Лекція 5

Тема 5: Сертифікація товарів і послуг

5.1 Сутність сертифікації, її мета, об’єкти та методи сертифікації.

5.2 Види сертифікації.

5.3 Сертифікація і технічні бар’єри в торгівлі.

Загальні правила схеми та порядок проведення сертифікації 1,6/

Теоретична та практична частина

5.1 Сутність сертифікації, її мета, об’єкти та методи сертифікації.

Сертифікація — визнаний у світі спосіб незалежної оцінки відповідності продукції, процесів і послуг встановленим вимогам.

Сертифікація - відповідність якості товарів та послуг міжнародним та державним стандартам. Це — підтвердження безпеки товару або послуги для здоров'я і життя людини, її майна і навколишнього природного середовища.

Мета сертифікації:

• Захист споживачів;

• Сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

• Підтвердження показників якості продукції, які заявлені виготовлювачем;

• Запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян, навколишнього середовища;

• Створення умов для участі суб'єктів господарювання у міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Обов’язкові умови сертифікації:

• Атестація виробництва;

• Проведення повного і глибинного випробування продукції, процесів,послуг;

• Наявність акредитованих випробувальних лабораторій;

• Здійснення постійного нагляду за якістю продукції, процесів, послуг.

Об’єкти, що піддаються сертифікації:

• Продукція (процеси, роботи, послуги);

• Системи управління якістю;

• Системи якості;

• Персонал;

• Системи управління довкіллям.

Засобами сертифікації є:

• Стандарти на продукцію та послуги;

• Стандарти на процеси;

• Стандарти на методи контролю.

Методами сертифікації є:

• Метод випробувань;

• Метод зазначення відповідності стандартам:

• Метод «сертифікат відповідності»;

• Метод «знак відповідності».

5.2 Види сертифікації

Сертифікація може мати обов'язковий та добровільний характер.

Таблиця 5.1

Відмінні ознаки обов'язкової та добровільної сертифікації

Ознаки	ВИДИ СЕРТИФІКАЦІЇ
	Обов'язкова сертифікація	Добровільна сертифікація
Мета сертифікації	Запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколиш­нього природного середовища	Сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; підвищення конкурентоспромож­ності продукції на товарному ринку
Хто здійснює сертифікацію	Проводиться виключно в державній системі сертифікації	Проводиться органами, що акредитовані в державній системі сертифікації, а також підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами, які взяли на себе функції органу з добровільної сертифікації
Хто є заявником сертифікації	Виробники, постачальники продукції	Виробники, продавці, споживачі продукції, органи державної виконавчої влади, громадські організації та окремі громадяни
Хто визначає схему сертифікації	Орган з сертифікації	Заявник за погодженням з органом з сертифікації
Які параметри перевіряються	Віднесені нормативними документами до обов'язкових для виконання	Не віднесені актами законодавства та нормативними документами до обов'язкових (за вибором заявника)
Об'єкт сертифікації	Головним національним органом з оцінки відповідності	Визначається заявником сертифікації

Обов'язкову сертифікацію проводять на відповідність щодо вимог чинних націона­льних законодавчих актів та обов'язкових вимог нормативних документів, міжнародних і національних стандартів інших держав. Перелік продукції, яка підлягає обов'язковій сер­тифікації, затверджується Головним національним органом з оцінки відповідності.

Роботи з обов'язкової сертифікації здійснюються органами з сертифікації та випробу­вальними лабораторіями, акредитованими в установленому порядку в рамках діючих сис­тем обов'язкової сертифікації.

Законодавчо закріплені вимоги до товарів повинні виконуватись усіма виробниками на внутрішньому ринку та імпортерами при ввезенні їх на територію України. Номенкла­тура товарів і послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, визначається Держспоживстандартом України.

Маркування знаком «СЕ» — це заява з боку виробника стосовно того, що продукція відповідає всім чинним законодавчим положенням на виконання певних директив ЄС. Маркування знаком «СЕ» дає змогу компаніям легше отримувати доступ на європейський ринок і продавати свою продукцію без адаптації чи необхідності проходити додаткові пе­ревірки. Маркування знаком «СЕ» застосовується лише до продукції, що підпадає під дію Директив нового чи старого глобального підходів. «Синя книга» Європейської Комісії (Інструкції щодо виконання Директив нового підходу та глобального підходу) містить перелік директив, де застосовується маркування знаком «СЕ». Цей перелік можна отрима­ти на веб-сайті Комісії.

Національні вимоги з безпеки продукції деяких країн-членів ЄС можуть бути суворі­шими. ніж у зазначених Директивах ЄС.

Добровільну сертифікацію проводять на відповідність до вимог, які не відне­сені до обов'язкових, тобто в тих випадках, коли суворе дотримання вимог стандар­тів або іншої нормативної документації на продукцію, процеси або послуги держа­вою не передбачено, тобто коли стандарти або норми не стосуються вимог безпеки і мають добровільний характер для товаровиробника. Якщо для зазначеної продукції встановлені обов'язкові вимоги, то їх завжди включають до вимог добровільної сер­тифікації.

Добровільну сертифікацію мають право проводити підприємства, організації, інші юридичні особи, що взяли на себе функції органу з добровільної сертифікації, а також ор­гани. що акредитовані в державній системі сертифікації.

На відміну від обов'язкової сертифікації, об'єкти якої і підтвердження їх відповід­ності пов'язані з законодавством, добровільна сертифікація стосується видів продукції (процесів, робіт, послуг), що не увійшли до обов'язкового переліку і визначаються за­мовником.

Добровільна сертифікація обмежує доступ на ринок неякісних товарів за рахунок пе­ревірки таких показників, як надійність, естетичність, економічність тощо. Рішення про добровільну сертифікацію пов'язане з проблемами конкурентоспроможності товару, про­суванням товарів на ринок (особливо зарубіжний), перевагами покупців, які все більше орієнтуються у своєму виборі на сертифіковані товари.

Основні причини, що спонукають підприємства здійснювати добровільну сертифікацію:

• забезпечення задоволення потреб та надання гарантій споживачам;

• тиск з боку споживача;

• забезпечення конкурентоспроможності товарів;

• необхідність збільшення своєї частки ринку;

• полегшення просування товарів на ринки збуту;

• застосування новітніх технологій, що формують безпеку та якість продукції;

• підвищення якості продукції;

• підвищення ефективності виробництва;

• зниження витрат виробництва.