення радіаційної і хімічної розвідки і спостереження, дозиметричного контролю.

час – хвилин.

В складі сил цивільної оборони велика роль відводиться невоєнізованим формуванням. Вони призначені для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт (РНАВР) в осередках ураження і для виконання інших завдань.

Цілеспрямоване і вірне використання цих формувань в осередках ураження можливо тільки при наявності достовірних даних про радіаційну і хімічну обстановку, яка там склалася. Такі дані начальник цивільної оборони об’єкту та його штаб можуть отримати від розвідувальних формувань (груп, ланок, постів) загальної і спеціальної розвідки. Ці формування ведуть розвідку з метою своєчасно попередження особового складу, який направляється в осередки ураження для проведення РНАВР, про необхідність прийняття заходів по захисту від ураження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.

На групи (ланки) загальної або спеціальної розвідки покладені слідуючи завдання:

• виявлення зараження місцевості і повітря радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами і повідомлення про це особового складу формувань і населення;

• визначення рівнів радіації й типу отруйних речовин (ОР) в осередках ураження, на маршрутах руху, сил ЦО і позначення кордонів зон радіоактивного і хімічного зараження, районів і ділянок, заражених радіоактивними і отруйними речовинами;

• пошуки шляхів обходу або напрямку для подолання заражених ділянок;

• контроль за спадом рівнів радіації і ступеня зараження повітря отруйними речовинами;

• взяття проб води, продовольства, рослинності, ґрунту, об’єктів техніки і майна, і відправка їх до лабораторії;

• метеорологічне спостереження;

• дозиметричний і хімічний контроль особового складу формувань після виводу з осередків ядерного і хімічного ураження або зон ураження.

При організації радіаційної і хімічної розвідки з групою (ланкою) необхідно враховувати обстановку, яка може скластися при застосуванні зброї масового ураження.

В зв’язку з цим особовий склад повинен добре знати план об’єкту, місця знаходження захисних споруд і можливі шляхи підходу до них в разі завалів і пожеж на території об’єкту.

Визначити радіоактивне і хімічне зараження і встановити ступінь їх вражаючої дії може лише особовий склад, який пройшов спеціальну підготовку і навчений веденню радіаційної і хімічної розвідки.

Для спостереження за радіаційною і хімічною обстановкою на кожному об’єкті створюється пост радіаційного і хімічного спостереження.

Кількість створюваних постів буде залежати від розміру території об’єкту і умов огляду.

Пости радіаційного і хімічного спостереження призначені для:

• визначення орієнтованих параметрів ядерних вибухів найпростішими засобами і способами, спостереження за напрямками руху радіоактивних хмар, рівнями радіації, типом (групою) отруйної речовини, застосованої в районі розташування посту.

• своєчасне виявлення радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження об’єкту або місці знаходження робітників і службовців і подачі сигналу оповіщення;

• визначення напрямку розповсюдження хмари отруйних або сильнодіючих ядучих речовин;

• розвідки ділянок, заражених радіоактивними, отруйними або сильнодіючими ядучими речовинами, в районі посту, а також метеорологічного спостереження.

Пост радіаційного і хімічного спостереження, як правило, складається з трьох чоловік: начальника посту і двох спостерігачів – розвідника-дозиметриста і розвідника-хіміка.

Пост оснащається: вимірювачем потужності дози ДП – 5 (А, Б, В), прибором хімічної розвідки ВПХР, метеокомплектом №3, індивідуальними вимірювачами доз (ІД – 11), загальновійськовим вимірювачем дози (ІД – 1), секундоміром, захисними окулярами, комплектом пристосувань для визначення місця ядерного вибуху, приладом (таблицею) для визначення висоти підйому радіоактивної хмари, засобами оповіщення і зв’язку, журналами для визначення місця ядерного вибуху, записів радіаційного і хімічного спостереження, обліку метеоспостереження, схемою орієнтирів.

Дозиметричний контроль включає в себе:

• контроль опромінення;

• контроль радіоактивного зараження.

Контроль опромінення проводиться з метою своєчасного отримання даних про поглинуті дози опромінення при веденні РНАВР або в районах їх розміщення.

Контроль опромінення в свою чергу поділяється на груповий і індивідуальний.

Груповий контроль проводиться з метою отримання даних о середніх дозах опромінювання для оцінки і визначення категорії їх працездатності. Для цього використовуються військові вимірювачи дози ІД – 1 із розрахунку: один дозиметр на ланку (розрахунок), один-два дозиметра на групу людей чисельністю 14-20 чоловік.

Індивідуальний контроль проводиться з метою отримання даних про дози опромінення кожного чоловіка, які необхідні для первинної діагностики ступеня важкості гострої променевої хвороби. Особовому складу формувань в цих випадках видаються індивідуальні вимірювання потужності доз ІД – 11.