2. Поняття цивільної правоздатності та дієздатності

Цивільна правоздатність — це здатність особи мати цивільні права і обов'язки. Правоздатність виникає в момент на­родження громадянина і припиняється з його смертю. У деяких випадках правовій охороні підлягають інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

Змістом цивільної правоздатності є можливість мати майно у власності або в користуванні, обирати вид діяльності та місце проживання, мати авторські та винахідницькі права, право на не­доторканність особистого життя, на честь, гідність та ін.

Правоздатність однакова у всіх за обсягом, не залежить від мови, віри, національності, освіти та ін.

Правоздатність може бути частково обмежена судом на певний строк у випадку покарання за вчинений злочин (особа втрачає право вільного вибору місця проживання, вільного вибору занять).

Наявності в особи лише однієї правоздатності ще мало для то­го, щоб бути повноцінним суб'єктом цивільного права. Важливо також бути здатним самостійно здійснювати права, виконувати обов'язки, проводити необхідні дії, приймати на себе усю повно­ту відповідальності за свою поведінку.

Цивільна дієздатність— це здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивіль­ні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ст. ЗО ЦК). Наприклад, укладати договори на виконання робіт, здавати своє майно в оренду, обирати місце проживання та ін.

Обсяг цивільної дієздатності може бути обмежений лише у випадках і в порядку, встановленим законом.

Види дієздатності:

Повна цивільна дієздатність — це здатність фізичної особи, яка досягла 18 років, набувати власними діями будь-яких прав та обов'язків та здійснювати права та обов'язки (ст. 34 ЦК).

Повна дієздатність може бути надана особі: 1) у разі реєстра­ції шлюбу, якщо особа не досягла повноліття; 2) яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини; 3) яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю;

У більшості країн повна дієздатність настає з 18 років— Ро­сія, Великобританія, Франція; у Швейцарії та Японії— 20 р.; у США в різних штатах — від 18 до 21 року.

Неповна цивільна дієздатність — виникає в осіб від 14 до 18 років (ст. 32 ЦК). Неповнолітні особи можуть набувати циві­льні права та обов'язки як самостійно — у визначених законом випадках, так і за згодою батьків: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією, самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, самостійно укла­дати договори банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внесеним на своє ім'я, тощо. На вчинення правочинну щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути пись­мова нотаріально посвідчена згода батьків.

Часткова цивільна дієздатність— до 14 років (ст. 31 ЦК). Малолітні мають право на вчинення дрібних побутових правочи-нів — купувати продукти, книжки, білети в музей, одержувати книги в бібліотеці. Можуть набувати авторських прав— публі­кувати вірші, музичні твори, малюнки. Так, «Факти» розповідали про хлопчика із Сімферополя, якому 9 років, він навчається у 5 класі і опублікував уже дві цікаві книги з математики.

Угоди за цих дітей укладають їх батьки або опікуни. За по­шкодження чужого майна відповідають їх батьки або опікуни.

Обмежена цивільна дієздатність (ст. 36 ЦК) — особа обме­жується у дієздатності за рішенням суду, якщо буде визнано, що вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на їїї здатність усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними;

Розпиває спиртнінааркотичні засоби, чим ставить себе або свою сім'ю, інших осіб, яких вона зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Особа вважається обмеженою в дієздатності з моменту на­брання рішенням суду законної сили.

Правові наслідки визнання особи обмежено дієздатною:

— над особою, обмеженою в дієздатності, встановлюється

піклування;

• будь-які правочини, які виходять за межі дрібних побутових, можуть бути вчинені тільки за згодою піклувальника;

• одержання заробітної плати, стипендії, будь-яких інших доходів здійснюється піклувальником (в деяких випадках може бути дозволено самостійно отримувати доходи);

• особа, обмежена у дієздатності, самостійно несе відповіда­льність за порушення договорів, заподіяну шкоду.

Поновити особу в цивільній дієздатності може суд. У цьому випадку припиняється піклування, особа поновлюється в повно­му обсязі цивільних прав.

Визнання особи недієздатною (ст. 39 ЦК) — тільки за рішен­ням суду (з моменту набрання законної сили рішення суду), якщо особа має хронічний або стійкий психічний розлад здоров'я, вна­слідок якого нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або)

керувати ними.

Якщо від визнання особи недієздатною залежить недійсність шлюбу, договору або іншого правочину, то суд може встановити конкретну дату, з якої особу слід вважати недієздатною.