Захист км від перегріву і від порушення системи змащування
Перегрів КМ може бути за різних причин. Як правило це порушення подачі мастила або зношування окремих деталей. КМ перегрівається і за перепуску стисненої пари на бік всмоктування, а також із-за нещільностей клапанів і попадання повітря в систему, високого Рк тощо. Перегрів призводить до швидкого зношування КМ і може навіть викликати розкладання і запалювання мастила.
Температура стисненої пари для аміачних КМ ≤ 150 С, а для фреонових 100 С. Виключення КМ за цих температур здійснюється термореле РТ, чутливий елемент якого установлюють на нагнітальному трубопроводі або у верхній кришці КМ.
В КМ з примусовою системою змащення тиск мастила після насосу повинен бути на 0,08...0,2 МПА (в залежності від типу КМ) вищим тиску в картері. Якщо різниця тисків менше, то диференціальне реле тиску зупине КМ.
5.4 Приклад виконання схеми АСЗ холодильної машини
Мал.59
Схема АЗС холодильної машини
В АСЗ входять 6 реле захисту, які контролюють такі параметри:
PDS – різницю тисків на вході в масляний насос і виході із нього; сигнал подається за відсутності мастила, а також при так званому зриванні насоса (на час запуску КМ реле PDS автоматично відключається);
TS1 – температуру нагнітання; чутливий елемент TЕ1 розміщений на нагнітальному трубопроводі безпосередньо перед КМ; сигнал подається із зростанням tн внаслідок порушення режиму роботи, поломки клапанів тощо;
PS1 – тиск нагнітання рн; відбір тиску відбувається до нагнітального вентиля В1 по ходу тепло агента; сигнал подається за підвищення тиску конденсації, відкриття вентиля на нагнітальній лінії тощо;
PS2 – тиск всмоктування; відбір може бути до і після всмоктувального вентиля В2; сигнал подається за зниження тиску (можливі причини – відмова пристрою живлення випарника, забруднення фільтрів тощо);
TS2 – температуру обмоток статора всмоктувального електродвигуна; датчик вмонтовується безпосередньо в обмотку; сигнал подається з підвищенням температури внаслідок відмови системи живлення випарника, забруднення фільтрів тощо; струменеві перенавантаження І/Іном=1,35 не більше 30 хв, І/Іном=4 до 40 с; температура кожуха КМ < 95 С.
TS3 – температуру теплоносія на виході випарника; сигнал подається за її зниження внаслідок відмови АСР tF2.
Всі реле захисту підключаються до електричної схеми одноразової дії АСЗ. При спрацюванні будь-якого реле АСЗ видає сигнал аварійної зупинки Х3 в схему автоматичного управління АУ, яка в свою чергу відключає пускач КМ1 електродвигуна КМ. Одночасно загоряється одна із сигнальних лампочок HL1 – HL6, що вказує на причину аварійної зупинки.
Сама схема не може автоматично виключити КМ. Це здійснюється кнопковою станцією SB4, за натиснення якої відбувається запуск КМ. Сигнальна лампа гасне.
Крім схеми одноразової дії в систему входить схема блокування Бл, яка сигналом Хбл дозволяє запуск КМ тільки за умови попереднього запуску насосів теплоносія Н1 і охолоджуючої води Н2.
АСЗ також має ключ SA, за допомогою якого КМ може запустити із пульта без захисту або з його частиною.
5.5 Приклад виконання схеми АСР холодильної установки з поршневим компресором.
Схемою автоматизації (рис.60) передбачається захист КМ від небезпечних режимів роботи: зниження тиску всмоктування, підвищення тиску та температури нагнітання, зниження тиску мастила між виходом маслонасоса та картером, перегрівання обмоток електродвигуна, відсутність води, що подається до охолоджуючої оболонки КМ, захист В або циркуляційного ресивера від переповнення.
Мал.
60 Схема автоматизації холодильної
машини
Для підтримання рівня заповнення В використовують терморегулюючі вентилі або поплавцеві регулятори. Стабілізація тиску конденсації здійснюється пропорційним регулятором тиску прямої дії (водорегулятором). Контроль тиску нагнітання, всмоктування та тиску мастила в масло системі здійснюється манометрами.
ХУ складається з КМ І, Кд ІІ, В ІІІ, теплообмінника ІV, циркуляційного насоса V, холодильних камер VI та VII. Холодопродуктивність КМ регулюється двопозиційним реле температур 13-2 через магнітний пускач 11-2 вмиканням та вимиканням електродвигуна компресора 11-3. Регулювання температури в камерах VI та VII здійснюється системою автоматизації, що складається з автоматичного моста 10-4, первинних вимірювальних перетворювачів – термометрів опору 10-1 та 10-2 і виконавчих механізмів – соленоїдних вентилів 10-5 та 10-6. Зі зміною температури в камерах нижче заданої вентилі замикаються, а з підвищенням відмикаються. Якщо температура в усіх камерах нижче заданої, передбачається автоматичне вимикання електродвигунів насоса 12-3 та КМ 11-3. Соленоїдний вентиль 15-1 перешкоджає перетіканню рідкого холодоагенту з Кд у В. Він замикається під час зупинки КМ та відчиняється з його пуском. КМ вимикається за допомогою реле 1-1, 2-1, 3-2, 4-1, коли відповідні параметри перевищують гранично допущені значення на лінії всмоктування, та перепад тисків у маслосистемі стає нижче припустимого. При цьому засвічуються сигнальні лампи HL1…HL4. Програмний пристрій 4-2, що працює разом з реле контролю мастила 4-1, вимикає захист протягом перших 50 с пуску КМ. Водорегулятор 5-1 регулює тиск конденсації. Рівень заповнення холодильних систем випарника підтримується за перепадом температури і тиску вентилем 7-2. Для контролю тиску нагнітання, всмоктування в маслосистемі встановлюються реле тиску 1-1, 2-1, 4-1. Вмикання та вимикання двигунів КМ та насоса можна здійснити за допомогою ключів управління, що встановлюються на щиті. Схеми автоматизації холодильних установок монтують на базі спеціальних приладів та засобів холодильної автоматики, що забезпечує безпечну та надійну їх експлуатацію.