Змістовий модуль № 3

Практичне заняття № 12

Тема: МОРФЕМІКА

План:

1. Поняття про морфему та її ознаки.

2. Типи морфем: матеріально виражені й нульові, регулярні та нерегулярні, продуктивні й непродуктивні, словотворчі і формотворчі.

3. Кореневі та афіксальні морфеми.

4. Основа, види основ.

5. Зміни в морфемній будові слова.

Література

а) основна:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 2003. – С. 145-155.

2. Плющ М.Я. Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. – К., 2010.

– С. 7-21.

3. Шкуратяна Н. Г. Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова. – К. , 2007. –

С. 324-333.

4. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К.,2002. – С. 228-236.

5. Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К., 2001. – С. 104-107.

6. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук В.Т. Сучасна українська мова. – К., 1987. – С. 130-133.

7. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір.

Морфонологія. – К., 1999. – С. 5-76.

б) додаткова:

1. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.,

1976. – С. 108-112.

2. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

3. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. – К., 1998.

4. Морфемна структура слова. – К., 1979.

5. Яценко І.Т. Явище спрощення в морфологічному складі слова // Українська мова і

література в школі. – 1973. – № 3. – С.18-22.

6. Середа О.М. Опрощення як спосіб поповнення сучасної української мови новими

кореневими морфемами // Слово і його системні зв’язки в мові і мовленні. Збірник

наукових праць. – Полтава, 1992. – С. 29-34.

7. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова: Довідник. – К.,

1993. – С. 174-183, 194-197.

8. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2000. – С. 19, 209-211, 254-255, 341-345, 412-413,

433, 472, 483-484, 589-590, 618, 691, 698,

в)словники:

1. Полюга Л. М. Словник українських морфем. – Л., 2003.

2. Яценко І. Морфемний аналіз: Словник-довідник: В 2-х т. / За ред. Н.Ф. Клименко. – К.,

1980-1981.

3. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – К., 1982 – 2003.

4. Словник іншомовних слів / Уклад. Л.О.Пустовіт та ін. – К., 2000.

ЗАВДАННЯ

1. Переписати схему морфемного аналізу.

2. Визначити афіксоїди і схарактеризувати їх значення за Словником іншомовних слів:

Біоцикл, акваторія, актинометр, гістограма, графоманія, гіроскоп, гіпоглікемія,

кілокалорія, клептоманія, пентагон.

3. Поділити слова на морфеми:

Погляд, наївся, верхом, гнути, читальня, Галин, проїжджаючий, завтра, граючись,

непорозуміння, вісімсот, б’ю, забарвлений, обережний.

Морфемний аналіз необхідно робити за поданим зразком.

4. За допомогою етимологічного словника визначити зміни в морфемній будові слів (див.

зразок виконання):

Кандидат, пільга, взяти, снідати, пальто.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Морфема – це найменша значеннєва частина слова. Вона має спільні й відмінні ознаки як зі звуком, так і зі словом (їх необхідно виявити). Морфемам властива системність (див. явища омонімії, багатозначності, синонімії, антонімії). У мовленні ці одиниці реалізуються у вигляді аломорфів – звукових варіантів.

Морфеми можуть бути матеріально вираженими й нульовими, регулярними та нерегулярними, продуктивними й непродуктивними, словотворчими і формотворчими. Залежно від значення, функції, характеру та місця у структурі слова морфеми поділяються на корені (зв’язані та вільні) й афікси (префікс, суфікс, флексія, постфікс, інфікс, інтерфікс, суфіксоїд, префіксоїд, циркумфікс). Основа – це не різновид морфеми, а частина слова без закінчення. Вона може бути членованою й нечленованою, вільною і зв’язаною, непохідною й похідною. У процесі словотворення і похідна, і непохідна основи можуть стати твірними (від яких утворюються нові слова).

Морфемна структура слова у процесі історичного розвитку може зазнавати змін, основними з яких є спрощення, ускладнення, перерозклад.

Спрощення (опрощення) – морфологічний процес, при якому слово зі складною морфемною будовою втрачає здатність виділяти наявну в ньому первісну морфему, унаслідок цього кількість морфем у слові зменшується. Причинами спрощення є: втрата словом зв’язків з колись спорідненими словами; архаїзація або вихід з ужитку слів, від яких утворилися опрощені слова; звукові зміни в будові слова, внаслідок чого опрощене слово втрачає зв’язок з твірним.

Ускладнення – це процес перетворення непохідної основи на похідну, внаслідок чого збільшується кількість морфем. Ускладненню найчастіше піддаються іншомовні слова. Причини ускладнення: подібність якоїсь морфеми запозиченого слова до якогось афікса української мови; поява в мові поряд з неподільним запозиченим словом спільнокореневого з іншим морфемним членуванням.

Перерозклад (метаналіз) – переміщення меж між похідною основою і словотворчим афіксом. Результатом перерозкладу можуть бути нові корені (їх прирощення відбувається за рахунок звука від префікса чи прийменника), складні суфікси або, рідше, складні префікси (внаслідок зрощення суфіксів чи префіксів).

Студенти повинні знати: визначення морфеми, семи, морфа, аломорфа; типи морфем української мови, функції кожної з них; історичні зміни в морфемній структурі слова; особливості та послідовність виконання морфемного розбору.

Студенти повинні вміти: робити морфемний і словотвірний аналіз слова; визначати за допомогою етимологічного словника історичні зміни в морфемній структурі слова; розрізняти вільний і зв’язаний корінь; визначати функції афіксальних морфем; користуватися словником морфемної будови.

МОРФЕМНИЙ АНАЛІЗ СЛОВА

Мета морфемного аналізу– визначити морфемну структуру слова, тобто розчленувати

його на морфеми.

1. Назвати частину мови; визначити, змінюється це слово чи не змінюється. Якщо слово

не змінюється, то воно не має закінчення.

2. Якщо слово змінюється, то необхідно підібрати інші його форми ; зіставляючи ці

форми, слід виділити закінчення й основу.

3. Підібрати споріднені слова, знайти корінь; визначити, вільний він чи зв’язаний.

4. Виділити афікси, підібравши по 2-3 одноструктурних слова.

5. Визначити характер основи: членована-нечленована.

ЗРАЗОК УСНОГО МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ СЛОВА

ПІДСНІЖНИК

1. Іменник, змінювана частина мови.

2. При зміні слова (підсніжника, підсніжнику) виділяємо нульове закінчення й основу

підсніжник-.

3. Порівнюючи слово, що аналізується, зі спорідненими словами (сніг,сніжний),

знаходимо корінь -сніж-.Це вільний корінь.

4. Зіставляючи слово з одноструктурними словами (підвіконня, підборіддя), виділяємо

префікс під-; квітник, місячник– виділяємо суфікс -ник-

5. Отже, слово підсніжникмає членовану основу, що складається із префіксапід-,кореня

-сніж-, суфікса -ник- і нульового закінчення.

ПИСЬМОВЕ ОФОРМЛЕННЯ МОРФЕМНОГО АНАЛІЗУ

^

⌐― ┌──┐ ∕ \

ПІДСНІЖНИК ̺ []