Висновки
Спасо-Преображенський монастир прославив на десятки століть уперед село Мгар, що знаходиться трохи західніше райцентру Полтавської області міста Лубни, своїм існуванням та широкою впливовою діяльністю.
Відома Раїна Вишневецька, яка щедро жертвувала кошти на підтримку українського православ'я, заслуговує на повагу та вдячність від усього українського населення з часів створення монастиря. Адже саме її стараннями були закладені Густинський (Прилуцький) та Ладинський (Підгірський) монастирі. А в 1619 році, на її кошти першим ігуменом згаданих монастирів Ісаєм Копинським був заснований Мгарський (Лубенський) чоловічий монастир. Важливою подією стало створення у 1622 році при ньому братства, яке боролося проти окатоличення.
У 1692 р., на місці дерев'яної церкви, на кошти гетьманів І. Самойловича і І. Мазепи був збудований кам'яний Спасо-Преображенський собор.
З літопису Лубенської обителі можна дізнатися, що в 1773 році в монастирі сталася велика пожежа, від якої обитель значно потерпіла. В 1785 році був закладений скит з церквою Благовіщеня. В тому ж році було розпочате будівництво дзвіниці, яке тривало більше п’ятдесяти років. Тоді ж був заснований СКИТ з церквою Благовіщеня Пресвятої Богородиці.
Слід відмітити особливу дату в історії Лубенського монастиря. 25 вересня 1891 р., день пам'яті преподобного Сергія: в цей день відбулася велика подія – освячення новоствореної церкви.
Квітуче існування святині було перервано, коли 6 серпня 1919 року звірі в людському обличчі розстріляли ні в чому не повинних монахів на чолі з ігуменом Амросієм. Новомученики поховані за алтарем скитської церкви.
Далі послідували роки осквернення святинь і гонінь на Церкву, не пощадили і шедевр древньої архітектури і призвели до запустіння важливу пам'ятку.
З 1937 р. На території був розквартирований дисциплінарний батальйон, з 1946 - військові склади і лише в 1985 р. монастирські споруди передали під
піонерський табір. Таким чином із багатства споруд монастиря збереглись: розграбований Преображенський собор; дзвіниця (в жахливому стані); кельї XVIII ст.; Благовіщенська церква, перетворена під час Патроната в кухню; дім настоятеля (в руїнах); келії XVII ст. (майже не збереглись). В скиті збереглась Афанасієвська (Благовіщенська) церква і частина кам'яного забору.
Та все ж віра в справедливість перемогла і з травня 1993 року затеплилась лампада і знову зазвучали молитви в Мгарській пам'ятці. Так був відроджений чоловічий монастир.
Необхідно підвести підсумки ролі монастиря в житті українців. Як було вже згадано монастир всіляко боровся з католицизмом, що є досить передовою заслугою цієї святині. З 1843 року, коли монастирським життям керували архімандрити - намісники Полтавських єпископів, при Мгарському монастирі діяла школа псаломщиків. Ця обитель над Сулою дійсно відіграла важливу роль, як в духовному так і інших сферах розвитку українського населення.
В 1663 році коли безталанний син Богдана Хмельницького Юрась був змушений прийняти постриг, то саме в Мгарському монастирі він тягнув свою манашеську лямку. Тягнув під іменем Гедеона.
Культові та господарські споруди монастиря є справжніми шедеврами архітектури. Адже створював цю красу відомий у кінці XII століття архітектор Йоган Баптист. Монастир визнано визначним зразком архітектури доби українського бароко, в якому, поєднано традиції давньоруського зодчества ХІ-ХП ст. та бароково-ренесанської архітектури Західної Європи. Сьогодні на території монастиря знаходяться :
Свято-Преображенський собор
Свято-Афанасієвська церква
Церква Благовіщення пресвятої Богородиці.
Комплекс споруд Мгарського монастиря оголошено державним заповідником, як пам'ятник історії та культури України.
До речі, оскільки створення монастиря збігалося з підвищенням національної свідомості українців, то важливо відмітити, що в декоративному оформленні споруд взяли участь і звичайні селяни, імена яких до сьогодні не відомі. Це їхньою працею й талантом створено чудове декоративне барокове оздоблення соборних фасадів.
Цією красою захоплювалися і захоплюються всі не байдужі до краси люди. У свій час тут побували керівники декабристського руху в Україні Павло Пестель, брати Муравйови-Апостоли та Бестужев-Рюмін, класики української літератури Іван Котляревський, Євген Гребінка, великий Кобзар України Тарас Шевченко, майже всі класики української літератури XIX - XX ст., тому ми вже можемо пишатися численними згадками про лубенське диво в літературі. Відвідували монастир й інші видатні громадські діячі.
Справді чудодійними є мощі святого Афанасія, який дійсно відіграв важливу роль в тогочасному житті монастиря. Та й узагалі це святе місце славиться своїми чудесами та зціленнями. Для поклоніння сюди часто привозять чудотворні ікони. Так усі наші співвітчизники малють шанс побачити і поклонитися іконам, що привозяться сюди з різних храмів.
Не дивлячись на те, що Мгарський монастир і його жителі - це дружня одухотворена родина, для того щоб все тут залишалось впорядкованим, кожен має свої певні обо'язки. Це все допомагає підтримувати красу та порядок у монастирі, але перш усього віру в високе та добре.
Отже, я сподіваюся, що змогла переконати у важливості пізнання творінь історії, а в даному випадку Мгарського монастиря, а також зацікавити усіх, кому не байдуже наше минуле та сьогодення. Продовжуйте шукати, розкривати секрети та легенди давніх створень на нашій славетній землі, і ви обо'язково будете винагороджені за це чимось по-справжньому благодатним.