- •Робочий план
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 2
- •«Імунограма»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання на виконання:
- •Лейкоцитарна формула крові щурів
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 4
- •«Кількісне визначення антитіл методом локального гемолізу в гелі»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 5
- •«Дослідження фагоцитарної ланки імунітету (початок). Вивчення кисень залежної бактерицидності фагоцитів в нст-тесті»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 6
- •«Дослідження фагоцитарної ланки імунітету (закінчення). Вивчення поглинальної здатності фагоцитів»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 7
- •«Імунодіагностика. Підбір імунокоригуючих препаратів»
- •Самостійна робота студентів:
- •Контрольні запитання:
- •Література:
- •Лабораторна робота 8
- •«Підсумкове заняття» План:
- •Самостійна робота студентів:
- •Література:
- •Лабораторна робота 9
- •«Захист курсової роботи»
Контрольні запитання:
1. Дайте визначення поняття «комплемент».
2. Чим відрізняється альтернативний шлях активації системи комплементу від класичного?
3. В яких реакціях реалізується біологічна активність комплементу?
4. Яку участь приймає комплемент у фагоцитарних реакціях організму?
5. Яку роль відіграють фагоцити в імунній відповіді?
6. Від чого залежить сила, напрям і ефективність імунної відповіді?
7. Що таке подвійне розпізнавання антигенного матеріалу і для чого воно існує?
8. За допомогою якого методу вивчають активність окисно-відновних процесів у нейтрофілах?
А. Реакція бласттрансформації.
Б. Метод розеткоутворення з еритроцитами миші.
В. НСТ-тест.
Г. Метод розеткоутворення з еритроцитами барана.
Відповідь: В.
Література:
1. Вершигора А.Ю., Пастер Є.У., Колибо Д.В., Позур В.К., Віхоть М.Є, Михальський Л.О., Швець Ю.В., Холодна Л.С., Моложава О.С. Імунологія. – К.: Вища шк., 2005. – 599 с.
2. Ярилин А.А. Основы иммунологии. – М.: Медицина, 1999. – 608 с.
3. Маянский А.Н. Лекции по иммунологии. – Нижний Новгород: изд-во Нижегородской государственной медицинской академии, 2003. – 272 с.
4. Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та ін. Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині. – Полтава: Полімет, 2003. – С.64 – 66.
5. Гаркава К.Г. Методи імунологічних досліджень: Конспект лекцій для студ. напряму підготовки 0929 «Біотехнологія» денної та заочної форми навчання. – К.: НУХТ, 2009. – 53 с. (Шифр 7363).
Лабораторна робота 7
(4 години)
«Імунодіагностика. Підбір імунокоригуючих препаратів»
Мета роботи: вивчити класифікацію, принципи застосування і фармакологічні властивості основних імунотропних препаратів:
класифікацію імунотропних препаратів;
основні принципи призначення імунотропних препаратів,
фармакологічні властивості імунотропних препаратів тимічної групи;
фармакологічні властивості синтетичних імунотропних препаратів;
імунотропні властивості препаратів природного походження;
фармакологічні властивості препаратів інтерферонів;
фармакологічні властивості препаратів вакцинуючого типу.
План:
1. Поняття про імуномодуляцію, імуномодулятори та їх природу.
2. Класифікація імунотропних засобів.
3. Принципи імунокоригуючої терапії.
3. Вакцини та їх походження. Принципи вакцинації.
4. Імунологічна сутність вакцинації.
5. Сучасні вакцини: переваги і недоліки. Неспецифічна дія вакцин: негативні і позитивні аспекти.
6. Характеристика окремих імунотропних препаратів.
Матеріали та обладнання: зразки імунотропних препаратів (Імунал, настоянка ехінацеї тощо), світловий мікроскоп, камери Горяєва, імерсійне масло, предметні скельця, дефібринована кров людини або лабораторних тварин, розчин фікол-урографіну з питомою густиною р = 1,077 г/мл; розчин Хенкса, розчин 199; стерильні пластикові або скляні пробірки місткістю 1 – 2 см3; фарба Романовского-Гімзе, фарба Мая-Грюнвальда, етиловий спирт, центрифуга, центрифужні пробірки, зрівноважувачі для пробірок, пастерки, гумові груші №1.
Самостійна робота студентів:
1. Самостійно виділити лімфоцити з периферійної крові в градієнті густин фікол-верографіну (центрифугування, 1500 об/хв, 15 – 20 хв) (див. Лаб. робота №3):
1.1. В чисту пробірку №1 наливають 1 мл гепаринізованої крові і додають 3 мл фізіологічного розчину.
1.2. В пробірку №2 наливають 5 мл розчину фікол-верографіну (ρ = 1,077 г/мл). Обережно, по внутрішній стороні пробірки пастеркою з грушею додають 2,5 – 3 мл розведеної крові з пробірки №1.
1.3. Кров центрифугують упродовж 20 хв за кімнатної температури при 1500 об/хв.
1.4. Після центрифугування в пробірці спостерігають чотири фракції (Рис.3.1): І – уламки клітин і еритроцити; ІІ – градієнт густини фікол-верографіну; ІІІ – лімфоцити; ІV – плазма крові.
2. Обережно підвести кінчик пастерки до шару лімфоїдних клітин і за допомогою гумової груші відібрати ці клітини і перенести їх в стерильну пробірку.
3. Клітини відмити в середовищі 199 за допомогою центрифугування (центрифугування 1500 об/хв, 5 – 7 хв).
4. Після центрифугування надосадову рідину злити, до осаду додати 0,5 – 1 мл середовища 199, осад ресуспендувати.
5. У пробірці №2 змішати 4,5 мл (мг) імуномодулятора (Імунал, настойка ехінацеї тощо) та 5 мл середовища 199 – Ім.-система.
6. До 0,1 мл виділених лімфоцитів додати 0,1 мл Ім.-системи. Добре струсити та поставити на 1 год в термостат за 37°С.
7. Проби дістати з термостату та відмити 2 рази фіз. розчином (центрифугуванням 1500 об/хв, 5 – 7 хв).
8. Надосадову рідину злити, до осаду додати 0,1 мл Т-системи, струсити і поставити на 1 год в холодильник за температури 6 – 8°С.
9. Дістати проби з холодильника та за допомогою камери Горяєва нативно під мікроскопом (40) підрахувати кількість лімфоцитів, що зв’язали 2 і більше еритроцитів.
10. Оформити протокол заняття, зробити висновки.