1.2 Розрахунок споживання природного газу в місті

Газопостачання міста відбувається від газорозподільної станції (ГРС), що розміщена за межами міста. За допомогою обладнання ГРС газ, що надходить відгалуженнями з магістрального трубопроводу, очищують, знижують його тиск до високого (від 0,3 до 1,2 МПа) або середнього (0,005 до 0,003 МПа). Від ГРС до споживачів газ високого або середнього тиску транспортується міською газовою мережею.

Споживання газу в містах відбувається за такими напрямками: побутове споживання (для приготування їжі й гарячого водопостачання), для теплопостачання міста, для комунально-побутових закладів, для промислових підприємств.

Розрахункові річні витрати газу для споживачів визначають згідно з нормами споживання за додатками 2, 3, враховуючи розмірності величин.

Річні витрати газу на побутові потреби визначають для міста залежно від кількості мешканців :

, м³/рік, (1.7)

де – норма витрат теплоти на одну людину в залежності від споживача газу (додаток 2), МДж/(рік на одну людину);

– теплота згоряння газу, кДж/м³ (визначалась у розділі 1).

Річні витрати газу для комунально-побутових та промислових підприємств визначати згідно з даними додатків 2, 4.

Річні потреби для лікарні розраховують за формулою:

, м³/рік, (1.8)

де - норма витрати теплоти для лікарні, МДж/(на 1 ліжко), (додаток 2);

- кількість ліжок в лікарні, шт., (додаток 4).

Річні потреби для лазні розраховують за формулою:

, м³/рік, (1.9)

де - норма витрати теплоти для лазні, МДж/(на 1 відвідування), (додаток 2);

- кількість відвідувачів, чол., (додаток 4).

Річні потреби для пральні розраховують за формулою:

, м³/рік, (1.10)

де – кількість білизни за рік (з врахуванням 100 кг білизни на одну людину на рік) (додаток4);

–норма витрати теплоти для пралень, МДж/(на 1 т сухої білизни), (додаток 2).

Річні потреби для закладів громадського харчування розраховують за формулою:

, м³/рік, (1.11)

де – норма витрати теплоти для закладів громадського харчування, МДж/(на 1 обід, сніданок чи вечерю), (додаток 2);

- кількість відвідувачів, чол., (додаток 4).

Річні потреби для хлібозаводу розраховують за формулою:

, м³/рік, (1.12)

де – норма витрати газу для хлібозаводів, МДж/(на 1 т виробів) (додаток 2);

- кількість продукції, що виробляється, т/добу (додаток 4).

Годинні витрати газу, м³/год, які потрібні для гідравлічного розрахунку газових мереж, визначають окремо для всіх видів споживачів залежно від відповідних річних витрат газу та коефіцієнта годинного максимуму за формулою:

(1.13)

Для житлових мікрорайонів коефіцієнт обирають залежно від кількості мешканців у мікрорайоні за додатком5, табл.5.1, для інших споживачів – за додатком 5, табл. 5.2.

Зробити висновок на які потреби споживається найбільша кількість газу.

1.3 Визначення оптимальної кількості газорозподільних пунктів

Оптимальна кількість газорозподільних пунктів (ГРП) визначається:

, шт. (1.14)

где -годинна витрата газу на всі потреби населеного пункту, м³/год.;

- оптимальна витрата газу через ГРП, м³/год.

Для визначення необхідно визначити оптимальний радіус дії ГРП, якій повинен знаходиться в межах 400÷1000 метров. Цей радіус визначається за формулою:

, м (1.15)

где - розрахунковий перепад в межах низького тиску (1000 ÷ 1200 Па);

- коефіцієнт щільності мереж низького тиску, 1/м;

, 1/м (1.16)

- щільність населення по району дії ГРП, чол/га;

- питома годинна витрата газу на одну людину, м³/(чол.*год), яка визначається:

, м³/(чол.*год) (1.17)

де - кількість газу, що споживається населенням за одну годину, м³/год.

Оптимальна витрата газу через ГРП визначається з відношення:

(1.18)

Отриману кількість ГРП використовують при конструюванні газових мереж низького тиску.

Зробити висновок про оптимальну кількість ГРП для заданого населеного пункту.