Семінарське заняття № 3

Однак багато хто вважає цей метод недостовірним. Наприклад, мовознавець Фасмер, торкаючись лінгвістичних висновків, заснованих на аналізі зооботанічної термінології, скептично зауважив, що так не важко буде довести, ніби на території стародавньої прабатьківщини слов'ян "водилися слони і верблюди". Цей скептицизм пов'язаний, по-перше, з можливістю запозичення того чи іншого зооботанічного терміну, по-друге, з мінливістю і рухливістю кордонів флори і фауни (наприклад, в результаті зміни клімату в Європі, межі зростання бука за останні 2-3 тисячі років просунулися на сотні км з заходу на схід).

Прихильники більш західного місцезнаходження слов'янської прабатьківщини (Костшевский, Козловський, Чекановський, Лер-Сплавінський та ін) шукають її в основному в межиріччі Вісли і Одеру. В основі їх поглядів лежить передбачувана приналежність лужицької культури цілком або частково слов'янам. Обґрунтовується це тим, що у слов'ян і носіїв лужицької культури збігаються місця поселень, форма і прийоми будівництва жител, похоронні обряди (трупоспалення), а головне тим, що в іншому випадку для слов'ян в Європі I тисячоліття до н.е. взагалі не знайти місця для поселення, маючи на увазі, що вони є одним з найзначніших і найбільш чисельних народів цього континенту.

Однак і в цієї теорії походження слов'ян є свої слабкі місця. Наприклад, відсутність слов'яно-німецьких мовних зв'язків. Лер-Сплавінський на підставі формального статистичного обліку встановив, що у слов'ян більше мовних зв'язків з німецьким мовою, ніж у балтійців. Звідси можна зробити висновок, що слов'яни жили на захід від балтійських племен у безпосередній близькості від германців. Але ці факти були зібрані з різних хронологічних пластів та ярусів мовної системи, тому, за думкою В. В. Мартинова (теж прихильника цієї гіпотези), їх не можна зіставити і піддавати статистичному обліку. Таким чином, можна сказати, що Вісло-Одерська локалізація найдавнішої прабатьківщини слов'ян на сьогодні ще дуже далека від того, щоб вважатися остаточно доведеною.

І все ж таки на користь гіпотези про західну, а вірніше, південно-західну, тобто карпато-дунайську,прабатьківщину слов'ян - можна навести більше аргументів, ніж на користь східної дніпровсько-прип'ятської їхньої прабатьківщини.