Петрушенко_Етика та естетика

гармонії, краси і щастя. В сучасній етико-естетичній культурі неодмінно присутнє як відчуття втрати чогось важливого, так і народження цілковито нових тенденцій.

Завдяки новітнім технологіям сьогодні з’ явилась можливість широкого тиражування художніх творів, що дозволяє залучати до мистецтва значно ширші верстви населення. Сучасна естетико-художня культура збагатилась такими поняттями, як „ електронна музика”, „ комп’ ютерна графіка”, „ мистецтво реклами”, „ технічний дизайн” тощо. Можна, звичайно сперечатись про істинну цінність новітніх технологій і електронних видів мистецтва, одначе безсумнівним є активне ставлення людини до суспільного буття і трудової діяльності.

Тріумф науки і техніки, передовсім, комп’ ютерної нівелює цінність традиційного мистецтва і відповідно сприяє формуванню нового художнього бачення, нового мистецтва – електронного. Синтез науки, техніки і мистецтва веде до виникнення технізованого мистецтва майбутнього. Техніцизм як спосіб творчого мислення, стан самосвідомості побудований на само підкоренні техніці, виявляється у спробі підмінити художні прийоми прийомами техніки, а процес художньої творчості технологічними прийомами електроннокомп’ютерної апаратури. Техніцизм не передбачає певного смислового і емоційноособистого аспекту. Мистецтво постмодернізму засвідчує необмежену могутність техніки.

Звичайно техніка і новітні технології необхідно впливатимуть на появу нових видів і жанрів мистецтва, але вони не здатні перевершити силу людського духу й унікальність кожного таланту. Прогрес мистецтва інакше полягатиме лише у винайденні нових „ технічних” засобів і чисто технологічних прийомів. Але не зважаючи на наявність таких дихотомій і суперечностей, зростання розриву між технікою і мистецтвом, вони все ж є двома складовими єдиного культурного процесу. Звичайно, сьогодні немає такої сили в світі, що була би здатною зупинити науково-технічний поступ. Під його впливом неодмінно будуть відбуватись зміни в суспільстві та людських взаєминах. Проте саме інтереси людини вимагають того, щоби цей поступ не був цілковито відданий лише питанням технологічноутилітарним: етичні та естетичні чинники людського життя повинні тут не лише враховуватись, а й поставати орієнтирами для інженерно-технічної творчості. Завдання полягає в тому, щоби на основі існуючих технологій та технічних новацій знайти способи і форми інтенсифікації живих людських контактів і тим самим ще раз підтвердити, що найпершим дивом цього життя є людина із її надзвичайними та незбагненними здібностями і провами.

Генії науки і генії мистецтва завжди прагнуть незбагненного і більш досконалого. За словами Опенгеймера: „ обидва постійно повинні проводити в гармонію нове і вже відоме,

боротись за те, щоб встановити деякий порядок у всезагальному хаосі. В праці і в житті вони повинні допомагати одне одному”. Цей вічний зв’язок науки і мистецтва символізують образи двох відомих давньогрецьких міфологічних героїв – Прометея – символ знання і творчого розуму і Орфея – божественного музиканта і співака. В їх союзі – основа гармонійного суспільства, яке спрямоване на досягнення нових вершин у науково-технічному і духовно-культурному перетворенні. Потреба в естетичній культурі як складовій духовності суспільства і людини не зважаючи на все нові і нові зміни завжди зберігатиме свою соціальну функцію і слугуватиме своїм субстанцій ним цілям. За пророцтвом Ф, Достоєвського „ Краса врятує світ”. Можна лише додати, що не так краса, як усвідомлення необхідності жити і перетворювати довкілля за її законами.

Висновки.

-Виробничо-технічна діяльність належить до однієї із найважливіших сфер життя сучасного суспільства, куди задіяні інтелектуальні та винахідницькі здібності людини. Не залишається вона і поза увагою з боку естетичних людських інтересів, у зв'язку із чим виникло явище промислової естетики – внесення естетичного компоненту в складові виробничо-технічної діяльності.

-Поряд із поняттям промислової естетики широко вживаються в наш час терміни "дизайн" та "технічна естетика"; цілком очевидним є факт їх приналежності до єдиної сфери проявів естетичного, хоча вони несуть в своєму змісті деякі відмінності: дизайн стосується перш за все форм виробів та предметів людського оточення, технічна ж естетика – це теорія естетичного процесу в сфері виробництва, а також естетизація технічних виробів та обладнання.

-За умов сучасної техногенної або інформаційної цивілізації спостерігається певна девальвація етичних та естетичних цінностей, оскільки звужуються сфери безпосереднього, живого людського спілкування. Тому важливим завданням сучасного науково-технічного поступу є пошуки доцільних форм введення етичної та естетичної складових у функціональні характеристики науково-технічної діяльності.

Контрольні питання і завдання:

1. Розкрийте зміст поняття „ промислове мистецтво” і „ дизайн”.

2.Що є предметом технічної естетики як окремої галузі естетичних знань?

3.Що Ви знаєте про історію розвитку промислового мистецтва?

4.Що таке дизайн? Які проблеми є вузловими у сучасних теоріях промислового дизайну?

5.Як пов’язані промисловий дизайн із маркетингом?

6.Що Ви можете сказати про значення реклами у сучасному бізнесі, її художньомистецький рівень.

7.Охарактеризуйте естетичний аспект сучасних інформаційних технологій.

8.Які найважливіші проблеми духовного життя людини в умовах сучасного прогресу науки і техніки?

9.Які засоби формування естетичного ставлення людини до праці та предметного середовища.

Література:

1.Аронов В.Р. Теоретические концепции зарубежного дизайна. – М., 1992.

2.Барановська Н.М. Промислова естетика. Л.: НУ” ЛП”, 2003.

3.Воронов Н.В. Эстетика техники. Очерки истории и теории. – М.,1972.

4.Даниленко В.Я. Основи дизайну. – к., 1996.

5.Сморж Л.О. Естетика. Навч. посіб. – К.: Кондор. 2005.

6.Тьялве Э. Кратний курс промышленного дизайна. Перев. с англ..- М.,1984.

7.Эстетические ценности предметно-пространственной среды – М., 1990.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Петрушенко Віктор Леонтійович Сурмай Ірина Миколаївна

Карвацька Галина Федорівна

Мазур Любов Іванівна Шадських Юрій Геннадійович

ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА

Редактор Ольга Дорошенко Технічний редактор Лілія Саламін

Комп‘ютерне верстання Людмила Білашевич Художник-дизайнер Уляна Келеман

Здано у видавництво . Підписано до друку Формат 60*84 / 16. Папір офсетний. Умовн. друк. арк. . Обл..-вид. арк.

Наклад 300 прим. Зам.

Видавництво Національного університету "Львівська політехніка"

Реєстраційне свідоцтво серії ДК № 751 від 27.12.2001 р.

Поліграфічний центр Видавництва Національного університету "Львівська політехніка"

вул. Ф.Колеси, 2, Львів, 79000